Іван Асен I

Іван Асень I
Пам'ятник братам Асеням у Софії
Цар Болгарії
Правління	1186—1196
Попередник	соправитель Петра IV
Наступник	Калоян
Біографічні дані
Народження	невідомо Мезія
Смерть	1196 Велико-Тирново, Друге Болгарське царство
Дружина	Єлена
Діти	Іван Асень II Александр
Династія	Асені
Батько	невідомо (?)d
Медіафайли у Вікісховищі

Іван Асень I (болг. Иван Асен I), (? — 1196) — цар Болгарії у 1186—1196 роках. Разом з братом Тодором (цар Петро IV) став засновником Другого Болгарського царства.

Походження

Іван мав двох братів — Тодора та Калояна. Щодо їхнього походження існує кілька теорій. Трьома основними гіпотезами є:

• валаська, згідно з якою, Асені за національністю є румунами чи арумунами,
• болгарська, за якою вони є вихідцями з регіону Валахія,
• тюркська, за якою брати могли мати половецьке чи печенезьке походження, адже їхні імена мають схожість з тюркськими (так, прізвисько Івана Асеня I Білгун є похідною від тюркського слова «мудрий»).

Життєпис

1185 року на території болгарських земель, які тоді належали Візантії, спалахнуло повстання під керівництвом Тодора та Івана Асенів. . Імператор Ісаак II Ангел спорядив кілька кампаній проти болгар, та восени 1185 та 1186 року успіх був на стороні повстанців. 1187-го візантійський імператор знов відрядив військо до Болгарії. Після ж невдалої облоги фортеці Ловеч, він змушений був укласти із повстанцями мир, що фактично означало відродження Болгарської держави.

Болгарія за часів Петра IV та Івана Асеня I

Одним з перших державних питань, якими зайнялися браття, була проблема церкви. Землі знаходилися під юрисдикцією архієпископа Охридського. Та оскільки, кожна незалежна держава повинна мати власну церкву, головою церкви обрали пресвітера Василя, який став патріархом Василем I. Він, в свою чергу, коронував Тодора на царство під іменем Петро ІV. Це ймення мало показувати наступність щодо спадковості нової держави Першому Болгарському царству і попереднім правителям. Іван Асень I став соправителем брата.

У 1193—1194 роках болгарські війська захопили Сердику і селища по гірській частині течії Струми. Через рік оволоділи фортецями Серрес, Струмиця та іншими населеними пунктами в долині Струми. У 1194—1195 в угорців були відвойовані Белградська та Бранічевська області.

1195-го Іван Асень переніс мощі святого Івана Рильського із Софії до Тирново.

Наступного року він став жертвою змови і був вбитий боярином Іванко, що зробив спробу узурпувати болгарський трон та не отримав обіцяної підтримки від Візантії.

Особисте життя

Довгий час вважалося, що єдиною дружиною Івана Асеня була Єлена, від якої він мав двох синів:

• Іван Асен
• Александр

Але при розкопках середньовічної фортеці Червен було знайдено надгробний пам'ятник із написом «На…ден поставих кръст на жена си Мария, Асен цар на Търново…», який свідчить про те, що встановлений він був над могилою Марії, дружини царя Асеня з Тирново. Цей напис, враховуючи те, що цариця Єлена згадується в якості нової цариці, свідцить про те, що Марія була першою дружиною Івана Асеня. Вірогідно, що від неї цар мав доньку Ану.

Література

• Никита Хониат. История. Царствование Алексея Комнина, брата Исаака Ангела [1]
• Павлов, Пламен. Търновските царици. В.Т.:ДАР-РХ, 2006.
• Златарски, Васил, „История на българската държава през Средните векове“, Т.3 „Второ българско царство. България при Асеновци (1187-1280)“, С. 1940, 2-ро изд. С.
• Fine, Jr., John V.A. (1987). The Late Medieval Balkans: A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest. Ann Arbor: University of Michigan Press. ISBN 9780472100798.