Ртуть у рибі: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Oleandr (обговорення | внесок) м →Джерела забруднення: правопис |
Oleandr (обговорення | внесок) м →Рекомендації: правопис |
||
Рядок 603: | Рядок 603: | ||
== Рекомендації == |
== Рекомендації == |
||
Складнощі пов'язані з транспортуванням ртутті та навколишнім середовищем описуються [[USEPA]] в їх доповіді для Конгресу за 1997 рік Дослідження ртуті.<ref>{{cite web | title = Mercury Study Report to Congress | author = EPA |accessdate= January 23, 2008 | year = 1997 | url = http://www.epa.gov/mercury/report.htm}}</ref> Оскільки метилртуть і високий рівень елементарної ртуті може бути особливо токсичні для плоду |
Складнощі пов'язані з транспортуванням ртутті та навколишнім середовищем описуються [[USEPA]] в їх доповіді для Конгресу за 1997 рік «Дослідження ртуті».<ref>{{cite web | title = Mercury Study Report to Congress | author = EPA |accessdate= January 23, 2008 | year = 1997 | url = http://www.epa.gov/mercury/report.htm}}</ref> Оскільки метилртуть і високий рівень елементарної ртуті може бути особливо токсичні для плоду та дітей, такі організації, як [[Environmental Protection Agency|USEPA]] і [[FDA]] рекомендують жінкам, які вагітні або планують завагітнити протягом найближчих одного-двох років, а також дітей уникати вживання більше 170 грамів (одна середня порція) [[риба|риби]] на тиждень.<ref>{{cite web | title = What You Need to Know About Mercury in Fish and Shellfish | author = FDA/EPA |accessdate= October 25, 2006 | year = 2004 | url = http://www.fda.gov/Food/FoodSafety/Product-SpecificInformation/Seafood/FoodbornePathogensContaminants/Methylmercury/ucm115662.htm}}</ref> |
||
У Сполучених Штатах, [[FDA]] всановив максимальний рівнь [[метилртуть|метилртуті]] для соживаємих морських та прісноводних риб, що становить 1,0 [[Мільйонна частка|ppm]]. У [[Канада|Канаді]] межа загального вмісту ртуті становить 0,5 [[Мільйонна частка|ppm]]. Веб-сайт [[Got Меркурія?]] містить калькулятор для визначення вмісту ртуті в рибі.<ref>{{cite web |url= http://www.commondreams.org/news2004/0310-02.htm |title= Got Mercury? Online Calculator Helps Seafood Consumers Gauge Mercury Intake |date= March 9, 2004 |work= [[Common Dreams]] |accessdate= 2008-03-30}}</ref> |
У Сполучених Штатах, [[FDA]] всановив максимальний рівнь [[метилртуть|метилртуті]] для соживаємих морських та прісноводних риб, що становить 1,0 [[Мільйонна частка|ppm]]. У [[Канада|Канаді]] межа загального вмісту ртуті становить 0,5 [[Мільйонна частка|ppm]]. Веб-сайт [[Got Меркурія?]] містить калькулятор для визначення вмісту ртуті в рибі.<ref>{{cite web |url= http://www.commondreams.org/news2004/0310-02.htm |title= Got Mercury? Online Calculator Helps Seafood Consumers Gauge Mercury Intake |date= March 9, 2004 |work= [[Common Dreams]] |accessdate= 2008-03-30}}</ref> |
||
FDA характеризує [[креветки]], [[сом]], [[минтай]], [[лосось]], [[сардини]], і консервований світлий [[тунець]] як морепродукти з низьким вмістом ртуті, хоча останні |
FDA характеризує [[креветки]], [[сом]], [[минтай]], [[лосось]], [[сардини]], і консервований світлий [[тунець]] як морепродукти з низьким вмістом ртуті, хоча останні дослідження показали, що 6 відсотків консервованого тунця можуть містити високі рівні ртуті.<ref>{{cite news|url=http://www.chicagotribune.com/features/health/chi-0601270193jan27,1,7450296.story|publisher=Chicago Tribune|date=January 27, 2006|title=FDA tests show risk in tuna|accessdate=2007-05-01}}</ref> У дослідженні, опублікованому в 2008 році виявивлено, що розподіл ртуті в м'ясі тунця перебуває у зворотній залежності від вмісту ліпідів, чим більше концентрація ліпідів у тканинах тунця тим менше вміст ртуті.<ref> |
||
{{Cite journal |
{{Cite journal |
||
| last = Balshaw |
| last = Balshaw |
||
Рядок 626: | Рядок 626: | ||
| id = |
| id = |
||
| accessdate = March 30, 2010}} |
| accessdate = March 30, 2010}} |
||
</ref>Ці результати показують, що для споживання треба вибирати тунця, який має більш високий природний вміст жиру, це може |
</ref>Ці результати показують, що для споживання треба вибирати тунця, який має більш високий природний вміст жиру, це може зменшити кількість отриманої ртуті, в порівнянні з споживанням тунця з низьким вмістом жиру. Крім того, багато риби яка використовується для [[суші]] містить високі рівні ртуті.<ref name="urlNRDC: Mercury Contamination in Fish — Guide to Mercury in Sushi">{{cite web |url=http://www.nrdc.org/health/effects/mercury/sushi.asp |title=NRDC: Mercury Contamination in Fish - Guide to Mercury in Sushi |format= |work= |accessdate=}}</ref> |
||
Згідно з [[FDA]], ризик від ртуті при вживанні в їжу риби і молюсків не повинен спричиняти проблем зі здоров'ям для більшості людей.<ref name=FDA_rec>[http://www.cfsan.fda.gov/~dms/admehg3.html What You Need to Know About Mercury in Fish and Shellfish]</ref> Тим не менш, деякі морепродукти можуть містити рівні ртуті, які можуть заподіяти шкоду майбутній дитині (і особливо розвитку її мозку і нервової системи). У маленької дитини, високі рівні ртуті може вплинути на розвиток нервової системи. FDA пропонує три рекомендації для маленьких дітей, вагітних жінок та жінок дітородного віку: |
Згідно з [[FDA]], ризик від ртуті при вживанні в їжу риби і молюсків не повинен спричиняти проблем зі здоров'ям для більшості людей.<ref name=FDA_rec>[http://www.cfsan.fda.gov/~dms/admehg3.html What You Need to Know About Mercury in Fish and Shellfish]</ref> Тим не менш, деякі морепродукти можуть містити рівні ртуті, які можуть заподіяти шкоду майбутній дитині (і особливо розвитку її мозку і нервової системи). У маленької дитини, високі рівні ртуті може вплинути на розвиток нервової системи. FDA пропонує три рекомендації для маленьких дітей, вагітних жінок та жінок дітородного віку: |
Версія за 09:03, 15 жовтня 2012
Риба і молюски концентрують ртуть в своїх органах, часто у формі метилртуті, та інших високотоксичних органічних сполук ртуті. Рибні продукти містять різну кількість важких металів, особливо ртуті та її жиророзчинних сполук з забрудненної води. Види риб, які мають велику тривалість життя і перебувають вище на харчовому ланцюзі, такі, як марлін, тунець, акула, риба-меч, королівська макрель, кафельнік, щука і озерна форель містять в собі більше ртуті, ніж інші.[1]
Наявність ртуті в рибі може стати небезпечним для здоров'я, особливо для вагітних, годуючих жінок і дітей молодшого віку.
Біоакумуляція
Споживання риби на сьогоднішній день є найбільш значним джерелом потрапляння ртуті в організми людини і тварин.[2] Ртуть та метилртуть присутні в морській воді лише в невеликих концентраціях. Тим не менш, метилртуть поглинається, як правило, водоростями на початку харчового ланцюга. Потім водорість їдять риби та інші організми вище у харчовому ланцюгу. Риби ефективно поглинають метилртуть, але, проте, дуже повільно виділяють її. Метилртуть не розчиняється і тому не схильна виділятися. Замість цього, вона накопичується як у внутрішніх органах, так і в м'язовій тканині.[3] Це призводить до біоакумуляції ртуті. Зоопланктон, нектон, більші риби і т. д., які їдять цих риб, накопичують у собі ще більше ртуті. Це пояснює, чому хижі риби, такі, як риба-меч і акула або птиці, як скопа і орли мають більш високу концентрацію ртуті в тканинах. Один вид в харчовому ланцюзі може накопичити в своєму тілі ртуті в десять разів більше, ніж види, які вони споживають. Наприклад, оселедець містить ртуті приблизно 0,01 проміле, в той час як вміст ртуті в тілі акули перевищує 1 проміле.[4]
Рівень забруднення
Вчені американського уряду досліджували рибу в 291 потоці по всій країні на предмет забруднення ртуттю. Вони виявили ртуть у кожній досліджуваній рибі. Ртуть виявили навіть у рибі з ізольованих сільських ставків. У двадцяти п'яти відсотків протестованої риби рівень ртуті вищий безпечного рівня, встановленого Управлінням з охорони навколишнього середовища США для людей, які їдять рибу регулярно[5].
Вміст ртуті в промислових рибах і молюсках | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Species | Значення (ppm)[1] |
Стандартне відхилення (ppm)[1] |
Медіана (ppm)[1] |
Трофічний рівень[6] | Максимальний вік (роки)[6] | ||
Tilefish | 1.450 | n/a | n/a | Мексиканська затока | 3.6 | 35 | |
Риба-меч | 0.995 | 0.539 | 0.870 | 4.5 | 15 | ||
Акула | 0.979 | 0.626 | 0.811 | ||||
Скумбрія королівська | 0.730 | n/a | n/a | 4.5 | 14 | ||
Тунець (bigeye) | 0.689 | 0.341 | 0.560 | Cвіжа/заморожена | 4.5 | 11 | |
Хоплостет | 0.571 | 0.183 | 0.562 | 4.3 | 149 | ||
Вітрильник* | 0.485 | 0.237 | 0.390 | 4.5 | |||
Скумбрія (Іспанська) | 0.454 | n/a | n/a | Мексиканська затока | 4.5 | 5 | |
Морський окунь | 0.448 | 0.278 | 0.399 | Всі види | 4.2 | ||
Тунець | 0.391 | 0.266 | 0.340 | Всі види, свіжа/заморожена | |||
Луфар | 0.368 | 0.221 | 0.305 | 4.5 | 9 | ||
Вугільна риба | 0.361 | 0.241 | 0.265 | 3.8 | 114 | ||
Альбакор | 0.358 | 0.138 | 0.360 | Свіжа/заморожена | 4.3 | 9 | |
Patagonian toothfish | 0.354 | 0.299 | 0.303 | 4.0 | 50+[7] | ||
Тунець жовтоперий | 0.354 | .231 | 0.311 | Свіжа/заморожена | 4.3 | 9 | |
Tuna (albacore) | 0.350 | 0.128 | 0.338 | Консервована | 4.3 | 9 | |
Croaker white | 0.287 | 0.069 | 0.280 | Тихоокеанська | 3.4 | ||
Палтус | 0.241 | 0.225 | 0.188 | 4.3 | |||
Weakfish | 0.235 | 0.216 | 0.157 | Морська | 3.8 | 17[8] | |
Скорпена | 0.233 | 0.139 | 0.181 | ||||
Скумбрія королівська | 0.182 | n/a | n/a | Південна Атлантика | 4.5 | ||
Monkfish | 0.181 | 0.075 | 0.139 | 4.5 | 25 | ||
Snapper | 0.166 | 0.244 | 0.113 | ||||
Bass | 0.152 | 0.201 | 0.084 | Окунь смугастий, чорний окунь та чорноморський окунь | 3.9 | ||
Окунь | 0.150 | 0.112 | 0.146 | Прісноводний | 4.0 | ||
Tuna (skipjack) | 0.144 | 0.119 | 0.150 | Свіжа/заморожена | 3.8 | 12 | |
Buffalofish | 0.137 | 0.094 | 0.120 | ||||
Skate | 0.137 | n/a | n/a | ||||
Tuna | 0.128 | 0.135 | 0.078 | Всі види, консервована, свіжа | |||
Perch (ocean) * | 0.121 | 0.125 | 0.102 | ||||
Cod | 0.111 | 0.152 | 0.066 | 3.9 | 22 | ||
Короп | 0.110 | 0.099 | 0.134 | ||||
Lobster (American) | 0.107 | 0.076 | 0.086 | ||||
Sheephead (California) | 0.093 | 0.059 | 0.088 | ||||
Lobster (spiny) | 0.093 | 0.097 | 0.062 | ||||
Whitefish | 0.089 | 0.084 | 0.067 | ||||
Скумбрія японська | 0.088 | n/a | n/a | Pacific | 3.1 | ||
Herring | 0.084 | 0.128 | 0.048 | 3.2 | 21 | ||
Атеринові | 0.081 | 0.103 | 0.050 | 3.1 | |||
Hake | 0.079 | 0.064 | 0.067 | 4.0 | |||
Пструг (форель) | 0.071 | 0.141 | 0.025 | Прісноводний | |||
Краб | 0.065 | 0.096 | 0.050 | Blue, king and snow crab | |||
Butterfish | 0.058 | n/a | n/a | 3.5 | |||
Камбала * | 0.056 | 0.045 | 0.050 | Flounder, plaice and sole | |||
Пікша | 0.055 | 0.033 | 0.049 | Атлантична | |||
Whiting | 0.051 | 0.030 | 0.052 | ||||
Скумбрія атлантична | 0.050 | n/a | n/a | ||||
Croaker (Atlantic) | 0.065 | 0.050 | 0.061 | ||||
Кефаль | 0.050 | 0.078 | 0.014 | ||||
Shad (American) | 0.039 | 0.045 | 0.045 | ||||
Crawfish | 0.035 | 0.033 | 0.012 | ||||
Сайда | 0.031 | 0.089 | 0.003 | ||||
Сом | 0.025 | 0.057 | 0.005 | 3.9 | 24 | ||
Кальмари | 0.023 | 0.022 | 0.016 | ||||
Лосось * | 0.022 | 0.034 | 0.015 | Свіжа/заморожена | |||
Анчоус | 0.017 | 0.015 | 0.014 | 3.1 | |||
Сардина | 0.013 | 0.015 | 0.010 | 2.7 | |||
Тиляпія * | 0.013 | 0.023 | 0.004 | ||||
Осетр | 0.012 | 0.035 | n/d | ||||
Мідія * | 0.009 | 0.011 | 0.002 | ||||
Лосось * | 0.008 | 0.017 | n/d | Консервована | |||
Scallop | 0.003 | 0.007 | n/d | ||||
Криль * | 0.001 | 0.013 | 0.009 | 6.5[9] | |||
* — тільки метилртуть була проаналізована (всі інші результати для загальної ртуті) n/a — нема інформації n/d — нижче рівня виявлення (0.01ppm) |
Джерела забруднення
Велика частина ртуті (близько 40 %), яка врешті-решт осідає в рибі, попадає в наколишнє середовище при спаленні вугілля на теплових електростанціях та з заводів по виробництву хлору.[10] Найбільшим джерелом забруднення ртуттю в Сполучених Штатах є викиди вугільних теплових електростанцій.[5]
Хімічні заводи з виробництва хлору використовують ртуть для вилучення хлору з солі, після цього сполуки ртуті скидаються в стічні води. В більшості країн цей процес був замінений на більш економічно вигідний, але більш складний в організації та експлуатації, мембранний метод отримання хлору, який не використовуює ртуті. Вугілля містить ртуть в якості природної домішки. Коли воно згорає, ртуть вивільняється у вигляді диму в атмосферу. Більша частина цього ртутного забруднення може бути усунена, якщо встановлені очисні пристрої. aa
Рекомендації
Складнощі пов'язані з транспортуванням ртутті та навколишнім середовищем описуються USEPA в їх доповіді для Конгресу за 1997 рік «Дослідження ртуті».[11] Оскільки метилртуть і високий рівень елементарної ртуті може бути особливо токсичні для плоду та дітей, такі організації, як USEPA і FDA рекомендують жінкам, які вагітні або планують завагітнити протягом найближчих одного-двох років, а також дітей уникати вживання більше 170 грамів (одна середня порція) риби на тиждень.[12]
У Сполучених Штатах, FDA всановив максимальний рівнь метилртуті для соживаємих морських та прісноводних риб, що становить 1,0 ppm. У Канаді межа загального вмісту ртуті становить 0,5 ppm. Веб-сайт Got Меркурія? містить калькулятор для визначення вмісту ртуті в рибі.[13]
FDA характеризує креветки, сом, минтай, лосось, сардини, і консервований світлий тунець як морепродукти з низьким вмістом ртуті, хоча останні дослідження показали, що 6 відсотків консервованого тунця можуть містити високі рівні ртуті.[14] У дослідженні, опублікованому в 2008 році виявивлено, що розподіл ртуті в м'ясі тунця перебуває у зворотній залежності від вмісту ліпідів, чим більше концентрація ліпідів у тканинах тунця тим менше вміст ртуті.[15]Ці результати показують, що для споживання треба вибирати тунця, який має більш високий природний вміст жиру, це може зменшити кількість отриманої ртуті, в порівнянні з споживанням тунця з низьким вмістом жиру. Крім того, багато риби яка використовується для суші містить високі рівні ртуті.[16]
Згідно з FDA, ризик від ртуті при вживанні в їжу риби і молюсків не повинен спричиняти проблем зі здоров'ям для більшості людей.[17] Тим не менш, деякі морепродукти можуть містити рівні ртуті, які можуть заподіяти шкоду майбутній дитині (і особливо розвитку її мозку і нервової системи). У маленької дитини, високі рівні ртуті може вплинути на розвиток нервової системи. FDA пропонує три рекомендації для маленьких дітей, вагітних жінок та жінок дітородного віку:
- Не їжте акулу, рибу-меч, королівську макрель або tilefish, оскільки вони можуть містити високий рівень ртуті.
- Їжте не більше 330 грамів (2 середні порції) на тиждень різних риб і молюсків, які мають нижчий рівень вміста ртуті. П'ять з найбільш вживаних риб та молюсків, які мають низький рівень ртуті: креветка, тунець, лосось, минтай і сом.
- Перевіряйте на безпечність рибу, спійману родиною і друзями в місцевих озерах, річках і прибережних районах. Якщо такої інформації немає, з'їдати не більше 170 грамів (одна середня порція) на тиждень риби, яку ви зловили з місцевих водойм, але не споживти інших риб протягом цього тижня.
Дослідження показують, що вміст селену в рибі захищає від токсичного впливу метилртуті.[18] Риба з більш високим співвідношенням селену до метилртуті (Se: Hg) краща для споживання, так як селен зв'язується з метилртуттю і перешкоджає її всмоктуванню в стравоході.
Випадки массового отруєння
У 1950 році жителі приморського міста Мінамата на Кюсю острів в Японії, помітили дивну поведінку у тварин. Кішки почали проявляти нервове тремтіння, похитувались, кричали. Протягом декількох років така поведінка спостерігалась і в інших тварин; птахи падали з неба. Симптоми також були виявлені в рибі, яка є важливою складовою їжі, особливо для бідних верств населення. Коли ж в 1956 році симптоми помітили у людей почали розслідування.
Рибалка була офіційно заборонена в 1957 році. Було встановлено, що Chisso Corporation, нафтохімічна компанія і виробник пластмас, таких як вінілхлорид, зробила викид важких металів у море. Вони використовували сполуки ртуті в якості каталізатора в їх синтезі. Вважається, що близько 5000 осіб було вбито і, можливо, 50000 були в тій чи іншій мірі отруєні ртуттю. Ртутне отруєння в Мінамата, Японія, тепер відоме як хвороба Мінамата.
Джерела
- «Ртуть у харчовіх продуктах і раціонах та її токсичність» В. І. Смоляр, Г. І. Петрашенко Інститут екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя, Київ, Україна
Примітки
- ↑ а б в г Mercury Levels in Commercial Fish and Shellfish (1990–2010). United States Food and Drug Administration. Retrieved July 1, 2011. (англ.) Помилка цитування: Некоректний тег
<ref>
; назва «FDA» визначена кілька разів з різним вмістом - ↑ United States Environmental Protection Agency (December 1997). Mercury Study Report to Congress (PDF). Т. 3. Washington, D.C.: United States Environmental Protection Agency.(англ.)
- ↑ Cocoros G., Cahn P. H., Siler W. Mercury concentrations in fish, plankton and water from three Western Atlantic estuaries // Journal of Fish Biology. — 1973. — Т. 5 (6). — С. 641–647. — DOI:10.1111/j.1095-8649.1973.tb04500.x.(англ.)
- ↑ EPA (U.S. Environmental Protection Agency). 1997. Mercury Study Report to Congress. Vol. IV: An Assessment of Exposure to Mercury in the United States . EPA-452/R-97-006. U.S. Environmental Protection Agency, Office of Air Quality Planning and Standards and Office of Research and Development.
- ↑ а б New York Times, 2009 Aug. 19, "Mercury Found in Every Fish Tested, Scientists Say, " (англ.)
- ↑ а б Trophic levels and maximum ages are, unless otherwise indicated, taken from the relevant species pages on Rainer Froese and Daniel Pauly (Eds) (2012) FishBase January 2012 version. Where a group has more than one species, the average of the principal commercial species is used
- ↑ Collins MA, Brickle P, Brown J and Belchier M (2010) «The Patagonian toothfish: biology, ecology and fishery» In: M Lesser (Ed.) Advances in Marine Biology, Volume 58, pp. 229–289, Academic Press. ISBN 978-0-12-381015-1.
- ↑ Lowerre-Barbieri SK, Chittenden ME and Barbieri LR (1995) «Age and growth of weakfish, Cynoscion regalis, in the Chesapeake Bay region with a discussion of historical changes in maximum size» Fishery Bulletin, 93 (4): 643–656.
- ↑ A bouillabaisse of fascinating facts about fish. NOAA: National Marine Fisheries Service. Процитовано 22 жовтня 2009.
- ↑ Mercury contamination in fish: Know where it's coming from Natural Resources Defense Council. Retrieved 23 January 2010
- ↑ EPA (1997). Mercury Study Report to Congress. Процитовано 23 січня 2008.
- ↑ FDA/EPA (2004). What You Need to Know About Mercury in Fish and Shellfish. Процитовано 25 жовтня 2006.
- ↑ Got Mercury? Online Calculator Helps Seafood Consumers Gauge Mercury Intake. Common Dreams. 9 березня 2004. Процитовано 30 березня 2008.
- ↑ FDA tests show risk in tuna. Chicago Tribune. 27 січня 2006. Процитовано 1 травня 2007.
- ↑ Balshaw, S.; J.W. Edwards, K.E. Ross, and B.J. Daughtry (December 2008). Mercury distribution in the muscular tissue of farmed southern bluefin tuna (Thunnus maccoyii) is inversely related to the lipid content of tissues. Food Chemistry. 111 (3): 616—621. doi:10.1016/j.foodchem.2008.04.041. Процитовано 30 березня 2010.
- ↑ NRDC: Mercury Contamination in Fish - Guide to Mercury in Sushi.
- ↑ What You Need to Know About Mercury in Fish and Shellfish
- ↑ http://www.soest.hawaii.edu/oceanography/courses_html/OCN331/Mercury3.pdf
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |