Єжи Гоффман: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
вікіфікація
Fndrn (обговорення | внесок)
109 редагувань
мНемає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
{{Однофамільці|Гофманн}}
{{Однофамільці|Гофманн}}
[[Файл:Jerzy Hoffman 2010.jpg|thumb|200px|Єжи Гофман]]
[[Файл:Jerzy Hoffman 2010.jpg|thumb|200px|Єжи Гоффман]]
[[Файл:Jerzy Hoffman gwiazda Lodz.jpg|thumb|200px|Зірка Єжи Гофмана на [[Алея зірок (Лодзь)|Алеї зірок у Лодзі]]]]
[[Файл:Jerzy Hoffman gwiazda Lodz.jpg|thumb|200px|Зірка Єжи Гоффмана на [[Алея зірок (Лодзь)|Алеї зірок у Лодзі]]]]
'''Єжи Гофман''' (''Jerzy Hoffman'', * [[15 березня]] [[1932]], [[Краків]]) — польський [[кінорежисер]] і [[сценарист]], почесний громадянин [[Бидгощ]]а.
'''Єжи Гоффман''' (''Jerzy Hoffman'', * [[15 березня]] [[1932]], [[Краків]]) — польський [[кінорежисер]] і [[сценарист]], почесний громадянин [[Бидгощ]]а.


== Біографія ==
== Біографія ==
Походить з родини [[лікар]]ів [[євреї|єврейського]] походження<ref>''Gershon David Hundert''. The YIVO Encyclopedia of Jews in Eastern Europe.&nbsp;— 2008, ISBN 0-300-11903-8, стор. 333–334</ref>. Предки його матері&nbsp;— [[рабин]]и&nbsp;— прийшли з [[Іспанія|Іспанії]] до Польщі в [[XVI століття|XVI столітті]], рятуючись від [[інквізиція|інквізиції]]<ref name="Хрещатик">[http://www.kreschatic.kiev.ua/print/art/2142.html Єжи Гофман: «Кастрати ніколи не любили тих, хто міг…» // Хрещатик, 30/11/2001]</ref>.
Походить з родини [[лікар]]ів [[євреї|єврейського]] походження<ref>''Gershon David Hundert''. The YIVO Encyclopedia of Jews in Eastern Europe.&nbsp;— 2008, ISBN 0-300-11903-8, стор. 333–334</ref>. Предки його матері&nbsp;— [[рабин]]и&nbsp;— прийшли з [[Іспанія|Іспанії]] до Польщі в [[XVI століття|XVI столітті]], рятуючись від [[інквізиція|інквізиції]]<ref name="Хрещатик">[http://www.kreschatic.kiev.ua/print/art/2142.html Єжи Гофман: «Кастрати ніколи не любили тих, хто міг…» // Хрещатик, 30/11/2001]</ref>.


Дитинство провів в [[Горлиці|Горлицях]].
Дитинство провів у [[Горлиці|Горлицях]].


У віці 8 років ([[1940]]) був вивезений разом із родиною в [[Новосибірська область|Новосибірську область]] Росії, де вони жили в таборі «спецпереселенців» і працювали на заготівлі лісу. Там померли дід, бабуся, сестра бабусі та дядько Єжи Гофмана. Після нападу Німеччини на СРСР і відновлення дипломатичних відносин Москви з польським еміграційним урядом родина Гофманів була амністована. [[1943]] року батько Є.Гофмана пішов воювати з німцями, а після закінчення війни надіслав родині виклик до Польщі. У липні [[1945]]&nbsp;р. Єжи Гофман уже був у Варшаві<ref name="ЖЖ">[http://zhzh.info/publ/4-1-0-713 Ежи Гофман в Житомире презентовал свой новый фильм (інтерв'ю) // Журнал Житомира]</ref>.
У віці 8 років ([[1940]]) був вивезений разом із родиною в [[Новосибірська область|Новосибірську область]] Росії, де вони жили в таборі «спецпереселенців» і працювали на заготівлі лісу. Там померли дід, бабуся, сестра бабусі та дядько Єжи Гоффмана. Після нападу Німеччини на СРСР і відновлення дипломатичних відносин Москви з польським еміграційним урядом родина Гоффманів була амністована. [[1943]] року батько Єжи Гоффмана пішов воювати з німцями, а після закінчення війни надіслав родині виклик до Польщі. У липні [[1945]] року Єжи уже був у Варшаві<ref name="ЖЖ">[http://zhzh.info/publ/4-1-0-713 Ежи Гофман в Житомире презентовал свой новый фильм (інтерв'ю) // Журнал Житомира]</ref>.


У 2-й половині 1940-х років переселився до [[Бидгощ]]а.
У другій половині 1940-х років переселився до [[Бидгощ]]а.


[[1955]]&nbsp;— закінчив режисерський факультет [[Всесоюзний державний інститут кінематографії|ВДІК]] ([[Москва]]).
[[1955]]&nbsp;— закінчив режисерський факультет [[Всесоюзний державний інститут кінематографії|ВДІК]] ([[Москва]]).
Рядок 19: Рядок 19:
[[1962]]&nbsp;— почав знімати художні фільми. Найбільше відомий як екранізатор [[історичний роман|історичних романів]] [[Сенкевич Генрик|Генрика Сенкевича]], режисер мелодрам «[[Знахар (фільм, 1982)|Знахар»]] і «[[Прокажена]]».
[[1962]]&nbsp;— почав знімати художні фільми. Найбільше відомий як екранізатор [[історичний роман|історичних романів]] [[Сенкевич Генрик|Генрика Сенкевича]], режисер мелодрам «[[Знахар (фільм, 1982)|Знахар»]] і «[[Прокажена]]».


[[1968]]&nbsp;— час зйомок фільму «[[Пан Володийовський (фільм)|Пан Володийовський»]] збігся з загостренням у Польщі юдофобських настроїв, і на Гофмана чинився відповідний тиск. Уникнути його режисеру вдалося лише погрозою емігрувати на батьківщину дружини, громадянки СРСР<ref name="Хрещатик">[http://www.kreschatic.kiev.ua/print/art/2142.html Єжи Гофман: «Кастрати ніколи не любили тих, хто міг…» // Хрещатик, 30/11/2001]</ref>.
[[1968]]&nbsp;— час зйомок фільму «[[Пан Володийовський (фільм)|Пан Володийовський»]] збігся із загостренням у Польщі юдофобських настроїв, і на Гоффмана чинився відповідний тиск. Уникнути його режисеру вдалося лише погрозою емігрувати на батьківщину дружини, громадянки СРСР<ref name="Хрещатик">[http://www.kreschatic.kiev.ua/print/art/2142.html Єжи Гофман: «Кастрати ніколи не любили тих, хто міг…» // Хрещатик, 30/11/2001]</ref>.


[[1980]]&nbsp;— став керівником кінематографічної групи «Зодіак».
[[1980]]&nbsp;— став керівником кінематографічної групи «Зодіак».
Рядок 29: Рядок 29:
[[2008]]&nbsp;— створив документальний фільм «[[Україна. Становлення нації (фільм)|Україна. Становлення нації»]].
[[2008]]&nbsp;— створив документальний фільм «[[Україна. Становлення нації (фільм)|Україна. Становлення нації»]].


[[2011]]&nbsp;— у пресі з'явились повідомлення про переговори, які нібито велися з Єжи Гофманом щодо екранізації роману [[Василь Шкляр|Василя Шкляра]] «[[Залишенець. Чорний ворон]]»<ref>[http://umoloda.kiev.ua/print/84/45/65785 Гроші на «Ворона» // Україна молода, №&nbsp;45, 22.03.2011]</ref>
[[2011]]&nbsp;— у пресі з'явилися повідомлення про переговори, які нібито велися з Єжи Гоффманом щодо екранізації роману [[Василь Шкляр|Василя Шкляра]] «[[Залишенець. Чорний ворон]]»<ref>[http://umoloda.kiev.ua/print/84/45/65785 Гроші на «Ворона» // Україна молода, №&nbsp;45, 22.03.2011]</ref>.


Вересень [[2011]]&nbsp;— вийшов фільм Єжи Гофмана «[[Варшавська битва. 1920]]». Це перший польський історичний фільм, знятий за технологією [[3D кіно|3D]], один із найдорожчих в історії польського кіно<ref>[http://umoloda.kiev.ua/number/164/0/69978 ''Людмила Олтаржевська''. Конструктивність без фанфар // Україна молода, №&nbsp;191, 25.10.2011]</ref>.
Вересень [[2011]]&nbsp;— вийшов фільм Єжи Гоффмана «[[Варшавська битва. 1920]]». Це перший польський історичний фільм, знятий за технологією [[3D кіно|3D]], один із найдорожчих в історії польського кіно<ref>[http://umoloda.kiev.ua/number/164/0/69978 ''Людмила Олтаржевська''. Конструктивність без фанфар // Україна молода, №&nbsp;191, 25.10.2011]</ref>.


Протягом своєї мистецької праці був удостоєний багатьма світовими нагородами і відзнаками. Має почесний [[титул]] «Заслуженого діяча національної культури».
Протягом своєї мистецької праці був удостоєний багатьма світовими нагородами й відзнаками. Має почесний [[титул]] «Заслуженого діяча національної культури».


== Сім'я ==
== Сім'я ==
Перша дружина&nbsp;— вірменка ''Марлен'', однокурсниця по [[Всесоюзний державний інститут кінематографії|ВДІКу]] (розлучилися після трьох років спільного життя)<ref name="Сегодня">Женой Ежи Гофмана была киевлянка // Сегодня, №&nbsp;269 (1021), 28.11.2001</ref>. За твердженням кінорежисера, їхня дочка, ''Йона Гофман'', була серед групи винахідників першого [[персональний комп'ютер|персонального комп'ютера]]<ref name="ЖЖ">[http://zhzh.info/publ/4-1-0-713 Ежи Гофман в Житомире презентовал свой новый фильм (інтерв'ю) // Журнал Житомира]</ref>.
Перша дружина&nbsp;— вірменка ''Марлен'', однокурсниця по [[Всесоюзний державний інститут кінематографії|ВДІКу]] (розлучилися після трьох років спільного життя)<ref name="Сегодня">Женой Ежи Гофмана была киевлянка // Сегодня, №&nbsp;269 (1021), 28.11.2001</ref>. За твердженням кінорежисера, їхня дочка, ''Йона Гоффман'', була серед групи винахідників першого [[персональний комп'ютер|персонального комп'ютера]]<ref name="ЖЖ">[http://zhzh.info/publ/4-1-0-713 Ежи Гофман в Житомире презентовал свой новый фильм (інтерв'ю) // Журнал Житомира]</ref>.


Друга дружина&nbsp;— колишня [[Київ|киянка]] ''Валентина Трахтенберг'', дочка оперної співачки й аптекаря, сестра відомого київського [[токсикологія|токсиколога]], академіка [[Трахтенберг Ісак Михайлович|Ісака Трахтенберга]]<ref name="Хрещатик">[http://www.kreschatic.kiev.ua/print/art/2142.html Єжи Гофман: «Кастрати ніколи не любили тих, хто міг…» // Хрещатик, 30/11/2001]</ref><ref>[http://77.90.196.5/print/art/28577.html Хрещатик, 28/10/2005]</ref>. На момент знайомства з Гофманом Валентина була одружена з варшавським інженером, випускником київського [[виш]]у. З Гофманом прожила у шлюбі 33 роки, померла від раку [[1999]] року, під час зйомок фільму «Вогнем і мечем»<ref name="Сегодня">Женой Ежи Гофмана была киевлянка // Сегодня, №&nbsp;269 (1021), 28.11.2001</ref>.
Друга дружина&nbsp;— колишня [[Київ|киянка]] ''Валентина Трахтенберг'', дочка оперної співачки й аптекаря, сестра відомого київського [[токсикологія|токсиколога]], академіка [[Трахтенберг Ісак Михайлович|Ісака Трахтенберга]]<ref name="Хрещатик">[http://www.kreschatic.kiev.ua/print/art/2142.html Єжи Гофман: «Кастрати ніколи не любили тих, хто міг…» // Хрещатик, 30/11/2001]</ref><ref>[http://77.90.196.5/print/art/28577.html Хрещатик, 28/10/2005]</ref>. На момент знайомства з Гоффманом Валентина була одружена з варшавським інженером, випускником київського [[виш]]у. З Гоффманом прожила в шлюбі 33 роки, померла від раку [[1999]]-го, під час зйомок фільму «Вогнем і мечем»<ref name="Сегодня">Женой Ежи Гофмана была киевлянка // Сегодня, №&nbsp;269 (1021), 28.11.2001</ref>.


== Підтримка України ==
== Підтримка України ==


Під час [[Російська інтервенція в Україну 2014|російської інтервенції в Україну у березні 2014 року]] Єжи Гоффман разом з іншими відомими діячами польського театру та кіно: [[Ева Шикульська|Евою Шикульською]], [[Барбара Брильська|Барбарою Брильською]], [[Анджей Вайда|Анджєм Вайдою]], [[Кшиштоф Зануссі|Кшиштофом Зануссі]], [[Войцех Марчевський|Войцехом Марчевським]], [[Яцек Блавут|Яцеком Блавутом]], [[Ян Новіцький|Яном Новіцьким]] виступив з підтримкою українського народу:<ref>[http://tsn.ua/glamur/zirka-ironiyi-doli-barbara-brilska-pidtrimala-ukrayinciv-340946.html Зірка «Іронії долі» Барбара Брильська підтримала українців / [[ТСН]], 20 березня 2014]</ref>
Під час [[Російська інтервенція в Україну 2014|російської інтервенції в Україну в березні 2014 року]] Єжи Гоффман разом з іншими відомими діячами польського театру та кіно [[Ева Шикульська|(Евою Шикульською]], [[Барбара Брильська|Барбарою Брильською]], [[Анджей Вайда|Анджем Вайдою]], [[Кшиштоф Зануссі|Кшиштофом Зануссі]], [[Войцех Марчевський|Войцехом Марчевським]], [[Яцек Блавут|Яцеком Блавутом]], [[Ян Новіцький|Яном Новіцьким]]) виступив із підтримкою українського народу:<ref>[http://tsn.ua/glamur/zirka-ironiyi-doli-barbara-brilska-pidtrimala-ukrayinciv-340946.html Зірка «Іронії долі» Барбара Брильська підтримала українців / [[ТСН]], 20 березня 2014]</ref>


{{Text|Дорогі українські друзі, у цю важку хвилину хочемо підтримати вас морально і висловити свою солідарність з вами. Боротьба за гідність, незалежність та мир є найбільшою чеснотою. Жоден з нас не може спокійно спостерігати за тим, що зараз відбувається в Україні. Для кожного з нас останні місяці були часом молитви&nbsp;— молитви за вільну та незалежну Україну. Ми пишаємось вашою витримкою та хочемо ще раз підкреслити&nbsp;— ми з вами!}}
{{Text|Дорогі українські друзі, у цю важку хвилину хочемо підтримати вас морально і висловити свою солідарність з вами. Боротьба за гідність, незалежність та мир є найбільшою чеснотою. Жоден з нас не може спокійно спостерігати за тим, що зараз відбувається в Україні. Для кожного з нас останні місяці були часом молитви&nbsp;— молитви за вільну та незалежну Україну. Ми пишаємось вашою витримкою та хочемо ще раз підкреслити&nbsp;— ми з вами!}}
Рядок 54: Рядок 54:
* [[1999]]&nbsp;— [[Вогнем і мечем (фільм)|Вогнем і мечем]]
* [[1999]]&nbsp;— [[Вогнем і мечем (фільм)|Вогнем і мечем]]
* [[1992]]&nbsp;— Прекрасна незнайомка
* [[1992]]&nbsp;— Прекрасна незнайомка
* [[1984]]&nbsp;— Blutiger Schnee (німецький варіант «Згідно з твоїми вироками»)
* [[1984]]&nbsp;— ''Blutiger Schnee'' (німецький варіант «Згідно з твоїми вироками»)
* [[1983]]&nbsp;— Згідно з твоїми вироками
* [[1983]]&nbsp;— Згідно з твоїми вироками
* [[1982]]&nbsp;— [[Знахар (фільм, 1982)|Знахар]]
* [[1982]]&nbsp;— [[Знахар (фільм, 1982)|Знахар]]

Версія за 17:25, 20 жовтня 2015

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гофманн.
Єжи Гоффман
Зірка Єжи Гоффмана на Алеї зірок у Лодзі

Єжи Гоффман (Jerzy Hoffman, * 15 березня 1932, Краків) — польський кінорежисер і сценарист, почесний громадянин Бидгоща.

Біографія

Походить з родини лікарів єврейського походження[1]. Предки його матері — рабини — прийшли з Іспанії до Польщі в XVI столітті, рятуючись від інквізиції[2].

Дитинство провів у Горлицях.

У віці 8 років (1940) був вивезений разом із родиною в Новосибірську область Росії, де вони жили в таборі «спецпереселенців» і працювали на заготівлі лісу. Там померли дід, бабуся, сестра бабусі та дядько Єжи Гоффмана. Після нападу Німеччини на СРСР і відновлення дипломатичних відносин Москви з польським еміграційним урядом родина Гоффманів була амністована. 1943 року батько Єжи Гоффмана пішов воювати з німцями, а після закінчення війни надіслав родині виклик до Польщі. У липні 1945 року Єжи уже був у Варшаві[3].

У другій половині 1940-х років переселився до Бидгоща.

1955 — закінчив режисерський факультет ВДІК (Москва).

1954 — почав знімати документальні фільми.

1962 — почав знімати художні фільми. Найбільше відомий як екранізатор історичних романів Генрика Сенкевича, режисер мелодрам «Знахар» і «Прокажена».

1968 — час зйомок фільму «Пан Володийовський» збігся із загостренням у Польщі юдофобських настроїв, і на Гоффмана чинився відповідний тиск. Уникнути його режисеру вдалося лише погрозою емігрувати на батьківщину дружини, громадянки СРСР[2].

1980 — став керівником кінематографічної групи «Зодіак».

1983 — обраний до складу Національної ради Товариства польсько-радянської дружби.

1986–1989 — був членом Всепольского Ґрюнвальдського комітету — організації, створеної тодішньою владою для «пропаганди традицій польської зброї та зміцнення пам'яті про битву під Ґрюнвальдом».

2008 — створив документальний фільм «Україна. Становлення нації».

2011 — у пресі з'явилися повідомлення про переговори, які нібито велися з Єжи Гоффманом щодо екранізації роману Василя Шкляра «Залишенець. Чорний ворон»[4].

Вересень 2011 — вийшов фільм Єжи Гоффмана «Варшавська битва. 1920». Це перший польський історичний фільм, знятий за технологією 3D, один із найдорожчих в історії польського кіно[5].

Протягом своєї мистецької праці був удостоєний багатьма світовими нагородами й відзнаками. Має почесний титул «Заслуженого діяча національної культури».

Сім'я

Перша дружина — вірменка Марлен, однокурсниця по ВДІКу (розлучилися після трьох років спільного життя)[6]. За твердженням кінорежисера, їхня дочка, Йона Гоффман, була серед групи винахідників першого персонального комп'ютера[3].

Друга дружина — колишня киянка Валентина Трахтенберг, дочка оперної співачки й аптекаря, сестра відомого київського токсиколога, академіка Ісака Трахтенберга[2][7]. На момент знайомства з Гоффманом Валентина була одружена з варшавським інженером, випускником київського вишу. З Гоффманом прожила в шлюбі 33 роки, померла від раку 1999-го, під час зйомок фільму «Вогнем і мечем»[6].

Підтримка України

Під час російської інтервенції в Україну в березні 2014 року Єжи Гоффман разом з іншими відомими діячами польського театру та кіно (Евою Шикульською, Барбарою Брильською, Анджем Вайдою, Кшиштофом Зануссі, Войцехом Марчевським, Яцеком Блавутом, Яном Новіцьким) виступив із підтримкою українського народу:[8]

Дорогі українські друзі, у цю важку хвилину хочемо підтримати вас морально і висловити свою солідарність з вами. Боротьба за гідність, незалежність та мир є найбільшою чеснотою. Жоден з нас не може спокійно спостерігати за тим, що зараз відбувається в Україні. Для кожного з нас останні місяці були часом молитви — молитви за вільну та незалежну Україну. Ми пишаємось вашою витримкою та хочемо ще раз підкреслити — ми з вами!

Фільмографія

Режисер

Сценарист

Примітки

  1. ↑ Gershon David Hundert. The YIVO Encyclopedia of Jews in Eastern Europe. — 2008, ISBN 0-300-11903-8, стор. 333–334
  2. ↑ а б в Єжи Гофман: «Кастрати ніколи не любили тих, хто міг…» // Хрещатик, 30/11/2001
  3. ↑ а б Ежи Гофман в Житомире презентовал свой новый фильм (інтерв'ю) // Журнал Житомира
  4. ↑ Гроші на «Ворона» // Україна молода, № 45, 22.03.2011
  5. ↑ Людмила Олтаржевська. Конструктивність без фанфар // Україна молода, № 191, 25.10.2011
  6. ↑ а б Женой Ежи Гофмана была киевлянка // Сегодня, № 269 (1021), 28.11.2001
  7. ↑ Хрещатик, 28/10/2005
  8. ↑ Зірка «Іронії долі» Барбара Брильська підтримала українців / ТСН, 20 березня 2014

Посилання

  • Єжи Гоффман на сайті IMDb (англ.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Єжи_Гоффман&oldid=16928429