Бухгалтерський облік: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Recorder iaf (обговорення | внесок)
52 редагування
Немає опису редагування
Рядок 75: Рядок 75:


Метатеорія бухгалтерського обліку — множина висловлювань (метатеоретичні концепції і моделі) щодо теорій бухгалтерського обліку, яка забезпечує реконструкцію теоретичних облікових цінностей (принципів, методів обліку) та реорганізацію наукових знань в сфері бухгалтерського обліку.
Метатеорія бухгалтерського обліку — множина висловлювань (метатеоретичні концепції і моделі) щодо теорій бухгалтерського обліку, яка забезпечує реконструкцію теоретичних облікових цінностей (принципів, методів обліку) та реорганізацію наукових знань в сфері бухгалтерського обліку.

== Інституціональна теорія бухгалтерського обліку ==

'''Інституціональна теорія бухгалтерського обліку'''<ref>[[Жук Валерій Миколайович | Жук В.М.]] Наукове обґрунтування потреби у новій – інституціональній теорії бухгалтерського обліку / В.М. Жук // Облік і фінанси. - 2013. – № 3 (61). - С.29-34.</ref> розглядає бухгалтерський облік як соціально-економічний інститут, пояснюючи інституалізацію його системи, виділяючи в ній формальні, неформальні інститути та організаційні інституційні складові, пов'язує розвиток обліку з використанням інжинірингових<ref>[[Жук Валерій Миколайович | Жук В.М.]] Бухгалтерський інжиніринг / В.М. Жук // Зростання ролі бухгалтерського обліку в сучасній економіці: збірник тез та доповідей I Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції (21 лютого 2013 р.; м. Київ) / Відпов. за вип. Б.В. Мельничук. – К.: ТОВ "Всеукраїнський інститут права і оцінки", 2013. – 534 с. - С.51-54.</ref> та імперіалістичних підходів з корекцією на інституціональні особливості середовища їх застосування, розширює і поглиблює функції, предмет, об'єкти бухгалтерського обліку,<ref>[[Жук Валерій Миколайович | Жук В.М.]] Поглиблення сутності предмету бухгалтерського обліку / В.М. Жук // Облік і фінанси АПК. - 2012. – № 1. - С.16-23.</ref> використання моделювання, методології та методик, доповнюючи попередні парадигми зростаючими можливостями [[Інститут професійних бухгалтерів|інституту професійних бухгалтерів]].<br />

Інституціональна теорія бухгалтерського обліку - розглядає бухгалтерський облік як важливий соціально-економічний інститут, який забезпечує довіру, порозуміння та керованість в сучасній глобальній економіці, а бухгалтера як неформального носія цього інституту.<ref>[[Жук Валерій Миколайович | Жук В.М.]] Наукова гіпотеза трактування бухгалтерського обліку як соціально-економічного інституту / В.М. Жук // Облік і фінанси АПК. - 2012. – № 2. - С.14-22.</ref> <ref>[[Жук Валерий Николаевич | Жук В.Н.]] Основы институциональной теории бухгалтерского учета: [монография] / В.Н. Жук. - К.: Аграрная наука, 2013. - 408 с. ISBN: 978-966-540-345-6</ref>


== Див. також ==
== Див. також ==

Версія за 15:00, 16 січня 2014

Бухгалтерський облік
Основні поняття
Метод бухгалтерського обліку
Стандарти
Бухгалтерська звітність
Фінансова звітність
Податкова звітність
Статистична звітність
Види бухгалтерського обліку
Аудит
Державний фінансовий контроль

Бухгалтерський о́блік — процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень[1].

Об'єктами бухгалтерського обліку є майно організацій, їх зобов'язання і господарські операції, здійснювані організаціями в процесі їх діяльності.

Загальний опис

Основним завданням бухгалтерського обліку є формування повної і достовірної інформації про діяльність організації і її майнове положення, необхідною внутрішнім користувачам бухгалтерської звітності — керівникам, засновникам, учасникам і власникам майна організації, а також зовнішнім — інвесторам, кредиторам і іншим користувачам бухгалтерської звітності.

Ту частину системи бухгалтерського обліку, що забезпечує потребу керівництва в інформації, називають управлінським обліком. Управлінський облік — це процес виявлення, вимірювання, накопичення, аналізу, підготовки, інтерпретації та передачі інформації, що використовується управлінською ланкою для планування, оцінки і контролю всередині організації та для забезпечення відповідного підзвітного використання ресурсів.

Стандартизація бухгалтерського обліку — процес розробки та поступового застосування єдиних вимог, правил та принципів для визначення оцінки і відображення у фінансових звітах окремих суб'єктів бухобліку.

Історія

Інкське кіпу уперше в історії людства використовувалося для застосування такого способу ведення бухгалтерського обліку як подвійний запис[2].

У період раннього Середньовіччя великий вплив на державний уклад мала релігія. Церква нагромадила величезні земельні угіддя та започаткувала складне господарство, тому облік розвивався насамперед завдяки їй. При папському дворі була встановлена та затверджена посада обліковця-рахівника, до обов'язків якого входили спостереження за обліком папських багатств і перевірка здібності, яка надходила з провінцій. Пізніше наказом було встановлено особливу «Апостольську камеру» з 12 членів. До її обов'язків належали управління всім майном і фінансами папського двору і ведення обліку та звітності.

Кінцевому формуванню бухгалтерського обліку сприяв широкий розвиток торгівлі в таких великих італійських містах, як Флоренція, Мілан, Венеція та ін. Із відкриттям Америки, шляхів в Індію торгівля значно розширилась. Це остаточно сформувало бухгалтерський облік як облік банківський і торговельний.
Появу терміна «бухгалтер», а звідси «бухгалтерія», історики датують середніми віками.
Як організована система обліку бухгалтерський облік у XV ст. одержав і літературне підтвердження. Першою літературною працею була написана в Дубровнику і Наполеоні в 1458 р. купцем Бенедиктом під назвою «Про торгівлю і досконалого купця». Виклад порядку обліку вже тоді повністю зорієнтований на подвійний запис. Дата подвійного запису не встановлена. Професор Раймонд де Рувер у роботі «Як виникла подвійна бухгалтерія» стверджує, що подвійна бухгалтерія зародилася в Італії між 1250–1350 рр.
Значний вплив у Середньовіччі мала книга Лука Пачолі «Трактат про рахунки і записи» видана у 1494 р. у Венеції. Л. Пачолі, власне і називають батьком подвійної бухгалтерії. Подвійна — це результат довгого пошуку наукової бухгалтерської думки.

Принципи

Принципи бухгалтерського обліку — правило, яким слід керуватися при вимірюванні, оцінці та реєстрації господарських операцій і при відображенні їх результатів у фінансовій звітності.

Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах[3]:

  • обачність — застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;
  • повне висвітлення — фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;
  • автономність — кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства;
  • послідовність — постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності;
  • безперервність — оцінка активів та зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі;
  • нарахування та відповідність доходів і витрат — для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;
  • превалювання сутності над формою — операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;
  • історична (фактична) собівартість — пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;
  • єдиний грошовий вимірник — вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюються в єдиній грошовій одиниці;
  • періодичність — можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.

Метод бухгалтерського обліку

Метод бухгалтерського обліку — це сукупність конкретно-емпіричних методичних прийомів відображення обігу капіталу в процесі нагромадження, збереження та використання для подальшого його зростання[4].

Метод бухгалтерського обліку включає наступні елементи:

Види бухгалтерського обліку

В залежності від об'єктів обліку виділяють:

В залежності від ступеню деталізації інформації виділяють:

В залежності від суб'єктів обліку виділяють:

Метатеорія бухгалтерського обліку

Метатеорія бухгалтерського обліку — множина висловлювань (метатеоретичні концепції і моделі) щодо теорій бухгалтерського обліку, яка забезпечує реконструкцію теоретичних облікових цінностей (принципів, методів обліку) та реорганізацію наукових знань в сфері бухгалтерського обліку.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
  2. ↑ Dale Buckmaster (1974). «The Incan Quipu and the Jacobsen Hypothesis». Journal of Accounting Research 12 (1): 178–181
  3. ↑ Стаття 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
  4. ↑ Білуха М. Т. Теорія бухгалтерського обліку : підручник. К.: 2000. — 632 с. ISBN 966-7376-41-9

Джерела

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бухгалтерський_облік&oldid=13830023