Ернст Цермело: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Рядок 32: | Рядок 32: | ||
* [http://dz-srv1.sub.uni-goettingen.de/sub/digbib/loader?did=D82727 ''Die Berechnung der Turnier-Ergebnisse als ein Maximumproblem der Wahrscheinlichkeitsrechnung''.] Mathem.Zeitschrift, 1929. |
* [http://dz-srv1.sub.uni-goettingen.de/sub/digbib/loader?did=D82727 ''Die Berechnung der Turnier-Ergebnisse als ein Maximumproblem der Wahrscheinlichkeitsrechnung''.] Mathem.Zeitschrift, 1929. |
||
* [http://matwbn.icm.edu.pl/tresc.php?wyd=1&tom=16 ''Über Grenzzahlen und Mengenbereiche''.] Fundamenta Mathematicae Bd.16, 1930, S. 29-47. |
* [http://matwbn.icm.edu.pl/tresc.php?wyd=1&tom=16 ''Über Grenzzahlen und Mengenbereiche''.] Fundamenta Mathematicae Bd.16, 1930, S. 29-47. |
||
== Література == |
|||
* {{MacTutor Biography|id=Zermelo}} |
|||
[[cs:Ernst Zermelo]] |
[[cs:Ernst Zermelo]] |
Версія за 16:26, 10 грудня 2009
Ернст Цермело (нім. Ernst Zermelo; 27 липня 1871, Берлін — 21 травня 1953, Фрайбурґ) — німецький математик, який зробив велий внесок в теорію множин і створення аксиоматичних основ математики.
Біографія
Народився в родині берлінського професора. У 1889 році закінчив гімназію та поступив до Берлінського університету. Пізніше навчався в університетах Галле та Фрайбурґа.
1894: захистив докторську дисертацію (по варіаційному численню) у Берлінському унівеситеті. Далі декілька років працює помічником Макса Планка.
1910: займає кафедру математики у Цюрихськом університеті, де працює до 1916 року, після чого призупиняє викладання у зв'язку з погіршення стану здоров'я.
В 1926—1935 роках працює во Фрайбурґе. Після крушения нацистского режима возвращается вновь на эту кафедру.
Помер в 1953 році во Фрайбурґе.
Наукова діяльність
Основною областю досліджень Цермело була теорія множин. Перша його робота на цю тему з'явилась у 1902 році.
В 1904 году появилась самая известная из работ Цермело, в которой он доказал, что любое множество можно вполне упорядочить (см. теорему Цермело). Доказательство, однако, опиралось на так называемую аксиому выбора, которая впервые явно сформулирована именно в этой статье и нередко называется «аксиома Цермело». В дальнейшем роль аксиомы выбора в математике вызвала активную дискуссию разных математических школ, в которой высказывались самые разные мнения — от полной поддержки до абсолютного неприятия. Высказывались также опасения, что применение этой аксиомы может привести к противоречиям. Поэтому Цермело вплотную занялся проблемой построения аксиоматического фундамента теории множеств (1905).
Первую версию системы аксиом теории множеств Цермело опубликовал в 1908 году, она включала 7 аксиом. Позднее Адольф Френкель и Торальф Сколем усовершенствовали её (расширив до 10 аксиом), и в этом виде система аксиом Цермело-Френкеля считается основой современной математики.
Праці
- Untersuchungen zur Variationsrechnung 1894, диссертация.
- Zur Theorie der kürzesten Linien. Jahresbericht DMV 1902.
- E. Zermelo, H. Hahn: Weiterentwicklung der Variationsrechnung in den letzten Jahren. Enzykl.mathem.Wiss. 1904.
- Beweis, dass jede Menge wohlgeordnet werden kann. Mathematische Annalen, 1904. Это первая статья Цермело о полной упорядоченности множеств и аксиоме выбора.
- Beweis, Mathematische Annalen, 1908. Вторая статья на ту же тему.
- Untersuchungen über die Grundlagen der Mengenlehre. Mathem. Annalen, 1908.
- Die Berechnung der Turnier-Ergebnisse als ein Maximumproblem der Wahrscheinlichkeitsrechnung. Mathem.Zeitschrift, 1929.
- Über Grenzzahlen und Mengenbereiche. Fundamenta Mathematicae Bd.16, 1930, S. 29-47.