Емілі Дек'єнн: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 187: Рядок 187:
* [http://www.okino.ua/name/milie-dequenne-nm156631/ Емілі Дек'єнн] на сайті ''oKino.ua''{{ref-ru}}
* [http://www.okino.ua/name/milie-dequenne-nm156631/ Емілі Дек'єнн] на сайті ''oKino.ua''{{ref-ru}}


{{бібліоінформація|#F2DB8E}}
{{Приз за найкращу жіночу роль (Каннський кінофестиваль)}}
{{Приз за найкращу жіночу роль (Каннський кінофестиваль)}}


{{ВП-портали|Біографії|Франція|Кінематограф}}
{{ВП-портали|Біографії|Франція|Кінематограф}}
{{DEFAULTSORT:Декенн Емілі}}
{{DEFAULTSORT:Дек'єнн Емілі}}
[[Категорія:Бельгійські кіноактори]]
[[Категорія:Бельгійські кіноактори]]
[[Категорія:Лауреати премії «Магрітт»]]
[[Категорія:Лауреати премії «Магрітт»]]

Версія за 09:43, 25 лютого 2016

Емілі Дек'єнн
фр. Émilie Dequenne
На кінофестивалі у Кабурі, 2014 рік
Дата народження29 серпня 1981(1981-08-29) (43 роки)
Місце народженняБілей, Ено Бельгія
ГромадянствоБельгія Бельгія
Професіяакторка
Роки активності1999 — наш час
IMDbID 0220183
Приз за найкращу жіночу роль
(Каннський МКФ, 1999)
Емілі Дек'єнн у Вікісховищі

Емілі Дек'єнн (також — Емілі Декенн фр. Émilie Dequenne; нар. 29 серпня 1981, Бельой, (Ено), Бельгія) — франкомовна бельгійська акторка. Володарка Призу за найкращу жіночу роль 52-го Каннського кінофестивалю[1]; чотири рази була номінована на премію «Сезар» .

Біографія

Емілі Дек'єнн народилася в містечку Бельой бельгійської провінції Ено 29 серпня 1981 року. З восьми років вона відвідувала курси дикції й ораторського мистецтва Музичної академії в Бодурі[2]. У 1994–1996 роках Дек'єнн працювала в театральній майстерні Théâtre La Relève, там вона уперше спробувала себе в акторській іпостасі.

У 1999 році Емілі отримала головну роль у фільмі «Розетта» братів Дарденн. Фільм був удостоєний Золотої пальмової гілки Каннського кінофестивалю, а Емілі отримала приз як найкраща акторка. У 2001 році Дек'єнн знялася в історичному трилері режисера Крістофа Ганса «Братерство вовка», де її партнерами по знімальному майданчику були Марк Дакаскос, Венсан Кассель та Моніка Беллуччі.

Стрічка «Напарник» (2004) принесла Емілі номінацію на премію «Сезар» за найкращу жіночу роль другого плану, але перемога в ній дісталася Маріон Котіяр (фільм «Довгі заручини»). У 2007 році Дек'єнн зіграла епізодичну роль в кіноальманасі «У кожного своє кіно», знятого до ювілею кінофестивалю в Каннах.

У 2012 році Емілі Дек'єнн знялася в драмі бельгійського режисера Жоакіма Лафосса «Після кохання». Її героїня — молода жінка, сімейне життя якої складається невдало і приходить до трагічної розв'язки[3]. За цю роль Емілі була удостоєна декількох національних і міжнародних премій, у тому числі нагороди конкурсу «Особливий погляд» в Каннах[4] і призу за найкращу жіночу роль на фестивалі в Палм-Спрінгс.

Особисте життя

Емілі Дек'єнн виховує доньку Мію, яка народилася у 17 липня 2002 року[5].

Фільмографія (вибіркова)

Емілі Дек'єнн з Жаном-П'єром Жене (2009).
Рік Назва Оригінальна назва Роль
1999 Розетта Rosetta Розетта
2001 Братерство вовка Le Pacte des loups Маріанна
Так, але… Oui, mais…
2002 Домогосподарка Une femme de ménage Лаура
2003 Знайомтеся, Ваша вдова Mariées mais pas trop Лоранс
2004 Американець L'Américain Неллі
Напарник L'Équipier Бріджит
Міст короля Людовіка Святого Le Pont du roi Saint-Louis дона Клара
2005 Поки не стане надто пізно Avant qu'il ne soit trop tard Аурелія
Сполучені штати Альбера Les États-Unis d'Albert Грейс Карсон
Викрадачка La Ravisseuse Шарлотта
2006 Великий Мольн Le Grand Meaulnes Валентін
2007 По той бік звуку Écoute le temps Шарлотта
У кожного своє кіно Chacun son cinéma ou Ce petit coup au coeur quand la lumiere s'eteint et que le film commence плачуча жінка
2008 Шарлотта Корде Charlotte Corday Шарлотта Корде
2009 Я забув вам сказати J'ai oublié de te dire Марі
Донька лінії метро La Fille du RER Жанна
2010 Зграя La Meute Шарлотта Массо
2012 Після кохання À perdre la raison Мюріель
Перетин La Traversée Сара Арендт
2013 Мебіус Сандра
2014 Кохання на Різдво Divin Enfant Сара
Не в його стилі Pas son genre Дженіфер

Визнання

Нагороди і номінації Емілі Дек'єнн[6]
Рік Категорія Фільм Результат
Каннський кінофестиваль
1999 Приз за найкращу жіночу роль Розетта Перемога
2012 Приз програми Особливий погляд найкращій акторці Після кохання Перемога
Приз Європейської кіноакадемії
1999 Найкраща акторка Розетта Номінація
2012 Після кохання Номінація
Премія «Сезар»
2000 Найперспективніша акторка Розетта Номінація
2003 Домогосподарка Номінація
2005 Найкраща акторка другого плану Напарник Номінація
2015 Найкраща акторка Не в його стилі Номінація
Фестиваль романтичних фільмів у Кабурі
2001 Найкраща нова акторка Братерство вовка Перемога
Кінофестиваль в Палм-Спрінгс
2013 Приз ФІПРЕССІ найкращій акторці Після кохання Перемога
Премія Маргітт
2013 Найкраща акторка Після кохання Перемога
2015 Найкраща акторка Не в його стилі Перемога
Премія «Люм'єр»
2015 Найкраща акторка Не в його стилі Номінація

Примітки

  1. ↑ Festival de Cannes: Rosetta. festival-cannes.com. Процитовано 11 червня 2015.
  2. ↑ Emilie DEQUENNE (англ.)(фр.)
  3. ↑ Émilie Dequenne's Latest Unraveling (англ.)
  4. ↑ Cannes (27 May 2012). Awards 2012. festival-cannes.fr. Cannes Film Festival. Процитовано 11 червня 2015.
  5. ↑ Biographie de Émilie Dequenne (фр.)
  6. ↑ Емілі Дек'єнн Повний перелік нагород на номінацій Емілі Дек'єнн на сайті IMDb(англ.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Емілі Дек'єнн
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Емілі_Дек%27єнн&oldid=17668051