Луїс Салліван: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][очікує на перевірку]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м правопис
Немає опису редагування
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
 
(Не показані 8 проміжних версій 4 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Однофамільці|Салліван (прізвище)|Салліван}}
{{об'єднати|Луїс Саллівен|дата=липень 2017}}
{{Особа
{{Особа
| name = Louis Henry Sullivan
| name = Louis Henry Sullivan
Рядок 5: Рядок 5:
| image_size = 200px
| image_size = 200px
| caption = c.1895
| caption = c.1895
| birth_date = 3.9.1856
| birth_date =
| birth_place = [[Бостоон]], [[Массачусетс]].
| birth_place = [[Бостоон]], [[Массачусетс]].
| death_date = {{Death date and age|1924|4|14|1856|9|3}}
| death_date =
| death_place = [[Чикаго]], [[Іллінойс]]
| death_place = [[Чикаго]], [[Іллінойс]]
| occupation = [[архітектор]]
| occupation = [[архітектор]]
Рядок 14: Рядок 14:
| children =
| children =
}}
}}
'''Луїс Генрі Салліван''' ({{lang-en|Louis Henry Sullivan}}; {{ДН|3|09|1856}} — {{ДС|14|04|1924}}) — [[США|американський]] [[архітектор]], першопроходець [[Раціоналізм (філософія) |раціоналізму]], батько американського [[модернізм]]у. Творець одного з перших [[хмарочос]]ів і концепції [[органічна архітектура|органічної архітектури]], один з найвидатніших представників і ідеолог [[Чиказька архітектурна школа | Чиказької школи архітектури]], учитель [[Френк Ллойд Райт |Френка Ллойда Райта]]. Йому належить афоризм «форму в архітектурі визначає функція».
'''Луїс Генрі Салліван''' ({{lang-en|Louis Henry Sullivan}}; {{ДН|3|09|1856}} — {{ДС|14|04|1924}}) — [[США|американський]] [[архітектор]], першопроходець [[Раціоналізм (філософія)|раціоналізму]], батько американського [[модернізм]]у. Творець одного з перших [[хмарочос]]ів і концепції [[органічна архітектура|органічної архітектури]], один з найвидатніших представників і ідеолог [[Чиказька архітектурна школа|Чиказької школи архітектури]], учитель [[Френк Ллойд Райт|Френка Ллойда Райта]]. Йому належить афоризм «форму в архітектурі визначає функція».


== Біографія ==
== Біографія ==
Салліван не отримав закінченої професійної освіти. Недовго він вивчав архітектуру в [[Массачусетський технологічний інститут|Массачусетському технологічному інституті]] (1872–1873). Його головним учителем був Вільям Роберт Уейр (William Robert Ware)<ref name="Vlček">Doc. PhDr. Pavel Vlček. Dějiny architektury (neo) klasicismu a 19. století.&nbsp;— Praha: Česká technika&nbsp;— nakladatelství ČVUT, 2009.&nbsp;— isbn 978-80-01-04231-1</ref>. Потім Салліван поїхав до [[Філадельфія|Філадельфії]], де працював у майстерні Фернесса (Frank Furness). Через [[Довга депресія|довгу депресію]] робота у Фернесса закінчилася, і Салліван поїхав до [[Чикаго]], де застав [[будівельний бум]] після [[Велика Чиказька пожежа |великої Чиказької пожежі]]. Там він працював разом з [[Вільям Ле Барон Дженні|Вільямом Ле Барон Дженні]], а менше ніж через рік поїхав до [[Париж]]у. У Франції Салліван відвідував [[школа витончених мистецтв|Школу витончених мистецтв]] (1874-75).
Салліван не отримав закінченої професійної освіти. Недовго він вивчав архітектуру в [[Массачусетський технологічний інститут|Массачусетському технологічному інституті]] (1872—1873). Його головним учителем був Вільям Роберт Уейр (William Robert Ware)<ref name="Vlček">Doc. PhDr. Pavel Vlček. Dějiny architektury (neo) klasicismu a 19. století.&nbsp;— Praha: Česká technika&nbsp;— nakladatelství ČVUT, 2009.&nbsp;— isbn 978-80-01-04231-1</ref>. Потім Салліван поїхав до [[Філадельфія|Філадельфії]], де працював у майстерні Фернесса (Frank Furness). Через [[Довга депресія|довгу депресію]] робота у Фернесса закінчилася, і Салліван поїхав до [[Чикаго]], де застав [[будівельний бум]] після [[Велика Чиказька пожежа|великої Чиказької пожежі]]. Там він працював разом з [[Вільям Ле Барон Дженні|Вільямом Ле Барон Дженні]], а менше ніж через рік поїхав до [[Париж]]у. У Франції Салліван відвідував [[школа витончених мистецтв|Школу витончених мистецтв]] (1874-75).


Після повернення до США Салліван став знову працювати архітектором. Трохи пізніше став працювати спільно з [[Данкмар Адлер |Данкмаром Адлером]], в 1883 році вони стали рівноправними партнерами. Їх фірма носила назву Adler&Sullivan, у такому вигляді проіснувала до 1895 року. Салліван був автором декору, який він придумував по французьких прикладах, в основному по Flore Ornamentale від Віктора Рупріха (Victor Ruprich-Robert)<ref name="Vlček" />.
Після повернення до США Салліван став знову працювати архітектором. Трохи пізніше став працювати спільно з [[Данкмар Адлер|Данкмаром Адлером]], в 1883 році вони стали рівноправними партнерами. Їх фірма носила назву Adler&Sullivan, у такому вигляді проіснувала до 1895 року. Салліван був автором декору, який він придумував по французьких прикладах, в основному по Flore Ornamentale від Віктора Рупріха (Victor Ruprich-Robert)<ref name="Vlček" />.


Салліван з Адлером чудово доповнювали один одного. Салліван виступав як архітектор орнаменту і інтер'єрів, а Адлер прекрасно планував, займався інженерними питаннями і акустикою. Після того, як колеги розійшлися, замовлень у Саллівана стало значно менше. Деяку симпатію зберіг старий клієнт Девід Майер, який в 1898 році попросив побудувати торговий будинок Schlessinger&Meyer Store, відоміший як Carson Pirie. Це було останнім великим замовленням Саллівана, що вплинуло на вигляд міста<ref name="Vlček" />.
Салліван з Адлером чудово доповнювали один одного. Салліван виступав як архітектор орнаменту і інтер'єрів, а Адлер прекрасно планував, займався інженерними питаннями і акустикою. Після того, як колеги розійшлися, замовлень у Саллівана стало значно менше. Деяку симпатію зберіг старий клієнт Девід Майер, який в 1898 році попросив побудувати торговий будинок Schlessinger&Meyer Store, відоміший як Carson Pirie. Це було останнім великим замовленням Саллівана, що вплинуло на вигляд міста<ref name="Vlček" />.
Відправною точкою для його архітектурних експериментів були твори [[Генрі Хобсон Річардсон |Річардсона]], в яких романтична фантазія органічно поєднувалася із строгою логікою функціональності. Перший великий твір&nbsp;— [[Аудиторіум (Чикаго) |Аудиторіум]] в [[Чикаго]] (1886—1889). На рубежі XX століття першим розробив концепцію [[хмарочос|висотної будівлі]], прагнучи «використати нові пропорції і ритміку, продиктовані комірчастою структурою конторської будівлі» ([[БСЭ]]). Виклав свої погляди у статті «Висотна конторська будівля з художньої точки зору» (1896). Починаючи з 1908&nbsp;р. працював у тандемі з [[Джордж Грант Елмслі |Джорджем Грантом Елмслі]] («[[будинки прерій]]» і «алмазні скриньки»). У 1918&nbsp;р. оголосив про своє [[банкрутство]], закінчив життя у злиднях.
Відправною точкою для його архітектурних експериментів були твори [[Генрі Хобсон Річардсон|Річардсона]], в яких романтична фантазія органічно поєднувалася із строгою логікою функціональності. Перший великий твір&nbsp;— [[Аудиторіум (Чикаго)|Аудиторіум]] в [[Чикаго]] (1886—1889). На рубежі XX століття першим розробив концепцію [[хмарочос|висотної будівлі]], прагнучи «використати нові пропорції і ритміку, продиктовані комірчастою структурою конторської будівлі» ([[БСЭ]]). Виклав свої погляди у статті «Висотна конторська будівля з художньої точки зору» (1896). Починаючи з 1908&nbsp;р. працював у тандемі з [[Джордж Грант Елмслі|Джорджем Грантом Елмслі]] («[[будинки прерій]]» і «алмазні скриньки»). У 1918&nbsp;р. оголосив про своє [[банкрутство]], закінчив життя у злиднях.


== Галерея ==
== Галерея ==
Рядок 42: Рядок 42:
== Посилання ==
== Посилання ==
* [http://slovari.yandex.ru/~книги/БСЭ/Салливен Луіс Генрі/ Салливен Луіс Генрі]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} // [[БСЭ]]
* [http://slovari.yandex.ru/~книги/БСЭ/Салливен Луіс Генрі/ Салливен Луіс Генрі]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} // [[БСЭ]]
{{Бібліоінформація}}

{{Authority control}}
{{DEFAULTSORT:Салліван}}
{{DEFAULTSORT:Салліван}}


[[Категорія:Архітектори США]]
[[Категорія:Архітектори США]]
[[Категорія:Модернізм]]
[[Категорія:Архітектори-модерністи]]
[[Категорія:Архітектори хмарочосів]]
[[Категорія:Архітектори хмарочосів]]
[[Категорія:Випускники Паризької академії мистецтв]]
[[Категорія:Уродженці Бостона]]

Поточна версія на 07:24, 3 вересня 2024

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Салліван.
Louis Henry Sullivan
Народився3 вересня 1856(1856-09-03)[1][2][…]
Бостоон, Массачусетс.
Помер14 квітня 1924(1924-04-14)[1][2][…] (67 років)
Чикаго, Іллінойс
ПохованняGraceland Cemeteryd[3]
Країна США[4]
Діяльністьархітектор, дизайнер
Alma materBoston English High Schoold, Массачусетський технологічний інститут[5] і Національна вища школа красних мистецтв (1876)[5]
ВчителіFrank Furnessd
Відомі учніФренк Ллойд Райт
Знання мованглійська[1][6][6]
НапрямокЧиказька архітектурна школа
Magnum opusHoly Trinity Cathedrald
Нагороди

Луїс Генрі Салліван (англ. Louis Henry Sullivan; 3 вересня 1856(18560903) — 14 квітня 1924) — американський архітектор, першопроходець раціоналізму, батько американського модернізму. Творець одного з перших хмарочосів і концепції органічної архітектури, один з найвидатніших представників і ідеолог Чиказької школи архітектури, учитель Френка Ллойда Райта. Йому належить афоризм «форму в архітектурі визначає функція».

Біографія

[ред. | ред. код]

Салліван не отримав закінченої професійної освіти. Недовго він вивчав архітектуру в Массачусетському технологічному інституті (1872—1873). Його головним учителем був Вільям Роберт Уейр (William Robert Ware)[8]. Потім Салліван поїхав до Філадельфії, де працював у майстерні Фернесса (Frank Furness). Через довгу депресію робота у Фернесса закінчилася, і Салліван поїхав до Чикаго, де застав будівельний бум після великої Чиказької пожежі. Там він працював разом з Вільямом Ле Барон Дженні, а менше ніж через рік поїхав до Парижу. У Франції Салліван відвідував Школу витончених мистецтв (1874-75).

Після повернення до США Салліван став знову працювати архітектором. Трохи пізніше став працювати спільно з Данкмаром Адлером, в 1883 році вони стали рівноправними партнерами. Їх фірма носила назву Adler&Sullivan, у такому вигляді проіснувала до 1895 року. Салліван був автором декору, який він придумував по французьких прикладах, в основному по Flore Ornamentale від Віктора Рупріха (Victor Ruprich-Robert)[8].

Салліван з Адлером чудово доповнювали один одного. Салліван виступав як архітектор орнаменту і інтер'єрів, а Адлер прекрасно планував, займався інженерними питаннями і акустикою. Після того, як колеги розійшлися, замовлень у Саллівана стало значно менше. Деяку симпатію зберіг старий клієнт Девід Майер, який в 1898 році попросив побудувати торговий будинок Schlessinger&Meyer Store, відоміший як Carson Pirie. Це було останнім великим замовленням Саллівана, що вплинуло на вигляд міста[8]. Відправною точкою для його архітектурних експериментів були твори Річардсона, в яких романтична фантазія органічно поєднувалася із строгою логікою функціональності. Перший великий твір — Аудиторіум в Чикаго (1886—1889). На рубежі XX століття першим розробив концепцію висотної будівлі, прагнучи «використати нові пропорції і ритміку, продиктовані комірчастою структурою конторської будівлі» (БСЭ). Виклав свої погляди у статті «Висотна конторська будівля з художньої точки зору» (1896). Починаючи з 1908 р. працював у тандемі з Джорджем Грантом Елмслі («будинки прерій» і «алмазні скриньки»). У 1918 р. оголосив про своє банкрутство, закінчив життя у злиднях.

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Вейнрайт-білдинг у Сент-Луїсі (1890-1891)
    Вейнрайт-білдинг у Сент-Луїсі (1890-1891)
  • Національний фермерський банк (1908)
    Національний фермерський банк (1908)
  • Особняк Бредлі (1910)
    Особняк Бредлі (1910)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б в SNAC — 2010.
  3. ↑ а б в г Find a Grave — 1996.
  4. ↑ Museum of Modern Art online collection
  5. ↑ а б MODERNE ARCHITEKTUR A-Z — Taschen, 2016. — S. 16. — 693 с.
  6. ↑ а б CONOR.Sl
  7. ↑ archINFORM — 1994.
  8. ↑ а б в Doc. PhDr. Pavel Vlček. Dějiny architektury (neo) klasicismu a 19. století. — Praha: Česká technika — nakladatelství ČVUT, 2009. — isbn 978-80-01-04231-1

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Луїс_Салліван&oldid=43415346