Кальченко Галина Никифорівна: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
|||
Рядок 8: | Рядок 8: | ||
| Дата народження = 4.2.1926 |
| Дата народження = 4.2.1926 |
||
| Місце народження = Борзна |
| Місце народження = Борзна |
||
| Дата смерті = 11. |
| Дата смерті = 11.03.1975 |
||
| Місце смерті = Київ |
| Місце смерті = Київ |
||
| Національність = |
| Національність = |
Версія за 15:05, 6 грудня 2017
Кальченко Галина Никифорівна | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 4 лютого 1926 Борзна | |||
Смерть | 11 березня 1975 (49 років) | |||
Київ | ||||
Поховання | Байкове кладовище | |||
Країна | УРСР | |||
Навчання | Київський художній інститут | |||
Діяльність | скульпторка | |||
Вчитель | Єлева Костянтин Миколайович, Лисенко Михайло Григорович і Муравін Лев Давидович | |||
Член | Спілка радянських художників України | |||
Партія | ВКП(б) | |||
Батько | Кальченко Никифор Тимофійович | |||
У шлюбі з | Білаонов Павло Семенович | |||
Діти | Кальченко Микита Павлович | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Кальченко Галина Никифорівна у Вікісховищі | ||||
Ка́льченко Гали́на Никифо́рівна (4 лютого 1926, м. Борзна — 11 березня 1975, Київ) — український скульптор. заслужений діяч мистецтв УРСР (1964), народний художник УРСР (1967). Лауреат республіканської комсомольської премії ім. М. Островського (1970), державної премії УРСР ім. Т. Шевченка (1974).
Дочка українського радянського партійного і державного діяча Никифора Тимофійовича Кальченка. Мати скульптора Микити Кальченко.
Біографія
Народилася в м. Борзна. У 1953 році закінчила Київський художній інститут (навчалася в Михайла Лисенка), а 1958 року — аспірантуру цього закладу.
Створила цілу галерею портретів письменників, музик і митців. Найцікавіші: Ванди Василевської (1963), Івана Кавалерідзе (1967), Григорія Косинки (1969), Григорія Сковороди (1972), Лесі Українці у Києві (1973), Івану Котляревському у Києві, Степану Гулаку-Артемовському в м. Городище (Черкаська область).
Галина Никифорівна створювала в основному портрети діячів української культури — письменників, художників, композиторів, своїх колег-скульпторів. Найкращі її роботи — це пам'ятники Лесі Українці в Києві та Ялті, композитору Леонтовичу в Тульчині на Вінниччині, Гулаку-Артемовському в Городищі Черкаської області, Котляревському і Марії Заньковецькій у Києві. Олесь Гончар високо оцінював її творчість, називаючи скульпторку найпоетичнішою та найталановитішою жінкою України.
«Я найбільше боюся не встигнути зробити те, що можу, що повинна зробити!» — говорила скульпторка Галина Кальченко і за свої 49 років вона встигла дуже багато. Створені нею численні пам'ятники радують око жителів та гостей Києва, Ялти, невеличкого французького містечка Енен-Л'єтари і Кам'янця-Подільського, Тульчина, що на Вінниччині, i, звичайно, Черкас, де за два місяці після її смерті було відкрито Меморіальний комплекс, приурочений до 30-річчя Перемоги. Цей Меморіал у Черкасах став, по суті, її лебединою піснею, останнім подарунком скульптора місту.
Скульптура «Мати-Батьківщина» в Києві на березі Дніпра, має відношення до Галини Кальченко, бо саме вона слугувала натурницею автору роботи Василю Бородаю.
Твори
- Меморіальний комплекс Пагорб Слави в Черкасах (1977, у співавт.);
- пам'ятники Ванді Василевській у Києві (1966);
- Василю Порику в Енен-Л'єтарі у Франції (1967, у співавт.);
- Семену Гулаку-Артемовському в м. Городище (1971);
- Марії Заньковецькій,
- Лесі Українці (обидва — 1973) та Івану Котляревському (1975) у Києві; * портрети Тараса Шевченка, Галини Буркацької, Тетяни Яблонської, Лесі Українки, Ольги Кобилянської, Левка Ревуцького, Миколи Леонтовича, Ванди Василевської, Івана Кавалерідзе, Георгія Майбороди, Віктора Косенка, Платона Воронька та ін.;
- скульптурні тв. «Подруги» (1953), «Після допиту» (1957).
Джерела
- Авраменко А. Этюд о скульпторе // Радуга. — 1977. — № 3; (рос.)
- Бондарчук П. М.. Кальченко Галина Никифорівна // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 45. — ISBN 978-966-00-0692-8.
- Верба І. І. Галина Кальченко. — К., 1969.
- Кальченко Галина Никифорівна : альбом репродукцій. — К., 1969.
- Кальченко Галина Никифорівна // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 285 . — ISBN 5-88500-042-5.
- Лисенко Л. О. Кальченко Галина Никифорівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
- Жадько В. О. Некрополь на Байковій горі : літ.-публіц. вид. — К. : Фенікс, 2008. — С. 107, 268. — ISBN 978-966-8567-13-1.
- Жадько В. О. Український некрополь : іст. наук. довід. — К. : СПД Жадько В. О., 2005. — С. 190. — ISBN 966-8567-01-3.
- Народний художник Української РСР Галина Кальченко : каталог. — К., 1976.
- Яценко В. Немеркнучий талант // Образотворче мистецтво. — 1977. — № 6.
- Видатний майстер скульптурного портрета. До 90-річчя від дня народження Г. Кальченко (1926–1975) // Дати і події, 2016, перше півріччя : календар знамен. дат № 1 (7) / Нац. парлам. б-ка України. – Київ, 2016. – С.41-44.
Це незавершена стаття з мистецтва. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |