Софія Ягеллонка (1464–1512): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м додана Категорія:Померли в Ансбасі за допомогою HotCat
Мітка: редагування коду 2017
 
(Не показані 13 проміжних версій 11 користувачів)
Рядок 2: Рядок 2:
{{Державний діяч
{{Державний діяч
|ім'я = Софія Ягеллонка
|ім'я = Софія Ягеллонка
|зображення = SophiavonPolen.JPG
|зображення = Sophia von Polen.jpg
|герб = COA family pl Jagiellon.svg
|герб = COA family pl Jagiellon.svg
|ширина герба = 60px
|ширина герба = 60px
Рядок 21: Рядок 21:
}}
}}


'''Софі́я Ягелло́нка''' ({{lang-pl|Zofia Jagiellonka}}, {{lang-de|Sofia Jagiellonica}}); {{ДН|6|5|1464}} — {{ДС|5|10|1512}}) — [[Королівство Польське (1385—1569)|польська]] принцеса, [[маркграфиня Бранденбургу|бранденбурзька маркграфиня]] ([[1486]]—[[1512]]). Представниця [[литовці|литовської]] династії [[Ягеллони|Ягеллонів]], що правила [[Королівство Польське (1385—1569)|Польським королівством]]. Народилася в [[Краків|Кракові]], [[Королівство Польське (1385—1569)|Польща]]. Донька [[король Польщі|польського короля]] [[Казимир IV Ягеллончик|Казимира IV]] та австрійської принцеси [[Єлизавета Австрійська (1436–1505)|Єлизавети]], доньки [[герцог Австрії|австрійського герцога]] і [[король Німеччини|німецького короля]] [[Альбрехт II|Альбрехта II]]. Онука польського короля [[Владислав II Ягайло|Владислава Ягайла]]. Праонука [[імператор Священної Римської імперії|імператора Священної Римської імперії]] [[Сигізмунд I Люксембург|Сигізмунда I]], [[великий князь литовський|литовського князя]] [[Ольгерд|Ольгерда]] та [[київський князь|київського князя]] [[Андрій Гольшанський|Андрія Гольшанського]]. Названа на честь доньки останнього — [[Софія Гольшанська|Софії]]. Дружина бранденбурзького маркграфа [[Фрідріх І (маркграф Брандебургу)|Фрідріха I]] (з [[1486]]). Матір [[герцог Пруссії|прусського герцога]] [[Альбрехт (герцог Пруссії)|Альбрехта]], [[ризький архієпископ|ризького архієпископа]] [[Вільгельм (архієпископ Ризький)|Вільгельма]]. Померла в [[Ансбах|Ансбасі]]. Похована у [[Гайльсброннський монастир|Гайльсброннському монастирі]]. Також — '''Софія Польська'''.
'''Софі́я Ягелло́нка''' ({{lang-pl|Zofia Jagiellonka}}, {{lang-de|Sofia Jagiellonica}}); {{ДН|6|5|1464}} — {{ДС|5|10|1512}}) — [[Королівство Польське (1385—1569)|польська]] принцеса, [[маркграфиня Бранденбургу|бранденбурзька маркграфиня]] (1486—1512). Представниця [[литовці|литовської]] династії [[Ягеллони|Ягеллонів]], що правила [[Королівство Польське (1385—1569)|Польським королівством]]. Народилася в [[Краків|Кракові]], [[Королівство Польське (1385—1569)|Польща]]. Донька [[король Польщі|польського короля]] [[Казимир IV Ягеллончик|Казимира IV]] та австрійської принцеси [[Єлизавета Габсбург|Єлизавети]], доньки [[герцог Австрії|австрійського герцога]] і [[король Німеччини|німецького короля]] [[Альбрехт II|Альбрехта II]]. Онука польського короля [[Владислав II Ягайло|Владислава Ягайла]]. Праонука [[імператор Священної Римської імперії|імператора Священної Римської імперії]] [[Сигізмунд I Люксембург|Сигізмунда I]], [[великий князь литовський|литовського князя]] [[Ольгерд]]а та [[київський князь|київського князя]] [[Андрій Гольшанський|Андрія Гольшанського]]. Названа на честь доньки останнього — [[Софія Гольшанська|Софії]]. Дружина бранденбурзького маркграфа [[Фрідріх І (маркграф Брандебургу)|Фрідріха I]] (з 1486). Матір [[герцог Пруссії|прусського герцога]] [[Альбрехт (герцог Пруссії)|Альбрехта]], [[ризький архієпископ|ризького архієпископа]] [[Вільгельм (архієпископ Ризький)|Вільгельма]]. Померла в [[Ансбах|Ансбасі]]. Похована у [[Гайльсброннський монастир|Гайльсброннському монастирі]]. Також — '''Софія Польська'''.


== Біографія ==
== Біографія ==
=== Молоді роки ===
=== Молоді роки ===
Софія народилась [[6 травня]] [[1464]] року у [[Краків|Кракові]]. Вона була шостою дитиною та другою донькою в родині короля [[Королівство Польське (1385—1569)|Польщі]] та великого князя Литви [[Казимир IV Ягеллончик|Казимира IV]] та його дружини Єлизавети Австрійської. Новонароджену охрестив [[Краківський єпископ]] Ян Грущинський. Своє ім'я дівчинка отримала на честь бабусі [[Софія Гольшанська|Софії Гольшанської]].
Софія народилась 6 травня 1464 року у [[Краків|Кракові]] шостою дитиною та другою донькою в родині короля [[Королівство Польське (1385—1569)|Польщі]] та великого князя Литви [[Казимир IV Ягеллончик|Казимира IV]] та його дружини Єлизавети Австрійської. Новонароджену охрестив [[Краківський єпископ]] [[Ян Ґрущиньський]]. Ім'я отримала на честь бабусі [[Софія Гольшанська|Софії Гольшанської]].


Королівна мала старшу сестру [[Ядвіґа Ягеллонка|Ядвіґу]] та братів [[Владислав II Ягеллончик|Владислава]], [[Казимир Святий|Казимира]], [[Ян I Ольбрахт|Яна Ольбрахта]] та [[Олександр Ягеллончик|Олександра]] Згодом сім'я поповнилася молодшими дітьми: [[Сигізмунд I Старий|Сигізмундом]], [[Фридерик Ягеллончик|Фредеріком]], [[Анна Ягеллонка (1476-1503)|Анною]], [[Барбара Ягеллонка|Барбарою]] та [[Єлизавета Ягеллонка (1483–1517)|Єлизаветою]].<ref>Дівчаток з ім'ям ''Єлизавета'' в родині народилось три, але дорослого віку досягла лише наймолодша.</ref>
Королівна мала старшу сестру [[Ядвіґа Ягеллонка|Ядвіґу]] та братів [[Владислав II Ягеллончик|Владислава]], [[Казимир Святий|Казимира]], [[Ян I Ольбрахт|Яна Ольбрахта]] та [[Олександр Ягеллончик|Олександра]] Згодом сім'я поповнилася молодшими дітьми: [[Сигізмунд I Старий|Сигізмундом]], [[Фридерик Ягеллончик|Фредеріком]], [[Анна Ягеллонка (1476-1503)|Анною]], [[Барбара Ягеллонка|Барбарою]] та [[Єлизавета Ягеллонка (1483–1517)|Єлизаветою]].<ref>Дівчаток з ім'ям ''Єлизавета'' в родині народилось три, але дорослого віку досягла лише наймолодша.</ref>


Королівська родина внаслідок своїх обов'язків постійно подорожувала землями польської корони та великого князівства. Князівна, разом зі своїми братами і сестрами, супроводжувала батьків. Так, у [[1472]] році все сімейство відвідало [[Ченстохова|Ченстохову]].<ref name="СЯ">Софія Ягеллонка [http://www.gazetacz.com.pl/artykul.php?id=131&idm=24] {{ref-pl}}</ref> Даних щодо виховання чи освіти Софії не збереглося.
Королівська родина внаслідок своїх обов'язків постійно подорожувала землями польської корони та великого князівства. Князівна, разом зі своїми братами і сестрами, супроводжувала батьків. Так, у 1472 році все сімейство відвідало [[Ченстохова|Ченстохову]].<ref name="СЯ">Софія Ягеллонка [http://www.gazetacz.com.pl/artykul.php?id=131&idm=24]{{Недоступне посилання|date=листопада 2019|bot=InternetArchiveBot}} {{ref-pl}}</ref> Даних щодо виховання чи освіти Софії не збереглося.


=== Влаштування шлюбу ===
=== Влаштування шлюбу ===
Перші заручини Софії відбулися у чотирирічному віці. Її нареченим став 9-річний [[Максиміліан I Габсбург|Максиміліан Габсбург]]. Приблизно в той же час, [[8 квітня]] [[1468]], єпископ Ольмюцький Простас Черновський прибув до Кракова як представник короля Угорщини [[Матвій Корвін|Матвія Корвіна]], щоб просити руки королівни. Однак невдовзі він переключився на її старшу сестру [[Ядвіґа Ягеллонка|Ядвіґу]]. Шлюб із Максиміліаном виглядав більш можливим для Софії, оскільки вона з сестрами були привабливими партіями для європейської шляхти завдяки правам на трон Австрії та Люксембургу через свою матір Єлизавету Габсбург.
Перші [[заручини]] Софії відбулися у чотирирічному віці. Її нареченим став 9-річний [[Максиміліан I Габсбург|Максиміліан Габсбург]]. Приблизно в той же час, 8 квітня 1468, єпископ Ольмюцький Простас Черновський прибув до Кракова як представник короля Угорщини [[Матвій Корвін|Матвія Корвіна]], щоб просити руки королівни. Однак невдовзі він переключився на її старшу сестру [[Ядвіґа Ягеллонка|Ядвіґу]]. Шлюб із Максиміліаном виглядав більш можливим для Софії, оскільки вона з сестрами були привабливими партіями для європейської шляхти завдяки правам на трон Австрії та Люксембургу через свою матір Єлизавету Габсбург.
[[Файл:Zofia Jagiellonka 2.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Софія Ягеллонка]]
[[Файл:Zofia Jagiellonka 2.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Софія Ягеллонка]]
Шлюб Ядвіґи з [[Матвій Корвін|Матвієм Корвіном]] не відбувся, оскільки Казимир Ягеллон уклав союз із злійшим ворогом угорця&nbsp;— [[Їржі з Подєбрад]]. Невдовзі так само сталося із заручинами Софії та Максиміліана.
Шлюб Ядвіґи з [[Матвій Корвін|Матвієм Корвіном]] не відбувся, оскільки Казимир Ягеллон уклав союз із злійшим ворогом угорця&nbsp;— [[Їржі з Подєбрад]]. Невдовзі так само сталося із заручинами Софії та Максиміліана.


Невідомо, коли точно почалися перемовини щодо шлюбу Софії із Фрідріхом Ансбахським. Існує ймовірність, що початок мав місце влітку [[1470]] року, коли польські депутати навідали Бранденбург. У [[1473]] році польські представники Павло Ясинський та Станіслав Курожвецький вдало провели відповідні переговори, які завершилися підписанням договору про заручини [[7 грудня]] у [[Кадольцбург|Кадольцбурзі]]. Завдяки цьому шлюбу Казимир Ягеллончик сподівався знайти союзників серед німецьких князів.
Невідомо, коли точно почалися перемовини щодо шлюбу Софії із Фрідріхом Ансбахським. Існує ймовірність, що початок мав місце влітку 1470 року, коли польські депутати навідали Бранденбург. У 1473 році польські представники [[Павел Ясєнський|Павло Ясєнський]] та [[Станіслав Курозвенцький]] вдало провели відповідні переговори, які завершилися підписанням договору про заручини 7 грудня у [[Кадольцбург|Кадольцбурзі]]. Завдяки цьому шлюбу Казимир Ягеллончик сподівався знайти союзників серед німецьких князів.


Умови майбутнього шлюбу обговорювали близько двох років. Від початку шлюбний контракт планувалося підписати [[20 березня]] [[1474]] у [[Пневи|Пневах]], однак, насправді, його підписали лише у жовтні [[1475]] у [[Познань|Познані]]. З польської сторони свій підпис поставив Станіслав Курожвецький, бранденбурзької&nbsp;— єпископ Любушський Фрідріх Сессельман.
Умови майбутнього шлюбу обговорювали близько двох років. Від початку шлюбний контракт планувалося підписати 20 березня 1474 у [[Пневи|Пневах]], однак, насправді, його підписали лише у жовтні 1475 у [[Познань|Познані]]. З польської сторони свій підпис поставив Станіслав Курожвецький, бранденбурзької&nbsp;— єпископ Любушський Фрідріх Сессельман.


Софія отримала посаг у 32000 флорінів. Курфюрст [[Альбрехт III Ахілл]] дав [[віно]] за невісткою у розмірі 64000 флорінів. Планувалося, що вінчання відбудеться у [[Познань|Познані]], однак курфюрст обрав для церемонії Франкфурт.
Софія отримала посаг у 32000 флорінів. Курфюрст [[Альбрехт III Ахілл]] дав [[віно]] за невісткою у розмірі 64000 флорінів. Планувалося, що вінчання відбудеться у [[Познань|Познані]], однак курфюрст обрав для церемонії Франкфурт.


=== Заміжжя ===
=== Шлюб ===
[[13 січня]] [[1479]] Софія від'їхала до Франкфукта. Вінчання відбулося [[14 лютого]]. За словами [[Ян Длугош|Яна Длугоша]], весілля було дуже скромним, внаслідок скупості тестя Софії. Деякий час молода пара проживала у Франкфурті, а [[15 липня]] переїхала до [[Ансбах]]у. <ref name="СЯ"></ref>У віданні подружжя також знаходився замок Кадольцбург.<ref>Кадольцбург [http://www.schloesser.bayern.de/deutsch/schloss/objekte/nbg_cado.htm] {{ref-de}}</ref> Були деякі проблеми з виплатою посагу Софії. [[25 грудня]] [[1479]] року Казимир IV мав сплатити перший внесок у 6000 гульденів, але попросив про відстрочку, яка і була дарована.
13 січня 1479 Софія від'їхала до Франкфукта. Вінчання відбулося 14 лютого. За словами [[Ян Длугош|Яна Длугоша]], весілля було дуже скромним, внаслідок скупості тестя Софії. Деякий час молода пара проживала у Франкфурті, а 15 липня переїхала до [[Ансбах]]у.<ref name="СЯ"/> У віданні подружжя також знаходився замок Кадольцбург.<ref>Кадольцбург [http://www.schloesser.bayern.de/deutsch/schloss/objekte/nbg_cado.htm] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160421045549/http://www.schloesser.bayern.de/deutsch/schloss/objekte/nbg_cado.htm|date=21 квітня 2016}} {{ref-de}}</ref> Були деякі проблеми з виплатою [[Посаг|посагу]] Софії. 25 грудня 1479 року Казимир IV мав сплатити перший внесок у 6000 гульденів, але попросив про відстрочку, яка і була дарована.


⚫
У шлюбі народила численних нащадків,<ref>Королева Єлизавета&nbsp;— матір Ягеллонів [http://historiaija.blogspot.com/2014/03/elisabeth-regina-matka-jagiellonow.html] {{ref-pl}}</ref> з яких відомі:
⚫
[[Альбрехт III Ахілл]] помер у березні [[1486]] року, землі були розділені між його синами, внаслідок чого Фрідріх отримав Ансбах. Протягом всього цього часу, проблема виплати посагу Софії залишалася актуальною. У 1489 році брат королівни Владислав II пообіцяв Фрідріху виплату залишків приданого. У [[1493]] році Фрідріх відправив послів до Польщі з нагадуванням про виплату. [[30 вересня]] [[1495]] Софія особисто написала листа брату щодо обіцяних грошей. Однак, за життя пари посаг так і не був повністю виплачений. Остання частина грошей була виплачена їхнім дітям в кілька етапів - відповідно в 1533, 1535 та 1537 роках.
⚫
:* Єлизавета (30 червня—2 липня 1480)&nbsp;— прожила 3 дні;
⚫
:* Казимир (1481—1527)&nbsp;— маркграф Бранденбург-Кульмбаху, був одруженим з [[Сусанна Баварська|Сюзанною Баварською]], мав п'ятьох дітей;
⚫
:* Маргарита (1483—1532)&nbsp;— одружена не була, дітей не мала;
⚫
:* Георг (1484—1534)&nbsp;— маркграф Бранденбург-Ансбаху, був тричі одруженим, мав шестеро дітей;
⚫
:* Софія (1485—1537)&nbsp;— дружина герцога Легницу Фрідріха II, мала трьох дітей;
⚫
:* Анна (1487—1539)&nbsp;— дружина герцога [[Цешинське герцогство|Тешена]] Венцеля II, мала двох дітей;
:* Барбара (1488—1490)&nbsp;—прожила 2 роки;
⚫
:* [[Альбрехт (герцог Пруссії)|Альбрехт]] (1490—1568)&nbsp;— великий магістр Тевтонського ордену, герцог Пруссії, був двічі одруженим, мав восьмеро дітей;
⚫
:* Фрідріх (1491—1497)&nbsp;— прожив 6 років;
⚫
:* Йоганн (1493—1525)&nbsp;— віцекороль Валенсії, був одруженим з Жерменою де Фуа, дітей не мав;
⚫
:* Єлизавета (1494—1518)&nbsp;— дружина маркграфа Баден-Дурлаху Ернста, мали сімох дітей;
⚫
:* Барбара (1495—1552)&nbsp;— дружина ландграфа Лейхтенбергу Георга III, мали чотирьох дітей;
⚫
:* Фрідріх (1497—1536)&nbsp;— канонік у Вюрцбургу та Зальцбургу;
⚫
:* [[Вільгельм (архієпископ Ризький)|Вільгельм]] (1498—1563)&nbsp;— ризький архієпископ.
⚫
:* Йоганн-Альбрехт (1499—1550)&nbsp;— архієпископ [[Єпархія Магдебурга|Магдебургу]] у 1545—1550 роках;
⚫
:* Фрідріх-Альбрехт (1501—1504)&nbsp;— прожив 3 роки;
⚫
:* Гумперт (1503—1528)&nbsp;— канонік у Бабергу.


⚫
[[Альбрехт III Ахілл]] помер у березні [[1486]] року, землі були розділені між його синами, внаслідок чого Фрідріх отримав Ансбах. Протягом всього цього часу, проблема виплати посагу Софії залишалася актуальною. У 1489 році брат королівни Владислав II пообіцяв Фрідріху виплату залишків приданого. У 1493 році Фрідріх відправив послів до Польщі з нагадуванням про виплату. 30 вересня 1495 Софія особисто написала листа брату щодо обіцяних грошей. Однак, за життя пари [[посаг]] так і не був повністю виплачений. Остання частина грошей була виплачена їхнім дітям в кілька етапів&nbsp;— відповідно в 1533, 1535 та 1537 роках.
⚫
У [[1495]] році Фрідріх успадкував від бездітного брата Сигізмунда землі Кульмбаху.


⚫
У 1495 році Фрідріх успадкував від бездітного брата Сигізмунда землі Кульмбаху.
⚫
У березні [[1509]] року пара була присутньою на коронації [[Людвік II Ягеллончик|Людвіка II Ягеллончика]] у [[Прага|Празі]].


⚫
У березні 1509 року пара була присутньою на коронації [[Людвік II Ягеллончик|Людвіка II Ягеллончика]] у [[Прага|Празі]].
⚫
Софія померла [[5 жовтня]] [[1512]] року у Ансбаху у віці 48 років. Похована у монастирі Хейлсбронн.<ref>Jagielloński Brandenburczyk [http://www.montes.pl/montes/index.php?option=com_content&task=view&id=551&Itemid=1513] {{ref-pl}}</ref> Її чоловік організував з цієї нагоди пишний поминок.
== Сім'я ==
{{main|Ягеллони}}
[[Файл:Hans Kamberger Langenburger Doppelporträt.png|міні|праворуч|300пкс|Софія Ягеллонка із чоловіком на вітражі, [[Лангенбург]]]]
*Батько: [[Казимир IV Ягеллончик]]
*Матір: [[Єлизавета Австрійська (1435–1505)]]
*Чоловік: [[Фрідріх І (маркграф Бранденбургу)]]
⚫
*Діти<ref>Королева Єлизавета&nbsp;— матір Ягеллонів [http://historiaija.blogspot.com/2014/03/elisabeth-regina-matka-jagiellonow.html] {{ref-pl}}</ref>:
⚫
:* Єлизавета (30 червня—2 липня 1480) — померла немовлям.
⚫
:* Казимир ([[1481]]—[[1527]])&nbsp;— маркграф Бранденбург-Кульмбаху, був одруженим з Сюзанною Баварською, мав п'ятьох дітей;
⚫
:* Маргарита ([[1483]]—[[1532]])&nbsp;— одружена не була, дітей не мала;
⚫
:* Георг ([[1484]]—[[1534]])&nbsp;— маркграф Бранденбург-Ансбаху, був тричі одруженим, мав шестеро дітей;
⚫
:* Софія ([[1485]]—[[1537]])&nbsp;— дружина герцога Легницу Фрідріха II, мала трьох дітей;
⚫
:* Анна ([[1487]]—[[1539]])&nbsp;— дружина герцога [[Цешинське герцогство|Тешена]] Венцеля II, мала двох дітей;
:* Барбара (1488—1490) — померла немовлям.
⚫
:*[[Альбрехт (герцог Пруссії)|Альбрехт]] (1490—1568) — великий магістр Тевтонського ордену, прусський герцог.
⚫
:* Фрідріх (1491—1497)&nbsp;— помер дитиною.
⚫
:* Йоганн ([[1493]]—[[1525]])&nbsp;— віце-король Валенсії, був одруженим з Жерменою де Фуа, дітей не мав;
⚫
:* Єлизавета ([[1494]]—[[1518]])&nbsp;— дружина маркграфа Баден-Дурлаху Ернста, мали сімох дітей;
⚫
:* Барбара ([[1495]]—[[1552]])&nbsp;— дружина ландграфа Лейхтенбергу Георга III, мали чотирьох дітей;
⚫
:* Фрідріх ([[1497]]—[[1536]])&nbsp;— канонік у Вюрцбургу та Зальцбургу;
⚫
:*[[Вільгельм (архієпископ Ризький)|Вільгельм]] (1498—1563) — ризький архієпископ.
⚫
:* Йоганн-Альбрехт ([[1499]]—[[1550]])&nbsp;— архієпископ [[Єпархія Магдебурга|Магдебургу]] у [[1545]]—[[1550]] роках;
⚫
:* Фрідріх-Альбрехт (1501—1504) — помер немовлям.
⚫
:* Гумперт ([[1503]]—[[1528]])&nbsp;— канонік у Бабергу.


⚫
Софія померла [[5 жовтня]] 1512 року у Ансбаху у віці 48 років. Похована у монастирі Хейлсбронн.<ref>Jagielloński Brandenburczyk [http://www.montes.pl/montes/index.php?option=com_content&task=view&id=551&Itemid=1513] {{ref-pl}}</ref> Її чоловік організував з цієї нагоди пишний поминок.
⚫
==Генеалогія ==

⚫
== Генеалогія ==
{{familytree/start|style={{{style|}}}}}
{{familytree/start|style={{{style|}}}}}
<!-- SLF = self FAT = father MOT = mother FAF = father's father FAM = father's mother FFF= father's father's father etc -->
<!-- SLF = self FAT = father MOT = mother FAF = father's father FAM = father's mother FFF= father's father's father etc -->
Рядок 90: Рядок 85:


== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist|2}}


== Література ==
== Література ==
{{ref-pl}}
*K. Baczkowski: Polish history of late-medieval, Kraków 1999, ISBN 83-85719-40-7, стор. 230, 236, 249.
*M. Duczmal: Jagiellonowie. Biographical Lexicon, Poznań-Kraków 1996, ISBN 83-08-02577-3, стор. 495–507.
* K. Baczkowski: Polish history of late-medieval, Kraków 1999, ISBN 83-85719-40-7, стор. 230, 236, 249.
* M. Duczmal: Jagiellonowie. Biographical Lexicon, Poznań-Kraków 1996, ISBN 83-08-02577-3, стор. 495—507.
* W. Dworzaczek: Genealogy, Warsaw, 1959.
* W. Dworzaczek: Genealogy, Warsaw, 1959.
*E. Rudzki: Polish queens, vol. 1, Warsaw 1990, стор. 134, 141, 148, 153, 154.
* E. Rudzki: Polish queens, vol. 1, Warsaw 1990, стор. 134, 141, 148, 153, 154.
*Z. Wdowiszewski: Genealogy of the House of Vasa and Jagiello of Poland, Kraków 2005, стор. 110–112.
* Z. Wdowiszewski: Genealogy of the House of Vasa and Jagiello of Poland, Kraków 2005, стор. 110—112.


== Посилання ==
== Посилання ==
Рядок 105: Рядок 101:


{{ВП-Портали|Історія|Біографії|Польща|Литва|Німеччина}}
{{ВП-Портали|Історія|Біографії|Польща|Литва|Німеччина}}
{{бібліоінформація}}

[[Категорія:Уродженці Кракова]]
[[Категорія:Уродженці Кракова]]
[[Категорія:Ягеллони]]
[[Категорія:Ягеллони]]

Поточна версія на 19:23, 9 вересня 2024

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Софія Ягелонка.
Софія Ягеллонка
пол. Zofia Jagiellonka
Софія Ягеллонка
Софія Ягеллонка
Софія Ягеллонка
Маркграфиня Бранденбургу
11 березня 1486 — 5 жовтня 1512
Попередник: Анна Саксонська
Наступник: Емілія Саксонська
 
Народження: 6 травня 1464(1464-05-06)
Краків, Польща
Смерть: 5 жовтня 1512(1512-10-05) (48 років)
Ансбах, Бранденбург-Ансбах
Поховання: Гайльсброннський монастирd
Рід: Ягеллони
Батько: Казимир IV Ягеллончик
Мати: Єлизавета Австрійська
Шлюб: Frederick I, Margrave of Brandenburg-Ansbachd
Діти: Альберт, Casimir, Margrave of Brandenburg-Bayreuthd, Георг[d], Johann of Brandenburg-Ansbachd, Elisabeth of Brandenburg-Ansbach-Kulmbachd, Barbara of Brandenburg-Ansbach-Kulmbachd, Вільгельм, John Albert of Brandenburg-Ansbach-Kulmbachd, Gumpert of Brandenburg-Ansbach-Kulmbachd, Anna of Brandenburg-Ansbach-Kulmbachd, Sophie of Brandenburg-Ansbach-Kulmbachd[1], Margarete von Brandenburg-Ansbachd[1], Friedrich von Brandenburg-Ansbachd, Friedrich Albrecht von Hohenzollernd[1], Friedrich von Hohenzollernd[1], Elisabeth von Hohenzollernd[1] і Barbara von Hohenzollernd[1]

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Софі́я Ягелло́нка (пол. Zofia Jagiellonka, нім. Sofia Jagiellonica); 6 травня 1464(14640506) — 5 жовтня 1512) — польська принцеса, бранденбурзька маркграфиня (1486—1512). Представниця литовської династії Ягеллонів, що правила Польським королівством. Народилася в Кракові, Польща. Донька польського короля Казимира IV та австрійської принцеси Єлизавети, доньки австрійського герцога і німецького короля Альбрехта II. Онука польського короля Владислава Ягайла. Праонука імператора Священної Римської імперії Сигізмунда I, литовського князя Ольгерда та київського князя Андрія Гольшанського. Названа на честь доньки останнього — Софії. Дружина бранденбурзького маркграфа Фрідріха I (з 1486). Матір прусського герцога Альбрехта, ризького архієпископа Вільгельма. Померла в Ансбасі. Похована у Гайльсброннському монастирі. Також — Софія Польська.

Біографія

[ред. | ред. код]

Молоді роки

[ред. | ред. код]

Софія народилась 6 травня 1464 року у Кракові шостою дитиною та другою донькою в родині короля Польщі та великого князя Литви Казимира IV та його дружини Єлизавети Австрійської. Новонароджену охрестив Краківський єпископ Ян Ґрущиньський. Ім'я отримала на честь бабусі Софії Гольшанської.

Королівна мала старшу сестру Ядвіґу та братів Владислава, Казимира, Яна Ольбрахта та Олександра Згодом сім'я поповнилася молодшими дітьми: Сигізмундом, Фредеріком, Анною, Барбарою та Єлизаветою.[2]

Королівська родина внаслідок своїх обов'язків постійно подорожувала землями польської корони та великого князівства. Князівна, разом зі своїми братами і сестрами, супроводжувала батьків. Так, у 1472 році все сімейство відвідало Ченстохову.[3] Даних щодо виховання чи освіти Софії не збереглося.

Влаштування шлюбу

[ред. | ред. код]

Перші заручини Софії відбулися у чотирирічному віці. Її нареченим став 9-річний Максиміліан Габсбург. Приблизно в той же час, 8 квітня 1468, єпископ Ольмюцький Простас Черновський прибув до Кракова як представник короля Угорщини Матвія Корвіна, щоб просити руки королівни. Однак невдовзі він переключився на її старшу сестру Ядвіґу. Шлюб із Максиміліаном виглядав більш можливим для Софії, оскільки вона з сестрами були привабливими партіями для європейської шляхти завдяки правам на трон Австрії та Люксембургу через свою матір Єлизавету Габсбург.

Софія Ягеллонка

Шлюб Ядвіґи з Матвієм Корвіном не відбувся, оскільки Казимир Ягеллон уклав союз із злійшим ворогом угорця — Їржі з Подєбрад. Невдовзі так само сталося із заручинами Софії та Максиміліана.

Невідомо, коли точно почалися перемовини щодо шлюбу Софії із Фрідріхом Ансбахським. Існує ймовірність, що початок мав місце влітку 1470 року, коли польські депутати навідали Бранденбург. У 1473 році польські представники Павло Ясєнський та Станіслав Курозвенцький вдало провели відповідні переговори, які завершилися підписанням договору про заручини 7 грудня у Кадольцбурзі. Завдяки цьому шлюбу Казимир Ягеллончик сподівався знайти союзників серед німецьких князів.

Умови майбутнього шлюбу обговорювали близько двох років. Від початку шлюбний контракт планувалося підписати 20 березня 1474 у Пневах, однак, насправді, його підписали лише у жовтні 1475 у Познані. З польської сторони свій підпис поставив Станіслав Курожвецький, бранденбурзької — єпископ Любушський Фрідріх Сессельман.

Софія отримала посаг у 32000 флорінів. Курфюрст Альбрехт III Ахілл дав віно за невісткою у розмірі 64000 флорінів. Планувалося, що вінчання відбудеться у Познані, однак курфюрст обрав для церемонії Франкфурт.

Шлюб

[ред. | ред. код]

13 січня 1479 Софія від'їхала до Франкфукта. Вінчання відбулося 14 лютого. За словами Яна Длугоша, весілля було дуже скромним, внаслідок скупості тестя Софії. Деякий час молода пара проживала у Франкфурті, а 15 липня переїхала до Ансбаху.[3] У віданні подружжя також знаходився замок Кадольцбург.[4] Були деякі проблеми з виплатою посагу Софії. 25 грудня 1479 року Казимир IV мав сплатити перший внесок у 6000 гульденів, але попросив про відстрочку, яка і була дарована.

У шлюбі народила численних нащадків,[5] з яких відомі:

  • Єлизавета (30 червня—2 липня 1480) — прожила 3 дні;
  • Казимир (1481—1527) — маркграф Бранденбург-Кульмбаху, був одруженим з Сюзанною Баварською, мав п'ятьох дітей;
  • Маргарита (1483—1532) — одружена не була, дітей не мала;
  • Георг (1484—1534) — маркграф Бранденбург-Ансбаху, був тричі одруженим, мав шестеро дітей;
  • Софія (1485—1537) — дружина герцога Легницу Фрідріха II, мала трьох дітей;
  • Анна (1487—1539) — дружина герцога Тешена Венцеля II, мала двох дітей;
  • Барбара (1488—1490) —прожила 2 роки;
  • Альбрехт (1490—1568) — великий магістр Тевтонського ордену, герцог Пруссії, був двічі одруженим, мав восьмеро дітей;
  • Фрідріх (1491—1497) — прожив 6 років;
  • Йоганн (1493—1525) — віцекороль Валенсії, був одруженим з Жерменою де Фуа, дітей не мав;
  • Єлизавета (1494—1518) — дружина маркграфа Баден-Дурлаху Ернста, мали сімох дітей;
  • Барбара (1495—1552) — дружина ландграфа Лейхтенбергу Георга III, мали чотирьох дітей;
  • Фрідріх (1497—1536) — канонік у Вюрцбургу та Зальцбургу;
  • Вільгельм (1498—1563) — ризький архієпископ.
  • Йоганн-Альбрехт (1499—1550) — архієпископ Магдебургу у 1545—1550 роках;
  • Фрідріх-Альбрехт (1501—1504) — прожив 3 роки;
  • Гумперт (1503—1528) — канонік у Бабергу.

Альбрехт III Ахілл помер у березні 1486 року, землі були розділені між його синами, внаслідок чого Фрідріх отримав Ансбах. Протягом всього цього часу, проблема виплати посагу Софії залишалася актуальною. У 1489 році брат королівни Владислав II пообіцяв Фрідріху виплату залишків приданого. У 1493 році Фрідріх відправив послів до Польщі з нагадуванням про виплату. 30 вересня 1495 Софія особисто написала листа брату щодо обіцяних грошей. Однак, за життя пари посаг так і не був повністю виплачений. Остання частина грошей була виплачена їхнім дітям в кілька етапів — відповідно в 1533, 1535 та 1537 роках.

У 1495 році Фрідріх успадкував від бездітного брата Сигізмунда землі Кульмбаху.

У березні 1509 року пара була присутньою на коронації Людвіка II Ягеллончика у Празі.

Софія померла 5 жовтня 1512 року у Ансбаху у віці 48 років. Похована у монастирі Хейлсбронн.[6] Її чоловік організував з цієї нагоди пишний поминок.

Генеалогія

[ред. | ред. код]
Ольгерд
 
Ульяна Тверська
 
Андрій Гольшанський
 
Олександра Друцька
 
Альбрехт IV
 
Йоганна Софія Баварська
 
Сигізмунд I Люксембург
 
Барбара Цельська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Владислав II Ягайло
 
 
 
 
 
Софія Гольшанська
 
 
 
 
 
Альбрехт II
 
 
 
 
 
Єлизавета Люксембурзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Казимир IV Ягеллончик
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Єлизавета Австрійська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Софія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е Lundy D. R. The Peerage
  2. ↑ Дівчаток з ім'ям Єлизавета в родині народилось три, але дорослого віку досягла лише наймолодша.
  3. ↑ а б Софія Ягеллонка [1][недоступне посилання з листопадаа 2019] (пол.)
  4. ↑ Кадольцбург [2] [Архівовано 21 квітня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
  5. ↑ Королева Єлизавета — матір Ягеллонів [3] (пол.)
  6. ↑ Jagielloński Brandenburczyk [4] (пол.)

Література

[ред. | ред. код]

(пол.)

  • K. Baczkowski: Polish history of late-medieval, Kraków 1999, ISBN 83-85719-40-7, стор. 230, 236, 249.
  • M. Duczmal: Jagiellonowie. Biographical Lexicon, Poznań-Kraków 1996, ISBN 83-08-02577-3, стор. 495—507.
  • W. Dworzaczek: Genealogy, Warsaw, 1959.
  • E. Rudzki: Polish queens, vol. 1, Warsaw 1990, стор. 134, 141, 148, 153, 154.
  • Z. Wdowiszewski: Genealogy of the House of Vasa and Jagiello of Poland, Kraków 2005, стор. 110—112.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Софія_Ягеллонка_(1464–1512)&oldid=43468157