Границя міцності

Гіаграма деформування пластичного матеріалу при розтягуванні

Циліндричний зразок після випробування на розтягання

Границя міцності (тимчасовий опір) - умовне механічне напруження, що відповідає найбільшому зусиллю, що досягається в процесі деформування зразка матеріалу, досягнутому до поділу зразка на частини, котре відповідає максимуму на діаграмі деформування і позначається $\sigma _{B}$. Його визначають за формулою:

$\sigma _{B}={\frac {R_{m}}{F_{0}}}$

До настання цього моменту подовження матеріалу розподіляється рівномірно по всій довжині зразка і площа поперечного перерізу зразка змінюється неістотно та рівномірно по всій довжині. Тому для обчислення $\sigma _{B}$ у розрахунковій формулі використовується початкове значення площі $F_{0}$.

Після досягнення зусилля $R_{m}$ при подальшому розтяганні зразка деформація його локалізується і відбувається на невеликій його довжині. Це призводить до утворення місцевого звуження у вигляді шийки (див.рис.) і до зменшення сили розтягування R, незважаючи на те, що напруження у перерізі шийки безперервно зростає. Зменшення розтягувальної сили спостерігається лише при випробуваннях зразка у машині, яка обмежує швидкість зростання деформації (м'яке навантаження). При випробуванні шляхом контролю зростання навантаження (жорстке навантаження), руйнування відбудеться при постійному навантаженні, але із все зростаючою швидкістю.

Іншими характеристиками пружності та міцності матеріалів, що використовуються у практичних розрахунках є, також, границя пружності границя текучості, границя витривалості, границя довгочасної міцності.

Література

• Опір матеріалів. Підручник /Г. С. Писаренко, О. Л. Квітка, Е. С. Уманський. За ред. Г. С. Писаренка — К.: Вища школа,1993 .- 655 с. ISBN 5-11-004083-5

Зовнішеі посилання

• NDT Resourse Center. Tensile Properties.