Координати: 41°16′04″ пд. ш. 174°50′19″ сх. д. / 41.267655° пд. ш. 174.838536° сх. д. / -41.267655; 174.838536

Веллінгтон (гавань): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
доповнення
Виправлено джерел: 4; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.9.5
 
(Не показані 12 проміжних версій 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Otheruses|Веллінгтон (значення){{!}}Веллінгтон}}
{{пишу}}
{{Затока
{{Затока
|тип = [[Гавань|природна гавань]]
|тип = [[Гавань|природна гавань]]
|макс глибина = понад 20 метрів
|острови =
|впадають =
|острови =
|міста = [[Веллінгтон]]
|впадають =
|міста = [[Веллінгтон]]
}}
}}
'''Гавань Веллінгтон''' ({{lang-en|Wellington Harbour}}; {{Lang-mi|Te Whanganui-a-Tara}} {{IPA-mi|tɛ ˈfaŋanʉi a taɾa|}}, офіційна назва '''Гавань Веллінгтон/Порт-Ніколсон''' — велика [[Гавань|природна гавань]] на південному краю [[Північний острів (Нова Зеландія)|Північного острова]] [[Нова Зеландія|Нової Зеландії]]. Вхід у гавань з боку [[Протока Кука|протоки Кука]]. Центральний [[Веллінгтон]] розташований на частинах західної та південної сторони гавані, а приміська зона [[Ловер-Гатт|Ловер Гатт]] розташована на півночі та сході<ref name="gwrc">{{Cite web|url=https://www.gw.govt.nz/Wellington-Harbour/|title=Wellington Harbour|website=gw.govt.nz|publisher=[[Wellington Regional Council]]}}</ref>.
'''Гавань Веллінгтон''' ({{lang-en|Wellington Harbour}}; {{Lang-mi|Te Whanganui-a-Tara}} {{IPA-mi|tɛ ˈfaŋanʉi a taɾa|}}, офіційна назва '''Гавань Веллінгтон/Порт-Ніколсон'''<ref name="LINZ"/>&nbsp;— велика [[Гавань|природна гавань]] на південному краю [[Північний острів (Нова Зеландія)|Північного острова]] [[Нова Зеландія|Нової Зеландії]]. Вхід у гавань з боку [[Протока Кука|протоки Кука]]. Центральний [[Веллінгтон]] розташований на частинах західної та південної сторони гавані, а приміська зона [[Ловер-Гатт]] (місто в [[Міська агломерація|агломерації]] [[Веллінгтон]]а) розташована на півночі та сході<ref name="gwrc"/>.


Територія гавані, обмежена лінією між [[Пенкарров-Гед]] та берегом [[Петон]], офіційно називалася Порт-Ніколсон, поки в 1984 році не прийняла свою теперішню подвійну назву<ref name="LINZ">{{LINZ}}</ref>.
Територія гавані, обмежена лінією між [[мис]]ом [[Пенкарров]] та берегом передмістя [[Петон (Ловер-Гатт)|Петон]] (велике передмістя міста Ловер-Гатт), офіційно називалася Порт-Ніколсон, поки в 1984 році не прийняла свою теперішню подвійну назву<ref name="LINZ"/>.


== Топоніміка ==
== Топоніміка ==
[[Файл:Lighthouses approaching Wellington (30962875503).jpg|міні|ліворуч|250пкс|[[Маяк]]и, на мисі Пенкарров, нижній і верхній (праворуч при вході в гавань).]]
Найдавніша з відомих [[Маорі (мова)|маорі]] назва цієї території, ''Te Upoko o te Ika a Maui'', походить від легенди маорі та буквально перекладається як «голова риби [[Мауї (міфологія Маорі)|Мауї]]<nowiki/>»<ref name="tourismnz">{{Cite web|url=http://www.newzealand.com/travel/media/features/maori-culture/maori-culture_wellingtons-maori-history.cfm|title=Wellington's Māori History|website=newzealand.com|publisher=[[Tourism New Zealand]]}}</ref><ref name="wcc-maori">{{Cite web|url=https://wellington.govt.nz/wellington-city/about-wellington-city/history/history-of-wellington-waterfront/maori|title=Māori history|date=22 September 2023|website=wellington.govt.nz|publisher=[[Wellington City Council]]|language=en-NZ|access-date=28 April 2024}}</ref>.
Найдавніша з відомих [[Маорі (мова)|маорі]] назва цієї території, ''«Te Upoko o te Ika a Maui»'', походить від легенди маорі та буквально перекладається як «голова риби [[Мауї (міфологія Маорі)|Мауї]]»<ref name="tourismnz"/><ref name="wcc-maori"/>.


''Te Whanganui a Tara'', інша назва місцевості маорі, буквально перекладається як «велика гавань Тари». Вважається, що це відноситься до Тари, сина полінезійського дослідника Ватонги, якого батько відправив з [[Півострів Магія|півострова Магія]] досліджувати південні землі, щоб там осіли їхні люди<ref name=":1">David Allan Hamer & Roberta Nicholls, (editors). ''The Making of Wellington, 1800–1914'', Victoria University Press, 1990 {{ISBN|0-86473-200-7}}</ref><ref name="tourismnz">{{Cite web|url=http://www.newzealand.com/travel/media/features/maori-culture/maori-culture_wellingtons-maori-history.cfm|title=Wellington's Māori History|website=newzealand.com|publisher=[[Tourism New Zealand]]}}</ref>.
''Te Whanganui a Tara'', інша назва місцевості маорі, буквально перекладається як «велика гавань Тари». Вважається, що це відноситься до Тари, сина полінезійського дослідника Ватонги, якого батько відправив з [[Півострів Магія|півострова Магія]] досліджувати південні землі, щоб там осіли їхні люди<ref name=":1">David Allan Hamer & Roberta Nicholls, (editors). ''The Making of Wellington, 1800—1914'', Victoria University Press, 1990 {{ISBN|0-86473-200-7}}</ref><ref name="tourismnz"/>.


Кажуть, що капітан Джеймс Герд назвав гавань «Порт Ніколсон» на честь капітана порту [[Сідней|Сіднея]] Джона Ніколсона<ref name="tourismnz">{{Cite web|url=http://www.newzealand.com/travel/media/features/maori-culture/maori-culture_wellingtons-maori-history.cfm|title=Wellington's Māori History|website=newzealand.com|publisher=[[Tourism New Zealand]]}}</ref> . Однак, незважаючи на те, що Герд вважається автором перших карт, що описують Те Вангануї-Тара як «Порт Ніколсон», цілком імовірно, що капітан [[Джон Родольфус Кент]] з катера ''Mermaid'' увійшов у гавань у 1824 році та назвав її на честь начальника порту, свого старшого офіцера<ref name=":0">{{Cite book
Кажуть, що капітан Джеймс Герд назвав гавань «Порт Ніколсон» на честь капітана порту [[Сідней|Сіднея]] Джона Ніколсона<ref name="tourismnz"/>. Однак, незважаючи на те, що Герд вважається автором перших карт, що описують Те Вангануї-Тара як «Порт Ніколсон», цілком імовірно, що капітан [[Джон Родольфус Кент]] з катера ''Mermaid'' увійшов у гавань у 1824 році та назвав її на честь начальника порту, свого старшого офіцера<ref name=":0">{{Cite book
|title=The Wellington Harbour Board Collection
|title=The Wellington Harbour Board Collection
|year=1980
|year=1980
Рядок 32: Рядок 34:
}}</ref>. Інша назва Маорі для Веллінгтона, ''Pōneke'', вважається [[Транслітерація|транслітерацією]] Port Nick (Port Nicholson, Порт-Ніколсон)<ref name=":2">F. L. Irvine-Smith. ''The Streets of My City, Wellington New Zealand'', A.H. & A.W. Reed, Wellington New Zealand 1948.</ref><ref name=":3">Tony Deverson and Graeme Kennedy (Ed.) ''The New Zealand Oxford Dictionary'', Oxford University Press, 2005, {{ISBN|9780195584516}}</ref>.
}}</ref>. Інша назва Маорі для Веллінгтона, ''Pōneke'', вважається [[Транслітерація|транслітерацією]] Port Nick (Port Nicholson, Порт-Ніколсон)<ref name=":2">F. L. Irvine-Smith. ''The Streets of My City, Wellington New Zealand'', A.H. & A.W. Reed, Wellington New Zealand 1948.</ref><ref name=":3">Tony Deverson and Graeme Kennedy (Ed.) ''The New Zealand Oxford Dictionary'', Oxford University Press, 2005, {{ISBN|9780195584516}}</ref>.


Альтернативна запропонована етимологія назви {{Lang|mi|Pōneke}} стверджує, що воно походить від скорочення фрази маорі {{Lang|mi|pō nekeneke}}, що означає «подорож у ніч», у зв’язку з виходом [[Маорі (народ)|маорійського]] племені [[Те Аті Ава]] після того, як вони були витіснені з району Веллінгтона першими європейцями<ref>{{Cite web|url=https://natlib.govt.nz/records/32006539|title=Poneke|website=natlib.govt.nz|access-date=2022-10-08}}</ref> <ref>{{Cite web|url=https://maoridictionary.co.nz/word/4381|title=nekeneke – Te Aka Māori Dictionary|website=maoridictionary.co.nz|language=en|access-date=28 April 2024}}</ref>. Проте назва Pōneke вже використовувалася до лютого 1842 року<ref>{{Cite news|url=https://paperspast.natlib.govt.nz/newspapers/MMTKM18420201.2.7|title=[untitled]|pages=8|work=Maori Messenger: Te Karere Maori|quote=Tenei pea kua ronga nga tangata maori i te kokotinga o te ringaringa o Tako i Poneke, kahore ra nei.|via=Papers Past}}</ref>, раніше, ніж, як кажуть, відбулося переселення племені.
Альтернативна запропонована етимологія назви {{Lang|mi|Pōneke}} стверджує, що воно походить від скорочення фрази маорі {{Lang|mi|pō nekeneke}}, що означає «подорож у ніч», у зв'язку з виходом [[Маорі (народ)|маорійського]] племені [[Те Аті Ава]] після того, як вони були витіснені з району Веллінгтона першими європейцями<ref name="Mana"/><ref>{{Cite web|url=https://natlib.govt.nz/records/32006539|title=Poneke|website=natlib.govt.nz|access-date = 2024-05-13}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://maoridictionary.co.nz/word/4381|title=nekeneke – Te Aka Māori Dictionary|website=maoridictionary.co.nz|language=en|access-date = 2024-05-13}}</ref>. Проте назва Pōneke вже використовувалася до лютого 1842 року<ref>{{Cite news|url=https://paperspast.natlib.govt.nz/newspapers/MMTKM18420201.2.7|title=[untitled]|pages=8|work=Maori Messenger: Te Karere Maori|quote=Tenei pea kua ronga nga tangata maori i te kokotinga o te ringaringa o Tako i Poneke, kahore ra nei.|via=Papers Past}}</ref>, раніше, ніж, як кажуть, відбулося переселення племені.


Вважається, що [[Вільям Вейкфілд]] назвав гавань Ламбтон-Гарбор у 1839 році на честь [[Джон Ламбтон, 1-й граф Дарема|графа Дарема]], який мав прізвище «Ламбтон»<ref name="waterfronthistory">{{Cite web|url=http://www.wellingtonwaterfront.co.nz/history/index.htm|title=Wellington Waterfront History|website=wellingtonwaterfront.co.nz|publisher=Wellington Waterfront|archive-url=https://archive.today/20140405032208/http://www.wellingtonwaterfront.co.nz/history/index.htm|archive-date=5 April 2014}}</ref>. Крім того, гавань могли були назвати на честь ''[[Кораблі Новозеландської компанії|«Lambton»]]'', [[Куттер (судно)|катера]], яким командував капітан Барнетт, який у 1826 році створив одну з найперших карт гавані<ref name="wcc-col">{{Cite web|url=https://wellington.govt.nz/wellington-city/about-wellington-city/history/history-of-wellington-waterfront/colonial-times|title=Colonial times|date=19 February 2015|website=wellington.govt.nz|publisher=[[Wellington City Council]]|language=en-NZ|access-date=28 April 2024}}</ref>.
Вважається, що [[Вільям Вейкфілд]] назвав гавань Ламбтон у 1839 році на честь графа [[Джон Ламбтон, 1-й граф Дарема|Дарема]], який мав прізвище «Ламбтон»<ref name="waterfronthistory">{{Cite web|url=http://www.wellingtonwaterfront.co.nz/history/index.htm|title=Wellington Waterfront History|website=wellingtonwaterfront.co.nz|publisher=Wellington Waterfront|archive-url=https://archive.today/20140405032208/http://www.wellingtonwaterfront.co.nz/history/index.htm|archive-date= 2014-04-05}}</ref>. Крім того, гавань могли були назвати на честь ''[[Кораблі Новозеландської компанії|«Lambton»]]'', [[Куттер (судно)|катера]], яким командував капітан Барнетт, який у 1826 році створив одну з найперших карт гавані<ref name="wcc-col">{{Cite web|url=https://wellington.govt.nz/wellington-city/about-wellington-city/history/history-of-wellington-waterfront/colonial-times|title=Colonial times|date=19 лютого 2015|website=wellington.govt.nz|publisher=[[Wellington City Council]]|language=en-NZ|access-date = 2024-05-13}}</ref>.


== Історія ==
== Історія ==


=== Доєвропейська історія ===
=== Доєвропейська історія ===
Згідно з усною історією, гавань Веллінгтон була вперше відкрита п+олінезійським дослідником Купе<ref name="gwrc">{{Cite web|url=https://www.gw.govt.nz/Wellington-Harbour/|title=Wellington Harbour|website=gw.govt.nz|publisher=[[Wellington Regional Council]]}}</ref><ref name="GW_maori">{{Cite web|url=http://www.gw.govt.nz/maori-history-of-the-greater-wellington-region/|title=Māori history of the Greater Wellington region|website=www.gw.govt.nz|publisher=[[Greater Wellington Regional Council]]|access-date=11 July 2019}}</ref><ref name="Waitangi_tribunal">{{Cite book
Згідно з усною історією, гавань Веллінгтон була вперше відкрита паолінезійським дослідником Купе<ref name="gwrc"/><ref name="GW_maori">{{Cite web|url=http://www.gw.govt.nz/maori-history-of-the-greater-wellington-region/|title=Māori history of the Greater Wellington region|website=www.gw.govt.nz|publisher=[[Регіональна рада Великого Веллінгтона]]|access-date= 2024-05-13}}</ref><ref name="Waitangi_tribunal">{{Cite book
|title=Te Whanganui a Tara me ona takiwa : report on the Wellington District.
|title=Te Whanganui a Tara me ona takiwa : report on the Wellington District.
|last=Waitangi Tribunal.
|last=Waitangi Tribunal.
Рядок 47: Рядок 49:
|isbn=186956264X
|isbn=186956264X
|oclc=53261192
|oclc=53261192
}}</ref> {{Rp|17}}який відвідав її у 10 столітті. Кілька топонімів у цьому районі вшановують Купе, наприклад Te Tangihanga o Kupe або Te Raranga o Kupe ({{нп|Барретт-Риф|||Barrett Reef}}), і Te Aroaro o Kupe або Te Ure o Kupe ({{нп|Стіпл-Рок|||Steeple Rock}})<ref name="Waitangi_tribunal" /> {{Rp|17}}. Купе також назвав два острови в гавані, Mākaro (острів [[Ворд (острів)|Ворд]]) і Матіу (острів [[Сомес (острів)|Сомес]])<ref name="Waitangi_tribunal" /> {{Rp|17}}, на честь його дочок<ref name="TAENZ">{{Cite web|url=https://teara.govt.nz/en/wellington-places/page-7|title=Story: Wellington places {{!}} Wellington Harbour|website=teara.govt.nz|publisher=[[Te Ara: The Encyclopedia of New Zealand]]|access-date=28 April 2024}}</ref> або племінниць<ref name="wcc-maori">{{Cite web|url=https://wellington.govt.nz/wellington-city/about-wellington-city/history/history-of-wellington-waterfront/maori|title=Māori history|date=22 September 2023|website=wellington.govt.nz|publisher=[[Wellington City Council]]|language=en-NZ|access-date=28 April 2024}}</ref>.
}}</ref>{{Rp|17}}який відвідав її у 10 столітті. Кілька топонімів у цьому районі вшановують Купе, наприклад {{Lang|mi|«Te Tangihanga o Kupe»}} або {{Lang|mi|«Te Raranga o Kupe»}} ([[риф]] {{нп|Барретт (риф)|Барретт||Barrett Reef}}), і {{Lang|mi|«Te Aroaro o Kupe»}} або {{Lang|mi|«Te Ure o Kupe»}} ({{нп|Стіпл-Рок|||Steeple Rock}})<ref name="Waitangi_tribunal"/>{{Rp|17}}. Купе також назвав два острови в гавані, {{Lang|mi|«Mākaro»}} (острів [[Ворд (острів)|Ворд]]) і {{Lang|mi|«Matiu»}} (острів [[Сомес (острів)|Сомес]])<ref name="Waitangi_tribunal"/>{{Rp|17}}, на честь його дочок<ref name="TAENZ"/> або племінниць<ref name="wcc-maori"/>.


Слідом за Купе в цей район прийшли Тара і Таутокі, сини дослідника Ватонги, які там оселилися<ref name="TAENZ">{{Cite web|url=https://teara.govt.nz/en/wellington-places/page-7|title=Story: Wellington places {{!}} Wellington Harbour|website=teara.govt.nz|publisher=[[Te Ara: The Encyclopedia of New Zealand]]|access-date=28 April 2024}}</ref>. Тара згадується як у назві міста, так і в назвах першого [[Іві (маорі)|племені]] ([[Іві (маорі)|іві]]) маорі {{нп|Муайпоко|Нґай Тара||Steeple Rock}}, яке осіло там назавжди.
Слідом за Купе в цей район прийшли Тара і Таутокі, сини дослідника Ватонги, які там оселилися<ref name="TAENZ"/>. Тара згадується як у назві міста, так і в назвах першого [[Іві (маорі)|племені]] ([[Іві (маорі)|іві]]) маорі {{нп|Муайпоко|Нґай Тара||Steeple Rock}}, яке осіло там назавжди<ref name="Muaūpoko"/>.


=== Сучасна історія ===
=== Сучасна історія ===
Під час своєї подорожі на [[HMS Resolution (1771)|HMS ''Resolution'']] [[Джеймс Кук]] пройшов повз вхід у гавань 2 листопада 1773 року, а потім зупинився, намагаючись побачити, що лежить в середині вході. Він став на якір за милю від Барретт-Рифу і зробив кілька коротких зауважень в [[Судновий журнал|судновому журналі]], зазначивши, що це була захищена гавань. Зміна вітру змусила його покинути цю територію, і наступні 50 років європейські дослідники не проводили тут подальших спостережень<ref name=":0">{{Cite book
Під час своєї подорожі на [[HMS Resolution (1771)|«HMS ''Resolution''»]] [[Джеймс Кук]] пройшов повз вхід у гавань 2 листопада 1773 року, а потім зупинився, намагаючись побачити, що лежить в середині вході. Він став на якір за милю від рифу Барретт і зробив кілька коротких зауважень в [[Судновий журнал|судновому журналі]], зазначивши, що це була захищена гавань. Зміна вітру змусила його покинути цю територію, і наступні 50 років європейські дослідники не проводили тут подальших спостережень<ref name=":0"/>.
[[Файл:Lambton_Harbour,_Wellington,_New_Zealand_c_1840.jpg|міні|300px|Гавань Ламбтон, Порт-Ніколсон, [[Веллінгтон]], Нова Зеландія, бл. 1840 року]]
|title=The Wellington Harbour Board Collection
|year=1980
|publisher=Wellington Harbour Board
|isbn=978-0-90858244-0
}}</ref>.
[[Файл:Lambton_Harbour,_Wellington,_New_Zealand_c_1840.jpg|міні| Lambton Harbour, Порт Ніколсон, Веллінгтон, Нова Зеландія, бл. 1840 рік]]
У 1826 році капітан Джеймс Герд увійшов у гавань на барку ''Rosanna'' разом з капітаном Барнеттом на катері ''Lambton''. Згодом обидва склали карти гавані.
У 1826 році капітан Джеймс Герд увійшов у гавань на барку ''Rosanna'' разом з капітаном Барнеттом на катері ''Lambton''. Згодом обидва склали карти гавані.


[[Новозеландська компанія|Новозеландська колоніальна компанія]] заснувала поселення в Петоні та Веллінгтоні з 1840 року.
[[Новозеландська компанія|Новозеландська колоніальна компанія]] заснувала поселення в Петоні та Веллінгтоні з 1840 року<ref name="teara"/>.


[[Землетрус у Вайрарапі (1855)|Землетрус у Вайрарапі]] 1855 року підняв північно-західну частину затоки Веллінгтон. Це покращило рекультивацію гавані Веллінгтон, що збільшило доступність рівнинної землі для міста Веллінгтон<ref name="waterfrontreclamation">{{Cite web|url=http://www.wellingtonwaterfront.co.nz/history/waterfront_reclamation/index.htm|title=Wellington Waterfront Reclamation|website=wellingtonwaterfront.co.nz|publisher=Wellington Waterfront}}</ref>.
[[Землетрус у Вайрарапі (1855)|Землетрус у Вайрарапі]] 1855 року підняв північно-західну частину затоки Веллінгтон. Це покращило рекультивацію гавані Веллінгтон, що збільшило доступність рівнинної землі для міста Веллінгтон<ref name="waterfrontreclamation">{{Cite web|url=http://www.wellingtonwaterfront.co.nz/history/waterfront_reclamation/index.htm|title=Wellington Waterfront Reclamation|website=wellingtonwaterfront.co.nz|publisher=Wellington Waterfront}}</ref>.


У 1968 році міжострівний пасажирський пором ''[[Вахінська катастрофа|Wahine]]'' сів на кам'янисте дно поблизу рифу Барретт, біля входу в гавань, під час шторму. Тоді загинула 51 людина, а ще двоє померли значно пізніше від травм, отриманих того дня<ref name="gwrc">{{Cite web|url=https://www.gw.govt.nz/Wellington-Harbour/|title=Wellington Harbour|website=gw.govt.nz|publisher=[[Wellington Regional Council]]}}</ref>.
У 1968 році міжострівний пасажирський пором [[TEV Wahine|«TEV ''Wahine''»]] сів на кам'янисте дно поблизу рифу Барретт, біля входу в гавань, під час шторму. Тоді загинула 51 людина, а ще двоє померли значно пізніше від травм, отриманих того дня<ref name="gwrc"/>.


== Міфологія ==
== Міфологія ==


=== Легенда про {{Lang|mi|Te Whanganui-a-Tara}} ===
=== Легенда про {{Lang|mi|«Te Whanganui-a-Tara»}} ===
Згідно з легендою, гавань Те Вангануі-а-Тара була створена двома танівха (духами-охоронцями природи), Whātaitai (або Hataitai) і Ngake. Whataitai жив на півночі озера, де зараз гавань, і був лагідним. Нгаке, який жив південніше, був більш жорстоким. <ref>"[http://wcl.govt.nz/maori/wellington/whekemedia1.html He korero mo nga Taniwha o Te Whanganui-Tara]". Wellington City Libraries.</ref> <ref>Grace, Wiremu. "[http://eng.mataurangamaori.tki.org.nz/Support-materials/Te-Reo-Maori/Maori-Myths-Legends-and-Contemporary-Stories/Ngake-and-Whataitai-the-taniwha-of-Wellington-harbour Ngake and Whātaitai the taniwha of Wellington harbour]". New Zealand Ministry of Education.</ref> Нгаке почув, як води Раукава Моана ( [[протока Кука]] ) стукають на південь, і вирішив втекти з озера, щоб дістатися до нього. Він пішов на північ від озера, щоб збільшити швидкість для спроби, а потім швидко попрямував на південь. Нгаке врізався в скелі в Сітуні та попрямував у протоку. Кажуть, що Барретт-риф - це уламки, що залишилися після втечі Нгаке. <ref name="TAENZ">{{Cite web|url=https://teara.govt.nz/en/wellington-places/page-7|title=Story: Wellington places {{!}} Wellington Harbour|website=teara.govt.nz|publisher=[[Te Ara: The Encyclopedia of New Zealand]]|access-date=28 April 2024}}</ref> Це побачив Ватаітай, який намагався вийти за Нгаке з нового входу. Вода зараз витікала з озера, і Ватаітай застряг на мілині. Він залишався там багато поколінь, перш ніж великий землетрус підняв його високо на землю. Душа Whataitai покинула його у вигляді птаха Те Кео, а його тіло утворило перешийок землі, де зараз розташований аеропорт Веллінгтона . <ref>{{Cite web|url=https://pnrp.gw.govt.nz/assets/Uploads/WHB-Historic-Area-Vol-I-NOTIFIED.pdf|title=Registration Report for a Historic Area: Wellington Harbour Board Historic Area (Volume I)|last=Fill|first=Barbara|last2=Astwood|first2=Karen|year=2012|publisher=[[New Zealand Historic Places Trust]]|archive-url=https://web.archive.org/web/20210209010917/https://pnrp.gw.govt.nz/assets/Uploads/WHB-Historic-Area-Vol-I-NOTIFIED.pdf|archive-date=9 February 2021}}</ref> {{Rp|6}}. Він злетів високо над гаванню й оплакував таніву, тіло якої було піднято високо на пагорби біля входу в гавань. Донині гора Вікторія відома маорі як ''Тангі Те Кео'', «Плач Те Кео», а передмістя на пагорбах безпосередньо під нею називається Гатайтай .
Згідно з легендою, гавань {{Lang|mi|«Te Whanganui-a-Tara»}} була створена двома {{нп|танівга|танівгами||Taniwha}} (духами-охоронцями природи), Ватаїтаї (або Гатаїтаї) та Нгаке. Ватаїтаї жив на півночі озера, де зараз гавань, і був лагідним. Нгаке, який жив південніше, був більш жорстоким<ref>«[http://wcl.govt.nz/maori/wellington/whekemedia1.html He korero mo nga Taniwha o Te Whanganui-Tara]». Wellington City Libraries.</ref><ref>Grace, Wiremu. «[http://eng.mataurangamaori.tki.org.nz/Support-materials/Te-Reo-Maori/Maori-Myths-Legends-and-Contemporary-Stories/Ngake-and-Whataitai-the-taniwha-of-Wellington-harbour Ngake and Whātaitai the taniwha of Wellington harbour]». New Zealand Ministry of Education.</ref>. Нгаке почув шум води Раукава Моана ([[протока Кука]]) на південі, і вирішив втекти з озера. Він пішов на північ від озера, щоб розбігтися, а потім швидко побіг на південь. Нгаке врізався в скелі, де зараз східне передмістя Веллінгтона&nbsp;— Сітун, пробив прохід в скелях та попрямував у протоку. Кажуть, що риф Барретт&nbsp;— це уламки, що залишилися після втечі Нгаке<ref name="TAENZ"/>. Це побачив Ватаїтаї, який намагався вийти за Нгаке з нового входу. Але частина води бистро витекла з озера, і Ватаїтаї застряг на мілині. Він залишався там багато поколінь, перш ніж великий землетрус підняв його високо на землю. Душа Ватаїтаї покинула його у вигляді птаха Те Кео, а його тіло утворило перешийок землі, де зараз розташований {{нп|Веллінгтон (аеропорт)|аеропорт «Веллінгтон»||Wellington Airport}}<ref>{{Cite web|url=https://pnrp.gw.govt.nz/assets/Uploads/WHB-Historic-Area-Vol-I-NOTIFIED.pdf|title=Registration Report for a Historic Area: Wellington Harbour Board Historic Area (Volume I)|last=Fill|first=Barbara|last2=Astwood|first2=Karen|year=2012|publisher=[[New Zealand Historic Places Trust]]|archive-url=https://web.archive.org/web/20210209010917/https://pnrp.gw.govt.nz/assets/Uploads/WHB-Historic-Area-Vol-I-NOTIFIED.pdf|archive-date=9 лютого 2021}}</ref>{{Rp|6}}. Він злетів високо над гаванню й оплакував танівгу, тіло якого було піднято високо на пагорби біля входу в гавань. Донині гора {{нп|Вікторія (гора, Веллінгтон)|Вікторія||Mount Victoria (Wellington hill)}} відома маорі як ''Тангі Те Кео'', «Плач Те Кео», а передмістя на пагорбах безпосередньо під нею називається Гатаїтаї.


=== {{Lang|mi|Te Upoko o te Ika a Māui}} ===
=== Легенда про {{Lang|mi|«Te Upoko o te Ika a Māui»}} ===
Інша назва регіону навколо гавані&nbsp;— {{Lang|mi|«Te Upoko o te Ika a Māui»}}, що означає «голова риби Мауї»<ref name="Waitangi_tribunal"/>{{Rp|13}}. Згідно з легендою маорі, полінезійський мореплавець Мауї зачепив гігантську рибу та витягнув її на поверхню, і риба перетворилася на землю, яка стала [[Північний острів (Нова Зеландія)|Північним островом]]<ref name="Waitangi_tribunal"/>{{Rp|13}}. Старіша назва все ще використовується за деяких обставин для міста чи регіону, наприклад колишня назва Маорі [[Університет королеви Вікторії (Веллінгтон)|Веллінгтонського університету Вікторії]], яка 2018 року була {{Lang|mi|«Te Whare Wānanga o te Ūpoko o te Ika a Māui»}}<ref>{{Cite news|url=https://www.victoria.ac.nz/about/victorias-story/history/maori-name|title=Victoria's Māori name|last=Wellington|first=Victoria University of|date=2016-08-31|language=en|work=[[Університет королеви Вікторії (Веллінгтон)|Університет Вікторії, Веллінгтон]]|access-date = 2024-05-13}}</ref>.
Інша назва регіону навколо гавані — {{Lang|mi|Te Upoko o te Ika a Māui}}</link> , що означає «голова риби Мауї». <ref name="Waitangi_tribunal">{{Cite book
|title=Te Whanganui a Tara me ona takiwa : report on the Wellington District.
|last=Waitangi Tribunal.
|date=2003
|publisher=Legislation Direct
|location=Wellington, N.Z.
|isbn=186956264X
|oclc=53261192
}}</ref> {{Rp|13}}Згідно з легендою маорі, полінезійський мореплавець Мауї зачепив гігантську рибу та витягнув її на поверхню, і риба перетворилася на землю, яка стала [[Північний острів (Нова Зеландія)|Північним островом]] . <ref name="Waitangi_tribunal" /> {{Rp|13}}Старіша назва все ще використовується за деяких обставин для міста чи регіону, наприклад колишня назва Маорі [[Університет королеви Вікторії (Веллінгтон)|Веллінгтонського університету Вікторії]], яка до 2018 року була Te Whare Wānanga o te Ūpoko o te Ika a Māui <ref>{{Cite news|url=https://www.victoria.ac.nz/about/victorias-story/history/maori-name|title=Victoria's Māori name|last=Wellington|first=Victoria University of|date=2016-08-31|language=en|work=Victoria University of Wellington|access-date=2018-07-21}}</ref>


== Географія ==
== Географія ==
[[Файл:WellingtonHarbour2022OSM.png|міні|300px| Детальна карта гавані Веллінгтон]]


=== Налаштування ===
=== Параметри ===
Веллінгтонська гавань — це природна гавань площею близько 76&nbsp;км², з входом через [[Протока Кука|протоку Кука]] на її південному кінці між Пенкарроу-Хед і Палмер-Хед на південній частині півострова Мірамар . Гавань має максимальну довжину понад 11 кілометрів і ширину 9,25 кілометрів, а ширина входу від берега до берега становить понад 1,6 кілометра.
Веллінгтонська гавань&nbsp;— це природна гавань площею близько 76&nbsp;км², з входом через [[Протока Кука|протоку Кука]] на її південному кінці між мисом Пенкарров та мисом Палмер на південній частині півострова {{нп|Мірамар (півострів)|Мірамар||Miramar Peninsula}}. Гавань має максимальну довжину понад 11 кілометрів і ширину 9,25 кілометрів, а ширина входу від берега до берега становить понад 1,6 кілометра.


Судноплавний канал через вхід у гавань пролягає між рифом Барретт на західній стороні та головою Пенкарроу на сході. Риф Барретт — це скупчення скель, яке частково оголюється навіть під час припливу. Це було місцем великої кількості корабельних аварій. Найсерйознішою втратою, спричиненою зіткненням з Барретським рифом, є аварія міжострівного порома TEV <nowiki><i id="mwyg">Wahine</i></nowiki> у 1968 році, коли загинуло 53 людини.
Судноплавний канал через вхід у гавань пролягає між рифом Барретт на західній стороні та мисом Пенкарров на сході. Риф Барретт&nbsp;— це скупчення підводних скель, яке частково залишається оголеним навіть під час припливу. Це місце було причиною великої кількості корабельних аварій. Найсерйознішою втратою, спричиненою зіткненням з рифом Баррет, є аварія міжострівного порома [[TEV Wahine|«TEV ''Wahine''»]] у 1968 році, коли загинуло 53 людини.


Веллінгтонська гавань забезпечує захищену стоянку в регіоні, де швидкість вітру може перевищувати 160&nbsp;км/год. Глибина води на більшій частині гавані перевищує 20 метрів або 10 сажнів. <ref>A. H. McLintock, (editor). Port Nicholson (Wellington Harbour), ''An Encyclopaedia of New Zealand'', published 1966. {{ISBN|978-0-478-18451-8}}</ref>
Веллінгтонська гавань забезпечує захищену стоянку в регіоні, де швидкість вітру може перевищувати 160&nbsp;км/год. Глибина води на більшій частині гавані перевищує 20 метрів або 10 сажнів<ref>A. H. McLintock, (editor). Port Nicholson (Wellington Harbour), ''An Encyclopaedia of New Zealand'', published 1966. {{ISBN|978-0-478-18451-8}}</ref>.


[[Файл:Oriental Bay, Point Jerningham and Point Halswell - 4649264876.jpg|міні|ліворуч|250пкс|Східна затока з фонтаном Картера на передньому плані.]]
У гавані є дві головні бухти: Еванс-Бей і Ламбтон-Харбор. Невелика Східна затока на північ від гори Вікторія має пляжі та кафе. Передмістя міста Веллінгтон розташоване навколо низинної місцевості, яка безпосередньо оточує гавань, і пагорбів, що виходять на захід і південний захід від гавані. Гавань Ламбтон оточена меліорованими землями центрального ділового району Веллінгтона та містить більшість портових споруд міста. Затока Еванс розташована між горою Вікторія та півостровом Мірамар, нижче маршруту польоту до аеропорту Веллінгтона . <ref name="gwrc">{{Cite web|url=https://www.gw.govt.nz/Wellington-Harbour/|title=Wellington Harbour|website=gw.govt.nz|publisher=[[Wellington Regional Council]]}}</ref>
У гавані є дві головні бухти: Еванс-Бей і гавань Ламбтон. Невелика затока {{нп|Орієнтал (затока)|Орієнтал||Oriental Bay}} ({{lang-uk|Східна затока}}) на північ від гори Вікторія має пляжі та кафе. Передмістя міста Веллінгтон розташоване навколо низинної місцевості, яка безпосередньо оточує гавань, і пагорбів, що виходять на захід і південний захід від гавані. Гавань Ламбтон оточена [[Намивні території|намивними землями]] центрального ділового району Веллінгтона та містить більшість портових споруд міста. Затока Еванс розташована між горою Вікторія та півостровом Мірамар, нижче траєкторії польоту до низько розташованого аеропорту «Веллінгтон»<ref name="gwrc"/>.


На схід від гавані лежать кілька невеликих заток, більшість з яких заселені невеликими прибережними громадами. Найбільшим із цих приміських поселень є Істборн, безпосередньо на схід від північного краю півострова Мірамар. <ref name="gwrc">{{Cite web|url=https://www.gw.govt.nz/Wellington-Harbour/|title=Wellington Harbour|website=gw.govt.nz|publisher=[[Wellington Regional Council]]}}</ref>
На схід від гавані лежать кілька невеликих заток, береги більшості з яких заселені невеликими прибережними громадами. Найбільшим із цих приміських поселень є {{нп|Істборн (Нова Зеландія)|Істборн||Eastbourne, New Zealand}}, безпосередньо на схід від північного краю півострова Мірамар<ref name="gwrc"/>.


Невеликі острови Матіу / острів Сомес, Макаро / острів Уорд і острів Мокопуна розташовані в гавані. <ref name="gwrc">{{Cite web|url=https://www.gw.govt.nz/Wellington-Harbour/|title=Wellington Harbour|website=gw.govt.nz|publisher=[[Wellington Regional Council]]}}</ref>
В гавані розташовані невеликі острови {{нп|Сомес|Матіу/Сомес||Matiu / Somes Island}}, {{нп|Ворд (острів)|Макаро/Ворд||Mākaro / Ward Island}} і острів {{нп|Мокопуна|||Mokopuna Island}}<ref name="gwrc"/>.


=== Геологія ===
=== Геологія ===
Гавань має сейсмічне походження, і вздовж її західного берега пролягає лінія сильного землетрусу ( Розлом Веллінгтона ). У 2014 році було виявлено іншу лінію розлому (Розлом Аотеа), що тягнеться від Східної затоки до гавані. <ref>{{Cite web|url=https://www.rnz.co.nz/news/national/256415/fault-line-could-run-under-capital|title=Fault line could run under capital|date=2014-10-08|website=RNZ|language=en-nz|access-date=2024-01-22}}</ref> На північному кінці гавані лежить вузька трикутна рівнина річки Гатт, яка в основному повторює лінію землетрусного розлому на північний схід. На цій рівнині розташоване місто [[Ловер-Гатт]] . <ref name="gwrc">{{Cite web|url=https://www.gw.govt.nz/Wellington-Harbour/|title=Wellington Harbour|website=gw.govt.nz|publisher=[[Wellington Regional Council]]}}</ref>
Гавань має сейсмічне походження, і вздовж її західного берега пролягає лінія сильної [[Сейсмічність|сейсмічної активності]] ({{нп|Розлом Веллінгтона|||Wellington Fault}}). У 2014 році було виявлено іншу лінію розлому (Розлом Аотеа), що тягнеться в напрямку [[Північний схід|північ-північний схід]] від узбережжя затоки Орієнтал в глибину гавані приблизно на 2&nbsp;км<ref>{{Cite web|url=https://www.rnz.co.nz/news/national/256415/fault-line-could-run-under-capital|title=Fault line could run under capital|date=2014-10-08|website=RNZ|language=en-nz|access-date=2024-01-22}}</ref>. На північному кінці гавані лежить вузька трикутна рівнина річки Гатт, яка в основному повторює лінію сейсмічного розлому, яка простяглася на на північний схід. На цій рівнині розташоване місто [[Ловер-Гатт]]<ref name="gwrc"/>.


В усній історії маорі розповідається, що біля входу в гавань було два канали. Нинішній вхід називався Те-Ау-а-Тане, а західний канал (нині Ронготайський перешийок)Те-Ава-а-Тайя. Між двома протоками лежав острів Моту-Кайрангі (сучасний півострів Мірамар ). Потім сильний землетрус, відомий як Хаовхенуа ( [[Маорі (мова)|маорі]] як «ковтач землі»), підняв землю так, що канал Те-Ава-а-Тая висох, і острів Моту-кайрангі приєднався до материка. <ref>{{Cite journal|last=Best|first=Elsdon|date=1923|title=Miramar Island and its History: How Motu-kairangi was discovered and settled by Polynesians, and how, in Times long past, it became Miramar Peninsula.|url=https://paperspast.natlib.govt.nz/periodicals/TPRSNZ1923-54.2.10.1.48|journal=Transactions and Proceedings of the Royal Society of New Zealand|volume=54|pages=779–791|via=Paperspast}}</ref> Дослідники прийшли до висновку, що землетрус стався близько 1460 року нашої ери. <ref>{{Cite web|url=https://www.eqc.govt.nz/sites/public_files/3664-EQ-and-uplift-history-Miramar-Peninsula.pdf|title=Earthquakes and uplift history of Miramar Peninsula, Wellington|last=Pillans|first=Brad|last2=Huber|first2=Phil|date=May 1992|website=Earthquake Commission|access-date=9 December 2021}}</ref> <ref>{{Cite web|url=http://www.jps.auckland.ac.nz/document/?wid=4044|title=Excavation Of A Shell Midden At Turakirae Head, Near Wellington, And A Date For The Haowhenua Earthquake Of Maori Tradition|last=Moore|first=P R|last2=McFadgen|first2=B G|date=1978|website=Journal of the Polynesian Society|pages=253–256|access-date=9 December 2021}}</ref> <ref>{{Cite web|url=https://www.doc.govt.nz/Documents/science-and-technical/casn333.pdf|title=Catastrophic events in New Zealand coastal environments|last=Goff|first=J R|last2=Chague-Goff|first2=C|date=2001|website=Department of Conservation|pages=6–7|access-date=11 December 2021}}</ref>
В усній історії народу маорі розповідається, що біля входу в гавань було два канали. Нинішній вхід називався {{Lang|mi|«Te Au-a-Tane»}}, а західний канал (де нині перешийок Ронготай півострова Мірамар)&nbsp;{{Lang|mi|«Te-Awa-a-Taia»}}. Між двома протоками лежав острів Моту-Кайрангі (сучасний півострів Мірамар). Потім сильний землетрус, відомий як {{нп|Гаовгенуа|||Haowhenua earthquake}} (мовою [[Маорі (мова)|маорі]] означає «поглинач землі»), підняв землю так, що канал {{Lang|mi|«Te-Awa-a-Taia»}} висох, і острів Моту-кайрангі приєднався до материка<ref>{{Cite journal|last=Best|first=Elsdon|date=1923|title=Miramar Island and its History: How Motu-kairangi was discovered and settled by Polynesians, and how, in Times long past, it became Miramar Peninsula.|url=https://paperspast.natlib.govt.nz/periodicals/TPRSNZ1923-54.2.10.1.48|journal=Transactions and Proceedings of the Royal Society of New Zealand|volume=54|pages=779–791|via=Paperspast}}</ref>. Дослідники прийшли до висновку, що землетрус стався близько 1460 року нашої ери<ref>{{Cite web|url=https://www.eqc.govt.nz/sites/public_files/3664-EQ-and-uplift-history-Miramar-Peninsula.pdf|title=Earthquakes and uplift history of Miramar Peninsula, Wellington|last=Pillans|first=Brad|last2=Huber|first2=Phil|date=May 1992|website=Earthquake Commission|access-date=2024-05-13|archive-date=2021-02-24|archive-url=https://web.archive.org/web/20210224021114/https://www.eqc.govt.nz/sites/public_files/3664-EQ-and-uplift-history-Miramar-Peninsula.pdf|url-status=dead}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.jps.auckland.ac.nz/document/?wid=4044|title=Excavation Of A Shell Midden At Turakirae Head, Near Wellington, And A Date For The Haowhenua Earthquake Of Maori Tradition|last=Moore|first=P R|last2=McFadgen|first2=B G|date=1978|website=Journal of the Polynesian Society|pages=253–256|access-date=2024-05-13|archive-date=2022-11-08|archive-url=https://web.archive.org/web/20221108130130/https://www.jps.auckland.ac.nz/document/?wid=4044|url-status=dead}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.doc.govt.nz/Documents/science-and-technical/casn333.pdf|title=Catastrophic events in New Zealand coastal environments|last=Goff|first=J R|last2=Chague-Goff|first2=C|date=2001|website=Department of Conservation|pages=6–7|access-date= 2024-05-13}}</ref>.


==== Цунамі ====
==== Цунамі ====
Хоча гавань майже повністю оточена сушею, в ній було зафіксовано кілька цунамі. Землетрус у Вайрарапі 1855 року спричинив цунамі висотою 3-4 метри, яке увійшло в гавань Веллінгтона через вхід у гавань, а також прямо над перешийком між затокою Лайал і Кілбірні . <ref name="DSC">[http://paperspast.natlib.govt.nz/cgi-bin/paperspast?a=d&cl=search&d=DSC18550313.2.6&srpos=43&e=23-01-1855-----10--41-byDA---0earthquake-ARTICLE- Editorial], Daily Southern Cross| volume=XII| issue=804, 13 March 1855, Page 2</ref> У серпні 1868 року землетрус Аріка в Південній Америці спричинив незвичайні зміни рівня води в гавані. У Нгауранга з'явилася гравійна смуга, а в Те Аро вода майже досягла вулиці. <ref>{{Cite news|url=https://paperspast.natlib.govt.nz/newspapers/WI18680818.2.17|title=Extraordinary tidal wave|date=18 August 1868|work=Wellington Independent|via=Papers Past}}</ref> У травні 1877 року землетрус в Ікіке в Південній Америці призвів до того, що вода хлинула в гавань, і рівень води різко підвищувався і падав навколо гавані протягом кількох годин. <ref>{{Cite news|url=https://paperspast.natlib.govt.nz/newspapers/EP18770511.2.11|title=Tidal wave on the New Zealand coast|date=11 November 1877|via=Papers Past}}</ref>
Хоча гавань майже повністю оточена сушею, в ній було зафіксовано кілька цунамі. {{нп|Землетрус у Вайрарапа (1855)|Землетрус в розломі Вайрарапа 1855 року||1855 Wairarapa earthquake}} спричинив цунамі висотою 3-4 метри, яке увійшло в гавань Веллінгтона через її вхід, а також прямо через перешийок Ронготай півострова Мірамар зі сторони затоки Лайал де розташоване передмістя Веллінгтона&nbsp;— Кілбірні<ref name="DSC">[http://paperspast.natlib.govt.nz/cgi-bin/paperspast?a=d&cl=search&d=DSC18550313.2.6&srpos=43&e=23-01-1855-----10--41-byDA---0earthquake-ARTICLE- Editorial], Daily Southern Cross| volume=XII| issue=804, 13 March 1855, Page 2</ref>. У {{нп|Землетрус в Ариці (1868)|серпні 1868 року землетрус||1868 Arica earthquake}} в [[чилі]]йській провінції [[Арика (провінція)|Арика]] в [[Південна Америка|Південній Америці]] спричинив незвичайні зміни рівня води в гавані. На західному узбережжі гавані, в передмісті Веллінгтона&nbsp;— Нгауранга, з'явилася [[гравій]]на смуга, а в передмісті Те Аро вода зі сторони гавані Ламбтон майже досягла вулиць<ref>{{Cite news|url=https://paperspast.natlib.govt.nz/newspapers/WI18680818.2.17|title=Extraordinary tidal wave|date=18 серпня 1868|work=Wellington Independent|via=Papers Past}}</ref>. У травні 1877 року {{нп|Землетрус в Ікіке (1877)|землетрус в Ікіке||1877 Iquique earthquake}} в Південній Америці призвів до того, що вода хлинула в гавань, і рівень води по периметру гавані різко піднімався і падав протягом кількох годин<ref>{{Cite news|url=https://paperspast.natlib.govt.nz/newspapers/EP18770511.2.11|title=Tidal wave on the New Zealand coast|date=11 листопада 1877|via=Papers Past}}</ref>.


==== Водоносний горизонт Вайвету ====
==== Водоносний горизонт Вайвету ====
[[Файл:Map of Waiwhetu aquifer.png|міні|ліворуч|250px|Мапа прісноводного водоносного горизонту Вайвету<ref name="Waiwhetu"/>.]]
Водоносний горизонт Вайвету — це зона водоутримуючого піску, гравію та валунів під тиском під долиною Гатт і гаванню Веллінгтон, яка забезпечує близько 40 відсотків річного водопостачання регіону Веллінгтон. <ref name=":13">{{Cite web|url=https://www.rnz.co.nz/national/programmes/ourchangingworld/audio/201849500/the-science-of-a-water-aquifer|title=The science of a water aquifer|last=Ballance|first=Alison|date=30 June 2017|website=RNZ|language=en-nz|archive-url=https://web.archive.org/web/20230414032817/https://www.rnz.co.nz/national/programmes/ourchangingworld/audio/201849500/the-science-of-a-water-aquifer|archive-date=14 April 2023|url-status=live|access-date=14 April 2023}}</ref> <ref name=":33">{{Cite book
[[Водоносний горизонт]] {{нп|Вайвету (водоносний горизонт)|Вайвету||Waiwhetu Aquifer}}&nbsp;— це зона водоутримуючого піску, гравію та валунів під тиском під долиною Гатт і гаванню Веллінгтон, яка забезпечує близько 40 відсотків річного водопостачання регіону [[Веллінгтон (регіон)|Веллінгтон]]<ref name=":13"/><ref name=":33">{{Cite book
|url=https://www.waternz.org.nz/Attachment?Action=Download&Attachment_id=3360
|url=https://www.waternz.org.nz/Attachment?Action=Download&Attachment_id=3360
|title=The Battle of Waterloo [Conference paper]
|title=The Battle of Waterloo [Conference paper]
Рядок 118: Рядок 110:
|location=Wellington, New Zealand
|location=Wellington, New Zealand
|archive-url=https://web.archive.org/web/20230219091942/https://www.waternz.org.nz/Attachment?Action=Download&Attachment_id=3360
|archive-url=https://web.archive.org/web/20230219091942/https://www.waternz.org.nz/Attachment?Action=Download&Attachment_id=3360
|archive-date=19 February 2023
|archive-date=19 лютого 2023
|url-status=live
|url-status=live
|access-date=17 April 2023
|access-date= 2024-05-13
}}</ref> Басейн гавані містить величезну кількість гравію, змитого річкою Гатт, у деяких місцях на глибину сотень метрів. <ref name=":03">{{Cite book
}}</ref>. Басейн гавані містить величезну кількість гравію, змитого річкою Гатт, у деяких місцях товщина його шару сягає сотень метрів<ref name=":03">{{Cite book
|url=https://core.ac.uk/download/pdf/41339517.pdf
|url=https://core.ac.uk/download/pdf/41339517.pdf
|title=The Characteristics of the Waiwhetu Artesian Aquifer beneath Wellington Harbour including the Spatial Distribution and Causes of Submarine Spring Discharge [thesis]
|title=The Characteristics of the Waiwhetu Artesian Aquifer beneath Wellington Harbour including the Spatial Distribution and Causes of Submarine Spring Discharge [thesis]
Рядок 129: Рядок 121:
|location=Victoria University, Wellington, New Zealand
|location=Victoria University, Wellington, New Zealand
|archive-url=https://web.archive.org/web/20170924105638/https://core.ac.uk/download/pdf/41339517.pdf
|archive-url=https://web.archive.org/web/20170924105638/https://core.ac.uk/download/pdf/41339517.pdf
|archive-date=24 September 2017
|archive-date=24 вересня 2017
|url-status=live
|url-status=live
|access-date=15 April 2023
|access-date= 2024-05-13
}}</ref> : 22, 24 Над гравієм знаходиться шар мулу та мулу, який утримує прісну воду всередині гравію, створюючи [[Артезіанські води|артезіанський водоносний горизонт]] . У цьому районі є кілька водоносних горизонтів у різних шарах під землею, але водоносний горизонт Вайвету є найбільшим і найпродуктивнішим. <ref name=":42">{{Cite book
}}</ref>{{Rp|page=22, 24}}. Над гравієм знаходиться шар [[Бруд|грязюки]] та [[мул]]у, який утримує прісну воду всередині гравію, створюючи [[Артезіанські води|артезіанський водоносний горизонт]]. У цьому районі є кілька водоносних горизонтів у різних шарах під землею, але водоносний горизонт Вайвету є найбільшим і найпродуктивнішим<ref name=":42">{{Cite book
|url=https://www.gw.govt.nz/assets/Documents/2014/06/HAM3-Final-Report-June-2014.pdf
|url=https://www.gw.govt.nz/assets/Documents/2014/06/HAM3-Final-Report-June-2014.pdf
|title=Lower Hutt Aquifer Model Revision (HAM3): Sustainable Management of the Waiwhetu Aquifer [report]
|title=Lower Hutt Aquifer Model Revision (HAM3): Sustainable Management of the Waiwhetu Aquifer [report]
Рядок 141: Рядок 133:
|location=New Zealand
|location=New Zealand
|archive-url=https://web.archive.org/web/20230419202032/https://www.gw.govt.nz/assets/Documents/2014/06/HAM3-Final-Report-June-2014.pdf
|archive-url=https://web.archive.org/web/20230419202032/https://www.gw.govt.nz/assets/Documents/2014/06/HAM3-Final-Report-June-2014.pdf
|archive-date=19 April 2023
|archive-date= 2023-04-19
|url-status=live
|url-status=live
|access-date=19 April 2023
|access-date= 2024-05-13
}}</ref> Вода стікає у водоносний горизонт із п’ятикілометрової ділянки річки Гатт на південь від ущелини Таїта, і дощова вода також сприяє утворенню водоносного горизонту. <ref name=":42" /> На південь від Меллінга водоносний горизонт стає під тиском через шар мулу та мулу над шаром гравію, який утримує воду, тобто якщо свердловина занурена у водоносний горизонт, вода підніматиметься вгору по трубі. Вода з водоносного горизонту також потрапляє на поверхню через природні джерела в різних місцях навколо гавані. <ref name=":13" /> Тиск у водоносному шарі перешкоджає потраплянню морської води у водоносний горизонт.
}}</ref>. Вода стікає у водоносний горизонт із п'ятикілометрової ділянки річки Гатт на південь від ущелини Таїта{{efn|name=fn1}}. Також утворенню водоносного горизонту сприяє дощова вода<ref name=":42"/>. На південь від Меллінга{{efn|name=fn2}} водоносний горизонт піддається тиску під вагою шару грязюки та мулу над шаром гравію, який утримує воду, тому якщо свердловину занурити у водоносний горизонт, вода під цим тиском буде підніматиметься вгору по трубі. Вода з водоносного горизонту також потрапляє на поверхню через природні джерела в різних місцях навколо гавані<ref name=":13"/>. Слід зазначити, що тиск у водоносному шарі перешкоджає потраплянню морської води у водоносний горизонт.


Рівень води в гавані Веллінгтон був набагато нижчим 20 000 років тому, і стародавня річка Гатт протікала палеоканалом на схід від острова Матіу/Сомс аж до сучасного півострова Мірамар . <ref>{{Cite book
Рівень води в гавані Веллінгтон був набагато нижчим 20&nbsp;000 років тому, і стародавня річка Гатт протікала {{нп|палеоканал|палеоканалом||Palaeochannel}} на схід від острова Матіу/Сомес аж до сучасного півострова Мірамар<ref>{{Cite book
|title=Dynamic Wellington: A contemporary synthesis and explanation of Wellington
|title=Dynamic Wellington: A contemporary synthesis and explanation of Wellington
|year=2000
|year=2000
|editor-last=McConchie
|editor-last=McConchie
|editor-first=Jack
|editor-first=Jack
|publisher=Інститут географії, Університету Вікторії, Веллінгтон
|publisher=Institute of Geography, Victoria University of Wellington
|location=Wellington, New Zealand
|location=Wellington, New Zealand
|isbn=0475110560
|isbn=0475110560
}}</ref>{{Rp|page=28}}<ref name=":03"/>{{Rp|75}}<ref name=":13"/>. Велика частина води у водоносному горизонті Вайвету рухається під морським дном в напрямку від гирла річки Гатт до району Фалкон-Шолз{{efn|name=fn3}} ({{lang-uk|Соколині мілини}}) у гирлі гавані через палеоканал. Характеристики водоносного горизонту між островом Матіу/Сомес і гирлом гавані вивчені не так добре, як його частина на північ від острова<ref>{{Cite web|url=https://www.waternz.org.nz/Article?Action=View&Article_id=1740|title=Wellington Harbour Bores – Exploratory Drilling Findings : Water New Zealand|website=www.waternz.org.nz|archive-url=https://web.archive.org/web/20230423100903/https://www.waternz.org.nz/Article?Action=View&Article_id=1740|archive-date= 2023-04-23|url-status=live|access-date= 2024-05-13}}</ref>.
}}</ref> : 28 <ref name=":03">{{Cite book
|url=https://core.ac.uk/download/pdf/41339517.pdf
|title=The Characteristics of the Waiwhetu Artesian Aquifer beneath Wellington Harbour including the Spatial Distribution and Causes of Submarine Spring Discharge [thesis]
|last=Harding
|first=Steven James
|date=August 2000
|location=Victoria University, Wellington, New Zealand
|archive-url=https://web.archive.org/web/20170924105638/https://core.ac.uk/download/pdf/41339517.pdf
|archive-date=24 September 2017
|url-status=live
|access-date=15 April 2023
}}</ref> : 75 <ref name=":13">{{Cite web|url=https://www.rnz.co.nz/national/programmes/ourchangingworld/audio/201849500/the-science-of-a-water-aquifer|title=The science of a water aquifer|last=Ballance|first=Alison|date=30 June 2017|website=RNZ|language=en-nz|archive-url=https://web.archive.org/web/20230414032817/https://www.rnz.co.nz/national/programmes/ourchangingworld/audio/201849500/the-science-of-a-water-aquifer|archive-date=14 April 2023|url-status=live|access-date=14 April 2023}}</ref> Велика частина води у водоносному горизонті Вайвету рухається під морським дном з напрямку річки Гатт до району Фалкон-Шолз (між затокою Карака та затокою Ворсер ) у гирлі гавані через палеоканал. Характеристики водоносного горизонту між островом Матіу/Сомс і гирлом гавані вивчені не так добре, як частина на північ від острова. <ref>{{Cite web|url=https://www.waternz.org.nz/Article?Action=View&Article_id=1740|title=Wellington Harbour Bores – Exploratory Drilling Findings : Water New Zealand|website=www.waternz.org.nz|archive-url=https://web.archive.org/web/20230423100903/https://www.waternz.org.nz/Article?Action=View&Article_id=1740|archive-date=23 April 2023|url-status=live|access-date=23 April 2023}}</ref>


=== Намивні території ===
=== Рекламації ===
[[Файл:Wellington_reclamation_animation.gif|міні|258x258пкс| Ламбтон Харбор і<br /><br /><br /><br /><nowiki></br></nowiki> Набережна Аотеа]]
[[Файл:Wellington_reclamation_animation.gif|міні|300px|Гавань Ламбтон і Набережна Аотеа]]
[[Намивні території|Рекультивація]] Веллінгтонської гавані почалася в 1850-х роках, щоб збільшити кількість придатної землі для тоді нового [[Веллінгтон|міста Веллінгтон]] . Земельних ділянок у ранньому місті було мало, мало місця для громадських будівель і парків, а також невідповідних причалів для судноплавства. Меліорація поступово просувалася в гавань протягом 19-го і 20-го століть, забезпечуючи місце для громадських, комерційних і промислових зон для міста.
Роботи з [[Намивні території|намивання території]] навколо Веллінгтонської гавані почалися в 1850-х роках, для збільшення кількості придатної землі для тоді нового міста [[Веллінгтон]]. Земельних ділянок у ранньому місті було мало, мало місця для громадських будівель і парків, а також бракувало причалів для судноплавства. Меліорація поступово просувалася до гавані протягом 19-го і 20-го століть, забезпечуючи місце для громадських, комерційних і промислових зон міста.


== Морське життя ==
== Морське життя ==


=== Риба ===
=== Риба ===
Види риб, які зазвичай виловлюються в гавані любителями рибалки, включають червону тріску, кавай, [[Триглові|гурнард]], таракіхі, люціан, [[Ставридові|треваллі]], рибу-слона та королівську рибу. <ref>{{Cite web|url=https://www.fishing.net.nz/fishing-advice/how-to/a-guide-to-surfcasting-around-wellington/|title=A guide to surfcasting around Wellington|last=MacLeod|first=Andy|date=2013|website=The Fishing Website|access-date=28 September 2023}}</ref> <ref>{{Cite web|url=https://www.fishing.net.nz/fishing-destinations/new-zealand/wellington-and-central-north-island/slide-baiting-for-kingfish/|title=Slide-baiting for kingfish|last=O'Brien|first=Jim|date=April 2017|website=The Fishing Website}}</ref> Діти із задоволенням ловлять плямистість . <ref>{{Cite web|url=https://fishingmag.co.nz/fish-new-zealand-sea-fish-species/spotty-notolabrus-celidotus|title=Spotty – Notolabrus celidotus – One of the easiest species to catch!|last=Burgess|first=Allan|date=2014-11-17|website=Fishingmag.co.nz|language=en-US|access-date=2023-09-27}}</ref> У гавані можна зустріти [[Орлякові|скатів]] і скатів : скатів часто можна побачити на мілководді навколо лагуни Вайрепо, яка була названа на честь назви виду маорі. <ref>{{Cite web|url=https://www.stuff.co.nz/dominion-post/news/109061457/docile-eagle-rays-spotted-swimming-in-wellingtons-whairepo-lagoon|title=Docile eagle rays spotted swimming in Wellington's Whairepo lagoon|last=Desmarais|first=Felix|date=2018-12-03|website=Stuff|language=en|access-date=2023-09-27}}</ref> <ref>{{Cite web|url=https://www.rnz.co.nz/national/programmes/ourchangingworld/audio/20169399/eagle-rays-an-inner-city-wildlife-spectacle|title=Eagle Rays – An Inner City Wildlife Spectacle|date=2015-03-03|website=RNZ|language=en-nz|access-date=2023-09-27}}</ref> У гавані мешкає кілька видів восьминогів. <ref>{{Cite web|url=https://www.diveski.co.nz/shop|title=What will I see underwater in Wellington?|date=2023-05-20|website=Dive HQ Wellington|language=en-US|access-date=2023-09-27}}</ref> Наприкінці дев'ятнадцятого та на початку двадцятого століть великі восьминоги час від часу хапали людей біля краю води. <ref>{{Cite news|url=https://paperspast.natlib.govt.nz/newspapers/WDT18951031.2.21|title=A curious incident|date=31 October 1895|work=Wairarapa Daily Times|via=Papers Past}}</ref> <ref>{{Cite news|url=https://paperspast.natlib.govt.nz/newspapers/DOM19170130.2.18|title=Fight with an octopus|date=30 January 1917|work=Dominion|via=Papers Past}}</ref> <ref>{{Cite news|url=https://paperspast.natlib.govt.nz/newspapers/NZTIM19250618.2.53|title=A huge octopus|date=18 June 1925|work=New Zealand Times|via=Papers Past}}</ref> [[Куницева акула новозеландська|Акули-бураки]] щороку відвідують гавань, щоб спаровуватися й народжувати дітей. <ref>{{Cite web|url=https://www.rnz.co.nz/news/national/348244/harmless-sharks-spotted-in-wellington-harbour|title='Harmless' sharks spotted in Wellington Harbour|date=2018-01-16|website=RNZ|language=en-nz|access-date=2023-09-29}}</ref> Інші види, які зустрічаються рідше, включають [[Акула велетенська|величезну акулу]], [[Акула блакитна|блакитну акулу]] та [[Семизяброва акула широконоса|семизяберну акулу]] . <ref>{{Cite web|url=https://www.nzherald.co.nz/nz/great-white-sightings-seasonal/2TE257JRM674VMJP3435HNBC7I/|title=Great white sightings 'seasonal'|date=2023-09-29|website=NZ Herald|language=en-NZ|access-date=2023-09-29}}</ref> <ref>{{Cite web|url=https://www.rnz.co.nz/news/regional/270877/trapped-shark-guided-to-freedom|title=Trapped shark guided to freedom|date=2015-04-10|website=RNZ|language=en-nz|access-date=2023-09-29}}</ref> <ref>{{Cite journal|last=Phillipps|first=W J|date=April 1948|title=Fishes taken in Wellington Harbour|url=https://core.ac.uk/download/pdf/5098525.pdf|journal=Pacific Science|volume=2|issue=2|pages=128–130}}</ref>
Види риб, які зазвичай виловлюються в гавані любителями рибалки, включають [[Тріскоподібні|червону тріску]] ''(Pseudophycis)'', австралійський лосось ''(Arripis trutta)'', [[триглові]] ''(Triglidae)'', [[Nemadactylus|немадактилус макроптерус]] ''(Nemadactylus macropterus)'', [[Луціан (рід)|луціани]] ''(Lutjanus)'', [[ставридові]] ''(Carangidae)'', рибу-слона та королівську рибу<ref>{{Cite web|url=https://www.fishing.net.nz/fishing-advice/how-to/a-guide-to-surfcasting-around-wellington/|title=A guide to surfcasting around Wellington|last=MacLeod|first=Andy|date=2013|website=The Fishing Website|access-date= 2024-05-13}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.fishing.net.nz/fishing-destinations/new-zealand/wellington-and-central-north-island/slide-baiting-for-kingfish/|title=Slide-baiting for kingfish|last=O'Brien|first=Jim|date=April 2017|website=The Fishing Website}}</ref>. Діти із задоволенням ловлять [[Губаневі|споти]] ''(Notolabrus celidotus)''<ref>{{Cite web|url=https://fishingmag.co.nz/fish-new-zealand-sea-fish-species/spotty-notolabrus-celidotus|title=Spotty – Notolabrus celidotus – One of the easiest species to catch!|last=Burgess|first=Allan|date=2014-11-17|website=Fishingmag.co.nz|language=en-US|access-date= 2024-05-13}}</ref>. У гавані можна зустріти скатів: [[Орлякові|орлякових]] ''(Myliobatidae)'' та [[Орлякоподібні|орлякоподібних]] ''(Myliobatoidei)''; скатів часто можна побачити на мілководді навколо лагуни {{нп|Вайрепо|||Whairepo Lagoon}}{{efn|name=fn4}}, яка була названа племенем маорі на честь назви цього виду скатів<ref>{{Cite web|url=https://www.stuff.co.nz/dominion-post/news/109061457/docile-eagle-rays-spotted-swimming-in-wellingtons-whairepo-lagoon|title=Docile eagle rays spotted swimming in Wellington's Whairepo lagoon|last=Desmarais|first=Felix|date=2018-12-03|website=Stuff|language=en|access-date= 2024-05-13}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.rnz.co.nz/national/programmes/ourchangingworld/audio/20169399/eagle-rays-an-inner-city-wildlife-spectacle|title=Eagle Rays – An Inner City Wildlife Spectacle|date=2015-03-03|website=RNZ|language=en-nz|access-date= 2024-05-13}}</ref>. У гавані мешкає кілька видів [[восьминоги|восьминогів]]<ref>{{Cite web|url=https://www.diveski.co.nz/shop|title=What will I see underwater in Wellington?|date=2023-05-20|website=Dive HQ Wellington|language=en-US|access-date= 2024-05-13}}</ref>. Наприкінці дев'ятнадцятого та на початку двадцятого століть великі восьминоги час від часу хапали людей біля краю води<ref>{{Cite news|url=https://paperspast.natlib.govt.nz/newspapers/WDT18951031.2.21|title=A curious incident|date=31 жовтня 1895|work=Wairarapa Daily Times|via=Papers Past}}</ref><ref>{{Cite news|url=https://paperspast.natlib.govt.nz/newspapers/DOM19170130.2.18|title=Fight with an octopus|date=30 січня 1917|work=Dominion|via=Papers Past}}</ref><ref>{{Cite news|url=https://paperspast.natlib.govt.nz/newspapers/NZTIM19250618.2.53|title=A huge octopus|date=18 червня 1925|work=New Zealand Times|via=Papers Past}}</ref>. [[Куницева акула новозеландська|Новозеландські куницеві акули]] ''(Mustelus lenticulatus)'' щороку відвідують гавань, щоб спаровуватися й народжувати потомство<ref>{{Cite web|url=https://www.rnz.co.nz/news/national/348244/harmless-sharks-spotted-in-wellington-harbour|title='Harmless' sharks spotted in Wellington Harbour|date=2018-01-16|website=RNZ|language=en-nz|access-date= 2024-05-13}}</ref>. Інші види акул, які зустрічаються тут рідше, включають [[Акула велетенська|велетенську акулу]] ''(Cetorhinus maximus)'', [[Акула блакитна|блакитну акулу]] ''(Prionace glauca)'' та [[Семизяброва акула широконоса|семизяброву акулу]] ''(Notorynchus cepedianus) ''<ref>{{Cite web|url=https://www.nzherald.co.nz/nz/great-white-sightings-seasonal/2TE257JRM674VMJP3435HNBC7I/|title=Great white sightings 'seasonal'|date=2023-09-29|website=NZ Herald|language=en-NZ|access-date= 2024-05-13}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.rnz.co.nz/news/regional/270877/trapped-shark-guided-to-freedom|title=Trapped shark guided to freedom|date=2015-04-10|website=RNZ|language=en-nz|access-date= 2024-05-13}}</ref><ref>{{Cite journal|last=Phillipps|first=W J|date=April 1948|title=Fishes taken in Wellington Harbour|url=https://core.ac.uk/download/pdf/5098525.pdf|journal=Pacific Science|volume=2|issue=2|pages=128–130}}</ref>.


=== Морські ссавці ===
=== Морські ссавці ===
[[Дельфін білобокий|Звичайні дельфіни]] і [[Косатка|косатки]] досить часто відвідують гавань. <ref>{{Cite web|url=https://www.doc.govt.nz/documents/conservation/native-animals/marine-mammals/whales-fact-sheet.pdf|title=Wonderful Whale-ington [factsheet]|date=March 2001|website=Department of Conservation}}</ref> У дев'ятнадцятому столітті [[Кит південний|південні гладкі кити]] розмножувалися в гавані Веллінгтон, але в ХХІ столітті їх спостерігають рідше. <ref>{{Cite web|url=https://www.stuff.co.nz/national/wellington/132619554/southern-right-whale-spotted-in-wellington-harbour|title=Southern right whale spotted in Wellington Harbour|last=Hunt|first=Tom|date=2023-07-26|website=Stuff|language=en|access-date=2023-09-28}}</ref> Іноді можна побачити і [[Горбатий кит|горбатих китів]] . <ref>{{Cite web|url=https://www.stuff.co.nz/national/wellington/132291306/multiple-whale-sightings-around-wellington-locals-delighted|title=Multiple whale sightings around Wellington, locals delighted|last=Chin|first=Frances|date=2023-06-11|website=Stuff|language=en|access-date=2023-09-28}}</ref> Існує колонія [[Морські котики|морських котиків]] у Паріверо / Ред-Рокс на південному узбережжі з боку протоки Кука <ref>{{Cite web|url=https://wellington.govt.nz/recreation/outdoors/walks-and-walkways/beyond-the-city/red-rocks-coastal-walk|title=Red Rocks Coastal Walk|date=2023-08-01|website=Wellington City Council|language=en-NZ|access-date=2023-09-28}}</ref>, і тюлені іноді з’являються в гавані та навколо неї. <ref name=":12">{{Cite web|url=https://www.rnz.co.nz/news/national/498855/seals-show-up-on-wellington-train-tracks-a-beach-and-a-porch|title=Seals show up on Wellington train tracks, a beach and a porch|date=2023-09-27|website=RNZ|language=en-nz|access-date=2023-09-28}}</ref> [[Бродячі тварини|До бродячих]] і рідкісних відвідувачів морських ссавців належать [[Морський леопард|морські леопарди]] (перекласифіковані з бродячих на постійних у 2019 році), <ref name=":12" /> <ref>{{Cite web|url=https://niwa.co.nz/news/owha-and-her-friends-awarded-citizenship|title=Owha and her friends awarded citizenship|date=2019-05-27|website=NIWA|language=en|access-date=2023-09-28}}</ref> [[Тюлень-крабоїд|тюлені-крабоєди]] <ref>{{Cite web|url=https://blog.tepapa.govt.nz/2019/07/24/crabeater-seals-and-their-mysterious-attraction-to-the-hutt-river-the-sequel/|title=Crabeater seals and their mysterious attraction to the Hutt River (the sequel)|date=2019-07-23|website=Te Papa’s Blog|language=en-NZ|access-date=2023-09-28}}</ref> та [[морський слон]] на прізвисько «Квітка», який кілька років тинявся в гавані в 1960-х роках. . <ref>{{Cite news|url=https://paperspast.natlib.govt.nz/newspapers/CHP19621127.2.109|title=Sea Elephant remains on Oriental Bay beach|date=27 November 1962|work=Press|via=Papers Past}}</ref>
[[Дельфін білобокий|Звичайні дельфіни]] ''(Delphinus delphis)'' і [[Косатка|косатки]] ''(Orcinus orca)'' досить часто відвідують гавань<ref>{{Cite web|url=https://www.doc.govt.nz/documents/conservation/native-animals/marine-mammals/whales-fact-sheet.pdf|title=Wonderful Whale-ington [factsheet]|date=March 2001|website=Department of Conservation}}</ref>. У дев'ятнадцятому столітті [[Кит південний|південні австралійські кити]] ''(Eubalaena australis)'' розмножувалися в гавані Веллінгтон, але в ХХІ столітті їх спостерігають рідше<ref>{{Cite web|url=https://www.stuff.co.nz/national/wellington/132619554/southern-right-whale-spotted-in-wellington-harbour|title=Southern right whale spotted in Wellington Harbour|last=Hunt|first=Tom|date=2023-07-26|website=Stuff|language=en|access-date= 2024-05-13}}</ref>. Тут іноді можна побачити і [[Горбатий кит|горбатих китів]] ''(Megaptera novaeangliae)'' <ref>{{Cite web|url=https://www.stuff.co.nz/national/wellington/132291306/multiple-whale-sightings-around-wellington-locals-delighted|title=Multiple whale sightings around Wellington, locals delighted|last=Chin|first=Frances|date=2023-06-11|website=Stuff|language=en|access-date= 2024-05-13}}</ref>. Існує колонія [[Морські котики|морських котиків]] (''Arctocephalinae''; підродина [[вухачеві|вухатих тюленів]]) поблизу [[геологічна формація|геологічного утворення]] {{нп|Червоні скелі (Веллінгтон)|Паріверо/Червоні скелі||Pariwhero / Red Rocks}} ({{lang-en|Red Rocks}})<ref name="Red"/> на південному узбережжі з боку протоки Кука<ref>{{Cite web|url=https://wellington.govt.nz/recreation/outdoors/walks-and-walkways/beyond-the-city/red-rocks-coastal-walk|title=Red Rocks Coastal Walk|date=2023-08-01|website=Wellington City Council|language=en-NZ|access-date= 2024-05-13}}</ref>, тому тюлені іноді з'являються в гавані та навколо неї<ref name=":12">{{Cite web|url=https://www.rnz.co.nz/news/national/498855/seals-show-up-on-wellington-train-tracks-a-beach-and-a-porch|title=Seals show up on Wellington train tracks, a beach and a porch|date=2023-09-27|website=RNZ|language=en-nz|access-date= 2024-05-13}}</ref>. До [[Бродячі тварини|бродячих]] і рідкісних відвідувачів гавані морських ссавців, належать [[Морський леопард|морські леопарди]] ''(Hydrurga leptonyx)'' (перекласифіковані з бродячих на постійних у 2019 році)<ref name=":12" /><ref>{{Cite web|url=https://niwa.co.nz/news/owha-and-her-friends-awarded-citizenship|title=Owha and her friends awarded citizenship|date=2019-05-27|website=NIWA|language=en|access-date= 2024-05-13}}</ref>, [[тюлень-крабоїд|тюлені-крабоїди]] ''(Lobodon carcinophaga)''<ref>{{Cite web|url=https://blog.tepapa.govt.nz/2019/07/24/crabeater-seals-and-their-mysterious-attraction-to-the-hutt-river-the-sequel/|title=Crabeater seals and their mysterious attraction to the Hutt River (the sequel)|date=2019-07-23|website=Te Papa’s Blog|language=en-NZ|access-date= 2024-05-13}}</ref> та [[морський слон]] ''(Mirounga)'' на прізвисько «Квітка», який кілька років запливав у гавань в 1960-х роках<ref>{{Cite news|url=https://paperspast.natlib.govt.nz/newspapers/CHP19621127.2.109|title=Sea Elephant remains on Oriental Bay beach|date=27 листопада 1962|work=Press|via=Papers Past}}</ref>.


=== Рослини і губки ===
=== Рослини і губки ===
У гавані Веллінгтон зустрічається понад 100 видів водоростей. <ref>{{Cite web|url=https://wellington.govt.nz/climate-change-sustainability-environment/environment/discover-nature-in-wellington/native-animals|title=Native animals|date=2023-05-01|website=Wellington City Council|language=en-NZ|access-date=2023-09-28}}</ref> На скелястих берегах навколо гавані ростуть [[Ліс водоростей|ліси водоростей]], наприклад у затоці Кау, але підвищення температури моря може вплинути на здоров’я цих районів. <ref>{{Cite web|url=https://adventure360.co.nz/blog/2020-12-12-monitoring-kelp/|title=2020/12/12 Monitoring Kelp – adventure360.co.nz|website=adventure360.co.nz|access-date=2023-09-28}}</ref> <ref>{{Cite web|url=https://www.stuff.co.nz/environment/128774191/as-the-climate-warms-wellingtons-underwater-forests-are-in-trouble|title=As the climate warms, Wellington's underwater forests are in trouble|last=Green|first=Kate|date=2022-06-03|website=Stuff|language=en|access-date=2023-09-28}}</ref> Губка знаходиться в більш глибоких частинах гавані. <ref>{{Cite web|url=https://tetiniatangaroa.org.nz/projects/project-baseline-wellington-monitoring-kelp|title=Project Baseline Wellington – Marine Citizen Science|website=The Decade of Ocean Science for Sustainable Development|language=en-NZ|access-date=2023-09-28}}</ref>
У гавані Веллінгтон зустрічається понад 100 видів водоростей<ref>{{Cite web|url=https://wellington.govt.nz/climate-change-sustainability-environment/environment/discover-nature-in-wellington/native-animals|title=Native animals|date=2023-05-01|website=Wellington City Council|language=en-NZ|access-date= 2024-05-13}}</ref>. На скелястих берегах навколо гавані ростуть [[Ліс водоростей|ліси водоростей]], наприклад у затоці Кау<ref name="Kau"/>, але підвищення температури моря може суттєво вплинути на здоров'я цих районів<ref>{{Cite web|url=https://adventure360.co.nz/blog/2020-12-12-monitoring-kelp/|title=2020/12/12 Monitoring Kelp – adventure360.co.nz|website=adventure360.co.nz|access-date= 2024-05-13}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.stuff.co.nz/environment/128774191/as-the-climate-warms-wellingtons-underwater-forests-are-in-trouble|title=As the climate warms, Wellington's underwater forests are in trouble|last=Green|first=Kate|date=2022-06-03|website=Stuff|language=en|access-date= 2024-05-13}}</ref>. [[Губки|Губкові зарості]] знаходиться в більш глибоких частинах гавані<ref>{{Cite web|url=https://tetiniatangaroa.org.nz/projects/project-baseline-wellington-monitoring-kelp|title=Project Baseline Wellington – Marine Citizen Science|website=The Decade of Ocean Science for Sustainable Development|language=en-NZ|access-date= 2024-05-13}}</ref>.


=== Птахи ===
=== Птахи ===
Між 2018 і 2022 роками проводилися щорічні дослідження місцевих прибережних птахів уздовж узбережжя південного узбережжя та західної сторони гавані Веллінгтон. Було помічено тридцять чотири місцеві або ендемічні види та 14 натуралізованих інтродукованих видів, хоча деякі з них спостерігалися лише на південному узбережжі, а не в гавані. <ref name=":04">{{Cite book
У період з 2018 по 2022 роки проводилися щорічні дослідження місцевих прибережних птахів уздовж берегової лінії південного узбережжя та західної частини гавані Веллінгтон. Було помічено тридцять чотири місцеві або [[ендемік|ендемічні види]] та 14 натуралізованих [[інтродуковані види|інтродукованих видів]], хоча деякі з них спостерігалися лише на південному узбережжі, а не в самій гавані<ref name=":04"/>. Дослідження показали, що ділянки берегової лінії, «укріплені» меліорацією або будівництвом дамб, мають нижчу щільність птахів і меншу різноманітність видів, ймовірно, через крутизну берегової лінії та відсутність середовищ для пошуку їжі в приливних водах. Зміни середнього рівня моря та температури можуть вплинути на деякі види в майбутньому<ref name=":04" />:34–35. Навколо гавані водяться чайки [[Мартин домініканський|домініканський мартин]] ''(Larus dominicanus)'', [[мартин новозеландський]] ''(Chroicocephalus scopulinus)'' та кілька видів [[бакланові|бакланів]] ''(Phalacrocoracidae)''. На острові Матіу/Сомес створено гніздову популяцію [[Буревісник австралійський|австралійських буревісників]] ''(Puffinus gavia)''<ref>{{Cite web|url=https://www.rnz.co.nz/national/programmes/ourchangingworld/audio/2018698063/successful-new-seabird-colony-on-matiu-somes-island|title=Successful new seabird colony on Matiu Somes Island|last=Ballance|first=Alison|date=2019-06-04|website=RNZ|language=en-nz|archive-url=https://web.archive.org/web/20221205030725/https://www.rnz.co.nz/national/programmes/ourchangingworld/audio/2018698063/successful-new-seabird-colony-on-matiu-somes-island|archive-date=5 грудня 2022|url-status=live|access-date = 2024-05-13}}</ref>. [[Пінгвін малий|Малі блакитні пінгвіни]] ''(Eudyptula minor)'' озустрічаються в багатьох місцях, у деяких місцях встановлені гніздові ящики, щоб заохотити їх до висиджування потомства.
|url=https://wellington.govt.nz/-/media/environment-and-sustainability/environment/files/wcc-coastal-bird-survey-report-2022.pdf
|title=State and trends in the indigenous bird values of the Wellington City coastline [report]
|last=McArthur
|first=Nikki
|date=10 June 2022
|publisher=Greater Wellington Regional Council
|location=
}}</ref> Дослідження показали, що ділянки берегової лінії, «укріплені» меліорацією або будівництвом дамби, мають нижчу щільність птахів і меншу різноманітність видів, ймовірно, через крутизну берегової лінії та відсутність середовищ для пошуку їжі в приливних водах. Зміни середнього рівня моря та температури можуть вплинути на деякі види в майбутньому. <ref name=":04" /> : 34–35 Навколо гавані водяться [[Мартин домініканський|чорноспинні чайки]], [[Мартин новозеландський|червонокнижні чайки]] та кілька видів [[Бакланові|бакланів]] . На острові Матіу/Сомс створено гніздову популяцію [[Буревісник австралійський|пурхаючих буревестників]] . <ref>{{Cite web|url=https://www.rnz.co.nz/national/programmes/ourchangingworld/audio/2018698063/successful-new-seabird-colony-on-matiu-somes-island|title=Successful new seabird colony on Matiu Somes Island|last=Ballance|first=Alison|date=2019-06-04|website=RNZ|language=en-nz|archive-url=https://web.archive.org/web/20221205030725/https://www.rnz.co.nz/national/programmes/ourchangingworld/audio/2018698063/successful-new-seabird-colony-on-matiu-somes-island|archive-date=5 December 2022|url-status=live|access-date=2022-12-05}}</ref> [[Пінгвін малий|Маленькі блакитні пінгвіни]] зустрічаються в багатьох місцях, у деяких місцях встановлені гніздові ящики, щоб заохотити їх.


== Охорона навколишнього середовища ==
У рамках підтримки здорового морського середовища регіональна рада Великого Веллінгтона та Національний інститут дослідження води та атмосфери (NIWA) проводять моніторинг якості води в гавані Веллінгтон з 2016 року. <ref name=":02">{{Cite web|url=https://www.gw.govt.nz/annual-monitoring-reports/te-whanganui-a-tara/index.html|title=Te Whanganui–a-Tara / Wellington Harbour monitoring|date=2021|website=Greater Wellington Regional Council|access-date=2023-09-27}}</ref> На якість води впливають осади, поживні речовини та забруднювачі з усього водозбірного басейну навколо гавані, каламутність, спричинена опадами та витоком річки Гатт, а також припливи. <ref name=":02" /> <ref>{{Cite web|url=https://wellington.scoop.co.nz/?p=144959|title=High levels of sediment and toxic contamination in Wellington Harbour|date=3 June 2022|website=Wellington Scoop|language=en|access-date=2023-09-27}}</ref>
У рамках підтримки здорового морського середовища регіональна рада Великого Веллінгтона та {{нп|Національний інститут дослідження води та атмосфери|||National Institute of Water and Atmospheric Research}} (NIWA) регулярно проводять моніторинг якості води в гавані Веллінгтон з 2016 року<ref name=":02">{{Cite web|url=https://www.gw.govt.nz/annual-monitoring-reports/te-whanganui-a-tara/index.html|title=Te Whanganui–a-Tara / Wellington Harbour monitoring|date=2021|website=Регіональна рада Великого Веллінгтона|access-date= 2024-05-13}}</ref>. На якість води впливають осади, поживні речовини та забруднювачі з усього водозбірного басейну навколо гавані, каламутність води, спричинена опадами та притоком з річки Гатт, а також припливи<ref name=":02" /><ref>{{Cite web|url=https://wellington.scoop.co.nz/?p=144959|title=High levels of sediment and toxic contamination in Wellington Harbour|date=3 червня 2022|website=Wellington Scoop|language=en|access-date= 2024-05-13}}</ref>.


Міністерство сільського та лісового господарства та NIWA провели спостереження за немісцевими морськими видами, які можуть прибувати в гавань у водяному баласті або прикріпленими до корпусів кораблів. <ref>{{Cite book
{{нп|Міністерство сільського та лісового господарства|||Ministry of Agriculture and Forestry (New Zealand)}} (MAF) та NIWA провели спостереження за немісцевими морськими видами, які можуть прибувати в гавань у [[Баласт_судна#Рідкий_баласт|водяному баласті]] суден або прикріпленими до корпусів кораблів<ref>{{Cite book |url=https://www.mpi.govt.nz/dmsdocument/31584/direct |title=Targeted surveillance for nonindigenous marine species in New Zealand: Design report for Wellington |last=NIWA |year=2008 |publisher=Ministry of Agriculture and Forestry |location=Wellington, New Zealand |isbn=978-1-77665-997-5
}}</ref><ref name=":22">{{Cite web|url=https://www.stuff.co.nz/environment/88350806/curiouscity-what-lurks-beneath-wellington-harbour|title=CuriousCity: What lurks beneath Wellington Harbour|date=2017-01-22|website=Stuff|language=en|access-date= 2024-05-13}}</ref>. Приклади морських шкідників, знайдених у гавані, включають [[Asterias amurensis|звичайну амурську морську зірку]] ''(Asterias amurensis)''<ref name=":22"/> та [[Ундарія периста|ундарію перисту]] ''(Undaria pinnatifida)'', морські водорості, що походять із північно-західної частини [[Тихий океан|Тихого океану]], які вперше були знайдені в гавані Веллінгтон у 1987 році. Вони швидко ростуть і можуть витіснити місцеві види морських водоростей<ref>{{Cite web|url=https://teara.govt.nz/en/marine-invaders/page-4|title=Marine invaders – Invasive marine algae and plants in New Zealand|last=Troup|first=Christina|date=12 червня 2006|website=Te Ara|access-date= 2024-05-13}}</ref>.
|url=https://www.mpi.govt.nz/dmsdocument/31584/direct
|title=Targeted surveillance for nonindigenous marine species in New Zealand: Design report for Wellington
|last=NIWA
|year=2008
|publisher=Ministry of Agriculture and Forestry
|location=Wellington, New Zealand
|isbn=978-1-77665-997-5
}}</ref> <ref name=":22">{{Cite web|url=https://www.stuff.co.nz/environment/88350806/curiouscity-what-lurks-beneath-wellington-harbour|title=CuriousCity: What lurks beneath Wellington Harbour|date=2017-01-22|website=Stuff|language=en|access-date=2023-09-29}}</ref> Приклади морських шкідників, знайдених у гавані, включають [[Asterias amurensis|північну тихоокеанську морську зірку]] <ref name=":22" /> та [[вакаме]], морські водорості, що походять із північно-західної частини Тихого океану, які вперше були знайдені в гавані Веллінгтон у 1987 році. Він швидко росте і може витіснити місцеві види морських водоростей. <ref>{{Cite web|url=https://teara.govt.nz/en/marine-invaders/page-4|title=Marine invaders – Invasive marine algae and plants in New Zealand|last=Troup|first=Christina|date=12 June 2006|website=Te Ara|access-date=29 September 2023}}</ref>


Волонтери з групи Ghost Diving організовують регулярне прибирання гавані, збираючи тонни сміття з води навколо міської набережної та привертаючи увагу до проблеми засмічення. <ref>{{Cite web|url=https://www.1news.co.nz/2022/05/09/huge-haul-of-rubbish-collected-in-clean-up-of-wellington-marina/|title=Huge haul of rubbish collected in clean-up of Wellington marina|website=1 News|language=en|access-date=2023-09-29}}</ref> <ref>{{Cite news|url=https://www.newshub.co.nz/home/new-zealand/2023/03/wellington-divers-help-clean-up-rubbish-from-sea.html|title=Wellington divers help clean up rubbish from sea|language=en|work=Newshub|access-date=2023-09-29}}</ref>
Волонтери з групи «Ghost Diving» ({{lang-uk|Привид Дайвінг}}) організовують регулярне прибирання гавані, збираючи тонни сміття з води навколо міської набережної та привертаючи увагу суспільства до проблем засмічення гавані<ref>{{Cite web|url=https://www.1news.co.nz/2022/05/09/huge-haul-of-rubbish-collected-in-clean-up-of-wellington-marina/|title=Huge haul of rubbish collected in clean-up of Wellington marina|website=1 News|language=en|access-date= 2024-05-13}}</ref><ref>{{Cite news|url=https://www.newshub.co.nz/home/new-zealand/2023/03/wellington-divers-help-clean-up-rubbish-from-sea.html|title=Wellington divers help clean up rubbish from sea|language=en|work=Newshub|access-date= 2024-05-13}}</ref>.


== Транспорт ==
== Транспорт ==
[[Файл:QE2 at Pencarrow Head, Wellington, New Zealand, 13 Feb. 2007.jpg|міні|ліворуч|250px|Океанський лайнер [[RMS Queen Elizabeth 2|«Куїн Елізабет 2»]] біля мису Пенкарров.]]
[[Файл:MV_Kaitaki,_Wellington_Harbour.jpg|міні| Пором М. В. <nowiki><i id="mwAbI">Кайтакі</i></nowiki> в гавані]]
[[Файл:MV_Kaitaki,_Wellington_Harbour.jpg|міні|300px| [[Ролкер|Вантажний]] [[пором]] «MV ''Kaitaki''» в гавані.]]
Гавань Веллінгтон є знач+ним портом, що обслуговує південну частину Північного острова. Компанія {{нп|CentrePort|«CentrePort»||CentrePort Wellington}}, що належить {{нп|Регіональна рада Веллінгтона|Регіональній раді Веллінгтона||Greater Wellington Regional Council}}, реєструє близько 14 000 комерційних суднових перевезень щороку. Веллінгтонська гавань, третій за величиною контейнерний порт регіону, розташований у Веллінгтон-Сіті<ref name="bigships">{{Cite web|url=http://www.centreport.co.nz/latest-news/centreport-continues-its-big-ship-agenda|title=Centreport Continues its Big Ship Agenda|website=centreport.co.nz|publisher=Centreport}}</ref>. Тут є [[Танкер|танкерний]] термінал у Сів'ю — промисловому передмісті міста [[Ловер-Гатт|Ловер Гатт]] (агломерація [[Веллінгтон|Веллінгтона]])<ref name="gwrc"/>.
Гавань Веллінгтон є важливим портом, що обслуговує південну частину Північного острова. Компанія {{нп|CentrePort|«CentrePort»||CentrePort Wellington}}, що належить {{нп|Регіональна рада Великого Веллінгтона|Регіональній раді Великого Веллінгтона||Greater Wellington Regional Council}}, реєструє близько 14&nbsp;000 комерційних суднових перевезень щороку. Веллінгтонська гавань, третій за величиною контейнерний порт регіону, розташований у Веллінгтон-Сіті<ref name="bigships">{{Cite web|url=http://www.centreport.co.nz/latest-news/centreport-continues-its-big-ship-agenda|title=Centreport Continues its Big Ship Agenda|website=centreport.co.nz|publisher=Centreport|access-date=2024-05-02|archive-date=2014-04-07|archive-url=https://web.archive.org/web/20140407092659/http://www.centreport.co.nz/latest-news/centreport-continues-its-big-ship-agenda|url-status=dead}}</ref>. Тут є [[танкер]]ний термінал у Сів'ю&nbsp;— промисловому передмісті міста [[Ловер-Гатт]]{{efn|name=fn5}}<ref name="gwrc"/>.


Пороми до порту Веллінгтона вперше почали курсувати наприкінці 19 століття, і регулярні переправи з центру Веллінгтона до Дейс-Бей продовжуються й сьогодні. Гавань також використовується міжострівними поромами, що сполучають Веллінгтон з Піктоном .
[[Пором]]и до порту Веллінгтона вперше почали курсувати наприкінці 19 століття, і регулярні переправи з центру Веллінгтона до затоки {{нп|Дейс (затока)|Дейс||Days Bay}} (східне узбережжя гавані) продовжуються й сьогодні. Гавань також використовується міжострівними поромами, що сполучають Веллінгтон з містечком {{нп|Піктон|||Picton, New Zealand}}, яке розташоване на березі однойменної гавані{{efn|name=fn6}}, в регіоні [[Марлборо (регіон)|Марлборо]] на північному узбережжі [[Південний острів (Нова Зеландія)|Південного острова]], за 65 км на захід від Веллінгтона.


Проект розвитку пішохідного та велосипедного маршруту навколо гавані, Велика гавань, набирає обертів. <ref name="gwrc">{{Cite web|url=https://www.gw.govt.nz/Wellington-Harbour/|title=Wellington Harbour|website=gw.govt.nz|publisher=[[Wellington Regional Council]]}}</ref> Te Ara Tupua – це велосипедна та пішохідна доріжка, яка будується від Меллінга в долині річки Гатт до центру Веллінгтона.
Проєкт розвитку пішохідного та велосипедного маршруту навколо гавані, Велика гавань, набирає обертів<ref name="gwrc"/>. «Те Ара Тупуа» ({{lang-uk|Дивний шлях}})&nbsp;— це 12-ти кілометрова велосипедна та пішохідна доріжка, яка будується від Меллінга в долині річки Гатт до центру Веллінгтона.


== Пристані ==
== Пристані ==
[[Файл:Lambton Harbour, Wellington (cropped).jpg|міні|ліворуч|250px|<small>Вид на гавань Веллінгтона з гори Вікторія, де видно внутрішні гавані. Зверху праворуч проти годинникової стрілки: пристань Глазго, залізнична пристань, пристань Ватерлоо, поромна пристань (з будівлею поромного терміналу в Істборні - найпівденніше передмістя Ловер-Гатта), пристань Туг, пристань Квінс. Ліворуч у центрі можна побачити кінець пристані на вулиці Таранакі, а на передньому плані&nbsp;— набережна Клайд.</small>]]
Станом на 2023 рік навколо гавані Веллінгтон розташовано 20 пристаней. Це включає великі причали у внутрішній гавані та портовій зоні, менші причали в приморських передмістях і паливні причали в Пойнт Говард і Еванс-Бей . Перші причали були побудовані з 1840 року новоприбулими європейськими поселенцями, щоб вони могли перевозити товари з корабля на берег. Першою державною пристанню, побудованою в гавані Веллінгтон, була Квінс Уорф, будівництво якої було завершено в 1862 році. У 1880 році було створено Управління порту Веллінгтона, яке взяло під свій контроль більшість пристаней у гавані до його розформування в 1989 році .
Станом на 2023 рік навколо гавані Веллінгтон розташовано 20 [[пристань|пристаней]]. Це включає великі [[причал]]и у внутрішній гавані та портовій зоні, менші причали в приморських передмістях і паливні причали в Пойнт Говард (південне передмістя Ловер-Гатт) і в затоці Еванс-Бей. Перші причали були побудовані з 1840 року новоприбулими європейськими поселенцями, щоб вони могли перевозити товари з корабля на берег. Першою державною пристанню, побудованою в гавані Веллінгтон, була Квінс, будівництво якої було завершено в 1862 році. У 1880 році було створено Управління порту Веллінгтона, яке взяло під свій контроль більшість пристаней у гавані до його розформування в 1989 році.


У той час комерційна компанія Port of Wellington (зараз називається CentrePort Wellington ) взяла на себе управління більшістю промислових пристаней, тоді як міська рада Веллінгтона та міська рада Гатта отримали контроль над більшістю приміських пристаней. Причали будували для різних цілей для перевезення палива, первинних продуктів, таких як деревина, вовна та м’ясо, що надходять із глибинки, інших вантажів і пасажирів. Причали для пасажирських поромів включали пороми, які доставляли пасажирів і одноденних мандрівників до міста та передмістя та назад, а також більші міжострівні пороми, що прямували до Піктона та [[Літтелтон (Нова Зеландія)|Літтелтона]] . Причали також обслуговували [[Пасажирське судно|пасажирські лайнери]] з-за океану та [[Летючий човен|літаючі човни]] TEAL . З часом причали Веллінгтона були змінені, модернізовані, розширені, скорочені або закопані в ході меліорації вздовж берегової лінії гавані Веллінгтон . Багато причалів було перепрофільовано у відповідь на зміни внутрішніх і міжнародних умов і вимог до морських перевезень пасажирів і вантажів.
У той час комерційна компанія «Порт Веллінгтон» ({{lang-en|Port of Wellington}}) (зараз називається {{нп|Центрпорт Веллінгтон|«Центрпорт Веллінгтон»||CentrePort Wellington}}) взяла на себе управління більшістю промислових пристаней, тоді як міська рада Веллінгтона та міська рада Гатта отримали контроль над більшістю приміських пристаней. Причали будували для різних цілей&nbsp;— для перевезення палива, сировинних продуктів, таких як деревина, вовна та м'ясо, що надходять із глибинки, інших вантажів, а такж пасажирів. Причали для пасажирських поромів включали пороми, які доставляли пасажирів і одноденних мандрівників до міста та передмістя та назад, а також більші міжострівні пороми, що прямували до Піктона та [[Літтелтон (Нова Зеландія)|Літтелтона]]. Причали також обслуговували [[Пасажирське судно|пасажирські лайнери]] з-за океану та [[Летючий човен|літаючі човни]] «TEAL». З часом причали Веллінгтона були змінені, модернізовані, розширені, скорочені або закопані в ході меліорації вздовж берегової лінії гавані Веллінгтон. Багато причалів було перепрофільовано у відповідь на зміни внутрішніх і міжнародних умов і вимог до морських перевезень пасажирів і вантажів.


== Відпочинок ==
== Відпочинок ==
Південне узбережжя Веллінгтона та вхід у гавань виходять у відкрите море, де можна пірнати та рибалити. Є також місця для риболовлі на скелях і намивних ділянках і [[Пірс (портова споруда)|пірсах]] в гавані<ref name="gwrc"/>.
[[Файл:WellingtonHarbour2022OSM.png|міні| Детальна карта гавані Веллінгтон]]
Південне узбережжя Веллінгтона та вхід у гавань виходять у відкрите море, де можна пірнати та рибалити. Є також місця для риболовлі на скелях і меліорації в гавані. <ref name="gwrc">{{Cite web|url=https://www.gw.govt.nz/Wellington-Harbour/|title=Wellington Harbour|website=gw.govt.nz|publisher=[[Wellington Regional Council]]}}</ref>


Пляжі гавані, як-от Oriental Bay, Petone Bay, Days Bay і Hataitai Beach, ідеально підходять для купання та прийняття сонячних ванн. <ref name="gwrc">{{Cite web|url=https://www.gw.govt.nz/Wellington-Harbour/|title=Wellington Harbour|website=gw.govt.nz|publisher=[[Wellington Regional Council]]}}</ref>
Пляжі гавані, як-от Oriental Bay, Petone Bay, Days Bay і Hataitai Beach, ідеально підходять для купання та прийняття сонячних ванн<ref name="gwrc"/>.


У гавані є 5 доріжок [[Водні лижі|для водних лиж]], зони для особистих водних суден і зони для [[Віндсерфінг|віндсерфінгу]] . Кілька гребних, [[Вака (каное)|вака-ама]] та яхт- клубів працюють у гавані. <ref name="gwrc">{{Cite web|url=https://www.gw.govt.nz/Wellington-Harbour/|title=Wellington Harbour|website=gw.govt.nz|publisher=[[Wellington Regional Council]]}}</ref>
У гавані є 5 доріжок [[Водні лижі|для водних лиж]], зони для особистих водних суден і зони для [[віндсерфінг]]у. У гавані працюють кілька [[Веслувальний спорт|веслувальних]], [[Вака (каное)|вака-ама]] та [[Яхт-клуб|яхт]]- клубів<ref name="gwrc"/>.


Невеликі човни можуть стати на якір на островах Макаро/Ворд і Мокопуна, а також відвідати заповідник Матіу/острів Сомес у світлий час доби. Круїзи по гавані також регулярно подорожують між головною набережною Веллінгтона, островом Матіу/Сомс, Дейс-Бей і Петоне. <ref name="gwrc">{{Cite web|url=https://www.gw.govt.nz/Wellington-Harbour/|title=Wellington Harbour|website=gw.govt.nz|publisher=[[Wellington Regional Council]]}}</ref>
Невеликі човни можуть стати на якір на островах Макаро/Ворд і Мокопуна, а також відвідати заповідник острова Матіу/Сомес у світлий час доби. [[Круїз]]и по гавані також регулярно виконуються між головною набережною Веллінгтона, островом Матіу/Сомес, затокою Дейс і містечком Петон<ref name="gwrc"/>.


== У мистецтві ==
== У мистецтві ==
У 1974 році новозеландський письменник Деніс Гловер опублікував антологію ''Веллінгтонська гавань'', у якій містилися вірші про краєвиди гавані або натхненні ними. <ref>{{Cite book
У 1974 році новозеландський письменник {{нп|Деніс Гловер|||Denis Glover}} опублікував антологію «''Веллінгтонська гавань''», що містила вірші про гавань або натхненні її краєвидами<ref>{{Cite book
|title=Wellington Harbour
|title=Wellington Harbour
|last=Glover
|last=Glover
Рядок 237: Рядок 205:
|year=1974
|year=1974
|publisher=The Catspaw Press
|publisher=The Catspaw Press
}}</ref>
}}</ref>.


''Big weather'' — це антологія зі 100 віршів про гавань Веллінгтона, пагорби та навколишнє середовище. Він був опублікований у 2009 році та в наступних виданнях. <ref>{{Cite web|url=https://natlib.govt.nz/records/39047200|title=Big weather : poems of Wellington [catalogue record]|website=National Library of New Zealand|access-date=2023-09-02}}</ref> <ref>{{Cite web|url=https://www.odt.co.nz/entertainment/books/poetry-review-0|title=Poetry for review|date=2009-10-24|website=Otago Daily Times Online News|language=en|access-date=2023-09-02}}</ref>
«''Big weather''» ({{lang-uk|Велика погода}})&nbsp;— це антологія зі 100 віршів про гавань Веллінгтона, пагорби та навколишнє середовище. Вона була опублікований у 2009 році та в наступних виданнях<ref>{{Cite web|url=https://natlib.govt.nz/records/39047200|title=Big weather : poems of Wellington [catalogue record]|website=National Library of New Zealand|access-date = 2024-05-13}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.odt.co.nz/entertainment/books/poetry-review-0|title=Poetry for review|date=2009-10-24|website=Otago Daily Times Online News|language=en|access-date= 2024-05-13}}</ref>.


Walington Writers Walk — це серія з 23 цитат новозеландських поетів, прозаїків і драматургів, встановлених уздовж набережної Веллінгтона у вигляді сучасних бетонних табличок або інкрустованого металевого тексту на дерев’яних «еталонах». <ref>{{Cite web|url=https://www.aa.co.nz/travel/editorial/wellington-waterfront-where-writers-words-are-cast/|title=Wellington Waterfront: where writers' words are cast|last=McCrystal|first=John|date=8 May 2017|website=AA Traveller|access-date=17 December 2019}}</ref> <ref>{{Cite web|url=https://collabcubed.com/2013/04/17/wellington-writers-walk/|title=Wellington Writers Walk|date=17 April 2013|website=Collabcubed|access-date=17 December 2019}}</ref> <ref>{{Cite web|url=https://discover.stqry.com/v/wellington-writers-walk/e/4888562b11e6b9ee6a11493f52ab3332|title=Wellington Writers Walk|website=STQRY|access-date=17 December 2019}}</ref> <ref>{{Cite web|url=https://nzplaces.nz/place/wellington-writers-walk|title=Wellington Writers Walk|website=NZ Places: explore the cultural landscape|access-date=17 December 2019}}</ref> Меморіальні дошки вшановують життя та творчість цих відомих письменників, усі з яких мали (або мають) певний зв’язок із [[Веллінгтон|Веллінгтоном]] . У багатьох цитатах йдеться про гавань.
«''Walington Writers Walk&nbsp''» ({{lang-uk|Прогулянка письменників Веллінгтона}});— це серія з 23 цитат новозеландських поетів, прозаїків і драматургів, встановлених уздовж набережної Веллінгтона у вигляді сучасних бетонних табличок або інкрустованого металевого тексту на дерев'яних «орієнтирах»<ref>{{Cite web|url=https://www.aa.co.nz/travel/editorial/wellington-waterfront-where-writers-words-are-cast/|title=Wellington Waterfront: where writers' words are cast|last=McCrystal|first=John|date=8 травня 2017|website=AA Traveller|access-date= 2024-05-13}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://collabcubed.com/2013/04/17/wellington-writers-walk/ |title = Wellington Writers Walk |date = 2013-04-17 |website=Collabcubed|access-date= 2024-05-13}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://discover.stqry.com/v/wellington-writers-walk/e/4888562b11e6b9ee6a11493f52ab3332|title=Wellington Writers Walk|website=STQRY|access-date= 2024-05-13}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://nzplaces.nz/place/wellington-writers-walk|title=Wellington Writers Walk|website=NZ Places: explore the cultural landscape|access-date=2024-05-13|archive-date=2019-12-16|archive-url=https://web.archive.org/web/20191216203359/https://nzplaces.nz/place/wellington-writers-walk|url-status=dead}}</ref>. Меморіальні дошки вшановують життя та творчість цих відомих письменників, усі з яких мали (або мають) певний зв'язок із [[Веллінгтон]]ом. У багатьох цитатах мова йде про гавань.


== Галерея ==
== Галерея ==
{{Gallery
<gallery>
|width=200 | height=180
Файл:Indefatigable-_Turnbull_lib_1_4-020662-F.jpg|альт=HMS Indefatigable, 1945| [[HMS Indefatigable (R10)|HMS''Невтомний'']], 1945 рік
|Файл:Indefatigable-_Turnbull_lib_1_4-020662-F.jpg|альт=HMS Indefatigable, 1945| [[HMS Indefatigable (R10)|HMS ''Невтомний'']], 1945 рік
Файл:StateLibQld_1_202063_Wanganella_(ship).jpg|альт=MS Wanganella being towed from an entrance reef, 1947| РС<nowiki><i id="mwAh4">Ванганелла</i></nowiki>під час буксування звхідного рифу, 1947 рік
|Файл:StateLibQld_1_202063_Wanganella_(ship).jpg|альт=MS Wanganella being towed from an entrance reef, 1947| РС ''Ванганелла'' під час буксування з рифу Барретт, 1947 рік
Файл:QE2_departing_Wellington,_New_Zealand,_12_Feb._2006.jpg|альт=QE2 slips out the entrance in a following breeze, 2006| ''[[RMS Queen Elizabeth 2|QE2]]''вислизає з входу на наступному вітрі, 2006 рік
Файл:Job_done,_Wellington,_New_Zealand,_2_November_2006.jpg|альт=Tugs Kupe and Toia, 2006|Буксири''Купе''і''тойя'', 2006
|Файл:QE2_departing_Wellington,_New_Zealand,_12_Feb._2006.jpg|альт=QE2 slips out the entrance in a following breeze, 2006| [[RMS Queen Elizabeth 2|RMS ''QE2'']] вислизає з гавані на попутному вітрі, 2006 рік
|Файл:Job_done,_Wellington,_New_Zealand,_2_November_2006.jpg|альт=Tugs Kupe and Toia, 2006|Буксири ''Kupe'' і ''Toia'', 2006 рік
Файл:Wellington_Port_from_Mt_Vic.jpg|Lambton Harbour, 2007
|Файл:Wellington_Port_from_Mt_Vic.jpg|Гавань Ламбтон, 2007
Файл:HMNZS_Canterbury_maiden_visit,_Wellington,_New_Zealand,_9_July_2007.jpg|альт=HMNZS Canterbury, 2007| ХМНЗС<nowiki><i id="mwAj0">Кентербері</i></nowiki>, 2007
Файл:Aotea_Quay_and_the_Stadium,_Wellington,_New_Zealand,_23_Feb_2008.jpg|альт=Aotea Quay, 2008|Набережна Аотеа, 2008
|Файл:HMNZS_Canterbury_maiden_visit,_Wellington,_New_Zealand,_9_July_2007.jpg|[[HMNZS Canterbury (L421)|HMNZS ''Canterbury'']], 2007
|Файл:Aotea_Quay_and_the_Stadium,_Wellington,_New_Zealand,_23_Feb_2008.jpg|альт=Aotea Quay, 2008|Набережна Аотеа, 2008
Файл:Ferry_at_Wellington_Heads,_New_Zealand,_3rd._Dec._2010_-_Flickr_-_PhillipC.jpg|альт=Ferry and Barrett Reef just after low water, 2010|Пором і риф Баррет відразу після відливу, 2010 рік
Файл:'Queen_Mary_2',_Wellington,_New_Zealand,_26th._Feb._2011_-_Flickr_-_PhillipC_(4).jpg|альт=Aotea Quay, Queen Mary 2, 2011|Набережна Аотеа,''[[Queen Mary 2|Королева Мері 2]]'', 2011
|Файл:Ferry_at_Wellington_Heads,_New_Zealand,_3rd._Dec._2010_-_Flickr_-_PhillipC.jpg|альт=Ferry and Barrett Reef just after low water, 2010|Пором і риф Баррет відразу після [[Припливи та відпливи|відпливу]], 2010 рік
|Файл:'Queen_Mary_2',_Wellington,_New_Zealand,_26th._Feb._2011_-_Flickr_-_PhillipC_(4).jpg|Набережна Аотеа, ''[[Queen Mary 2|Королева Марія 2]]'', 2011
Файл:Oriental_Bay_-_Wellington.JPG|альт=Pleasure craft, 2012|Прогулянкове судно, 2012
|Файл:Oriental_Bay_-_Wellington.JPG|альт=Pleasure craft, 2012|Прогулянкові судна в затоці Орієнтал, 2012}}
</gallery>


== Див. також ==
== Див. також ==
* Рекультивація гавані Веллінгтон
* Рекультивація гавані Веллінгтон
* Відомі корабельні візити до Веллінгтона
* Відомі корабельні візити до Веллінгтона
* Півострів Мірамар
* [[Мірамар (півострів)|Півострів Мірамар]]
* Еванс-Бей
* [[Еванс-Бей]]
* Гавань Поріруа
* Гавань Поріруа

== Нотатки ==
{{notelist|refs=
{{efn|name=fn1|Ущелин Таїта розташована між містами [[Ловер-Гатт]] та [[Аппер-Гатт]], які входять до агломерації Веллінгтона.}}
{{efn|name=fn2|Меллінг&nbsp;— передмістя Ловер-Гатта. Воно розташоване на західному правому березі річки Гатт, на {{нп|Державне шосе 73 (Нова Зеландія)|державному шосе SH 2||State Highway 2 (New Zealand)}}, головній дорозі Веллінгтон-Гатт і безпосередньо через річку від центру Ловер-Гатта.}}
{{efn|name=fn3|Фалкон-Шолз&nbsp;— [[мілина|мілини]] між затокою Карака та затокою Ворсер, які розташовані на північно-східному узбережжі півострова Мірамар.}}
{{efn|name=fn4|[[Лагуна]] Вайрепо розташована в південно-західній частині гавані Ламбтон.}}
{{efn|name=fn5|Сів'ю — промислове передмістя міста [[Ловер-Гатт]] у Веллінгтоні, Нова Зеландія. Розташоване на східному узбережжі долини річки Гатт.}}
{{efn|name=fn6|В свою чергу, гавань Піктон розташована у вузькій 45-ти кілометровій затоці {{нп|Затока Королеви Шарлотти (Нова Зеландія)|Королеви Шарлотти||Queen Charlotte Sound / Tōtaranui}}.}}
}}


== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist|2}}
{{reflist|2|refs=
<ref name="LINZ">{{LINZ|id=6936|name=Wellington Harbour (Port Nicholson)|accessdate= 2024-05-09}}</ref>

<ref name="gwrc">{{Cite web|url=https://www.gw.govt.nz/Wellington-Harbour/|title=Wellington Harbour|website=gw.govt.nz|publisher=[[Регіональна рада Великого Веллінгтона]] |archive-url= https://web.archive.org/web/20230903191707/https://www.gw.govt.nz/Wellington-Harbour/|archive-date= 2023-09-03 |url-status= |access-date= 2024-05-09}}</ref>

<ref name="tourismnz">{{Cite web|url=http://www.newzealand.com/travel/media/features/maori-culture/maori-culture_wellingtons-maori-history.cfm|title=Wellington's Māori History|website=newzealand.com|publisher=«[[Tourism New Zealand]]»}}</ref>

<ref name="wcc-maori">{{Cite web|url=https://wellington.govt.nz/wellington-city/about-wellington-city/history/history-of-wellington-waterfront/maori|title=Māori history|date=22 вересня 2023|website=wellington.govt.nz|publisher=[[Міська рада Веллінгтона]]|language=en-NZ|access-date= 2024-05-09}}</ref>

<ref name="Mana">{{cite thesis |last=Te One |first=Annie |title=Mana Whenua, Mātaawaka, and Local Government: An Examination of Relationships Between Māori and Local Government in Wellington and the Hutt Valley |url= https://openresearch-repository.anu.edu.au/bitstream/1885/164254/1/ANNIE%20TE%20ONE%20PHD%20REVISED%20THESIS.pdf |type=PhD thesis |publisher = [[Австралійський національний університет]] |date=2018 |docket= |oclc= |access-date = 2024-05-13 |page=192}}</ref>

<ref name="Muaūpoko">{{cite encyclopedia |title=Muaūpoko - Early history |first=Darren |last=Reid |url= https://teara.govt.nz/en/muaupoko/page-1 |encyclopedia=«Те Ара: Енциклопедія Нової Зеландії» |date= 2015-02-10 |access-date = 2024-05-13}}</ref>

<ref name="teara">{{cite encyclopedia |title=Wellington |encyclopedia=«Те Ара: Енциклопедія Нової Зеландії» |url=http://www.teara.govt.nz/Places/Wellington/Wellington/7/en |access-date=16 серпня 2008 |last=Maclean |first=Chris |date=15 червня 2008}}</ref>

<ref name=":13">{{Cite web|url=https://www.rnz.co.nz/national/programmes/ourchangingworld/audio/201849500/the-science-of-a-water-aquifer|title=The science of a water aquifer|last=Ballance|first=Alison|date=30 червня 2017|website=RNZ|language=en-nz|archive-url=https://web.archive.org/web/20230414032817/https://www.rnz.co.nz/national/programmes/ourchangingworld/audio/201849500/the-science-of-a-water-aquifer |archive-date = 2023-04-14|url-status=live|access-date= 2024-05-13}}</ref>

<ref name="TAENZ">{{Cite web|url = https://teara.govt.nz/en/wellington-places/page-7 |title = Story: Wellington places {{!}} Wellington Harbour|website=teara.govt.nz |publisher={{нп|Те Ара: Енциклопедія Нової Зеландії|''«Те Ара: Енциклопедія Нової Зеландії»''||Te Ara: The Encyclopedia of New Zealand}} ({{lang-en|Te Ara: The Encyclopedia of New Zealand}}) |access-date = 2024-05-13}}</ref>

<ref name="Waiwhetu">{{cite web |url= https://www.arcgis.com/home/item.html?id=8fd88ee82a084effbb848082ee8973ae |title= Waiwhetu Aquifer |last1= |first1= |last2= |first2= |date= |website= |publisher= [[Регіональна рада Великого Веллінгтона]]|archive-url= https://web.archive.org/web/20230507035800/https://www.arcgis.com/home/item.html?id=8fd88ee82a084effbb848082ee8973ae |archive-date= 2023-05-07|url-status= |access-date= 2024-05-15}}</ref>

<ref name="Red">[https://www.topomap.co.nz/NZTopoMap/nz41957/Pariwhero%2fRed-Rocks/Wellington Pariwhero/Red Rocks, Wellington] на сайті ''[http://www.topomap.co.nz/ Topomap.co.nz]'' М: 1:50,000 map, {{ref-en}}</ref>

<ref name="Kau">[https://www.topomap.co.nz/NZTopoMap/nz42039/Kau-Bay/Wellington Kau Bay, Wellington] на сайті ''[http://www.topomap.co.nz/ Topomap.co.nz]'' М: 1:50,000 map, {{ref-en}}</ref>

<ref name=":04">{{Cite book
|url=https://wellington.govt.nz/-/media/environment-and-sustainability/environment/files/wcc-coastal-bird-survey-report-2022.pdf |title=State and trends in the indigenous bird values of the Wellington City coastline [report] |last=McArthur |first=Nikki |date= 2022-06-10 |publisher=Регіональна рада Великого Веллінгтона |location= }}</ref>
}}


== Посилання ==
== Посилання ==
Рядок 271: Рядок 276:
* [http://wellingtonwaterfront.co.nz/ Позитивно Wellington Waterfront]
* [http://wellingtonwaterfront.co.nz/ Позитивно Wellington Waterfront]
* [http://www.gw.govt.nz/ Регіональна рада Великого Веллінгтона]
* [http://www.gw.govt.nz/ Регіональна рада Великого Веллінгтона]
* [https://www.topomap.co.nz/NZTopoMap?v=2&ll=-41.299734,174.846382&z=12 Wellington Harbour (Port Nicholson), Wellington] на сайті ''[http://www.topomap.co.nz/ Topomap.co.nz]'' {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20240518124532/https://www.topomap.co.nz/NZTopoMap?v=2&ll=-41.299734,174.846382&z=12 |date= 2024-05-18 }} М: 1:50,000 map, {{ref-en}}


{{Бібліоінформація}}
{{Бібліоінформація}}
Рядок 278: Рядок 284:
[[Категорія:Протоки Нової Зеландії]]
[[Категорія:Протоки Нової Зеландії]]
[[Категорія:Рельєф Нової Зеландії]]
[[Категорія:Рельєф Нової Зеландії]]
[[Категорія:Сторінки з неперевіреними перекладами]]

Поточна версія на 16:26, 14 вересня 2024

Веллінгтон
англ. Wellington Harbour
маор. Te Whanganui-a-Tara

Вид на північний схід на гавань Веллінгтон з протоки Кука. Зліва направо: гавань Ламбтон, півострів Мірамар і вхід у гавань
41°16′04″ пд. ш. 174°50′19″ сх. д. / 41.267655° пд. ш. 174.838536° сх. д. / -41.267655; 174.838536
Прибережні країни Нова Зеландія
РегіонВеллінгтон
Довжина11 км км
Ширина9,25 км
Площа76 км²
Максимальна глибинапонад 20 метрів
Вливаються
  • Te Awa Kairangi / Hutt Riverd і Пакуратагіd
  • Міста та поселенняВеллінгтон
    ідентифікатори і посилання
    GeoNames2186098
    У проєкті OpenStreetMap 1638991 ·R (Веллінгтон)
    Веллінгтон. Карта розташування: Нова Зеландія
    Веллінгтон
    Веллінгтон
    Веллінгтон (Нова Зеландія)
    Мапа
    CMNS: Веллінгтон у Вікісховищі

    Гавань Веллінгтон (англ. Wellington Harbour; маор. Te Whanganui-a-Tara [tɛ ˈfaŋanʉi a taɾa], офіційна назва Гавань Веллінгтон/Порт-Ніколсон[1] — велика природна гавань на південному краю Північного острова Нової Зеландії. Вхід у гавань з боку протоки Кука. Центральний Веллінгтон розташований на частинах західної та південної сторони гавані, а приміська зона Ловер-Гатт (місто в агломерації Веллінгтона) розташована на півночі та сході[2].

    Територія гавані, обмежена лінією між мисом Пенкарров та берегом передмістя Петон (велике передмістя міста Ловер-Гатт), офіційно називалася Порт-Ніколсон, поки в 1984 році не прийняла свою теперішню подвійну назву[1].

    Топоніміка

    [ред. | ред. код]
    Маяки, на мисі Пенкарров, нижній і верхній (праворуч при вході в гавань).

    Найдавніша з відомих маорі назва цієї території, «Te Upoko o te Ika a Maui», походить від легенди маорі та буквально перекладається як «голова риби Мауї»[3][4].

    Te Whanganui a Tara, інша назва місцевості маорі, буквально перекладається як «велика гавань Тари». Вважається, що це відноситься до Тари, сина полінезійського дослідника Ватонги, якого батько відправив з півострова Магія досліджувати південні землі, щоб там осіли їхні люди[5][3].

    Кажуть, що капітан Джеймс Герд назвав гавань «Порт Ніколсон» на честь капітана порту Сіднея Джона Ніколсона[3]. Однак, незважаючи на те, що Герд вважається автором перших карт, що описують Те Вангануї-Тара як «Порт Ніколсон», цілком імовірно, що капітан Джон Родольфус Кент з катера Mermaid увійшов у гавань у 1824 році та назвав її на честь начальника порту, свого старшого офіцера[6][7]. Інша назва Маорі для Веллінгтона, Pōneke, вважається транслітерацією Port Nick (Port Nicholson, Порт-Ніколсон)[8][9].

    Альтернативна запропонована етимологія назви Pōneke стверджує, що воно походить від скорочення фрази маорі pō nekeneke, що означає «подорож у ніч», у зв'язку з виходом маорійського племені Те Аті Ава після того, як вони були витіснені з району Веллінгтона першими європейцями[10][11][12]. Проте назва Pōneke вже використовувалася до лютого 1842 року[13], раніше, ніж, як кажуть, відбулося переселення племені.

    Вважається, що Вільям Вейкфілд назвав гавань Ламбтон у 1839 році на честь графа Дарема, який мав прізвище «Ламбтон»[14]. Крім того, гавань могли були назвати на честь «Lambton», катера, яким командував капітан Барнетт, який у 1826 році створив одну з найперших карт гавані[15].

    Історія

    [ред. | ред. код]

    Доєвропейська історія

    [ред. | ред. код]

    Згідно з усною історією, гавань Веллінгтон була вперше відкрита паолінезійським дослідником Купе[2][16][17]:17який відвідав її у 10 столітті. Кілька топонімів у цьому районі вшановують Купе, наприклад «Te Tangihanga o Kupe» або «Te Raranga o Kupe» (риф Барретт[en]), і «Te Aroaro o Kupe» або «Te Ure o Kupe» (Стіпл-Рок[en])[17]:17. Купе також назвав два острови в гавані, «Mākaro» (острів Ворд) і «Matiu» (острів Сомес)[17]:17, на честь його дочок[18] або племінниць[4].

    Слідом за Купе в цей район прийшли Тара і Таутокі, сини дослідника Ватонги, які там оселилися[18]. Тара згадується як у назві міста, так і в назвах першого племені (іві) маорі Нґай Тара[en], яке осіло там назавжди[19].

    Сучасна історія

    [ред. | ред. код]

    Під час своєї подорожі на «HMS Resolution» Джеймс Кук пройшов повз вхід у гавань 2 листопада 1773 року, а потім зупинився, намагаючись побачити, що лежить в середині вході. Він став на якір за милю від рифу Барретт і зробив кілька коротких зауважень в судновому журналі, зазначивши, що це була захищена гавань. Зміна вітру змусила його покинути цю територію, і наступні 50 років європейські дослідники не проводили тут подальших спостережень[6].

    Гавань Ламбтон, Порт-Ніколсон, Веллінгтон, Нова Зеландія, бл. 1840 року

    У 1826 році капітан Джеймс Герд увійшов у гавань на барку Rosanna разом з капітаном Барнеттом на катері Lambton. Згодом обидва склали карти гавані.

    Новозеландська колоніальна компанія заснувала поселення в Петоні та Веллінгтоні з 1840 року[20].

    Землетрус у Вайрарапі 1855 року підняв північно-західну частину затоки Веллінгтон. Це покращило рекультивацію гавані Веллінгтон, що збільшило доступність рівнинної землі для міста Веллінгтон[21].

    У 1968 році міжострівний пасажирський пором «TEV Wahine» сів на кам'янисте дно поблизу рифу Барретт, біля входу в гавань, під час шторму. Тоді загинула 51 людина, а ще двоє померли значно пізніше від травм, отриманих того дня[2].

    Міфологія

    [ред. | ред. код]

    Легенда про «Te Whanganui-a-Tara»

    [ред. | ред. код]

    Згідно з легендою, гавань «Te Whanganui-a-Tara» була створена двома танівгами[en] (духами-охоронцями природи), Ватаїтаї (або Гатаїтаї) та Нгаке. Ватаїтаї жив на півночі озера, де зараз гавань, і був лагідним. Нгаке, який жив південніше, був більш жорстоким[22][23]. Нгаке почув шум води Раукава Моана (протока Кука) на південі, і вирішив втекти з озера. Він пішов на північ від озера, щоб розбігтися, а потім швидко побіг на південь. Нгаке врізався в скелі, де зараз східне передмістя Веллінгтона — Сітун, пробив прохід в скелях та попрямував у протоку. Кажуть, що риф Барретт — це уламки, що залишилися після втечі Нгаке[18]. Це побачив Ватаїтаї, який намагався вийти за Нгаке з нового входу. Але частина води бистро витекла з озера, і Ватаїтаї застряг на мілині. Він залишався там багато поколінь, перш ніж великий землетрус підняв його високо на землю. Душа Ватаїтаї покинула його у вигляді птаха Те Кео, а його тіло утворило перешийок землі, де зараз розташований аеропорт «Веллінгтон»[en][24]:6. Він злетів високо над гаванню й оплакував танівгу, тіло якого було піднято високо на пагорби біля входу в гавань. Донині гора Вікторія[en] відома маорі як Тангі Те Кео, «Плач Те Кео», а передмістя на пагорбах безпосередньо під нею називається Гатаїтаї.

    Легенда про «Te Upoko o te Ika a Māui»

    [ред. | ред. код]

    Інша назва регіону навколо гавані — «Te Upoko o te Ika a Māui», що означає «голова риби Мауї»[17]:13. Згідно з легендою маорі, полінезійський мореплавець Мауї зачепив гігантську рибу та витягнув її на поверхню, і риба перетворилася на землю, яка стала Північним островом[17]:13. Старіша назва все ще використовується за деяких обставин для міста чи регіону, наприклад колишня назва Маорі Веллінгтонського університету Вікторії, яка 2018 року була «Te Whare Wānanga o te Ūpoko o te Ika a Māui»[25].

    Географія

    [ред. | ред. код]
    Детальна карта гавані Веллінгтон

    Параметри

    [ред. | ред. код]

    Веллінгтонська гавань — це природна гавань площею близько 76 км², з входом через протоку Кука на її південному кінці між мисом Пенкарров та мисом Палмер на південній частині півострова Мірамар[en]. Гавань має максимальну довжину понад 11 кілометрів і ширину 9,25 кілометрів, а ширина входу від берега до берега становить понад 1,6 кілометра.

    Судноплавний канал через вхід у гавань пролягає між рифом Барретт на західній стороні та мисом Пенкарров на сході. Риф Барретт — це скупчення підводних скель, яке частково залишається оголеним навіть під час припливу. Це місце було причиною великої кількості корабельних аварій. Найсерйознішою втратою, спричиненою зіткненням з рифом Баррет, є аварія міжострівного порома «TEV Wahine» у 1968 році, коли загинуло 53 людини.

    Веллінгтонська гавань забезпечує захищену стоянку в регіоні, де швидкість вітру може перевищувати 160 км/год. Глибина води на більшій частині гавані перевищує 20 метрів або 10 сажнів[26].

    Східна затока з фонтаном Картера на передньому плані.

    У гавані є дві головні бухти: Еванс-Бей і гавань Ламбтон. Невелика затока Орієнтал[en] (укр. Східна затока) на північ від гори Вікторія має пляжі та кафе. Передмістя міста Веллінгтон розташоване навколо низинної місцевості, яка безпосередньо оточує гавань, і пагорбів, що виходять на захід і південний захід від гавані. Гавань Ламбтон оточена намивними землями центрального ділового району Веллінгтона та містить більшість портових споруд міста. Затока Еванс розташована між горою Вікторія та півостровом Мірамар, нижче траєкторії польоту до низько розташованого аеропорту «Веллінгтон»[2].

    На схід від гавані лежать кілька невеликих заток, береги більшості з яких заселені невеликими прибережними громадами. Найбільшим із цих приміських поселень є Істборн[en], безпосередньо на схід від північного краю півострова Мірамар[2].

    В гавані розташовані невеликі острови Матіу/Сомес[en], Макаро/Ворд[en] і острів Мокопуна[en][2].

    Геологія

    [ред. | ред. код]

    Гавань має сейсмічне походження, і вздовж її західного берега пролягає лінія сильної сейсмічної активності (Розлом Веллінгтона[en]). У 2014 році було виявлено іншу лінію розлому (Розлом Аотеа), що тягнеться в напрямку північ-північний схід від узбережжя затоки Орієнтал в глибину гавані приблизно на 2 км[27]. На північному кінці гавані лежить вузька трикутна рівнина річки Гатт, яка в основному повторює лінію сейсмічного розлому, яка простяглася на на північний схід. На цій рівнині розташоване місто Ловер-Гатт[2].

    В усній історії народу маорі розповідається, що біля входу в гавань було два канали. Нинішній вхід називався «Te Au-a-Tane», а західний канал (де нині перешийок Ронготай півострова Мірамар) — «Te-Awa-a-Taia». Між двома протоками лежав острів Моту-Кайрангі (сучасний півострів Мірамар). Потім сильний землетрус, відомий як Гаовгенуа[en] (мовою маорі означає «поглинач землі»), підняв землю так, що канал «Te-Awa-a-Taia» висох, і острів Моту-кайрангі приєднався до материка[28]. Дослідники прийшли до висновку, що землетрус стався близько 1460 року нашої ери[29][30][31].

    Цунамі

    [ред. | ред. код]

    Хоча гавань майже повністю оточена сушею, в ній було зафіксовано кілька цунамі. Землетрус в розломі Вайрарапа 1855 року[en] спричинив цунамі висотою 3-4 метри, яке увійшло в гавань Веллінгтона через її вхід, а також прямо через перешийок Ронготай півострова Мірамар зі сторони затоки Лайал де розташоване передмістя Веллінгтона — Кілбірні[32]. У серпні 1868 року землетрус[en] в чилійській провінції Арика в Південній Америці спричинив незвичайні зміни рівня води в гавані. На західному узбережжі гавані, в передмісті Веллінгтона — Нгауранга, з'явилася гравійна смуга, а в передмісті Те Аро вода зі сторони гавані Ламбтон майже досягла вулиць[33]. У травні 1877 року землетрус в Ікіке[en] в Південній Америці призвів до того, що вода хлинула в гавань, і рівень води по периметру гавані різко піднімався і падав протягом кількох годин[34].

    Водоносний горизонт Вайвету

    [ред. | ред. код]
    Мапа прісноводного водоносного горизонту Вайвету[35].

    Водоносний горизонт Вайвету[en] — це зона водоутримуючого піску, гравію та валунів під тиском під долиною Гатт і гаванню Веллінгтон, яка забезпечує близько 40 відсотків річного водопостачання регіону Веллінгтон[36][37]. Басейн гавані містить величезну кількість гравію, змитого річкою Гатт, у деяких місцях товщина його шару сягає сотень метрів[38]:22, 24. Над гравієм знаходиться шар грязюки та мулу, який утримує прісну воду всередині гравію, створюючи артезіанський водоносний горизонт. У цьому районі є кілька водоносних горизонтів у різних шарах під землею, але водоносний горизонт Вайвету є найбільшим і найпродуктивнішим[39]. Вода стікає у водоносний горизонт із п'ятикілометрової ділянки річки Гатт на південь від ущелини Таїта[a]. Також утворенню водоносного горизонту сприяє дощова вода[39]. На південь від Меллінга[b] водоносний горизонт піддається тиску під вагою шару грязюки та мулу над шаром гравію, який утримує воду, тому якщо свердловину занурити у водоносний горизонт, вода під цим тиском буде підніматиметься вгору по трубі. Вода з водоносного горизонту також потрапляє на поверхню через природні джерела в різних місцях навколо гавані[36]. Слід зазначити, що тиск у водоносному шарі перешкоджає потраплянню морської води у водоносний горизонт.

    Рівень води в гавані Веллінгтон був набагато нижчим 20 000 років тому, і стародавня річка Гатт протікала палеоканалом[en] на схід від острова Матіу/Сомес аж до сучасного півострова Мірамар[40]:28[38]:75[36]. Велика частина води у водоносному горизонті Вайвету рухається під морським дном в напрямку від гирла річки Гатт до району Фалкон-Шолз[c] (укр. Соколині мілини) у гирлі гавані через палеоканал. Характеристики водоносного горизонту між островом Матіу/Сомес і гирлом гавані вивчені не так добре, як його частина на північ від острова[41].

    Намивні території

    [ред. | ред. код]
    Гавань Ламбтон і Набережна Аотеа

    Роботи з намивання території навколо Веллінгтонської гавані почалися в 1850-х роках, для збільшення кількості придатної землі для тоді нового міста Веллінгтон. Земельних ділянок у ранньому місті було мало, мало місця для громадських будівель і парків, а також бракувало причалів для судноплавства. Меліорація поступово просувалася до гавані протягом 19-го і 20-го століть, забезпечуючи місце для громадських, комерційних і промислових зон міста.

    Морське життя

    [ред. | ред. код]

    Види риб, які зазвичай виловлюються в гавані любителями рибалки, включають червону тріску (Pseudophycis), австралійський лосось (Arripis trutta), триглові (Triglidae), немадактилус макроптерус (Nemadactylus macropterus), луціани (Lutjanus), ставридові (Carangidae), рибу-слона та королівську рибу[42][43]. Діти із задоволенням ловлять споти (Notolabrus celidotus)[44]. У гавані можна зустріти скатів: орлякових (Myliobatidae) та орлякоподібних (Myliobatoidei); скатів часто можна побачити на мілководді навколо лагуни Вайрепо[en][d], яка була названа племенем маорі на честь назви цього виду скатів[45][46]. У гавані мешкає кілька видів восьминогів[47]. Наприкінці дев'ятнадцятого та на початку двадцятого століть великі восьминоги час від часу хапали людей біля краю води[48][49][50]. Новозеландські куницеві акули (Mustelus lenticulatus) щороку відвідують гавань, щоб спаровуватися й народжувати потомство[51]. Інші види акул, які зустрічаються тут рідше, включають велетенську акулу (Cetorhinus maximus), блакитну акулу (Prionace glauca) та семизяброву акулу (Notorynchus cepedianus) [52][53][54].

    Морські ссавці

    [ред. | ред. код]

    Звичайні дельфіни (Delphinus delphis) і косатки (Orcinus orca) досить часто відвідують гавань[55]. У дев'ятнадцятому столітті південні австралійські кити (Eubalaena australis) розмножувалися в гавані Веллінгтон, але в ХХІ столітті їх спостерігають рідше[56]. Тут іноді можна побачити і горбатих китів (Megaptera novaeangliae) [57]. Існує колонія морських котиків (Arctocephalinae; підродина вухатих тюленів) поблизу геологічного утворення Паріверо/Червоні скелі[en] (англ. Red Rocks)[58] на південному узбережжі з боку протоки Кука[59], тому тюлені іноді з'являються в гавані та навколо неї[60]. До бродячих і рідкісних відвідувачів гавані морських ссавців, належать морські леопарди (Hydrurga leptonyx) (перекласифіковані з бродячих на постійних у 2019 році)[60][61], тюлені-крабоїди (Lobodon carcinophaga)[62] та морський слон (Mirounga) на прізвисько «Квітка», який кілька років запливав у гавань в 1960-х роках[63].

    Рослини і губки

    [ред. | ред. код]

    У гавані Веллінгтон зустрічається понад 100 видів водоростей[64]. На скелястих берегах навколо гавані ростуть ліси водоростей, наприклад у затоці Кау[65], але підвищення температури моря може суттєво вплинути на здоров'я цих районів[66][67]. Губкові зарості знаходиться в більш глибоких частинах гавані[68].

    Птахи

    [ред. | ред. код]

    У період з 2018 по 2022 роки проводилися щорічні дослідження місцевих прибережних птахів уздовж берегової лінії південного узбережжя та західної частини гавані Веллінгтон. Було помічено тридцять чотири місцеві або ендемічні види та 14 натуралізованих інтродукованих видів, хоча деякі з них спостерігалися лише на південному узбережжі, а не в самій гавані[69]. Дослідження показали, що ділянки берегової лінії, «укріплені» меліорацією або будівництвом дамб, мають нижчу щільність птахів і меншу різноманітність видів, ймовірно, через крутизну берегової лінії та відсутність середовищ для пошуку їжі в приливних водах. Зміни середнього рівня моря та температури можуть вплинути на деякі види в майбутньому[69]:34–35. Навколо гавані водяться чайки домініканський мартин (Larus dominicanus), мартин новозеландський (Chroicocephalus scopulinus) та кілька видів бакланів (Phalacrocoracidae). На острові Матіу/Сомес створено гніздову популяцію австралійських буревісників (Puffinus gavia)[70]. Малі блакитні пінгвіни (Eudyptula minor) озустрічаються в багатьох місцях, у деяких місцях встановлені гніздові ящики, щоб заохотити їх до висиджування потомства.

    Охорона навколишнього середовища

    [ред. | ред. код]

    У рамках підтримки здорового морського середовища регіональна рада Великого Веллінгтона та Національний інститут дослідження води та атмосфери[en] (NIWA) регулярно проводять моніторинг якості води в гавані Веллінгтон з 2016 року[71]. На якість води впливають осади, поживні речовини та забруднювачі з усього водозбірного басейну навколо гавані, каламутність води, спричинена опадами та притоком з річки Гатт, а також припливи[71][72].

    Міністерство сільського та лісового господарства[en] (MAF) та NIWA провели спостереження за немісцевими морськими видами, які можуть прибувати в гавань у водяному баласті суден або прикріпленими до корпусів кораблів[73][74]. Приклади морських шкідників, знайдених у гавані, включають звичайну амурську морську зірку (Asterias amurensis)[74] та ундарію перисту (Undaria pinnatifida), морські водорості, що походять із північно-західної частини Тихого океану, які вперше були знайдені в гавані Веллінгтон у 1987 році. Вони швидко ростуть і можуть витіснити місцеві види морських водоростей[75].

    Волонтери з групи «Ghost Diving» (укр. Привид Дайвінг) організовують регулярне прибирання гавані, збираючи тонни сміття з води навколо міської набережної та привертаючи увагу суспільства до проблем засмічення гавані[76][77].

    Транспорт

    [ред. | ред. код]
    Океанський лайнер «Куїн Елізабет 2» біля мису Пенкарров.
    Вантажний пором «MV Kaitaki» в гавані.

    Гавань Веллінгтон є важливим портом, що обслуговує південну частину Північного острова. Компанія «CentrePort»[en], що належить Регіональній раді Великого Веллінгтона[en], реєструє близько 14 000 комерційних суднових перевезень щороку. Веллінгтонська гавань, третій за величиною контейнерний порт регіону, розташований у Веллінгтон-Сіті[78]. Тут є танкерний термінал у Сів'ю — промисловому передмісті міста Ловер-Гатт[e][2].

    Пороми до порту Веллінгтона вперше почали курсувати наприкінці 19 століття, і регулярні переправи з центру Веллінгтона до затоки Дейс[en] (східне узбережжя гавані) продовжуються й сьогодні. Гавань також використовується міжострівними поромами, що сполучають Веллінгтон з містечком Піктон[en], яке розташоване на березі однойменної гавані[f], в регіоні Марлборо на північному узбережжі Південного острова, за 65 км на захід від Веллінгтона.

    Проєкт розвитку пішохідного та велосипедного маршруту навколо гавані, Велика гавань, набирає обертів[2]. «Те Ара Тупуа» (укр. Дивний шлях) — це 12-ти кілометрова велосипедна та пішохідна доріжка, яка будується від Меллінга в долині річки Гатт до центру Веллінгтона.

    Пристані

    [ред. | ред. код]
    Вид на гавань Веллінгтона з гори Вікторія, де видно внутрішні гавані. Зверху праворуч проти годинникової стрілки: пристань Глазго, залізнична пристань, пристань Ватерлоо, поромна пристань (з будівлею поромного терміналу в Істборні - найпівденніше передмістя Ловер-Гатта), пристань Туг, пристань Квінс. Ліворуч у центрі можна побачити кінець пристані на вулиці Таранакі, а на передньому плані — набережна Клайд.

    Станом на 2023 рік навколо гавані Веллінгтон розташовано 20 пристаней. Це включає великі причали у внутрішній гавані та портовій зоні, менші причали в приморських передмістях і паливні причали в Пойнт Говард (південне передмістя Ловер-Гатт) і в затоці Еванс-Бей. Перші причали були побудовані з 1840 року новоприбулими європейськими поселенцями, щоб вони могли перевозити товари з корабля на берег. Першою державною пристанню, побудованою в гавані Веллінгтон, була Квінс, будівництво якої було завершено в 1862 році. У 1880 році було створено Управління порту Веллінгтона, яке взяло під свій контроль більшість пристаней у гавані до його розформування в 1989 році.

    У той час комерційна компанія «Порт Веллінгтон» (англ. Port of Wellington) (зараз називається «Центрпорт Веллінгтон»[en]) взяла на себе управління більшістю промислових пристаней, тоді як міська рада Веллінгтона та міська рада Гатта отримали контроль над більшістю приміських пристаней. Причали будували для різних цілей — для перевезення палива, сировинних продуктів, таких як деревина, вовна та м'ясо, що надходять із глибинки, інших вантажів, а такж пасажирів. Причали для пасажирських поромів включали пороми, які доставляли пасажирів і одноденних мандрівників до міста та передмістя та назад, а також більші міжострівні пороми, що прямували до Піктона та Літтелтона. Причали також обслуговували пасажирські лайнери з-за океану та літаючі човни «TEAL». З часом причали Веллінгтона були змінені, модернізовані, розширені, скорочені або закопані в ході меліорації вздовж берегової лінії гавані Веллінгтон. Багато причалів було перепрофільовано у відповідь на зміни внутрішніх і міжнародних умов і вимог до морських перевезень пасажирів і вантажів.

    Відпочинок

    [ред. | ред. код]

    Південне узбережжя Веллінгтона та вхід у гавань виходять у відкрите море, де можна пірнати та рибалити. Є також місця для риболовлі на скелях і намивних ділянках і пірсах в гавані[2].

    Пляжі гавані, як-от Oriental Bay, Petone Bay, Days Bay і Hataitai Beach, ідеально підходять для купання та прийняття сонячних ванн[2].

    У гавані є 5 доріжок для водних лиж, зони для особистих водних суден і зони для віндсерфінгу. У гавані працюють кілька веслувальних, вака-ама та яхт- клубів[2].

    Невеликі човни можуть стати на якір на островах Макаро/Ворд і Мокопуна, а також відвідати заповідник острова Матіу/Сомес у світлий час доби. Круїзи по гавані також регулярно виконуються між головною набережною Веллінгтона, островом Матіу/Сомес, затокою Дейс і містечком Петон[2].

    У мистецтві

    [ред. | ред. код]

    У 1974 році новозеландський письменник Деніс Гловер[en] опублікував антологію «Веллінгтонська гавань», що містила вірші про гавань або натхненні її краєвидами[79].

    «Big weather» (укр. Велика погода) — це антологія зі 100 віршів про гавань Веллінгтона, пагорби та навколишнє середовище. Вона була опублікований у 2009 році та в наступних виданнях[80][81].

    «Walington Writers Walk&nbsp» (укр. Прогулянка письменників Веллінгтона);— це серія з 23 цитат новозеландських поетів, прозаїків і драматургів, встановлених уздовж набережної Веллінгтона у вигляді сучасних бетонних табличок або інкрустованого металевого тексту на дерев'яних «орієнтирах»[82][83][84][85]. Меморіальні дошки вшановують життя та творчість цих відомих письменників, усі з яких мали (або мають) певний зв'язок із Веллінгтоном. У багатьох цитатах мова йде про гавань.

    Галерея

    [ред. | ред. код]
    HMS Невтомний, 1945 рік
    HMS Невтомний, 1945 рік 
    РС Ванганелла під час буксування з рифу Барретт, 1947 рік
    РС Ванганелла під час буксування з рифу Барретт, 1947 рік 
    RMS QE2 вислизає з гавані на попутному вітрі, 2006 рік
    RMS QE2 вислизає з гавані на попутному вітрі, 2006 рік 
    Буксири Kupe і Toia, 2006 рік
    Буксири Kupe і Toia, 2006 рік 
    Гавань Ламбтон, 2007
    Гавань Ламбтон, 2007 
    HMNZS Canterbury, 2007
    Набережна Аотеа, 2008
    Набережна Аотеа, 2008 
    Пором і риф Баррет відразу після відпливу, 2010 рік
    Пором і риф Баррет відразу після відпливу, 2010 рік 
    Набережна Аотеа, Королева Марія 2, 2011
    Набережна Аотеа, Королева Марія 2, 2011 
    Прогулянкові судна в затоці Орієнтал, 2012
    Прогулянкові судна в затоці Орієнтал, 2012 

    Див. також

    [ред. | ред. код]

    Нотатки

    [ред. | ред. код]
    1. Ущелин Таїта розташована між містами Ловер-Гатт та Аппер-Гатт, які входять до агломерації Веллінгтона.
    2. Меллінг — передмістя Ловер-Гатта. Воно розташоване на західному правому березі річки Гатт, на державному шосе SH 2[en], головній дорозі Веллінгтон-Гатт і безпосередньо через річку від центру Ловер-Гатта.
    3. Фалкон-Шолз — мілини між затокою Карака та затокою Ворсер, які розташовані на північно-східному узбережжі півострова Мірамар.
    4. Лагуна Вайрепо розташована в південно-західній частині гавані Ламбтон.
    5. Сів'ю — промислове передмістя міста Ловер-Гатт у Веллінгтоні, Нова Зеландія. Розташоване на східному узбережжі долини річки Гатт.
    6. В свою чергу, гавань Піктон розташована у вузькій 45-ти кілометровій затоці Королеви Шарлотти[en].

    Примітки

    [ред. | ред. код]
    1. а б Place name detail: Wellington Harbour (Port Nicholson). New Zealand Gazetteer. Географічна рада Нової Зеландії. Процитовано 9 травня 2024.
    2. а б в г д е ж и к л м н п Wellington Harbour. gw.govt.nz. Регіональна рада Великого Веллінгтона. Архів оригіналу за 3 вересня 2023. Процитовано 9 травня 2024.
    3. а б в Wellington's Māori History. newzealand.com. «Tourism New Zealand».
    4. а б Māori history. wellington.govt.nz (новозел. англ.). Міська рада Веллінгтона. 22 вересня 2023. Процитовано 9 травня 2024.
    5. David Allan Hamer & Roberta Nicholls, (editors). The Making of Wellington, 1800—1914, Victoria University Press, 1990 ISBN 0-86473-200-7
    6. а б The Wellington Harbour Board Collection. Wellington Harbour Board. 1980. ISBN 978-0-90858244-0.
    7. Johnson, David (1996). Wellington Harbour. Wellington [N.Z.]: Wellington Maritime Museum Trust. ISBN 0-9583498-0-0. OCLC 45262694.
    8. F. L. Irvine-Smith. The Streets of My City, Wellington New Zealand, A.H. & A.W. Reed, Wellington New Zealand 1948.
    9. Tony Deverson and Graeme Kennedy (Ed.) The New Zealand Oxford Dictionary, Oxford University Press, 2005, ISBN 9780195584516
    10. Te One, Annie (2018). Mana Whenua, Mātaawaka, and Local Government: An Examination of Relationships Between Māori and Local Government in Wellington and the Hutt Valley (PDF) (PhD thesis). Австралійський національний університет. с. 192. Процитовано 13 травня 2024.
    11. Poneke. natlib.govt.nz. Процитовано 13 травня 2024.
    12. nekeneke – Te Aka Māori Dictionary. maoridictionary.co.nz (англ.). Процитовано 13 травня 2024.
    13. [untitled]. Maori Messenger: Te Karere Maori. с. 8 — через Papers Past. Tenei pea kua ronga nga tangata maori i te kokotinga o te ringaringa o Tako i Poneke, kahore ra nei.
    14. Wellington Waterfront History. wellingtonwaterfront.co.nz. Wellington Waterfront. Архів оригіналу за 5 квітня 2014.
    15. Colonial times. wellington.govt.nz (новозел. англ.). Wellington City Council. 19 лютого 2015. Процитовано 13 травня 2024.
    16. Māori history of the Greater Wellington region. www.gw.govt.nz. Регіональна рада Великого Веллінгтона. Процитовано 13 травня 2024.
    17. а б в г д Waitangi Tribunal. (2003). Te Whanganui a Tara me ona takiwa : report on the Wellington District. Wellington, N.Z.: Legislation Direct. ISBN 186956264X. OCLC 53261192.
    18. а б в Story: Wellington places | Wellington Harbour. teara.govt.nz. «Те Ара: Енциклопедія Нової Зеландії»[en] (англ. Te Ara: The Encyclopedia of New Zealand). Процитовано 13 травня 2024.
    19. Reid, Darren (10 лютого 2015). Muaūpoko - Early history. «Те Ара: Енциклопедія Нової Зеландії». Процитовано 13 травня 2024.
    20. Maclean, Chris (15 червня 2008). Wellington. «Те Ара: Енциклопедія Нової Зеландії». Процитовано 16 серпня 2008.
    21. Wellington Waterfront Reclamation. wellingtonwaterfront.co.nz. Wellington Waterfront.
    22. «He korero mo nga Taniwha o Te Whanganui-Tara». Wellington City Libraries.
    23. Grace, Wiremu. «Ngake and Whātaitai the taniwha of Wellington harbour». New Zealand Ministry of Education.
    24. Fill, Barbara; Astwood, Karen (2012). Registration Report for a Historic Area: Wellington Harbour Board Historic Area (Volume I) (PDF). New Zealand Historic Places Trust. Архів оригіналу (PDF) за 9 лютого 2021.
    25. Wellington, Victoria University of (31 серпня 2016). Victoria's Māori name. Університет Вікторії, Веллінгтон (англ.). Процитовано 13 травня 2024.
    26. A. H. McLintock, (editor). Port Nicholson (Wellington Harbour), An Encyclopaedia of New Zealand, published 1966. ISBN 978-0-478-18451-8
    27. Fault line could run under capital. RNZ (новозел. англ.). 8 жовтня 2014. Процитовано 22 січня 2024.
    28. Best, Elsdon (1923). Miramar Island and its History: How Motu-kairangi was discovered and settled by Polynesians, and how, in Times long past, it became Miramar Peninsula. Transactions and Proceedings of the Royal Society of New Zealand. 54: 779—791 — через Paperspast.
    29. Pillans, Brad; Huber, Phil (May 1992). Earthquakes and uplift history of Miramar Peninsula, Wellington (PDF). Earthquake Commission. Архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2021. Процитовано 13 травня 2024.
    30. Moore, P R; McFadgen, B G (1978). Excavation Of A Shell Midden At Turakirae Head, Near Wellington, And A Date For The Haowhenua Earthquake Of Maori Tradition. Journal of the Polynesian Society. с. 253—256. Архів оригіналу за 8 листопада 2022. Процитовано 13 травня 2024.
    31. Goff, J R; Chague-Goff, C (2001). Catastrophic events in New Zealand coastal environments (PDF). Department of Conservation. с. 6—7. Процитовано 13 травня 2024.
    32. Editorial, Daily Southern Cross| volume=XII| issue=804, 13 March 1855, Page 2
    33. Extraordinary tidal wave. Wellington Independent. 18 серпня 1868 — через Papers Past.
    34. Tidal wave on the New Zealand coast. 11 листопада 1877 — через Papers Past.
    35. Waiwhetu Aquifer. Регіональна рада Великого Веллінгтона. Архів оригіналу за 7 травня 2023. Процитовано 15 травня 2024.
    36. а б в Ballance, Alison (30 червня 2017). The science of a water aquifer. RNZ (новозел. англ.). Архів оригіналу за 14 квітня 2023. Процитовано 13 травня 2024.
    37. Edwards, Laurence; Blakemore, Rob (2018). The Battle of Waterloo [Conference paper]. Wellington, New Zealand: Wellington Water. Архів оригіналу за 19 лютого 2023. Процитовано 13 травня 2024.
    38. а б Harding, Steven James (August 2000). The Characteristics of the Waiwhetu Artesian Aquifer beneath Wellington Harbour including the Spatial Distribution and Causes of Submarine Spring Discharge [thesis] (PDF). Victoria University, Wellington, New Zealand. Архів (PDF) оригіналу за 24 вересня 2017. Процитовано 13 травня 2024.
    39. а б Gyopari, Mark (June 2014). Lower Hutt Aquifer Model Revision (HAM3): Sustainable Management of the Waiwhetu Aquifer [report] (PDF). New Zealand: Institute of Environmental Science & Research Ltd. Архів (PDF) оригіналу за 19 квітня 2023. Процитовано 13 травня 2024.
    40. McConchie, Jack, ред. (2000). Dynamic Wellington: A contemporary synthesis and explanation of Wellington. Wellington, New Zealand: Інститут географії, Університету Вікторії, Веллінгтон. ISBN 0475110560.
    41. Wellington Harbour Bores – Exploratory Drilling Findings : Water New Zealand. www.waternz.org.nz. Архів оригіналу за 23 квітня 2023. Процитовано 13 травня 2024.
    42. MacLeod, Andy (2013). A guide to surfcasting around Wellington. The Fishing Website. Процитовано 13 травня 2024.
    43. O'Brien, Jim (April 2017). Slide-baiting for kingfish. The Fishing Website.
    44. Burgess, Allan (17 листопада 2014). Spotty – Notolabrus celidotus – One of the easiest species to catch!. Fishingmag.co.nz (амер.). Процитовано 13 травня 2024.
    45. Desmarais, Felix (3 грудня 2018). Docile eagle rays spotted swimming in Wellington's Whairepo lagoon. Stuff (англ.). Процитовано 13 травня 2024.
    46. Eagle Rays – An Inner City Wildlife Spectacle. RNZ (новозел. англ.). 3 березня 2015. Процитовано 13 травня 2024.
    47. What will I see underwater in Wellington?. Dive HQ Wellington (амер.). 20 травня 2023. Процитовано 13 травня 2024.
    48. A curious incident. Wairarapa Daily Times. 31 жовтня 1895 — через Papers Past.
    49. Fight with an octopus. Dominion. 30 січня 1917 — через Papers Past.
    50. A huge octopus. New Zealand Times. 18 червня 1925 — через Papers Past.
    51. 'Harmless' sharks spotted in Wellington Harbour. RNZ (новозел. англ.). 16 січня 2018. Процитовано 13 травня 2024.
    52. Great white sightings 'seasonal'. NZ Herald (новозел. англ.). 29 вересня 2023. Процитовано 13 травня 2024.
    53. Trapped shark guided to freedom. RNZ (новозел. англ.). 10 квітня 2015. Процитовано 13 травня 2024.
    54. Phillipps, W J (April 1948). Fishes taken in Wellington Harbour (PDF). Pacific Science. 2 (2): 128—130.
    55. Wonderful Whale-ington [factsheet] (PDF). Department of Conservation. March 2001.
    56. Hunt, Tom (26 липня 2023). Southern right whale spotted in Wellington Harbour. Stuff (англ.). Процитовано 13 травня 2024.
    57. Chin, Frances (11 червня 2023). Multiple whale sightings around Wellington, locals delighted. Stuff (англ.). Процитовано 13 травня 2024.
    58. Pariwhero/Red Rocks, Wellington на сайті Topomap.co.nz М: 1:50,000 map, (англ.)
    59. Red Rocks Coastal Walk. Wellington City Council (новозел. англ.). 1 серпня 2023. Процитовано 13 травня 2024.
    60. а б Seals show up on Wellington train tracks, a beach and a porch. RNZ (новозел. англ.). 27 вересня 2023. Процитовано 13 травня 2024.
    61. Owha and her friends awarded citizenship. NIWA (англ.). 27 травня 2019. Процитовано 13 травня 2024.
    62. Crabeater seals and their mysterious attraction to the Hutt River (the sequel). Te Papa’s Blog (новозел. англ.). 23 липня 2019. Процитовано 13 травня 2024.
    63. Sea Elephant remains on Oriental Bay beach. Press. 27 листопада 1962 — через Papers Past.
    64. Native animals. Wellington City Council (новозел. англ.). 1 травня 2023. Процитовано 13 травня 2024.
    65. Kau Bay, Wellington на сайті Topomap.co.nz М: 1:50,000 map, (англ.)
    66. 2020/12/12 Monitoring Kelp – adventure360.co.nz. adventure360.co.nz. Процитовано 13 травня 2024.
    67. Green, Kate (3 червня 2022). As the climate warms, Wellington's underwater forests are in trouble. Stuff (англ.). Процитовано 13 травня 2024.
    68. Project Baseline Wellington – Marine Citizen Science. The Decade of Ocean Science for Sustainable Development (новозел. англ.). Процитовано 13 травня 2024.
    69. а б McArthur, Nikki (10 червня 2022). State and trends in the indigenous bird values of the Wellington City coastline [report] (PDF). Регіональна рада Великого Веллінгтона.
    70. Ballance, Alison (4 червня 2019). Successful new seabird colony on Matiu Somes Island. RNZ (новозел. англ.). Архів оригіналу за 5 грудня 2022. Процитовано 13 травня 2024.
    71. а б Te Whanganui–a-Tara / Wellington Harbour monitoring. Регіональна рада Великого Веллінгтона. 2021. Процитовано 13 травня 2024.
    72. High levels of sediment and toxic contamination in Wellington Harbour. Wellington Scoop (англ.). 3 червня 2022. Процитовано 13 травня 2024.
    73. NIWA (2008). Targeted surveillance for nonindigenous marine species in New Zealand: Design report for Wellington. Wellington, New Zealand: Ministry of Agriculture and Forestry. ISBN 978-1-77665-997-5.
    74. а б CuriousCity: What lurks beneath Wellington Harbour. Stuff (англ.). 22 січня 2017. Процитовано 13 травня 2024.
    75. Troup, Christina (12 червня 2006). Marine invaders – Invasive marine algae and plants in New Zealand. Te Ara. Процитовано 13 травня 2024.
    76. Huge haul of rubbish collected in clean-up of Wellington marina. 1 News (англ.). Процитовано 13 травня 2024.
    77. Wellington divers help clean up rubbish from sea. Newshub (англ.). Процитовано 13 травня 2024.
    78. Centreport Continues its Big Ship Agenda. centreport.co.nz. Centreport. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 2 травня 2024.
    79. Glover, Denis (1974). Wellington Harbour. The Catspaw Press.
    80. Big weather : poems of Wellington [catalogue record]. National Library of New Zealand. Процитовано 13 травня 2024.
    81. Poetry for review. Otago Daily Times Online News (англ.). 24 жовтня 2009. Процитовано 13 травня 2024.
    82. McCrystal, John (8 травня 2017). Wellington Waterfront: where writers' words are cast. AA Traveller. Процитовано 13 травня 2024.
    83. Wellington Writers Walk. Collabcubed. 17 квітня 2013. Процитовано 13 травня 2024.
    84. Wellington Writers Walk. STQRY. Процитовано 13 травня 2024.
    85. Wellington Writers Walk. NZ Places: explore the cultural landscape. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 13 травня 2024.

    Посилання

    [ред. | ред. код]