Renault FT: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагування
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м зайва для преамбули цитата
 
(Не показані 37 проміжних версій 28 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Вікіфікувати|дата=березень 2014}}
{{Бронетехніка
{{Бронетехніка
|назва = Рено FT-17
|назва = Renault FT
|зображення = [[Файл:1000x750 Char Renault FT-17 73523.jpg|300px]]
|зображення = 1000x750 Char Renault FT-17 73523.jpg
|розм_зобр = 300px
|опис_зображення =
|опис_зображення =
|класифікація = [[легкий танк]]
|класифікація = [[легкий танк]]
Рядок 8: Рядок 8:
|компонувальна схема = класична
|компонувальна схема = класична
|вартість =
|вартість =
|країна-виробник = {{flagicon|France}} [[Франція]]
|країна-виробник = {{flagicon|France}} [[Третя французька республіка|Французька республіка]]
|розробник = Рудольф Ернст-Мецмаєр ({{lang-de|Rodolphe Ernst-Metzmaier}})
|розробник = Рудольф Ернст-Мецмаєр ({{lang-de|Rodolphe Ernst-Metzmaier}})
|компанія-виробник = [[Рено]]
|компанія-виробник = [[Рено]]
|роки виробництва = 1917 - 1918
|роки виробництва = 1917–1918
|кількість виробів = більше 3800
|кількість виробів = понад 3800
|роки експлуатації = 1917–1945
|роки експлуатації = 1917–1945
|модифікації = ''Char à canon'' 37, ''Char mitrailleur'', FT 75 BS, ''Char signal'', FT 17 ''modifié'' 31, Six Ton Tank Model 1917, ''Російський Рено'', [[Fiat 3000]]
|модифікації = ''Char à canon'' 37, ''Char mitrailleur'', FT 75 BS, ''Char signal'', FT 17 ''modifié'' 31, Six Ton Tank Model 1917, ''Російський Рено'', [[Fiat 3000]]
|основні країни-оператори = {{flagicon|France}} [[Франція]]
|основні країни-оператори = {{flagicon|France}} [[Третя французька республіка|Французька республіка]]
|війни = [[Перша світова війна]], [[Громадянська війна в Росії]], [[Польсько-радянська війна 1920]], [[Громадянська війна в Китаї]], [[Громадянська війна в Іспанії]], [[Друга світова війна]], [[Французько-таїландська війна]], [[Війна за незалежність Туреччини]] (французами)
|війни = [[Перша світова війна]], [[Громадянська війна в Росії]], [[Польсько-радянська війна 1920]], [[Громадянська війна в Китаї]], [[Громадянська війна в Іспанії]], [[Друга світова війна]], [[Французько-таїландська війна]], [[Війна за незалежність Туреччини]] (французами)
|бойова маса = 6.5 тонн
|бойова маса = 6.5 тонн
|екіпаж = 2 (командир, водій)
|екіпаж = 2 (командир, водій)
|десант =
|десант =
|довжина = 5 метрів
|довжина = 5 метрів
|ширина = 1.74 метрів
|ширина = 1.74 метрів
|висота = 2.14 метрів
|висота = 2.14 метрів
|кліренс = 0.41 метрів
|кліренс = 0.41 метрів
|база =
|база =
|колія =
|колія =
|тип броні = стальна катана
|тип броні = стальна катана
|лоб корпусу = 22 мм
|лоб корпусу = 22 мм
Рядок 32: Рядок 32:
|лоб корпусу (низ) = 16 / 30°
|лоб корпусу (низ) = 16 / 30°
|борт корпусу = 16 / 0°
|борт корпусу = 16 / 0°
|борт корпусу (верх) =
|борт корпусу (верх) =
|борт корпусу (низ) =
|борт корпусу (низ) =
|корма корпусу = 16 / 0°
|корма корпусу = 16 / 0°
|корма корпусу (верх) =
|корма корпусу (верх) =
|корма корпусу (середина) =
|корма корпусу (середина) =
|корма корпусу (низ) =
|корма корпусу (низ) =
|дах корпусу = 8 / 65—90°
|дах корпусу = 8 / 65—90°
|днище = 6
|днище = 6
Рядок 45: Рядок 45:
|корма башти = 16 / 12°
|корма башти = 16 / 12°
|дах башти = 8 / 73—90°
|дах башти = 8 / 73—90°
|активний захист =
|активний захист =
|динамічний захист =
|динамічний захист =
|основне озброєння = [[Puteaux SA 18|37 мм гармата]] або 7.92 мм [[кулемет]]
|основне озброєння = [[Puteaux SA 18|37 мм гармата]] або 7.92 мм [[кулемет]]
|калібр, марка та тип гармати =
|калібр, марка та тип гармати =
|довжина ствола = 21
|довжина ствола = 21
|скорострільність =
|скорострільність =
|кути ВН = −20…+35
|кути ВН = −20…+35
|кути ГН =
|кути ГН =
|дальність стрільби =
|дальність стрільби =
|боєкомплект гармати = 237
|боєкомплект гармати = 237
|приціли = телескопічний 1 × 8-мм
|приціли = телескопічний 1 × 8-мм
|кулемети =
|кулемети =
|боєкомплект =
|боєкомплект =
|додаткове_озброєння =
|додаткове_озброєння =
|боєкомплект (2) =
|боєкомплект (2) =
|тип, марка двигуна = Renault 4-циліндровий бензиновий
|тип, марка двигуна = Renault 4-циліндровий бензиновий
|потужність двигуна = 39 кінських сил (29 кВ)
|потужність двигуна = 39 кінських сил (29 кВ)
|пальне =
|пальне =
|трансмісія = ковзаюча
|трансмісія = ковзаюча
|підвіска = вертикальні пружини
|підвіска = вертикальні пружини
|колісна формула =
|колісна формула =
|гусениці =
|гусениці =
|швидкість по шосе = 7,8 км/год
|швидкість по шосе = 7,8 км/год
|швидкість по перетятій місцевості =
|швидкість по перетятій місцевості =
|запас ходу по шосе = 35
|запас ходу по шосе = 35
|запас ходу по перетятій місцевості =
|запас ходу по перетятій місцевості =
|питома потужність =
|питома потужність =
|питомий тиск на ґрунт = 0,60
|питомий тиск на ґрунт = 0,60
|допустимий нахил =
|допустимий нахил =
|підйом, що долається = до 45
|підйом, що долається = до 45
|стінка, що долається = 0,6
|стінка, що долається = 0,6
|рів, що долається = 1,35; 1,8 (з «хвостом»)
|рів, що долається = 1,35; 1,8 (з «хвостом»)
|брід, що долається = 0,7
|брід, що долається = 0,7
|засоби зв'язку =
|засоби зв'язку =
}}
}}


'''Renault FT''' — французький [[легкий танк]], розроблений компанією [[Renault|«Рено»]] під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]].
'''Рено FT-17''' — [[Франція|французький]] легкий [[танк]]. Розробка цього танку була найбільш революційною і впливовою в історії танкобудування. Рено FT-17 був першим танком з гарматною баштою, яка могла обертатись на 360°. Дизайн танку, при якому башта розташовувалась нагорі машини, двигун розташовувався позаду, а водій сидів спереду, став традиційним у танкобудуванні, цей дизайн використовують і сьогодні. На той час це була революційна розробка, через що історик Стівен Залога в описі цього типу танків написав:
{{text|Це перший світовий сучасний танк.<ref>Steven J. Zaloga, ''The Renault FT Light Tank'', London 1988, p. 3</ref>}}


Розробка цього танка стала революційною в історії танкобудування. Рено FT став першим танком з гарматною [[Башта (зброя)|баштою]], яка могла обертатись на 360°<ref>Хоча прототипи танків з баштою що обертається на 360° були і раніше, а також вже декілька років існували такі бронеавтомобілі, але Рено FT-17 був першим танком з баштою.</ref>. Конструкція танка, при якій башта встановлювалась нагорі машини, [[двигун]] розташовувався позаду, а водій сидів спереду, стала традиційною у танкобудуванні, таке [[Компонування танків|компонування]] використовують і сьогодні.


Більше трьох тисяч танків виготовлено французькою індустрією, більшість в 1918 році. Також в США виготовлено 950 майже повних копій даного танка під назвою [[M1917]] але вони не брали участь в [[Перша світова війна|Першій світовій війні]].
== Історія створення та виробництва ==
== Історія створення та виробництва ==
[[Файл:FT-17Maquette.jpg|thumb|none|[[Макет]] FT-17]]
[[Файл:FT-17Maquette.jpg|thumb|left|[[Макет]] FT-17]]


Розробка нового легкого танка була розпочата в травні 1916 року відомим автомобільним виробником Луї Рено. Є свідчення про те, що сам Рено займався попередньою розробкою проекту танка, так як не був достатньо упевнений, що вірне співвідношення потужності і ваги машини може бути досягнуто для середнього танка, запитуваного армією. Прикінцеві креслення проекту підготував один з найталановитіших проектувальників Рено-Родольф Ернст-Мецмаір.
Розробку нового [[Легкий танк|легкого танка]] розпочато в травні 1916 року відомим автомобільним виробником [[Луї Рено]]. Є свідчення про те, що сам Рено займався попередньою розробкою проекту танка, так як не був достатньо упевнений, що вірне співвідношення потужності і ваги машини може бути досягнуто для [[Середній танк|середнього танка]], запитуваного армією. Прикінцеві креслення проекту підготував один з найталановитіших проектувальників Рено — Родольф Ернст-Мецмаір.


Незважаючи на те, що проект танка Рено був набагато більш прогресивним, ніж перші два французьких танка ([[CA-1 Шнайдер]] і важкий [[Сен-Шамон (танк)|Сен-Шамон]]), у Рено спочатку були проблеми із затвердженням проекту командувачем французькими танковими силами полковником (пізніше генералом) Жан-Батистом Еженом Естіенном (Jean Baptiste Eugène Estienne). Навіть після першого використання танків англійцями 15 вересня 1916, після якого французам знадобилося впровадження власних танків, виробництво легкого танка було майже скасовано на користь [[Класифікація танків#Надважкі танки|надважкого танка]] (пізніша розробка [[Char 2C]]). Однак, тепер уже за активної підтримки Естіенна, а потім і французьких головнокомандувачів, які розглядали легкі танки як більш здійсненний і реалістичний вибір, Рено нарешті зміг продовжити розробку свого танка. Але все одно змагання з Char 2C тривало до самого кінця війни.
Незважаючи на те, що проект танка Рено був набагато прогресивнішим, ніж перші два французьких танки ([[CA-1 Шнайдер]] і важкий [[Сен-Шамон (танк)|Сен-Шамон]]), у Рено спочатку були проблеми із затвердженням проекту командувачем французькими танковими силами полковником (пізніше генералом) Жаном-Батистом Еженом Естіенном (Jean Baptiste Eugène Estienne). Навіть після першого використання танків англійцями 15 вересня 1916, після якого французам знадобилося впровадження власних броньованих машин, виробництво легкого танка майже скасували на користь [[Класифікація танків#Надважкі танки|надважкого танка]] (пізніша розробка [[Char 2C]]). Однак, тепер уже за активної підтримки Естіенна, а потім і французьких головнокомандувачів, які розглядали легкі танки як більш здійсненний і реалістичний вибір, Рено нарешті зміг продовжити розробку свого танка. Але все одно змагання з Char 2C тривало до самого кінця війни.


У першій половині 1917 дослідний зразок танка повільно вдосконалювався, однак проблеми з ременем приводу вентилятора і з системою охолодження у FT збереглася до кінця Першої світової війни. У 1917 році було вироблено всього 84 танка, але до кінця війни було поставлено 2697 машин. Принаймні, всього було вироблено понад 3 177 танків, деякі оцінки вказують до 4 000 танків, всіх модифікацій. Однак цифра 3 177&nbsp;— загальна кількість танків, поставлених французькій армії; ще 514 танків були, можливо, безпосередньо поставлені армії США, 24&nbsp;— у Великобританію і три&nbsp;— в Італію. Таким чином, ймовірна повна кількість випущених танків склала 3 694 одиниць.
У першій половині 1917 дослідний зразок танка повільно вдосконалювався, однак проблеми з ременем приводу [[Вентилятор|вентилятора]] і з [[Система охолодження двигуна внутрішнього згоряння|системою охолодження]] у FT збереглася до кінця Першої світової війни. У 1917 році вироблено всього 84 танки, але до кінця війни поставлено 2697 машин. Принаймні, всього вироблено понад 3 177 танків, деякі оцінки вказують до 4 000 танків, всіх модифікацій. Однак цифра 3 177&nbsp;— загальна кількість танків, поставлених французькій армії; ще 514 танків були, можливо, безпосередньо поставлені армії США, 24&nbsp;— у Велику Британію і три&nbsp;— в Королівство Італія. Таким чином, ймовірна повна кількість випущених танків склала 3 694 одиниць. Спочатку, танка мав круглу башту, пізніше&nbsp;— восьмикутну. В останніх модифікаціях танк мав скруглену башту (так звану ''башту Жиро'', за назвою однієї з багатьох фабрик, на якій вони випускалися), що виготовлялася з листової сталі. На останні дві модифікації танка могли встановлюватися гармата Puteaux SA 18 або 7,92-мм кулемет [[Бенджамін Берклі Гочкіс|Гочкіса]]. У США побудована за ліцензією трохи змінена версія танку, так званий ''Шеститонний танк'' або ''M1917'' (всього 950 танків, з них 64 одиниці до кінця війни, але було вже надто пізно, щоб скористатися ними в бойових діях).
Спочатку, у танка була кругла башта, пізніше&nbsp;— восьмикутна башта. В останніх модифікаціях танк мав скруглену башту (так звану ''башту Жиро'', за назвою однієї з багатьох фабрик, на якій випускалися), що виготовлялася з листової сталі. На останні дві модифікації танка могли встановлюватися гармата Puteaux SA 18 або 7,92-мм кулемет [[Бенджамін Берклі Гочкіс|Гочкіса]]. У США була побудована за ліцензією трохи змінена версія танку, так званий ''Шеститонний танк'' або ''M1917'' (всього 950 танків, з них 64 одиниці до кінця війни, але було вже надто пізно, щоб скористатися ними в бойових діях).


== Іноземні варіації FT-17 ==
== Іноземні варіації ==
6-тонний танк [[M1917(танк)|M1917]] - ({{lang-en|Six-ton Tank M1917}}), також відомий як «Форд-двомісний» ({{lang-en|Ford Two-man}}) - [[Класифікація танків # легкий танк|легкий танк]] [[США]] періоду [[Перша світова війна|Першої світової війни]], варіант Рено FT-17. Виготовлявся серійно з жовтня [[1918]] року, загальний випуск склав 952 машини в декількох варіантах. У Першій світовій війні ці машини взяти участі не встигли, проте використовувалися для навчально-тренувальних цілей до кінця [[1930-ті роки|1930-х]] років, а з початком [[Друга світова війна|Другої світової війни]] багато з залишившихся M1917 були передані [[Великобританія|Великобританії]] і [[Канада|Канаді]], для використання в тій же якості.
6-тонний танк [[M1917(танк)|M1917]]&nbsp;— ({{lang-en|Six-ton Tank M1917}}), також відомий як «Форд-двомісний» ({{lang-en|Ford Two-man}})&nbsp;— [[Класифікація танків # легкий танк|легкий танк]] [[США в Першій світовій війні|США]] періоду [[Перша світова війна|Першої світової війни]], варіант Рено FT-17. Виготовлявся серійно з жовтня [[1918]] року, загальний випуск склав 952 машини в декількох варіантах. У Першій світовій війні ці машини взяти участі не встигли, проте використовувалися для навчально-тренувальних цілей до кінця [[1930-ті|1930-х]] років, а з початком [[Друга світова війна|Другої світової війни]] багато M1917 передали [[Велика Британія|Великій Британії]] і [[Канада|Канаді]], для використання в тій же якості.


На основі FT-17 свій танк створили [[Королівство Італія (1861-1946)|італійці]]. «[[Fiat 3000]]» (L5/21) і Fiat 3000B (L5/30). Розробку танка здійснили фірми «[[Ансальдо]]» і «[[Бреда]]», а замовлення на виробництво 1400 машин було розміщене у фірмі «[[Фіат]]». У порівнянні з FT-17 «Фіат 3000» був більш легким і швидкісним. До появи в [[1929]] у англійських танків [[Carden Loyd tankette|«Карден-Лойд» Модель VI]] «Фіати 3000» були єдиними машинами, які у великій кількості мала італійська армія. Італійці використовували їх в Абіссінії, Лівії і навіть у самій Італії. Востаннє «Фіати 3000» брали участь у бойових діях в ході [[Сицилійська операція|висадки союзних військ на Сицилії]].
На основі FT-17 свій танк створили [[Королівство Італія (1861—1946)|італійці]] — «[[Fiat 3000]]» (L5/21) і Fiat 3000B (L5/30). Розробку танка здійснили фірми «[[Ансальдо]]» і «[[Бреда]]», а замовлення на виробництво 1400 машин отримав [[Fiat|«Фіат»]]. У порівнянні з FT-17, «Fiat 3000» був більш легким і швидкісним. До появи в [[1929]] у англійських танків [[Carden Loyd tankette|«Карден-Лойд» Модель VI]] «Fiat 3000» були єдиними машинами, які у великій кількості мала італійська армія. Італійці використовували їх в [[Ефіопська імперія|Абісинії]], [[Лівія|Лівії]] і навіть у самому Королівстві Італія. Востаннє «Fiat 3000» брали участь у бойових діях в ході [[Сицилійська операція|висадки союзних військ на Сицилії]].


Також варіант FT-17 вироблявся в [[Радянська Росія(держава)|Радянській Росії]]. [[Російський Рено]](також відомий як «Танк М»), являв собою майже повну копію французького легкого танка «Рено» FT-17. Випускався в [[1920]] дрібною серією на [[Сормовский завод|Сормовському заводі]]. Вироблено всього 15 машин, кожна з особистою назвою, як у корабля - «Борець за свободу тов. Ленін», «Борець за свободу тов. Троцький», «Пролетар»(«Пролетаріат»), «Червоний боєць», «Паризька комуна», «Буря», «Гроза», «Ілля Муромець», «Перемога», і т.п. Участі в будь-яких бойових діях танки не приймали.
Також варіант FT-17 вироблявся в [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянській Росії]]. [[Російський Рено]] (також відомий як «Танк М»), являв собою майже повну копію французького легкого танка «Рено» FT-17. Випускався в [[1920]] дрібною серією на [[Червоне Сормово|Сормовському заводі]]. Вироблено всього 15 машин, кожна з особистою назвою, як у корабля&nbsp;— «Борець за свободу тов. Ленін», «Борець за свободу тов. Троцький», «Пролетар»(«Пролетаріат»), «Червоний боєць», «Паризька комуна», «Буря», «Гроза», «Ілля Муромець», «Перемога», тощо Участі в будь-яких бойових діях танки не брали.


Пізніше, в 1925-27 роках, на основі FT-17 і «[[Fiat 3000]]» був створений перший [[СРСР|радянський]] великосерійний танк [[Т-18]] (або МС-1). Вироблявся з 1928 по 1931 рік, всього в декількох варіантах було випущено 959 танків цього типу, не рахуючи прототипу. Наприкінці 1920-х - початку [[1930-ті|1930-х років]] Т-18 становив основу танкового парку [[РККА]], але досить швидко був витіснений більш досконалим [[Т-26]]. Застосовувався в бою в [[Конфлікт на КВЖД|конфлікті на КВЖД]], але в 1938-1939 роках застарілі і досягнувші крайнього ступеня зносу Т-18 були в основному зняті з озброєння або використовувалися як нерухомі вогневі точки. У незначній кількості ці танки ще залишалися у військах в боєздатному стані до початку [[Велика Вітчизняна війна|Великої Вітчизняної війни]] і використовувалися на початковому її етапі.
Пізніше, в 1925—1927 роках, на основі FT-17 і «[[Fiat 3000]]» створений перший радянський великосерійний танк [[МС-1|Т-18]] (або МС-1). Вироблявся з 1928 по 1931 рік, всього в декількох варіантах випущено 959 танків цього типу, не рахуючи прототипу. Наприкінці 1920-х&nbsp;— початку 1930-х років Т-18 становив основу танкового парку [[Червона армія|РСЧА]], але досить швидко був витіснений більш досконалим [[Т-26]]. Застосовувався в бою в [[Конфлікт на Китайсько-Східній залізниці|конфлікті на КВЖД]], але в 1938–1939 роках застарілі і зношені Т-18 були в основному зняті з озброєння або використовувалися як нерухомі вогневі точки. У незначній кількості ці танки ще залишалися у військах в боєздатному стані до початку [[німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] і використовувалися на початковому її етапі.


== Модифікації ==
== Модифікації ==
Рядок 108: Рядок 108:
[[Файл:FT-17 BS75.jpg|thumb||FT-17 75 BS]]
[[Файл:FT-17 BS75.jpg|thumb||FT-17 75 BS]]
[[Файл:RenaultTSF.jpg|thumb||FT 17 Signal ou TSF]]
[[Файл:RenaultTSF.jpg|thumb||FT 17 Signal ou TSF]]
* ''' FT-17 з гарматним озброєнням («самець») ''' був озброєний напівавтоматичною 37-мм нарізною гарматою фірми «Пюто» - [[Puteaux SA 18]]. До цієї модифікації відносилося близько 1/3 всіх побудованих FT-17.
* ''' FT-17 з гарматним озброєнням («самець») ''' озброєний напівавтоматичною 37-мм нарізною гарматою фірми «Пюто»&nbsp;— [[Puteaux SA 18]]. До цієї модифікації відносилося близько 1/3 всіх побудованих FT-17.
* ''' FT-17 з кулеметним озброєнням («самка») ''' був озброєний 8-мм кулеметом [[Hotchkiss Mle 1897/1900/1908/1914|Hotchkiss Mle 1914]]. До цієї модифікації відносилося близько 3/5 всіх побудованих FT-17.
* ''' FT-17 з кулеметним озброєнням («самиця») ''' озброєний 8-мм кулеметом [[Hotchkiss Mle 1897/1900/1908/1914|Hotchkiss Mle 1914]]. До цієї модифікації відносилося близько 3/5 всіх побудованих FT-17.
* ''' FT-7 BS ''' озброєний 75 -мм знаряддям Блокхаус [[CA-1 Шнейдер|Шнайдер]] (короткоствольна [[гаубиця]]). Фактично це була [[Самохідна артилерійська установка|САУ]]. Екіпаж складався з 3 людей. Було виготовлено принаймні 39 танків.
* ''' FT-7 BS ''' озброєний 75-мм гарматою Блокхаус [[CA-1 Шнейдер|Шнайдер]] (короткоствольна [[гаубиця]]). Фактично це була [[Самохідна артилерійська установка|САУ]]. Екіпаж складався з 3 людей. Виготовлено принаймні 39 танків.
* ''' FT 17 Signal ou TSF ''' - командний танк з радіостанцією. З січня [[1918]]-го року випущено 200 екземплярів.
* ''' FT 17 Signal ou TSF '''&nbsp;— командний танк з радіостанцією. З січня [[1918]]-го року випущено 200 екземплярів.
* ''' FT modifié 31 ''' - переозброєний кулеметом [[Reibel|Reibel MAC31]] калібру 7,5 мм. Починаючи з 1931 року до початку Другої світової війни модифіковано 1580 машин. Цю версію часто зазивають ''' FT-31 ''', хоча це й не було її офіційною назвою.
* ''' FT modifié 31 '''&nbsp;— переозброєний кулеметом [[Reibel|Reibel MAC31]] калібру 7,5&nbsp;мм. Починаючи з 1931 року до початку Другої світової війни модифіковано 1580 машин. Цю версію часто зазивають '''FT-31''', хоча це й не було її офіційною назвою.
⚫
*''' M24/25 '''&nbsp;— модифікація 1924–1925&nbsp;рр.
* ''' FT- 18 '''
* ''' M24/25 ''' - модифікація 1924-1925 рр. .
* ''' NC27 (NC1) '''&nbsp;— модифікація 1927 р.
* ''' NC28 '''&nbsp;— модифікація 1928 р.
⚫
* ''' NC27 (NC1) ''' - модифікація 1927
* ''' NC28 ''' - модифікація 1928
* ''' NC2 (NC31) '''&nbsp;— модифікація 1931 р.
* ''' NC2 (NC31) ''' - модифікація 1931
* ''' NC3 (D1). '''
* ''' NC3 (D1) '''


== Опис конструкції ==
== Опис конструкції ==
[[Файл:RenaultFT-17TankInternalLayoutDiagram.jpg|thumb|right|[[Компонування танків|компонування]] Рено FT-17.]]
[[Файл:RenaultFT-17TankInternalLayoutDiagram.jpg|thumb|right|[[Компонування танків|компонування]] Рено FT-17.]]
FT-17 став першим танком, що мали [[Компонування танків|компоновку]], що отримала пізніше назву «класичної». Відділення управління розміщувалося в лобовій частині танка, бойове відділення з [[Башта (зброя)|баштою]] кругового обертання, в якій знаходилося основне озброєння танка, розташовувалося за ним, в середній частині танка, а моторно-трансмісійне відділення займало кормову частину корпусу. [[Екіпаж]] танка складався з двох чоловік - механіка-водія і командира, який займався також обслуговуванням [[Гармата|гармати]] або [[кулемет]]у.
FT-17 став першим танком, що мав [[Компонування танків|компонування]], яке отримало пізніше назву «класичного». Відділення управління розміщувалося в лобовій частині танка, бойове відділення з [[Башта (зброя)|баштою]] кругового обертання, в якій знаходилося основне озброєння танка, розташовувалося за ним, в середній частині танка, а моторно-трансмісійне відділення займало кормову частину корпусу. [[Екіпаж]] танка складався з двох чоловік&nbsp;— механіка-водія і командира, який займався також обслуговуванням [[Гармата|гармати]] або [[кулемет|кулемета]].


=== Броньовий корпус та башта ===
=== Броньовий корпус та башта ===
Рядок 128: Рядок 127:


=== Озброєння ===
=== Озброєння ===
FT-17, крім неозброєного варіанту танка управління, випускався в двох варіантах, «гарматному» і «кулеметному», котрі розрізнялися установкою відповідного озброєння у башті. Велика частина танків, близько 2100 машин, була випущена в кулеметному варіанті, в гарматному були випущені близько 1500 машин<ref name="FI 13">{{книга|автор=М. Коломиец, С. Федосеев|Назва=Лёгкий танк Рено FT-17|місце=Москва|видавництво=Стратегия КМ|рік=2004|сторінки=13| сторінок = 79 |серія=Фронтовая иллюстрация № 1 /2004|isbn=5-90126-601-3|тираж=3000}}</ref>.
FT-17, крім неозброєного варіанту танка управління, випускався в двох варіантах, «гарматному» і «кулеметному», котрі розрізнялися установкою відповідного озброєння у башті. Велика частина танків, близько 2100 машин, була випущена в кулеметному варіанті, в гарматному випущено близько 1500 машин<ref name="FI 13">{{книга|автор=М. Коломиец, С. Федосеев|Назва=Лёгкий танк Рено FT-17|місце=Москва|видавництво=Стратегия КМ|рік=2004|сторінки=13| сторінок = 79 |серія=Фронтовая иллюстрация № 1 /2004|isbn=5-90126-601-3|тираж=3000}}</ref>. Озброєння танків «гарматного» варіанту складалося з напівавтоматичної 37-мм нарізної [[Гармата|гармати]] [[Puteaux SA 18]], створеної на основі піхотної гармати mod.1916 TR. Гармата мала довжину ствола 21 [[калібр]] або 777&nbsp;мм, вертикальний клиновий затвор і [[Пружина|пружинні]] [[Противідкотний пристрій|противідкоти]]. Розміщувалася гармата в установці в лобовій частині башти, в напівсферичній броньованій масці, що встановлювалась на горизонтальних [[цапфа]]х в поворотному, у вертикальній осі, основному броньовому щитку. Наведення гармати здійснювалося її вільним хитанням за допомогою плечового упору, максимальні кути вертикального наведення становили від −20 до +35 градусів.
Озброєння танків «гарматного» варіанту складалося з напівавтоматичної 37-мм нарізної [[Гармата|гармати]] <!-- [[Hotchkiss| -->"Гочкіс"<!-- ]] --> [[Puteaux SA 18]], створеної на основі піхотної гармати mod.1916 TR. Гармата мала довжину ствола в 21 [[калібр]] або 777 мм, вертикальний клиновий затвор і [[Пружина|пружинні]] [[Противідкатний пристрій|противідкатів]]. Розміщувалася гармата в установці в лобовій частині башти, в напівсферичній броньованій масці, на горизонтальних [[цапфа]]х встановленої в поворотному у вертикальній осі основному броньовому щитку. Наведення гармати здійснювалося її вільним хитанням за допомогою плечового упору, максимальні кути вертикального наведення становили від -20 до +35 градусів.


=== Засоби спостереження та зв'язку ===
=== Засоби спостереження та зв'язку ===
Верхня стулка лобового люка з оглядового щілиною при пересуванні відкидалася вгору, утворюючи вікно механіка-водія. У бойових діях водій вів спостереження через три відкриті оглядові щілини у верхній стулці і у вилицях корпусу. Командир користувався циліндричним ковпаком з п'ятьма оглядовими щілинами і грибоподібною відкидною кришкою в башті для огляду поля бою.
Верхня стулка лобового люка з оглядового щілиною при пересуванні відкидалася вгору, утворюючи вікно механіка-водія. У бойових діях водій вів спостереження через три відкриті оглядові щілини у верхній стулці і у вилицях корпусу. Командир користувався циліндричним ковпаком з п'ятьма оглядовими щілинами і грибоподібною відкидною кришкою в башті для огляду поля бою.


Засоби зв'язку(радіостанція) були лише в модифікації FT 17 Signal ou TSF. У всіх інших варіацій танку радіостанції не було.
Засоби зв'язку ([[радіостанція]]) були лише в модифікації FT 17 Signal ou TSF. У всіх інших варіацій танку радіостанції не було.


=== Двигун та трансмісія ===
=== Двигун та трансмісія ===
На танк встановлювався чотирициліндровий рядний [[карбюраторний двигун]] Renault 18CV, з діаметром циліндра 95 мм і ходом поршня 160 мм. Він розвивав потужність 20 [[Кінська сила|к.с.]] при 800 об/хв, 27 к.с. — при 1000 обертах, 39 к.с. — при 1500 обертах. Попереду двигуна розміщувався [[паливний бак]]. Подачу [[Бензин|бензину]] здійснював насос с мембраною або пульсатором, а на великих ухилах використовувалося пальне з додаткового бачка. Через конічне [[Зчеплення (механіка)|зчеплення]] [[крутний момент]] двигуна передавався на механічну [[Коробка передач|коробку передач]] з пересувними шестернями, що мала чотири передачі вперед і одну назад.
{{в планах}}

Механізмами повороту служили конічні бортові [[Фрикційна муфта|фрикціони]]. Управління здійснювалося двома важелями повороту, важелем управління коробки передач, педалями газу, зчеплення і ножного гальма, ручками акселератора і гальма. Для повороту відключалася і пригальмовувалася відповідна [[Гусенична стрічка|гусениця]]. Танк міг розвертатися на місці навколо вертикальної осі.


=== Ходова частина ===
=== Ходова частина ===
Ходова частина стосовно одного борту складалася з 9 опорних і 6 підтримуючих катків, направляючого колеса з гвинтовим механізмом натягу гусениці і ведучого колеса заднього розташування. Підтримуючі катки (крім заднього) були підресорені гвинтовою спіральною пружиною. Підвіска балансирна, з листовими напівеліптичними ресорами, прикритими броньованими листами. Гусениця - крупноланкова цевочного зачеплення.
Ходова частина стосовно одного борту складалася з 9 [[Опорний коток|опорних]] і 6 [[Підтримуючий коток|підтримних котків]], напрямного колеса з гвинтовим механізмом натягу гусениці і ведучого колеса заднього розташування. Підтримні котки (крім заднього) були [[Ресора|підресорені]] гвинтовою спіральною пружиною. Підвіска балансирна, з листовими напів еліптичними ресорами, прикритими броньованими листами. Гусениця&nbsp;— крупноланкова цівкового зачеплення.


Танк мав хорошу опорну і профільну прохідність. Для поліпшення прохідності при подоланні ровів і ескарпів в кормовій частині був встановлений знімний кронштейн («[[Хвіст(пристрій)|хвіст»]]). З «хвостом» машина була здатна долати рів шириною до 1,8 м і [[ескарп]] висотою до 0,6 м, валити дерева товщиною до 0,25 м, не перекидалася на підйомах до 38° і при кренах до 28°. Мінімальний радіус повороту дорівнював ширині колії машини (1,41 м).
Танк мав хорошу опорну і профільну прохідність. Для поліпшення прохідності при подоланні ровів і ескарпів в кормовій частині був встановлений знімний [[кронштейн]] («хвіст»). З «хвостом» машина мала здатність долати рів шириною до 1,8&nbsp;м і [[ескарп]] висотою до 0,6&nbsp;м, валити дерева товщиною до 0,25&nbsp;м, не перекидалася на підйомах до 38° і при кренах до 28°. Мінімальний радіус повороту дорівнював ширині колії машини (1,41 м).


== Машини на базі FT-17 ==
== Машини на базі FT-17 ==


=== FT Kégresse ===
=== FT Kégresse ===
[[Файл:Bundesarchiv Bild 146-1973-035-12, Jugoslawien, zerstörter jugosl. Panzer.jpg|thumb|left|FT Kégresse в Югославії]]
⚫
Разом з тим, існуючі FT-17, хоча і проявили себе як досить ефективні танки в траншейній війні, не були добре адаптовані до умов мирного часу. Основна проблема полягала в їх низькій максимальній швидкості, що вимагало використання спеціальних транспортних засобів, коли танки повинні бути перенесені за межі своєї операційної бази, і що робило їх принципово непридатними для патрульної служби в [[колонія]]х. Тому було прийнято рішення переробити частину існуючих машин, з установкою на них більш ефективної підвіски. Перші зміни були в танках типу FT Kégresse, з підвіскою обладнаної [[Підвіска Кегресса|системою Kégresse]] яка до цього використовувалася в напівгусеничних машинах. Гусениці були зроблені з гуми, укріпленої сталевими елементами. У 1925 році 42 танки були перебудовані таким чином, і використані в 1926 році під час повстання [[бербери|берберів]] в [[Марокко]]. Ця зміна дозволила танкам розвивати максимальну швидкість в 17 км/год, але досвід роботи показав, що гусениця мала тенденцію зіскакувати на максимальній швидкості, що часто мало катастрофічні наслідки, і тому подальша розробка проекту була припинена. Дев'ять танків FT Kégresse були продані Югославії, п'ять - Польщі і один - Швеції. [[Файл:Bundesarchiv Bild 146-1973-035-12, Jugoslawien, zerstörter jugosl. Panzer.jpg|thumb|left|FT Kégresse в Югославії]]
[[Файл:Yu tank.jpg|thumb|none|FT Kégresse в Югославії]]
[[Файл:Yu tank.jpg|thumb|left|FT Kégresse в Королівстві Югославія]]
⚫
Разом з тим, існуючі FT-17, хоча і проявили себе як досить ефективні танки в траншейній війні, не були добре адаптовані до умов мирного часу. Основна проблема полягала в їх низькій максимальній швидкості, що вимагало використання спеціальних транспортних засобів, коли танки мали переміститися за межі своєї операційної бази, і що робило їх принципово непридатними для патрульної служби в [[колонія]]х. Тому було прийнято рішення переробити частину існуючих машин, з установкою на них більш ефективної підвіски. Перші зміни були в танках типу FT Kégresse, з підвіскою обладнаної [[Підвіска Кегресса|системою Kégresse]] яка до цього використовувалася в напівгусеничних машинах. Гусениці були зроблені з гуми, укріпленої сталевими елементами. У 1925 році 42 танки перебудували таким чином, і використали в 1926 році під час повстання [[бербери|берберів]] в [[Марокко]]. Ця зміна дозволила танкам розвивати максимальну швидкість в 17 [[Кілометр за годину|км/год]], але досвід роботи показав, що гусениця мала тенденцію зіскакувати на максимальній швидкості, що часто мало катастрофічні наслідки, і тому подальшу розробку проекту припинили. Дев'ять танків FT Kégresse продані Югославії, п'ять&nbsp;— Польщі і один&nbsp;— Швеції.



=== Renault FT BS ===
=== Renault FT BS ===
[[Файл:Blindés français à Goulmima, années 1930-03.jpg|thumb]]
[[Файл:Blindés français à Goulmima, années 1930-03.jpg|thumb|left]]


== Використовувався ==
== Використовувався ==

[[File:Renault FT17 Brazilian Army 1930s.png|thumb|200 px|left|З 1919 до Другої Світової війни, велика кількість армій використовувала цей танк через його ефективність. На малюнку зображена модель танка яка використовувалась в [[Сухопутні війська Бразилії|Бразильській армії]] в 1930 роках.]]
⚫
[[Файл:1919 22 апр.Бронедивизион Рено.Никол.пл.jpg||thumb|<small>Бронедивізіон [[РСЧА]] з трофейним французьким танком FT-17, захопленим під Одесою. [[Харків]], квітень [[1919]]</small>]]
* Афганістан
* {{AFG}}
* Бельгія - 54 шт.
* Бразилія - 40 шт.
* {{BEL}}&nbsp;— 54 шт.
* {{BRA}}&nbsp;— 40 шт.
* Великобританія - ліцензійні американські
* {{GBR}}&nbsp;— ліцензійні американські
* Німеччина - використовувалися як трофеї під назвою Pz.Kpfw.17R 730 (f) або Pz.Kpfw.18R 730 (f) - близько 500 шт.
* {{GERnazi}}&nbsp;— використовувалися як трофеї під назвою Pz.Kpfw.17R 730 (f) або Pz.Kpfw.18R 730 (f)&nbsp;— близько 500 шт.
* Греція
* {{GRE}}
* Іран
* {{IRN}}
* Іспанія (у громадянську війну застосовували обидві сторони)
* {{ESP1931-39}}, {{ESP1945-77}} У 1919-1923 Іспанія отримала 11 танків FT і 1 командний TSF. До початку громадянської війни на озброєнні було FT - 5 у націоналістів в Севільї і 5 - у республіканців в Мадриді. Доля TSF на той момент невідома. В ході війни у Франції і Польщі були куплені ще 65 FT. <ref>Spanish Civil War Tanks and Armored cars https://tanks-encyclopedia.com/ww2/spain/Interwar_Spanish_Tanks.php {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200116073044/https://tanks-encyclopedia.com/ww2/spain/Interwar_Spanish_Tanks.php |date=16 січня 2020 }}</ref>
* Італія - 3 шт., Потім випускалася власна модифікація [[Fiat 3000]]
* {{ITAold}}&nbsp;— 3 шт., потім випускалася власна модифікація [[Fiat 3000]]
* Канада - ліцензійні американські
* {{CAN1868-1921}}&nbsp;— ліцензійні американські
* Китай - один/два десятка
* {{ROC}}&nbsp;— один/два десятки
* Литва - 12 шт.
* Нідерланди - 2 шт.
* {{LTU}}&nbsp;— 12 шт.
* {{NLD}}&nbsp;— 2 шт.
* Норвегія
* {{NOR}}
* Польща - 174 шт.
* {{POL 2RP}}&nbsp;— 174 шт.
* Росія (білий рух)
* {{RUS}} (білий рух)
* Румунія - 74 шт.
* [[Файл:Flag_of_Romania.svg|border|22px]] [[Румунське королівство]]&nbsp;— 74 шт.
⚫
[[Файл:1919 22 апр.Бронедивизион Рено.Никол.пл.jpg||thumb|<small>Бронедивізіон [[РККА]] з трофейним французьким танком FT-17, захопленим під Одесою. [[Харків]], квітень [[1919]]</small>]]
* Радянський Союз - трофейні білі; потім випускалася власна модифікація «[[Російський Рено]]»
* {{URS}}&nbsp;— трофейні білі; потім випускалася власна модифікація «[[Російський Рено]]»
* США - 514 шт, потім випускалися за ліцензією під назвою [[M1917(танк)|М1917]]
* {{USA}}&nbsp;— 514 шт, потім випускалися за ліцензією під назвою [[M1917(танк)|М1917]]
* {{TUR}}
* Туреччина
* Фінляндія - 32 шт.
* {{FIN}}&nbsp;— 32 шт.
* {{прапорець|FRA}} [[Третя французька республіка|Французька республіка]]&nbsp;— 3737 танків 1917–1940&nbsp;рр.
* Франція - 3737 танків 1917-1940 рр.
* Чехословаччина - 7 шт.
* {{TCH}}&nbsp;— 7 шт.
* Швейцарія - 5 шт.
* {{CHE}}&nbsp;— 5 шт.
* Швеція - модифікація NC27 (NC1) куплена для випробувань
* {{SWE}}&nbsp;— модифікація NC27 (NC1) куплена для випробувань
* Естонія - 12 шт.
* {{EST}}&nbsp;— 12 шт.
* Югославія - 48 шт.
* {{YUG1918-43}}&nbsp;— 48 шт.
* Японія (під назвою Тип 89 «Ко-Гата» (лита башта (так званий FT-18) гарматні і кулеметні(6,5 мм Тип 3)) - 13 шт.
* {{JPN1868-1947}}&nbsp;— під назвою Тип 89 «Ко-Гата» (лита башта (так званий FT-18) гарматні і кулеметні(6,5 мм Тип 3))&nbsp;— 13 шт.


== Експлуатація та бойове застосування ==
== Експлуатація та бойове застосування ==
[[Файл:Bundesarchiv Bild 101I-121-0007-24, Polen, polnische Panzer Renault FT-17.jpg|thumb|Підбиті польські FT-17]]
[[Файл:Bundesarchiv Bild 101I-121-0007-24, Polen, polnische Panzer Renault FT-17.jpg|thumb|Підбиті польські FT-17]]
У 1919 в Польської Армії генерала [[Халлер,Юзеф|Халлера]] у Франції утворений 1 полк танків, оснащений 120 танками FT-17 (четверте місце в світі щодо наявних броньових сил). У червні 1919 полк танків разом з армією генерала Халлера повернувся до Польщі, з усім обладнанням; брав участь в [[Радянсько-польська війна|радянсько-польській війні]]. До моменту початку Другої світової війни польська армія мала 102 танки цього типу. Навіть наприкінці тридцятих років Рено FT-17 залишався придатною до бойових дії бронемашиною. Renault FT 17 перебував на озброєнні до початку [[Друга світова війна|Другої світової війни]] в арміях Франції та Польщі. Експлуатувався в [[Північна Африка|Північній Африці]]. До початку Другої світової війни, німецькі [[Pz.Kpfw.I]] хоча вже й поступилися роллю основного танка значно більш боєздатним Pz.Kpfw.II, а також частково - [[Panzer III|Pz.Kpfw.III]] і [[Panzer IV|Pz.Kpfw.IV]], котрі вступили в ще дрібносерійне до того часу виробництво, все ще використовувалися Вермахтом в значних кількостях. Станом на [[15 серпня]] [[1939]] на озброєнні Німеччини числилися 1445 Pz.Kpfw.I ''Ausf.A'' і ''Ausf.B''{{Джерело:T. Jentz.: Panzerkampfwagen I Vol.2|сторінки=179}}, що становило 46,4% всієї бронетехніки [[Панцерваффе]]. Тому навіть безнадійно застарілі до того часу FT-17, що мали гарматне озброєння, мали в бою перевагу над ними і були цілком придатні, в умовах грамотного використання для застосування в якості винищувача танків. Трофейні французькі танки використовувалися [[Вермахт]]ом як навчальні машини, а також для тилового патрулювання і охорони аеродромів.
У 1919 в Польської Армії генерала [[Юзеф Галлер|Галлера]] у Французькій республіці утворений 1 полк танків, оснащений 120 танками FT-17 (четверте місце в світі щодо наявних броньових сил). У червні 1919 полк танків разом з армією генерала Галлера повернувся до Польської республіки, з усім обладнанням; брав участь в [[Польсько-радянська війна (1920)|радянсько-польській війні]]. До моменту початку Другої світової війни польська армія мала 102 танки цього типу. Навіть наприкінці тридцятих років Рено FT-17 залишався придатною до бойових дії бронемашиною. Renault FT-17 перебував на озброєнні до початку [[Друга світова війна|Другої світової війни]] в арміях Французької та Польської республік. Експлуатувався в [[Північна Африка|Північній Африці]]. До початку Другої світової війни, німецькі [[Pz.Kpfw.I]] хоча вже й поступилися роллю основного танка значно більш боєздатним Pz.Kpfw.II, а також частково&nbsp;— [[Panzer III|Pz.Kpfw.III]] і [[Panzer IV|Pz.Kpfw.IV]], котрі вступили в ще дрібносерійне до того часу виробництво, все ще використовувалися Вермахтом в значних кількостях. Станом на [[15 серпня]] [[1939]] на озброєнні Третього Рейху були 1445 Pz.Kpfw.I ''Ausf.A'' і ''Ausf.B''<ref>{{Cite book|title=Panzerkampfwagen I. Kl.Pz.Bef.Wg. to VK 18.01.|last=T. L. Jentz|first=|year=|publisher=Boyds, MD: Panzer Tracts. 2002|location=|pages=179|language=|isbn=0-97084-078-0}}</ref>, що становило 46,4% всієї бронетехніки [[Панцерваффе]]. Тому навіть безнадійно застарілі до того часу FT-17, що мали гарматне озброєння, мали в бою перевагу над ними і були цілком придатними, в умовах грамотного використання для застосування як винищувачі танків. Трофейні французькі танки використовувалися [[Вермахт]]ом як навчальні машини, а також для тилового патрулювання і охорони аеродромів.


В [[1919]] шість танків були захоплені червоноармійцями під Одесою у [[Іноземна військова інтервенція в Росії|союзного експедиційного корпусу]]. Один танк був направлений до Москви і за розпорядженням [[Ленін]]а на заводі [[Червоне Сормово]] танк ретельно скопіювали і випустили з двигуном АМО і бронею [[Іжорський завод|Іжорського заводу]] під ім'ям «Борець за свободу товариш Ленін», іноді позначається як перший радянський танк [[Російський Рено|«М»]]. Правда, в дорозі деякі деталі були загублені, тому деякі агрегати, наприклад, коробку передач, довелося конструювати заново.
В [[1919]] шість танків захоплені червоноармійцями під Одесою у [[Іноземна військова інтервенція в Росії|союзного експедиційного корпусу]]. Один танк направили до Москви і за розпорядженням [[Ленін Володимир Ілліч|Леніна]] на заводі [[Червоне Сормово]] танк ретельно скопіювали і випустили з двигуном АМО і бронею [[Іжорський завод|Іжорського заводу]] під ім'ям «Борець за свободу товариш Ленін», іноді позначається як перший радянський танк [[Російський Рено|«М»]]. Правда, в дорозі деякі деталі були загублені, тому деякі агрегати, наприклад, коробку передач, довелося конструювати заново.


Задачу вдалося виконати, але лише частково: було побудовано всього 15 екземплярів, причому, за висновком однієї з комісій, вони були «незадовільні за якістю, незручні з володіння зброєю, частково зовсім неозброєний».
Задачу вдалося виконати, але лише частково: було побудовано всього 15 екземплярів, причому, за висновком однієї з комісій, вони були «незадовільні за якістю, незручні з володіння зброєю, частково зовсім неозброєні».


Деяка частина цих танків перебувала на озброєнні [[Фінляндія|Фінляндії]] і брали участь у [[Зимова війна|Зимовій війні]].
Деяка частина цих танків перебувала на озброєнні [[Фінляндія|Фінляндії]] і брали участь у [[Радянсько-фінська війна (1939—1940)|Зимовій війні]].


Перші [[танк]] і потрапили в [[Японія|Японію]] вже незабаром після закінчення [[Перша світова війна|Першої світової війни]]. Першим японським танком став прибулий в жовтні 1918 року британський [[Mark IV (танк)|Mk.IV]], за яким у [[1919]]у послідували приблизно 6 [[Mark A(танк)|Mk.A «Уіппет»]] і 13 французьких FT-17<ref name="ReferenceA">{{книга|автор=S. J. Zaloga|заголовок=Japanese Tanks 1939-45|місце=Лондон|видавництво=Osprey Publishing|рік=2007|сторінок=48|серія=New Vanguard № 137|isbn=978-1-84603-091-8|сторінки=4}}</ref>, що отримали в Японії позначення «Ко Гата Сенша»<ref name="ReferenceA"/>
Перші танки потрапили в [[Японська імперія|Японську імперію]] вже незабаром після закінчення [[Перша світова війна|Першої світової війни]]. Першим японським танком став прибулий в жовтні 1918 року британський [[Mark IV (танк)|Mk.IV]], за яким у [[1919]] послідували приблизно 6 [[Mark A(танк)|Mk.A «Уіппет»]] і 13 французьких FT-17<ref name="ReferenceA">{{книга|автор=S. J. Zaloga|заголовок=Japanese Tanks 1939-45|місце=Лондон|видавництво=Osprey Publishing|рік=2007|сторінок=48|серія=New Vanguard № 137|isbn=978-1-84603-091-8|сторінки=4}}</ref>, що отримали в Японії позначення «Ко Гата Сенша»<ref name="ReferenceA"/>


== Оцінка машини ==
== Оцінка машини ==
У роки [[Перша світова війна|Першої світової війни]], французам вдалося створити дуже вдалий легкий танк «Рено» FT-17, який значною мірою визначив подальший розвиток конструкторської думки в танкобудуванні. Всього було випущено 7820 одиниць FT-17 різних варіантів, і незважаючи на активні експортні поставки, тисячі (<2800) танків цього типу продовжували залишатися на озброєнні французької армії в [[Інтербеллум|міжвоєнні роки]]<ref name="Bron 98-4 5">{{книга|автор=М. Коломієць, І. Мощанский|Назва=Бронетанкова техніка Франції та Італії 1939—1945|місце=Москва|видавництво=Моделист-Конструктор|рік=1998|сторінок=32|серія=Бронеколлекция № 4 (19) / 1998|сторінки=5}}</ref>. Це накладало істотний відбиток на французьке танкобудування в [[1920-ті]] роки - за наявності таких значних запасів, що перевищували будь-які запити армії в мирний час, модернізація танкового парку йшла мляво. Розроблені як розвиток FT-17, [[Середній танк|середні танки]] [[NC 27]] і [[NC 28]] небагатьом перевершували його за бойовими якостями, відрізняючись до того ж ненадійною підвіскою і в результаті були випущені лише в незначній кількості. Єдиним танком підтримки піхоти, прийнятим на озброєння за цей час був розроблений на основі NC 28 і випущений в кількості, за різними даними, від 60 до 100 одиниць [[Char D1|D1]] - малорухливий і недостатньо для своєї маси броньований<ref name="T 5">{{книга|автор=P. Danjou|заголовок=Renault R35 Renault R40|місце=Балленвійер|видавництво=Editions du Barbotin|рік=2005|сторінок=63|серія=Trackstory № 4|isbn=2-95209-883-2|сторінки=5}}</ref>.
У роки [[Перша світова війна|Першої світової війни]], французам вдалося створити дуже вдалий легкий танк «Рено» FT-17, який значною мірою визначив подальший розвиток конструкторської думки в танкобудуванні. Всього випущено 7820 одиниць FT-17 різних варіантів, і незважаючи на активні експортні поставки, тисячі (<2800) танків цього типу продовжували залишатися на озброєнні французької армії в [[Міжвоєнний період|міжвоєнні роки]]<ref name="Bron 98-4 5">{{книга|автор=М. Коломієць, І. Мощанский|Назва=Бронетанкова техніка Франції та Італії 1939—1945|місце=Москва|видавництво=Моделист-Конструктор|рік=1998|сторінок=32|серія=Бронеколлекция № 4 (19) / 1998|сторінки=5}}</ref>. Це накладало істотний відбиток на французьке танкобудування в [[1920-ті]] роки&nbsp;— за наявності таких значних запасів, що перевищували будь-які запити армії в мирний час, модернізація танкового парку йшла мляво. Розроблені як розвиток FT-17, [[Середній танк|середні танки]] [[NC 27]] і [[NC 28]] небагато перевершували його за бойовими якостями, відрізняючись до того ж ненадійною підвіскою і в результаті випущені лише в незначній кількості. Єдиним танком підтримки піхоти, прийнятим на озброєння за цей час став розроблений на основі NC 28 і випущений в кількості, за різними даними, від 60 до 100 одиниць [[Char D1|D1]]&nbsp;— малорухливий і недостатньо для своєї маси броньований<ref name="T 5">{{книга|автор=P. Danjou|заголовок=Renault R35 Renault R40|місце=Балленвійер|видавництво=Editions du Barbotin|рік=2005|сторінок=63|серія=Trackstory № 4|isbn=2-95209-883-2|сторінки=5}}</ref>.


== Переваги ==
== Переваги ==
'''Рено FT-17''' був порівняно простим [[танк]]ом; характеризувався невеликим тиском на [[грунт]] - 0,6кг/см², що важливо при русі по пересіченій місцевості. [[Танк]] міг долати окопи шириною до 1,8 метра і схили до 35°.
'''Рено FT-17''' був порівняно простим [[танк]]ом; характеризувався невеликим тиском на [[ґрунт]]&nbsp;— 0,6кг/см², що важливо при русі по пересіченій місцевості. [[Танк]] міг долати окопи шириною до 1,8 метра і схили до 35°.


== Історичні факти ==
== Історичні факти ==
* Перша [[танк]]ова частина на території колишньої [[Російська імперія|Російської імперії]] - танковий [[дивізіон]] при [[Рада Народних Комісарів УРСР|Раднаркомі]] Радянської України - була створена в Харкові [[Червоний командир|краскома]] [[Селявкін, Олександр Іларіонович|Селявкіним]] в [[1919]] р. з [[Трофей(видобуток)|трофейних]] танків Рено FT-17, захоплених під Одесою (станція [[Березівка]]). Згодом перша в [[СРСР]] танкова частина була перетворена в [[Ескадра|Танкову ескадру РККА]] (т.зв. «[[Лефортово|Лефортівську»]]) ([[1922]]), основною ударною силою якої були трофейні британські танки [[Mark V]].
* Перша [[танк]]ова частина на території колишньої [[Російська імперія|Російської імперії]]&nbsp;— танковий [[дивізіон]] при [[Рада Народних Комісарів УРСР|Раднаркомі]] Радянської України&nbsp;— була створена в Харкові [[Червоний командир|краскома]] [[Селявкін, Олександр Іларіонович|Селявкіним]] в [[1919]]&nbsp;р. з [[Трофей(видобуток)|трофейних]] танків Рено FT-17, захоплених під Одесою (станція [[Березівка]]). Згодом перша в [[СРСР]] танкова частина була перетворена в [[Ескадра|Танкову ескадру РККА]] (т.зв. «[[Лефортово|Лефортівську»]]) ([[1922]]), основною ударною силою якої були трофейні британські танки [[Mark V]].
* [[Брестська фортеця]]: [[14 вересня]] [[1939]] р. 77 танків німецької 10-ї танкової дивізії спробували взяти місто і фортеця з нальоту, але були відбиті польською піхотою за підтримки 12 танків FT-17.
* [[Брестська фортеця]]: [[14 вересня]] [[1939]]&nbsp;р. 77 танків німецької 10-ї танкової дивізії спробували взяти місто і фортецю з нальоту, але були відбиті польською піхотою за підтримки 12 танків FT-17.


== Світлини ==
== Світлини ==
<gallery>
<gallery>
Зображення:3c15011u.jpg|Знищений FT-17
Зображення:3c15011u.jpg|Знищений FT-17
Зображення:Whippet-tank-verdun.gif|Командир та стрілець танка FT-17, з відкритими бронепластинами. [[Франція]], [[1918]].
Зображення:Whippet-tank-verdun.gif|Командир та стрілець танка FT-17, з відкритими бронепластинами. [[Третя французька республіка|Французька республіка]], [[1918]].
Зображення:Ft17 parola 4.jpg|37 мм гармата у башті
Зображення:Ft17 parola 4.jpg|37 мм гармата у башті
Зображення:Belgrade Military Museum - Renault FT-17.JPG|гарматний танк Рено FT-17
Зображення:Belgrade Military Museum - Renault FT-17.JPG|гарматний танк Рено FT-17
<br />
<br />
Зображення:FT-17-argonne-1918.gif|Американські Рено FT-17 у Франції, вересень 1918
Зображення:FT-17-argonne-1918.gif|Американські Рено FT-17 у Французькій республіці, вересень 1918
Зображення:Overloon Panzer Renault FT 17.jpg|Танк Рено FT-17 пофарбована в сірий колір, та з німецьким маркуванням
Зображення:Overloon Panzer Renault FT 17.jpg|Танк Рено FT-17 пофарбована в сірий колір, та з німецьким маркуванням
Зображення:Renault-FT-17-IMG 1142.jpg|[[Танк]] з «хвостом» міг долати [[окоп]]и завширшки 1,8 метра
Зображення:Renault-FT-17-IMG 1142.jpg|[[Танк]] з «хвостом» міг долати [[окоп]]и завширшки 1,8 метра
Рядок 220: Рядок 222:


== Див. також ==
== Див. також ==
* [[M1917(танк)]]
* [[M1917(танк)|M1917 (танк)]]
* [[Російський Рено]]
* [[Російський Рено]]
*[[МС-1]]&nbsp;
* [[Т-18]] ('''МС-1''') - [[СРСР|радянський]] [[Легкий танк|легкий]] [[Класифікація танків # Піхотний танк|піхотний]] [[танк]] [[1920-ті|1920-х]] років. Створений в [[1925]] - [[1927]] на основі [[Франція|французького]] танка FT-17 і його [[Італія|італійського]] варіанту «[[Fiat 3000]]» і став першим танком радянської розробки. Серійно вироблявся з [[1928]] по [[1931]], всього, в декількох варіантах, було випущено 959 танків цього типу, не рахуючи прототипу.
*[[Fiat 3000]]
* [[76-мм дивізіонна гармата зразка 1902 року]] У ряді випадків гармата використовувалася як протитанкова гармата. Білогвардійці і інтервенти використовували невелике число [[танк]]ів, в основному французькі Renault FT-17 і [[Великобританія|англійські]] [[Mark V|Mk V]] і [[Whippet]]. Дивізіонна гармата зр. 1902 з її високою початковою швидкістю снаряда (588м/с) була досить ефективною зброєю проти їх противокульової броні. В [[1920]] під час радянсько-польської війни ці знаряддя знову використовувалися в такій якості - проти польських Renault FT-17.


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 232: Рядок 234:


== Відео ==
== Відео ==
* http://www.youtube.com/watch?v=iU8HGs_GrRw&feature=related
* http://www.youtube.com/watch?v=iU8HGs_GrRw&feature=related {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130226190653/http://www.youtube.com/watch?v=iU8HGs_GrRw&feature=related |date=26 лютого 2013 }}
* http://www.youtube.com/watch?v=eIDg_ng-Qi0&feature=related
* http://www.youtube.com/watch?v=eIDg_ng-Qi0&feature=related {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130226190657/http://www.youtube.com/watch?v=eIDg_ng-Qi0&feature=related |date=26 лютого 2013 }}
* http://www.youtube.com/watch?v=AH5oGnmNCxU
* http://www.youtube.com/watch?v=AH5oGnmNCxU {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130226190703/http://www.youtube.com/watch?v=AH5oGnmNCxU |date=26 лютого 2013 }}
* http://www.youtube.com/watch?v=Yr1vJWjRQ5Y&feature=related
* http://www.youtube.com/watch?v=Yr1vJWjRQ5Y&feature=related {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130226190650/http://www.youtube.com/watch?v=Yr1vJWjRQ5Y&feature=related |date=26 лютого 2013 }}
* http://www.youtube.com/watch?v=0ZZTNJmgJkI&feature=plcp
* http://www.youtube.com/watch?v=0ZZTNJmgJkI&feature=plcp {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140711151032/http://www.youtube.com/watch?v=0ZZTNJmgJkI&feature=plcp |date=11 липня 2014 }}


{{Бронетехніка Китайської Республіки часів Другої японо-китайської війни}}
{{ВП-портали|Перша світова війна|Історія|Техніка}}
{{ВП-портали|Перша світова війна|Історія|Техніка}}


Рядок 245: Рядок 248:
[[Категорія:Легкі танки]]
[[Категорія:Легкі танки]]
[[Категорія:Танки за алфавітом]]
[[Категорія:Танки за алфавітом]]
[[Категорія:Панцерники першої світової війни]]

Поточна версія на 09:50, 17 вересня 2024

Renault FT
Типлегкий танк
Схема: класична
ПоходженняФранція Французька республіка
Історія використання
На озброєнні1917–1945
ОператориФранція Французька республіка
ВійниПерша світова війна, Громадянська війна в Росії, Польсько-радянська війна 1920, Громадянська війна в Китаї, Громадянська війна в Іспанії, Друга світова війна, Французько-таїландська війна, Війна за незалежність Туреччини (французами)
Історія виробництва
РозробникРудольф Ернст-Мецмаєр (нім. Rodolphe Ernst-Metzmaier)
ВиробникРено
Виготовлення1917–1918
Виготовлена
кількість		понад 3800
ВаріантиChar à canon 37, Char mitrailleur, FT 75 BS, Char signal, FT 17 modifié 31, Six Ton Tank Model 1917, Російський Рено, Fiat 3000
Характеристики
Вага6.5 тонн
Довжина5 метрів
Довжина ствола21
Ширина1.74 метрів
Висота2.14 метрів
Обслуга2 (командир, водій)
Підвищення−20…+35
Прицілтелескопічний 1 × 8-мм
Бронястальна катана
Лоб: 22 мм, верх: 16 / 17°, середина: 16 / 70°, низ: 16 / 30°
Борт: 16 / 0°
Корма: 16 / 0°
Дах: 8 / 65—90°
Днище: 6
Башта: лоб: 16 / 12°, маска гармати: 16, борт: 16 / 12°, корма: 16 / 12°, дах: 8 / 73—90°
Головне
озброєння
37 мм гармата або 7.92 мм кулемет
боєкомплект: 237
ДвигунRenault 4-циліндровий бензиновий
39 кінських сил (29 кВ)
Трансмісіяковзаюча
Підвіскавертикальні пружини
тиск на ґрунт: 0,60
Дорожній просвіт0.41 метрів
Швидкістьшосе: 7,8 км/год
Прохідністьпідйом: до 45
стінка: 0,6
рів: 1,35; 1,8 (з «хвостом»)
брід: 0,7
Renault FT у Вікісховищі

Renault FT — французький легкий танк, розроблений компанією «Рено» під час Першої світової війни.

Розробка цього танка стала революційною в історії танкобудування. Рено FT став першим танком з гарматною баштою, яка могла обертатись на 360°[1]. Конструкція танка, при якій башта встановлювалась нагорі машини, двигун розташовувався позаду, а водій сидів спереду, стала традиційною у танкобудуванні, таке компонування використовують і сьогодні.

Більше трьох тисяч танків виготовлено французькою індустрією, більшість в 1918 році. Також в США виготовлено 950 майже повних копій даного танка під назвою M1917 але вони не брали участь в Першій світовій війні.

Історія створення та виробництва

[ред. | ред. код]
Макет FT-17

Розробку нового легкого танка розпочато в травні 1916 року відомим автомобільним виробником Луї Рено. Є свідчення про те, що сам Рено займався попередньою розробкою проекту танка, так як не був достатньо упевнений, що вірне співвідношення потужності і ваги машини може бути досягнуто для середнього танка, запитуваного армією. Прикінцеві креслення проекту підготував один з найталановитіших проектувальників Рено — Родольф Ернст-Мецмаір.

Незважаючи на те, що проект танка Рено був набагато прогресивнішим, ніж перші два французьких танки (CA-1 Шнайдер і важкий Сен-Шамон), у Рено спочатку були проблеми із затвердженням проекту командувачем французькими танковими силами полковником (пізніше генералом) Жаном-Батистом Еженом Естіенном (Jean Baptiste Eugène Estienne). Навіть після першого використання танків англійцями 15 вересня 1916, після якого французам знадобилося впровадження власних броньованих машин, виробництво легкого танка майже скасували на користь надважкого танка (пізніша розробка Char 2C). Однак, тепер уже за активної підтримки Естіенна, а потім і французьких головнокомандувачів, які розглядали легкі танки як більш здійсненний і реалістичний вибір, Рено нарешті зміг продовжити розробку свого танка. Але все одно змагання з Char 2C тривало до самого кінця війни.

У першій половині 1917 дослідний зразок танка повільно вдосконалювався, однак проблеми з ременем приводу вентилятора і з системою охолодження у FT збереглася до кінця Першої світової війни. У 1917 році вироблено всього 84 танки, але до кінця війни поставлено 2697 машин. Принаймні, всього вироблено понад 3 177 танків, деякі оцінки вказують до 4 000 танків, всіх модифікацій. Однак цифра 3 177 — загальна кількість танків, поставлених французькій армії; ще 514 танків були, можливо, безпосередньо поставлені армії США, 24 — у Велику Британію і три — в Королівство Італія. Таким чином, ймовірна повна кількість випущених танків склала 3 694 одиниць. Спочатку, танка мав круглу башту, пізніше — восьмикутну. В останніх модифікаціях танк мав скруглену башту (так звану башту Жиро, за назвою однієї з багатьох фабрик, на якій вони випускалися), що виготовлялася з листової сталі. На останні дві модифікації танка могли встановлюватися гармата Puteaux SA 18 або 7,92-мм кулемет Гочкіса. У США побудована за ліцензією трохи змінена версія танку, так званий Шеститонний танк або M1917 (всього 950 танків, з них 64 одиниці до кінця війни, але було вже надто пізно, щоб скористатися ними в бойових діях).

Іноземні варіації

[ред. | ред. код]

6-тонний танк M1917 — (англ. Six-ton Tank M1917), також відомий як «Форд-двомісний» (англ. Ford Two-man) — легкий танк США періоду Першої світової війни, варіант Рено FT-17. Виготовлявся серійно з жовтня 1918 року, загальний випуск склав 952 машини в декількох варіантах. У Першій світовій війні ці машини взяти участі не встигли, проте використовувалися для навчально-тренувальних цілей до кінця 1930-х років, а з початком Другої світової війни багато M1917 передали Великій Британії і Канаді, для використання в тій же якості.

На основі FT-17 свій танк створили італійці — «Fiat 3000» (L5/21) і Fiat 3000B (L5/30). Розробку танка здійснили фірми «Ансальдо» і «Бреда», а замовлення на виробництво 1400 машин отримав «Фіат». У порівнянні з FT-17, «Fiat 3000» був більш легким і швидкісним. До появи в 1929 у англійських танків «Карден-Лойд» Модель VI «Fiat 3000» були єдиними машинами, які у великій кількості мала італійська армія. Італійці використовували їх в Абісинії, Лівії і навіть у самому Королівстві Італія. Востаннє «Fiat 3000» брали участь у бойових діях в ході висадки союзних військ на Сицилії.

Також варіант FT-17 вироблявся в Радянській Росії. Російський Рено (також відомий як «Танк М»), являв собою майже повну копію французького легкого танка «Рено» FT-17. Випускався в 1920 дрібною серією на Сормовському заводі. Вироблено всього 15 машин, кожна з особистою назвою, як у корабля — «Борець за свободу тов. Ленін», «Борець за свободу тов. Троцький», «Пролетар»(«Пролетаріат»), «Червоний боєць», «Паризька комуна», «Буря», «Гроза», «Ілля Муромець», «Перемога», тощо Участі в будь-яких бойових діях танки не брали.

Пізніше, в 1925—1927 роках, на основі FT-17 і «Fiat 3000» створений перший радянський великосерійний танк Т-18 (або МС-1). Вироблявся з 1928 по 1931 рік, всього в декількох варіантах випущено 959 танків цього типу, не рахуючи прототипу. Наприкінці 1920-х — початку 1930-х років Т-18 становив основу танкового парку РСЧА, але досить швидко був витіснений більш досконалим Т-26. Застосовувався в бою в конфлікті на КВЖД, але в 1938–1939 роках застарілі і зношені Т-18 були в основному зняті з озброєння або використовувалися як нерухомі вогневі точки. У незначній кількості ці танки ще залишалися у військах в боєздатному стані до початку німецько-радянської війни і використовувалися на початковому її етапі.

Модифікації

[ред. | ред. код]
75-мм гармата Блокхаус Шнайдер CA1 в Музеї бронетехніки в Ель-Голозо, Іспанія.
FT-17 75 BS
FT 17 Signal ou TSF
  • FT-17 з гарматним озброєнням («самець») озброєний напівавтоматичною 37-мм нарізною гарматою фірми «Пюто» — Puteaux SA 18. До цієї модифікації відносилося близько 1/3 всіх побудованих FT-17.
  • FT-17 з кулеметним озброєнням («самиця») озброєний 8-мм кулеметом Hotchkiss Mle 1914. До цієї модифікації відносилося близько 3/5 всіх побудованих FT-17.
  • FT-7 BS озброєний 75-мм гарматою Блокхаус Шнайдер (короткоствольна гаубиця). Фактично це була САУ. Екіпаж складався з 3 людей. Виготовлено принаймні 39 танків.
  • FT 17 Signal ou TSF  — командний танк з радіостанцією. З січня 1918-го року випущено 200 екземплярів.
  • FT modifié 31  — переозброєний кулеметом Reibel MAC31 калібру 7,5 мм. Починаючи з 1931 року до початку Другої світової війни модифіковано 1580 машин. Цю версію часто зазивають FT-31, хоча це й не було її офіційною назвою.
  • M24/25  — модифікація 1924–1925 рр.
  • NC27 (NC1)  — модифікація 1927 р.
  • NC28  — модифікація 1928 р.
  • NC2 (NC31)  — модифікація 1931 р.
  • NC3 (D1).

Опис конструкції

[ред. | ред. код]
компонування Рено FT-17.

FT-17 став першим танком, що мав компонування, яке отримало пізніше назву «класичного». Відділення управління розміщувалося в лобовій частині танка, бойове відділення з баштою кругового обертання, в якій знаходилося основне озброєння танка, розташовувалося за ним, в середній частині танка, а моторно-трансмісійне відділення займало кормову частину корпусу. Екіпаж танка складався з двох чоловік — механіка-водія і командира, який займався також обслуговуванням гармати або кулемета.

Броньовий корпус та башта

[ред. | ред. код]

Озброєння

[ред. | ред. код]

FT-17, крім неозброєного варіанту танка управління, випускався в двох варіантах, «гарматному» і «кулеметному», котрі розрізнялися установкою відповідного озброєння у башті. Велика частина танків, близько 2100 машин, була випущена в кулеметному варіанті, в гарматному випущено близько 1500 машин[2]. Озброєння танків «гарматного» варіанту складалося з напівавтоматичної 37-мм нарізної гармати Puteaux SA 18, створеної на основі піхотної гармати mod.1916 TR. Гармата мала довжину ствола 21 калібр або 777 мм, вертикальний клиновий затвор і пружинні противідкоти. Розміщувалася гармата в установці в лобовій частині башти, в напівсферичній броньованій масці, що встановлювалась на горизонтальних цапфах в поворотному, у вертикальній осі, основному броньовому щитку. Наведення гармати здійснювалося її вільним хитанням за допомогою плечового упору, максимальні кути вертикального наведення становили від −20 до +35 градусів.

Засоби спостереження та зв'язку

[ред. | ред. код]

Верхня стулка лобового люка з оглядового щілиною при пересуванні відкидалася вгору, утворюючи вікно механіка-водія. У бойових діях водій вів спостереження через три відкриті оглядові щілини у верхній стулці і у вилицях корпусу. Командир користувався циліндричним ковпаком з п'ятьма оглядовими щілинами і грибоподібною відкидною кришкою в башті для огляду поля бою.

Засоби зв'язку (радіостанція) були лише в модифікації FT 17 Signal ou TSF. У всіх інших варіацій танку радіостанції не було.

Двигун та трансмісія

[ред. | ред. код]

На танк встановлювався чотирициліндровий рядний карбюраторний двигун Renault 18CV, з діаметром циліндра 95 мм і ходом поршня 160 мм. Він розвивав потужність 20 к.с. при 800 об/хв, 27 к.с. — при 1000 обертах, 39 к.с. — при 1500 обертах. Попереду двигуна розміщувався паливний бак. Подачу бензину здійснював насос с мембраною або пульсатором, а на великих ухилах використовувалося пальне з додаткового бачка. Через конічне зчеплення крутний момент двигуна передавався на механічну коробку передач з пересувними шестернями, що мала чотири передачі вперед і одну назад.

Механізмами повороту служили конічні бортові фрикціони. Управління здійснювалося двома важелями повороту, важелем управління коробки передач, педалями газу, зчеплення і ножного гальма, ручками акселератора і гальма. Для повороту відключалася і пригальмовувалася відповідна гусениця. Танк міг розвертатися на місці навколо вертикальної осі.

Ходова частина

[ред. | ред. код]

Ходова частина стосовно одного борту складалася з 9 опорних і 6 підтримних котків, напрямного колеса з гвинтовим механізмом натягу гусениці і ведучого колеса заднього розташування. Підтримні котки (крім заднього) були підресорені гвинтовою спіральною пружиною. Підвіска балансирна, з листовими напів еліптичними ресорами, прикритими броньованими листами. Гусениця — крупноланкова цівкового зачеплення.

Танк мав хорошу опорну і профільну прохідність. Для поліпшення прохідності при подоланні ровів і ескарпів в кормовій частині був встановлений знімний кронштейн («хвіст»). З «хвостом» машина мала здатність долати рів шириною до 1,8 м і ескарп висотою до 0,6 м, валити дерева товщиною до 0,25 м, не перекидалася на підйомах до 38° і при кренах до 28°. Мінімальний радіус повороту дорівнював ширині колії машини (1,41 м).

Машини на базі FT-17

[ред. | ред. код]

FT Kégresse

[ред. | ред. код]
FT Kégresse в Югославії
FT Kégresse в Королівстві Югославія

Разом з тим, існуючі FT-17, хоча і проявили себе як досить ефективні танки в траншейній війні, не були добре адаптовані до умов мирного часу. Основна проблема полягала в їх низькій максимальній швидкості, що вимагало використання спеціальних транспортних засобів, коли танки мали переміститися за межі своєї операційної бази, і що робило їх принципово непридатними для патрульної служби в колоніях. Тому було прийнято рішення переробити частину існуючих машин, з установкою на них більш ефективної підвіски. Перші зміни були в танках типу FT Kégresse, з підвіскою обладнаної системою Kégresse яка до цього використовувалася в напівгусеничних машинах. Гусениці були зроблені з гуми, укріпленої сталевими елементами. У 1925 році 42 танки перебудували таким чином, і використали в 1926 році під час повстання берберів в Марокко. Ця зміна дозволила танкам розвивати максимальну швидкість в 17 км/год, але досвід роботи показав, що гусениця мала тенденцію зіскакувати на максимальній швидкості, що часто мало катастрофічні наслідки, і тому подальшу розробку проекту припинили. Дев'ять танків FT Kégresse продані Югославії, п'ять — Польщі і один — Швеції.


Renault FT BS

[ред. | ред. код]

Використовувався

[ред. | ред. код]
Бронедивізіон РСЧА з трофейним французьким танком FT-17, захопленим під Одесою. Харків, квітень 1919

Експлуатація та бойове застосування

[ред. | ред. код]
Підбиті польські FT-17

У 1919 в Польської Армії генерала Галлера у Французькій республіці утворений 1 полк танків, оснащений 120 танками FT-17 (четверте місце в світі щодо наявних броньових сил). У червні 1919 полк танків разом з армією генерала Галлера повернувся до Польської республіки, з усім обладнанням; брав участь в радянсько-польській війні. До моменту початку Другої світової війни польська армія мала 102 танки цього типу. Навіть наприкінці тридцятих років Рено FT-17 залишався придатною до бойових дії бронемашиною. Renault FT-17 перебував на озброєнні до початку Другої світової війни в арміях Французької та Польської республік. Експлуатувався в Північній Африці. До початку Другої світової війни, німецькі Pz.Kpfw.I хоча вже й поступилися роллю основного танка значно більш боєздатним Pz.Kpfw.II, а також частково — Pz.Kpfw.III і Pz.Kpfw.IV, котрі вступили в ще дрібносерійне до того часу виробництво, все ще використовувалися Вермахтом в значних кількостях. Станом на 15 серпня 1939 на озброєнні Третього Рейху були 1445 Pz.Kpfw.I Ausf.A і Ausf.B[4], що становило 46,4% всієї бронетехніки Панцерваффе. Тому навіть безнадійно застарілі до того часу FT-17, що мали гарматне озброєння, мали в бою перевагу над ними і були цілком придатними, в умовах грамотного використання для застосування як винищувачі танків. Трофейні французькі танки використовувалися Вермахтом як навчальні машини, а також для тилового патрулювання і охорони аеродромів.

В 1919 шість танків захоплені червоноармійцями під Одесою у союзного експедиційного корпусу. Один танк направили до Москви і за розпорядженням Леніна на заводі Червоне Сормово танк ретельно скопіювали і випустили з двигуном АМО і бронею Іжорського заводу під ім'ям «Борець за свободу товариш Ленін», іноді позначається як перший радянський танк «М». Правда, в дорозі деякі деталі були загублені, тому деякі агрегати, наприклад, коробку передач, довелося конструювати заново.

Задачу вдалося виконати, але лише частково: було побудовано всього 15 екземплярів, причому, за висновком однієї з комісій, вони були «незадовільні за якістю, незручні з володіння зброєю, частково зовсім неозброєні».

Деяка частина цих танків перебувала на озброєнні Фінляндії і брали участь у Зимовій війні.

Перші танки потрапили в Японську імперію вже незабаром після закінчення Першої світової війни. Першим японським танком став прибулий в жовтні 1918 року британський Mk.IV, за яким у 1919 послідували приблизно 6 Mk.A «Уіппет» і 13 французьких FT-17[5], що отримали в Японії позначення «Ко Гата Сенша»[5]

Оцінка машини

[ред. | ред. код]

У роки Першої світової війни, французам вдалося створити дуже вдалий легкий танк «Рено» FT-17, який значною мірою визначив подальший розвиток конструкторської думки в танкобудуванні. Всього випущено 7820 одиниць FT-17 різних варіантів, і незважаючи на активні експортні поставки, тисячі (<2800) танків цього типу продовжували залишатися на озброєнні французької армії в міжвоєнні роки[6]. Це накладало істотний відбиток на французьке танкобудування в 1920-ті роки — за наявності таких значних запасів, що перевищували будь-які запити армії в мирний час, модернізація танкового парку йшла мляво. Розроблені як розвиток FT-17, середні танки NC 27 і NC 28 небагато перевершували його за бойовими якостями, відрізняючись до того ж ненадійною підвіскою і в результаті випущені лише в незначній кількості. Єдиним танком підтримки піхоти, прийнятим на озброєння за цей час став розроблений на основі NC 28 і випущений в кількості, за різними даними, від 60 до 100 одиниць D1 — малорухливий і недостатньо для своєї маси броньований[7].

Переваги

[ред. | ред. код]

Рено FT-17 був порівняно простим танком; характеризувався невеликим тиском на ґрунт — 0,6кг/см², що важливо при русі по пересіченій місцевості. Танк міг долати окопи шириною до 1,8 метра і схили до 35°.

Історичні факти

[ред. | ред. код]

Світлини

[ред. | ред. код]
  • Знищений FT-17
    Знищений FT-17
  • Командир та стрілець танка FT-17, з відкритими бронепластинами. Французька республіка, 1918.
    Командир та стрілець танка FT-17, з відкритими бронепластинами. Французька республіка, 1918.
  • 37 мм гармата у башті
    37 мм гармата у башті
  • гарматний танк Рено FT-17
    гарматний танк Рено FT-17
  • Американські Рено FT-17 у Французькій республіці, вересень 1918
    Американські Рено FT-17 у Французькій республіці, вересень 1918
  • Танк Рено FT-17 пофарбована в сірий колір, та з німецьким маркуванням
    Танк Рено FT-17 пофарбована в сірий колір, та з німецьким маркуванням
  • Танк з «хвостом» міг долати окопи завширшки 1,8 метра
    Танк з «хвостом» міг долати окопи завширшки 1,8 метра

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Хоча прототипи танків з баштою що обертається на 360° були і раніше, а також вже декілька років існували такі бронеавтомобілі, але Рено FT-17 був першим танком з баштою.
  2. ↑ М. Коломиец, С. Федосеев. {{{Заголовок}}}. — Москва : Стратегия КМ, 2004. — С. 13. — (Фронтовая иллюстрация № 1 /2004) — 3000 прим. — ISBN 5-90126-601-3.
  3. ↑ Spanish Civil War Tanks and Armored cars https://tanks-encyclopedia.com/ww2/spain/Interwar_Spanish_Tanks.php [Архівовано 16 січня 2020 у Wayback Machine.]
  4. ↑ T. L. Jentz. Panzerkampfwagen I. Kl.Pz.Bef.Wg. to VK 18.01. Boyds, MD: Panzer Tracts. 2002. с. 179. ISBN 0-97084-078-0.
  5. ↑ а б S. J. Zaloga. Japanese Tanks 1939-45. — Лондон : Osprey Publishing, 2007. — С. 4. — (New Vanguard № 137) — ISBN 978-1-84603-091-8.
  6. ↑ М. Коломієць, І. Мощанский. {{{Заголовок}}}. — Москва : Моделист-Конструктор, 1998. — С. 5. — (Бронеколлекция № 4 (19) / 1998)
  7. ↑ P. Danjou. Renault R35 Renault R40. — Балленвійер : Editions du Barbotin, 2005. — С. 5. — (Trackstory № 4) — ISBN 2-95209-883-2.

Література

[ред. | ред. код]
  • М. Коломієць, С. Федосєєв. Легкий танк Рено FT-17. — Москва : Стратегія КМ, 2004. — 79 с. — (Фронтова ілюстрація № 1/2004) — 3000 прим. — ISBN 5-90126-601-3.

Відео

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Renault_FT&oldid=43512565