Самойленко Анатолій Павлович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
доповнення |
|||
Рядок 5: | Рядок 5: | ||
Анатолій Павлович Самойлович народився у у Моринцях Звенигородського району — місце народження Тараса Григоровича Шевченка. Почав писати коли під час служіння в Радянській Армії, його просили звернутись до дивізійної газети з розповіддю про життя взводу, товаришів по зброї. Таким чином він став позаштатним кореспондентом дивізійної газети.<ref name="batjkivshhyna-tarasa"/> |
Анатолій Павлович Самойлович народився у у Моринцях Звенигородського району — місце народження Тараса Григоровича Шевченка. Почав писати коли під час служіння в Радянській Армії, його просили звернутись до дивізійної газети з розповіддю про життя взводу, товаришів по зброї. Таким чином він став позаштатним кореспондентом дивізійної газети.<ref name="batjkivshhyna-tarasa"/> |
||
В 1974 році він має успіх, коли газета «[[Молода гвардія]]» публікує його гуморески. З підтримкою друзів-письменників, він розвиває свій талант, і видає свою першу віршову збірку «Моринська криниця» 1993 році.<ref name="batjkivshhyna-tarasa"/> Член Національної спілки письменників України з 2013 року.<ref name="fku.kubg.edu.ua/> Член Черкаського земляцтва «Шевченків край» та Чернігівського земляцтва в м. Києві. Співпрацює з Чернігівською газетою «[[Отчий поріг]]» |
В 1974 році він має успіх, коли газета «[[Молода гвардія]]» публікує його гуморески. З підтримкою друзів-письменників, він розвиває свій талант, і видає свою першу віршову збірку «Моринська криниця» 1993 році.<ref name="batjkivshhyna-tarasa"/> Член Національної спілки письменників України з 2013 року.<ref name="fku.kubg.edu.ua/> Член Черкаського земляцтва «Шевченків край» та Чернігівського земляцтва в м. Києві. Співпрацює з Чернігівською газетою «[[Отчий поріг]]» Почесного жителя села [[Моринці (Звенигородський район)|Моринці]].<ref name="viche.ck.ua"/> |
||
== Твори == |
== Твори == |
||
Рядок 17: | Рядок 17: | ||
* «Обрії родинного поля». Поезія, проза (2016) |
* «Обрії родинного поля». Поезія, проза (2016) |
||
* «Передзвін Дніпрових берегів». Поезія, проза (2018) |
* «Передзвін Дніпрових берегів». Поезія, проза (2018) |
||
* «У кольорі часу» |
|||
* «З осіннього листа» Лірика, вірші (2022)<ref name="viche.ck.ua"/> |
|||
На його слова написано понад 40 пісень та романсів.<ref name="batjkivshhyna-tarasa"/><ref name="fku.kubg.edu.ua"/> |
На його слова написано понад 40 пісень та романсів.<ref name="batjkivshhyna-tarasa"/><ref name="fku.kubg.edu.ua"/> |
||
Рядок 30: | Рядок 32: | ||
<ref name="batjkivshhyna-tarasa">{{cite web |url=https://www.batjkivshhyna-tarasa.com.ua/mytci/samoilenko.html |title= Анатолій Самойленко |author= |date= |work= |publisher=Національний заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка" |accessdate=January 1, 2024}}</ref> |
<ref name="batjkivshhyna-tarasa">{{cite web |url=https://www.batjkivshhyna-tarasa.com.ua/mytci/samoilenko.html |title= Анатолій Самойленко |author= |date= |work= |publisher=Національний заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка" |accessdate=January 1, 2024}}</ref> |
||
<ref name="fku.kubg.edu.ua">{{cite web |url=https://fku.kubg.edu.ua/informatsiya/studentam/studentske-zhyttia/klub-zustrichei-z-tsikavymy-liudmy/1543-zustrich-z-chlenom-spilky-pysmennykiv-ukrainy-samoilenkom-a-p.html |title=Зустріч з членом Спілки письменників України Самойленком А.П. |author= |date= |work= |publisher=Фаховий коледж «Універсум» Київського столичного університету імені Бориса Грінченка |accessdate=January 1, 2024}}</ref> |
<ref name="fku.kubg.edu.ua">{{cite web |url=https://fku.kubg.edu.ua/informatsiya/studentam/studentske-zhyttia/klub-zustrichei-z-tsikavymy-liudmy/1543-zustrich-z-chlenom-spilky-pysmennykiv-ukrainy-samoilenkom-a-p.html |title=Зустріч з членом Спілки письменників України Самойленком А.П. |author= |date= |work= |publisher=Фаховий коледж «Універсум» Київського столичного університету імені Бориса Грінченка |accessdate=January 1, 2024}}</ref> |
||
<ref name="viche.ck.ua">{{cite web |url=https://viche.ck.ua/zvenigorodshhina/u-morynczyah-na-zvenygorodshhyni-vitaly-poeta-zemlyaka/ |title=У Моринцях на Звенигородщині вітали поета-земляка |author=Марина Камінська |date= 07.07.2022 |work=Вісті Черкащини |publisher= |accessdate=January 1, 2024}}</ref> |
|||
}} |
}} |
||
Версія за 06:15, 1 січня 2024
Анатолій Павлоич Само́йленко (1 травня 1938, Моринці) — український поет і прозаїк.
Життєпис
Анатолій Павлович Самойлович народився у у Моринцях Звенигородського району — місце народження Тараса Григоровича Шевченка. Почав писати коли під час служіння в Радянській Армії, його просили звернутись до дивізійної газети з розповіддю про життя взводу, товаришів по зброї. Таким чином він став позаштатним кореспондентом дивізійної газети.[1]
В 1974 році він має успіх, коли газета «Молода гвардія» публікує його гуморески. З підтримкою друзів-письменників, він розвиває свій талант, і видає свою першу віршову збірку «Моринська криниця» 1993 році.[1] Член Національної спілки письменників України з 2013 року.[2] Член Черкаського земляцтва «Шевченків край» та Чернігівського земляцтва в м. Києві. Співпрацює з Чернігівською газетою «Отчий поріг» Почесного жителя села Моринці.[3]
Твори
Анатолій Самойленко є автором кількох поетичних і прозових книг:
- «Моринська криниця». Лірика, поеми, гумор (1993, 1998)
- «З калинового краю», Поезія, проза (2000)
- «Кобзареве поле». Поезія, поеми, байки, гумор, пісні (2003)
- «Закоханий розмай». Лірика (2006)
- «Роду мого джерело». Поезія, гумор, пісні (2008)
- «Негаснуча зоря Тараса». Поезія. проза (2014)
- «Обрії родинного поля». Поезія, проза (2016)
- «Передзвін Дніпрових берегів». Поезія, проза (2018)
- «У кольорі часу»
- «З осіннього листа» Лірика, вірші (2022)[3]
На його слова написано понад 40 пісень та романсів.[1][2]
Нагороди і почесні звання
- Лауреат премії Міжнародного конкурсу сучасної української пісні «Українська ліра» імені Георгія Кузовкова в номінації «Кращий текст пісні» (м. Санкт-Петербург, 2012 р.). Його романс «Осінні покоси» (музика Валер'яна Стратуци) посів перше місце.
- Лауреат Всеукраїнського конкурсу сучасної української пісні в м. Черкаси (2012 р.). Його пісня «Віра, надія, любов» (музика Володимира Хорта) удостоєна першого місця.
- Лауреат конкурсу «200 років від дня народження Т. Г. Шевченка» (текст пісні «Україна, свята Україна!»), (м. Черкаси).
- Дипломант Черкаської обласної організації Національної Всеукраїнської музичної спілки.
Примітки
- ↑ а б в Анатолій Самойленко. Національний заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка". Процитовано 1 січня 2024.
- ↑ а б Зустріч з членом Спілки письменників України Самойленком А.П. Фаховий коледж «Універсум» Київського столичного університету імені Бориса Грінченка. Процитовано 1 січня 2024.
- ↑ а б Марина Камінська (07.07.2022). У Моринцях на Звенигородщині вітали поета-земляка. Вісті Черкащини. Процитовано 1 січня 2024.
Посилання
- Фотогалерея про Анатолія Самойленко
- Вірші Самойленка на російській мові.