Отаманщина: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Скасування редагування № 17308422 користувача Дон. Анатолий (обговорення) |
|||
| Рядок 8: | Рядок 8: | ||
== Чорні отамани == |
== Чорні отамани == |
||
«Чорні» анархістські і махновські отамани вели своїх прихильників до майбутнього безвластному суспільству анархії через отаманову диктатуру і «третю революцію». |
«Чорні» анархістські і махновські отамани вели своїх прихильників до майбутнього безвластному суспільству анархії через отаманову диктатуру і «третю революцію». |
||
== Національні отамани == |
|||
Отамани «національні» - українські, білоруські, гірські - «світле майбутнє» вбачали у створенні національних держав, в яких отамани стануть «хранителями» національної ідеї. |
|||
== Козацькі отамани == |
|||
Отамани «козацької автономії» намагалися домогтися виняткових прав для козаків або створення окремого козачої держави. |
|||
== Білі отамани == |
|||
«Білі» отамани, проливаючи кров за «військову диктатуру» і «демократію» (Установчі збори), будували свою ідеологію на «антибільшовизмі». |
|||
== Червоні отамани == |
|||
«Червоні» отамани були не проти битися за «свободу, рівність, братерство» у лавах Червоної армії. Але одночасно вони прагнули до отаманської популярності, відстоюючи свою точку зору на порядки в Червоній армії, встановлюючи в частинах і на місцях свої закони і порядки, дуже далекі від норм комуністичного тоталітаризму. Свій шлях шукали і «зелені» отамани. |
|||
== Зелені отамани == |
|||
Найбільш часто отамани представляли «зелену» ідеологію: боролися за всевладдя вільних місцевих рад, проти мобілізації, продразверсток, реквізицій, «проти міста». Місто бачився отаманам як центр насильства і джерело підозрілої «єврейської влади». Мабуть, все отамани, крім командирів батька Махна, підкреслювали свою народність заявами типу «Геть єврейське комісародержавства!» Як і «чорні» отамани, «зелені» боролися проти всіх влад. «Зеленим» отаманам були близькі лівоесерівські, максималістичні гасла, тому вони могли легко зійтися з «національними», «чорними» і навіть «червоними» отаманами. |
|||
== Ряд характеристик отаманів == |
|||
Можна систематизувати ряд характеристик, яким, в тій чи іншій мірі, відповідали всі отамани революційної вольниці: |
|||
* отаман був сільським жителем південних і південно-західних околиць, вихідцем з місцевих, «своїм»; |
|||
* він був харизматичною особистістю, носієм революційного авторитету; |
|||
* свій авторитет майбутні отамани заробили на фронтах Першої світової війни, дослужившись до старшини або молодшого офіцера; |
|||
* отамани вміли читати і писати і в порівнянні з іншими односельцями були відносно освіченими людьми; |
|||
* вік «вступу» в отамани коливався від 22 до 33 років; |
|||
* отаман обирався на сході селян або повстанців. |
|||
== Найвідоміші представники == |
== Найвідоміші представники == |
||
Версія за 09:24, 27 грудня 2015
«Отаманщина» (як синонім іноді використовується термін «махновщина») — засилля різноманітних збройних формувань в умовах відсутності реальної державної влади. Найчастіше асоціюється з повстанським рухом на теренах України у 1918—1923 роках.
Історія
Восени 1917 року породила незліченні банди солдатів-дезертирів, проникаючих в усі пори і землі колишньої імперії. Селянські сходи створювали загони самооборони сіл і волостей від дезертіров- «відморозків». На чолі цих загонів стають виборні отамани, які дуже скоро відчули свою силу і смак влади. У вересні-жовтні 1917-го місцеві ради відірвалися від центру і стали формувати свої органи влади в повітах і волостях. Незалежна рада - Центральна Рада - перехопив владу в Україні.
Можна сказати, що у вересні-грудні 1917-го, на тлі повної втрати авторитету центру на місцях, формується ідея отаманщини, в основі якої - козацький зразок давніх часів. Але ця ідея виступає не як повне безвладдя, а скоріше, як ідея систематизації хаосу навколо сильної особистості.
У громадянську сформувався своєрідний тип отамана, який визначався революцією і війною, що кардинальним чином вплинуло на формування психології цих людей. Більшість з них були ветеранами Першої світової війни, які отримали «респект» за бойові подвиги у цій війні у вигляді Георгіївських хрестів, погон прапорщиків . А з ними - величезний бойовий досвід і досвід екстремально-комунікаційний.
Чорні отамани
«Чорні» анархістські і махновські отамани вели своїх прихильників до майбутнього безвластному суспільству анархії через отаманову диктатуру і «третю революцію».
Найвідоміші представники
Зелений, Григор'єв, Махно, Божко, Ангел.
Джерела
- Виктор Савченко АТАМАНЩИНА Мифы Легенды