Шполянський Леонтій Васильович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{особа}} |
{{особа}} |
||
'''Леонтій Шполянський''' ({{Lang-lv|Leontijs Špoļanskis}}; [[4 лютого]] [[1886]] — [[7 серпня]] [[1963]]) — [[Латвія|латвійський]] політик |
'''Леонтій Шполянський''' ({{Lang-lv|Leontijs Špoļanskis}}; [[4 лютого]] [[1886]] — [[7 серпня]] [[1963]]) — [[Латвія|латвійський]] політик українського походження. Член 2-го, 3-го та 4-го [[Сейм Латвії|Сейму Латвії]]. |
||
== Життєпис == |
== Життєпис == |
||
Народився 4 лютого 1886 року (22 січня за старим стилем) у [[Київ|Києві]] в родині купця Василя та Тетяни Шполянських<ref>Latvijas Universitātes studentu datu bāze — Latvijas Valsts vēstures arhīvs, 7427. f., 1. apr., 7967. l</ref>. Проте в анкеті, складеній 1941 року (за радянської влади) зазначав, що ''«батьки були простого походження. Мати була неграмотна»''. У цій же анкеті Шполянський зазначав, що його батько за часів Миколи І був кантоністом. Це пояснює пересуди про єврейське коріння Л. В. Шполянського, хоча останній завжди позиціонував себе росіянином і православним<ref name=":0">{{Cite web|url=https://www.russkije.lv/ru/lib/read/leonty-shpolyansky.html|title=Леонтий Шполянский —|website=www.russkije.lv|access-date=2024-06-07}}</ref>. |
Народився 4 лютого 1886 року (22 січня за старим стилем) у [[Київ|Києві]] в родині купця Василя та Тетяни Шполянських<ref>Latvijas Universitātes studentu datu bāze — Latvijas Valsts vēstures arhīvs, 7427. f., 1. apr., 7967. l</ref>. Проте в анкеті, складеній 1941 року (за радянської влади) зазначав, що ''«батьки були простого походження. Мати була неграмотна»''. У цій же анкеті Шполянський зазначав, що його батько за часів Миколи І був [[Кантоніст|кантоністом]]. Це пояснює пересуди про єврейське коріння Л. В. Шполянського, хоча останній завжди позиціонував себе росіянином і православним<ref name=":0">{{Cite web|url=https://www.russkije.lv/ru/lib/read/leonty-shpolyansky.html|title=Леонтий Шполянский —|website=www.russkije.lv|access-date=2024-06-07}}</ref>. |
||
1904 року закінчив Київське комерційне училище і вступив на хімічний факультет [[Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»|Київського політехнічного інституту]]. Покинув навчання на останньому курсі<ref name=":0" />. |
1904 року закінчив Київське комерційне училище і вступив на хімічний факультет [[Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»|Київського політехнічного інституту]]. Покинув навчання на останньому курсі<ref name=":0" />. |
||
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
Під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]] з 1916 по 1918 рік служив у російській армії. У 1920—1922 роках був головою Торф'яного комітету [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УСРР]]. 1922 році переїхав до садиби в околицях [[Прейлі]], яку купив ще 1905 року. З цієї причини отримав латвійське громадянство<ref name=":0" />. |
Під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]] з 1916 по 1918 рік служив у російській армії. У 1920—1922 роках був головою Торф'яного комітету [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УСРР]]. 1922 році переїхав до садиби в околицях [[Прейлі]], яку купив ще 1905 року. З цієї причини отримав латвійське громадянство<ref name=":0" />. |
||
З 1925 по 1934 рік був депутатом Сейму: обирався до 2-го, 3-го і 4-го Сеймів. Представляв Об'єднану партію російських церковно-громадських працівників, так званих «земців»<ref name=":0" /><ref name="ld">{{Cite web|url=http://latgalesdati.du.lv/persona/3555|title=Leontijs Špoļanskis|publisher=Latgales dati|access-date=2015. gada 15. aprīlī}}</ref>. Шполанський був членом 2-го уряду Юрашевського і Цельмінського без права голосу як міністр сільського господарства<ref name=":0" />. Після його звільнення з посади міністра у травні 1929 року партія Шполянського вийшла з коаліції<ref>{{Cite news|url=http://periodika.lv/periodika2-viewer/view/index-dev.html#panel:pp{{!}}issue:/p_001_lkar1929n108{{!}}article: DIVL265{{!}}issueType: P|title=Par Špoļanska izstāšanos no koalīcijas|date=1929. gada 16. maijā|publisher=Latvijas Kareivis|archive-url=https://web.archive.org/web/20200428154535/http://www.periodika.lv/periodika2-viewer/view/index-dev.html#panel:pp{{!}}issue:/p_001_lkar1929n108{{!}}article:DIVL265{{!}}issueType:P|archive-date=2020. gada 28. Aprīlis|access-date=2015. gada 15. aprīlī}}</ref>. На початку 1930-х років у пресі поширювалися чутки про зв'язок Шполянського з посольством [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] у Латвії і про те, що газета ''«Новий голос»'' видається |
З 1925 по 1934 рік був депутатом Сейму: обирався до 2-го, 3-го і 4-го Сеймів. Представляв Об'єднану партію російських церковно-громадських працівників, так званих «земців»<ref name=":0" /><ref name="ld">{{Cite web|url=http://latgalesdati.du.lv/persona/3555|title=Leontijs Špoļanskis|publisher=Latgales dati|access-date=2015. gada 15. aprīlī}}</ref>. Шполанський був членом 2-го уряду Юрашевського і Цельмінського без права голосу як міністр [[Сільське господарство|сільського господарства]]<ref name=":0" />. Після його звільнення з посади міністра у травні 1929 року партія Шполянського вийшла з коаліції<ref>{{Cite news|url=http://periodika.lv/periodika2-viewer/view/index-dev.html#panel:pp{{!}}issue:/p_001_lkar1929n108{{!}}article: DIVL265{{!}}issueType: P|title=Par Špoļanska izstāšanos no koalīcijas|date=1929. gada 16. maijā|publisher=Latvijas Kareivis|archive-url=https://web.archive.org/web/20200428154535/http://www.periodika.lv/periodika2-viewer/view/index-dev.html#panel:pp{{!}}issue:/p_001_lkar1929n108{{!}}article:DIVL265{{!}}issueType:P|archive-date=2020. gada 28. Aprīlis|access-date=2015. gada 15. aprīlī}}</ref>. На початку 1930-х років у пресі поширювалися чутки про зв'язок Шполянського з посольством [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] у Латвії і про те, що газета ''«Новий голос»'' видається за гроші СРСР. Але це не підтвердилось<ref name=":0" />. |
||
1944 |
В 1944 році дружина Шполянського з дітьми залишила Латвію, Леонтій Шполянський залишився в [[Рига|Ризі]], де помер 7 серпня 1963 року<ref name=":0" />. |
||
== Родина == |
== Родина == |
||
Поточна версія на 06:24, 15 серпня 2024
| Шполянський Леонтій Васильович | |
|---|---|
| Народився | 22 січня 1886 Київ, Російська імперія |
| Помер | 7 серпня 1963 (77 років) Рига, Латвійська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР |
| Країна |  Латвія |
| Діяльність | політик, журналіст |
| Знання мов | латиська |
| Посада | депутат Сейму[d][1], депутат Сейму[d][2] і депутат Сейму[d][3] |
Леонтій Шполянський (латис. Leontijs Špoļanskis; 4 лютого 1886 — 7 серпня 1963) — латвійський політик українського походження. Член 2-го, 3-го та 4-го Сейму Латвії.
Народився 4 лютого 1886 року (22 січня за старим стилем) у Києві в родині купця Василя та Тетяни Шполянських[4]. Проте в анкеті, складеній 1941 року (за радянської влади) зазначав, що «батьки були простого походження. Мати була неграмотна». У цій же анкеті Шполянський зазначав, що його батько за часів Миколи І був кантоністом. Це пояснює пересуди про єврейське коріння Л. В. Шполянського, хоча останній завжди позиціонував себе росіянином і православним[5].
1904 року закінчив Київське комерційне училище і вступив на хімічний факультет Київського політехнічного інституту. Покинув навчання на останньому курсі[5].
Під час Першої світової війни з 1916 по 1918 рік служив у російській армії. У 1920—1922 роках був головою Торф'яного комітету УСРР. 1922 році переїхав до садиби в околицях Прейлі, яку купив ще 1905 року. З цієї причини отримав латвійське громадянство[5].
З 1925 по 1934 рік був депутатом Сейму: обирався до 2-го, 3-го і 4-го Сеймів. Представляв Об'єднану партію російських церковно-громадських працівників, так званих «земців»[5][6]. Шполанський був членом 2-го уряду Юрашевського і Цельмінського без права голосу як міністр сільського господарства[5]. Після його звільнення з посади міністра у травні 1929 року партія Шполянського вийшла з коаліції[7]. На початку 1930-х років у пресі поширювалися чутки про зв'язок Шполянського з посольством СРСР у Латвії і про те, що газета «Новий голос» видається за гроші СРСР. Але це не підтвердилось[5].
В 1944 році дружина Шполянського з дітьми залишила Латвію, Леонтій Шполянський залишився в Ризі, де помер 7 серпня 1963 року[5].
Дружина: Євгенія Олексіївна (уроджен. Матушевська; нар. 23 грудня 1885 року в Києві).
Син Ростислав-Михайло (19 листопада 1912, Київ — 25 липня 1991, Париж, Франція). Був членом ризької російської студентської корпорації «Рутенія».
Дочка Ірина-Світлана (17 грудня 1920, Київ — ?).
- ↑ https://www.saeima.lv/lv/par-saeimu/likumdeveju-vesture/2-saeimas-deputati
- ↑ https://www.saeima.lv/lv/par-saeimu/likumdeveju-vesture/3-saeimas-deputati
- ↑ https://www.saeima.lv/lv/par-saeimu/likumdeveju-vesture/4-saeimas-deputati
- ↑ Latvijas Universitātes studentu datu bāze — Latvijas Valsts vēstures arhīvs, 7427. f., 1. apr., 7967. l
- ↑ а б в г д е ж Леонтий Шполянский —. www.russkije.lv. Процитовано 7 червня 2024.
- ↑ Leontijs Špoļanskis. Latgales dati. Процитовано 2015. gada 15. aprīlī.
- ↑ Par Špoļanska izstāšanos no koalīcijas. Latvijas Kareivis. 1929. gada 16. maijā. Архів DIVL265|issueType: P оригіналу за 2020. gada 28. Aprīlis. Процитовано 2015. gada 15. aprīlī.
