Kultura: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
Вилучено вміст Додано вміст
RarBot (обговорення | внесок)
м Додав: Категорія:Засновані в Італії 1947
Bakotyk (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 24: Рядок 24:
}}
}}


'''Kultura'''&nbsp;— польський літературно-політичний часопис, який виходив з 1947 по 2000 рік спочатку в [[Рим]]і, а потім в [[Париж]]і. Засновником та головним редактором журналу був [[Єжи Ґедройць]]. Часопис відігравав важливу роль у польському літературному житті. Часопис публікував полемічні статті Нобелівських лауреатів [[Чеслав Мілош|Чеслава Мілоша]] та [[Шимборська Віслава|Віслави Шимборської]], а також інших польських інтелектуалів таких, як [[Ґомбрович Вітольд|Вітольд Ґомбрович]], [[Марек Гласко]], [[Юзеф Чапський]], [[Анджей Бобковський]], [[Анджей Хцюк]] та ін.<br/>
'''Kultura'''&nbsp;— польський літературно-політичний часопис, який виходив з 1947 по 2000 рік спочатку в [[Рим]]і, а потім в [[Париж]]і. Засновником та головним редактором журналу був [[Єжи Ґедройць]]. Часопис відігравав важливу роль у польському літературному житті. Часопис публікував полемічні статті Нобелівських лауреатів [[Чеслав Мілош|Чеслава Мілоша]] та [[Шимборська Віслава|Віслави Шимборської]], а також інших польських інтелектуалів таких, як [[Ґомбрович Вітольд|Вітольд Ґомбрович]], [[Марек Гласко]], [[Юзеф Чапський]], [[Анджей Бобковський]], [[Анджей Хцюк]] та ін.

З українських еміграційних діячів з «Культурою» співпрацювали [[Богдан Осадчук]], [[Юрій Лавріненко]], [[Юрій Шевельов]], [[Іван Лисяк-Рудницький]], [[Борис Левицький]], [[Іван Кедрин]], [[Кошелівець Іван|Іван Кошелівець ]] та ін.<br/>
З українських еміграційних діячів з «Культурою» співпрацювали [[Богдан Осадчук]], [[Юрій Лавріненко]], [[Юрій Шевельов]], [[Іван Лисяк-Рудницький]], [[Борис Левицький]], [[Іван Кедрин]], [[Кошелівець Іван|Іван Кошелівець]] та ін.
Часопис відіграв важливу роль у примиренні поляків з українцями, білорусами та литовцями тим, що був першим польським інтелектуальним колом, яке в 1950-ті роки захищало ідею визнання повоєнних східних кордонів Польщі. <br/>

Часопис відіграв важливу роль у примиренні поляків з українцями, білорусами та литовцями тим, що був першим польським інтелектуальним колом, яке в 1950-ті роки захищало ідею визнання повоєнних східних кордонів Польщі.

Концепція підтримки незалежності східних сусідів Польщі, вироблена [[Юліуш Мєрошевський|Юліушем Мєрошевським]], мала великий вплив на зовнішню політику Польщі після 1989 року.
Концепція підтримки незалежності східних сусідів Польщі, вироблена [[Юліуш Мєрошевський|Юліушем Мєрошевським]], мала великий вплив на зовнішню політику Польщі після 1989 року.
Журнал припинив існування після смерті Ґедройця згідно з його останньою волею.
Журнал припинив існування після смерті Ґедройця згідно з його останньою волею.

Версія за 07:36, 20 серпня 2024

Kultura
пол. Kultura
Країна видання Італія, Франція
Тематика культура, політика
Періодичність виходу 1 місяць
Мова польська
Головний редактор Єжи Ґедройць
Редактор Єжи Ґедройць
Видавець Instytut Literackid
Засновано 1947
Дата закриття 2000
ISSN 0023-5148 (друковане видання)

kulturaparyska.com

Kultura — польський літературно-політичний часопис, який виходив з 1947 по 2000 рік спочатку в Римі, а потім в Парижі. Засновником та головним редактором журналу був Єжи Ґедройць. Часопис відігравав важливу роль у польському літературному житті. Часопис публікував полемічні статті Нобелівських лауреатів Чеслава Мілоша та Віслави Шимборської, а також інших польських інтелектуалів таких, як Вітольд Ґомбрович, Марек Гласко, Юзеф Чапський, Анджей Бобковський, Анджей Хцюк та ін.

З українських еміграційних діячів з «Культурою» співпрацювали Богдан Осадчук, Юрій Лавріненко, Юрій Шевельов, Іван Лисяк-Рудницький, Борис Левицький, Іван Кедрин, Іван Кошелівець та ін.

Часопис відіграв важливу роль у примиренні поляків з українцями, білорусами та литовцями тим, що був першим польським інтелектуальним колом, яке в 1950-ті роки захищало ідею визнання повоєнних східних кордонів Польщі.

Концепція підтримки незалежності східних сусідів Польщі, вироблена Юліушем Мєрошевським, мала великий вплив на зовнішню політику Польщі після 1989 року. Журнал припинив існування після смерті Ґедройця згідно з його останньою волею.

Українські видання в Бібліотеці «Культури»

З ініціативи і коштом Єжи Ґедройця у Бібліотеці «Культури» з'явилася друком антологія української літератури 1917–1933 років «Розстріляне відродження», що її на замовлення Ґедройця підготував Юрій Лавріненко. «Розстріляне відродження» як пропозиція назви книжки вперше прозвучала у листі Ґедройця до Лавріненка від 13 серпня 1958 року: «Щодо назви. Чи не було би, може, добре дати як загальну назву: „Розстріляне відродження. Антологія 1917–1933 etc.“ Назва тоді звучала би ефектно. З другого боку, скромна назва „Антологія“ може тільки полегшити проникнення за залізну завісу. Що Ви думаєте?»
Після виходу книжки Єжи Ґедройць коштом редакції надіслав був рецензійні примірники антології до Спілки Письменників у Києві та до українських радянських журналів.
У 1969 році у Бібліотеці «Культури» з'явилася друга українська антологія — «дисидентська» — яку на замовлення Ґедройця впорядкував Іван Кошелівець : «Україна 1956–1968».

Джерела

  • Простір свободи. Україна на шпальтах паризької «Культури». Підготувала Богуміла Бердиховська. К.: Критика — 2005 р., 528 с.
  • Єжи Ґедройць — українська еміґрація. Листування 1952–1982 років. Упорядкування, переднє слово і коментарі Боґуміли Бердиховської. — Київ: Критика, 2008

Посилання