Координати: 51°09′10″ пн. ш. 14°59′14″ сх. д. / 51.152777777778° пн. ш. 14.987222222222° сх. д. / 51.152777777778; 14.987222222222

Герліц: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
немає зображення
немає зображень
Рядок 121: Рядок 121:
| [[Зображення:Nikolaikirchhof Görlitz 01.jpg|80px]] || '''Цвинтар Ніколайфрідгоф'''<br />Перша згадка про цвинтар в документах XII століття. || Bogstraße || ||
| [[Зображення:Nikolaikirchhof Görlitz 01.jpg|80px]] || '''Цвинтар Ніколайфрідгоф'''<br />Перша згадка про цвинтар в документах XII століття. || Bogstraße || ||
|-
|-
| [[Зображення:Niko.JPG|80px]] || '''Ніколайкірхе'''<br /> || вулиця Bogstraße || {{SortKey|Roskopf}} Вендель Роскопф || 1452
| || '''Ніколайкірхе'''<br /> || вулиця Bogstraße || {{SortKey|Roskopf}} Вендель Роскопф || 1452
|-
|-
| [[Зображення:Görlitz-Nikolaiturm.jpg|80px]] || '''Ніколайтурм'''<br />Вежа Ніколайтурм є частиною давніх фортифікаційних споруд міста || вулиця Nikolaistraße || || 1250
| [[Зображення:Görlitz-Nikolaiturm.jpg|80px]] || '''Ніколайтурм'''<br />Вежа Ніколайтурм є частиною давніх фортифікаційних споруд міста || вулиця Nikolaistraße || || 1250
Рядок 136: Рядок 136:
|-
|-
| [[Зображення:Goerlitz synagoge.jpg|80px]] || '''Синагога'''<br />Єдина в Саксонії синагога, що не була сплюндрована під час Кришталевої ночі в листопаді 1938 року. || Struvestraße<br />02826 Görlitz ||{{SortKey|Lossow}} Вільям Лоссо, Йозеф Голлер || {{SortKey|1911MMDD}} 1911
| [[Зображення:Goerlitz synagoge.jpg|80px]] || '''Синагога'''<br />Єдина в Саксонії синагога, що не була сплюндрована під час Кришталевої ночі в листопаді 1938 року. || Struvestraße<br />02826 Görlitz ||{{SortKey|Lossow}} Вільям Лоссо, Йозеф Голлер || {{SortKey|1911MMDD}} 1911
|-
| || '''Театр'''<br /> || площа Demianiplatz || || 1851
|-
|-
|}
|}

Версія за 07:52, 28 жовтня 2011

Герліц
Görlitz
Герб Прапор
герб прапор
Нова ратуша Герліца
Нова ратуша Герліца
Нова ратуша Герліца
Основні дані
51°09′10″ пн. ш. 14°59′14″ сх. д. / 51.152777777778° пн. ш. 14.987222222222° сх. д. / 51.152777777778; 14.987222222222
Країна Німеччина
Регіон Саксонія
Столиця для Герліц і Goerlitz Districtd

Межує з

— сусідні нас. пункти
Найсеауе, Зґожелець, Шепсталь ?
Перша згадка 1071
Площа 67,22 км² км²
Населення 56 396 чоловік (2009)
Висота НРМ 201 ± 1 м
Водойма Ниса-Лужицька
Міста-побратими Ам'єн, Мольфетта, Новий Їчин, Зґожелець, Вісбаден (1990), Науса, Ліст, Зельфкант, Оберстдорф
Телефонний код 03581
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів GR
GeoNames 6548602
OSM r409676  ·R
Поштові індекси 02826
Міська влада
Мер міста Йоахим Паулік
Вебсайт goerlitz.de
Мапа
Мапа
Герліц. Карта розташування: Німеччина
Герліц
Герліц
Герліц (Німеччина)
CMNS: Герліц у Вікісховищі

Ге́рліц (нім. Görlitzⓘ, в.-луж. Zhorjelc, н.-луж. Zgórjelc) — найсхідніше місто Німеччини, в землі Саксонія.

Східна частина міста після Другої світової війни була відділена від Герліца й перебуває зараз в Польщі та називається Згожелець. Кордон утворює річка Нейсе. Місто під час війни не було зруйноване, тож тут зберігся найбільший в Німеччині історичний центр міста[1]. У місті більше 4 000 добре відреставрованих пам'яток архітектури[2].

Взимку в місті Герліц місцевий час збігається з офіційним, оскільки 15-й меридіан, за яким визначається Центрально-європейський час, проходить в межах міста.

Історія

ПІд час археологічних розкопок у межах міста знайшли монети Римської імперії. Після того, як німецькі племена в ході Великого переселення народів в IV-му та V-му століттях покинули район східної Верхньої Лужиці, в VII-му і VIII-му столітті тут поселилися слов'янські племена.

В кінці X-го століття майсенський маркграф Геро підкорив слов'ян Верхньої та Нижньої Лужиці і включив їхню територію в Священну Римську імперію. Проте територія довгий час залишалася вогнищем конфлікту між Богемією, Польщею і Священною Римською імперією. Герліц вперше згадується в 1071 році в грамоті короля Генріха IV. Кілька років пізніше територія Верхньої і Нижньої Лужиці в 1075 році як застава і в 1089 році як феод потрапила під владу богемських герцогів і королів, які цим стали володарями міста до 1635 року.

Церква святих Петра і Павла

Під правлінням Асканіїв, які отримали східну частину Верхньої Лужиці разом з містом Герліц в 1253 році у вигляді застави від чеського короля, місто було укріплене і розширене в західному напрямку. В 1303 році Герліц отримав міське право. Після того, як місто було повернуто королю, Іоанн Люксембурзький дозволив поселення євреїв і дав місту кілька привілеїв, у тому числі право на карбування монет. Незабаром місто стало одним з найважливіших торгових міст між Ерфуртом і Бреслау.

Спираючись на економічну силу і королівський привілей 21 серпня 1346 міста Баутцен, Герліц, Циттау, Каменц, Леба та Лаубан заснували Союз шести міст, щоб за дорученням короля богемського і майбутнього німецького імператора Карл IV забезпечити земський мир. Юридично Герліц мало відрізнявся від імперських міст.

З 1377 по 1396 рік місто було столицею герцогства Герліц, яке заснував Карл IV для свого семирічного сина Йоганна фон Герліц. Після його смерті в 1396 році герцогство було скасовано.

Міст в старій частині Герліца

Під час Гуситських воєн в 1429 році тільки були спалені південні та східні слободи, саме місто не постраждало. У XV столітті місто був залучений в суперечку за чеський престол між Їржі з Подебрад і Матвієм I Корвіном. Згодом розбудову міста було розширено. Під правлінням угорського короля Матвія I Корвіна місто в пізньому XV столітті зазнало період розквіту, що тривав до XVI століття. У цей час були побудовані багато будинків і церкви в стилі пізньої готики та відродження.

У 1635 році Герліц разом з Верхньої Лужицею взамін за борги був відданий імператором Саксонії. В ході Тридцятилітньої війни місто було окуповане шведами і сильно зруйноване.

У 1816 місто внаслідок рішень Віденського конгресу Герліц увійшов до прусської провінції Сілезія. Це мало вирішальний вплив на політичний та суспільний розвиток міста. У 1833 році було запроваджено прусське міське право і місто зазнало новий період процвітання. У 1848 році місто було сполучене залізницею з Дрезденом, Берліном і Бреслау. Це сприяло швидкій індустріалізації. Численні споруди з того періоду досі визначають обличчя міста на південь від центру.

У 1945 році відступаючі війська вермахту підірвали всі мости через Нейсе, але місто в основному залишилося неушкодженим. За Потсдамською угодою місто ділиться на німецьку та польську частину Згожелець.

Промисловість

У Герлиці розташований великий вагонобудівний завод VEB Waggonbau Görlitz, що зокрема поставляв пасажирські вагони до СРСР, а згодом до України. З 1998 року завод належить Bombardier Transportation.

Визначні місця

Герліц, що має 4000 пам'яток історії і культури, вважається найбільшим за площею історічним міським центром Німеччини.

Зображення Назва й короткий опис Розташування Митці Дата спорудження
Стара синагога
Знаходиться на вулиці Langen Straße.		 Langenstraße 1853MMDD 
1853
Капелла Анни
 Annengasse / Steinstraße Frenzel 
Ганс Френцель || 1512MMDD
1512
Міст зі старого міста
 На березі Нейсе неподалік від млина Vierradenmühle. фірма Schultz-Brauns & Reinhart 20 жовтня 2004
Біблійний дім
Назва походить від рельєфів на будинку, де зображені біблійні сцени.		 Neißstraße 29
02826 Görlitz		 Ганс Гайнце 1570
Брунатний олень
Про Брунатного оленя є згадка за 1403 рік, щоправда він був названий червоним оленем.		 площа Untermarkt 1722
Герб Корвіна
Герб Матіаса Корвіна.		 Стара Герліцька ратуша над сходами t 1488MMDD 
1488
Товста вежа
ТОвста вежа (також Жіноча вежа) є частиною старих фортифікаційних споруд міста.		 Маріенплац 1250MMDD 
1250
Троїцька церква
Побудована в 1234-1245 роках як монастирська церква францисканців на площі Обермаркт.		 Обермаркт францисканці 1200MMDD 
1234-1245
Склепіння шепоту
Готичне склепіння будинку № 22 на площі Унтермаркт передає найтихший шепіт з одного входу до іншого.		 Унтермаркт 1500MMDD 
um 1500
Фрауенкірхе
 вулиця An der Frauenkirche 1473
Френцельгоф
У будинку поєднуються стилі ренесансу, готики й бароко.		 Унтермаркт 5 Frenzel 
Ганс Френцель || 1515
Золотий якір
Ренесансний будинок.		 вулиця Kränzelstraße 27 1545
Золоте дерево
Один з найцікавіших будинків на площі Унтермаркт.		 Унтермаркт 4 Roskopf 
Вендель Роскопф|| 1538
Гімназія Августум
 площа Klosterplatz
Єврейська баня
Збереглася ванна величиною 2м². Розташована на глибині 5 м під Ніколайкірхе.		 вулиця Nikolaistraße 5 1348
Нова ратуша
Споруджена в стилі неоренесансу в 1903 році.		 Унтермаркт Kröger 
Юрген Крегер || 1903
Цвинтар Ніколайфрідгоф
Перша згадка про цвинтар в документах XII століття.		 Bogstraße
Ніколайкірхе
 вулиця Bogstraße Roskopf 
Вендель Роскопф || 1452
Ніколайтурм
Вежа Ніколайтурм є частиною давніх фортифікаційних споруд міста		 вулиця Nikolaistraße 1250
Райхенбахська вежа
Найвища з трьох вцілілих сторожових веж міста.		 Обермаркт unbekannt 1251 
XIII століття
Церква св. Петра і Павла
Часто сприймається як символ міста.		 вулиця Bei der Peterskirche
02826 Görlitz‎		 1497
Стара ратуша
 Унтермаркт 6 1369MMDD 
1369
Ратушна вежа
У 1511-1516 роках вежа була добудована до 60 м. 1742 року вежу зруйнувала блискавка. Відбудована Самуелем Зукертом.		 Унтермаркт 6 1378MMDD 
1378
Шенгоф
Найстаріший світський ренесансний будинок на північ від Альп.[3]		 вулиця Brüderstraße 8 Roskopf 
Вендель Роскопф || 1526MMDD
1526
Синагога
Єдина в Саксонії синагога, що не була сплюндрована під час Кришталевої ночі в листопаді 1938 року.		 Struvestraße
02826 Görlitz		 Lossow 
Вільям Лоссо, Йозеф Голлер || 1911MMDD
1911
Театр
 площа Demianiplatz 1851

Відомі жителі

Міста-побратими

Примітки

  1. ↑ Stadt Görlitz (Hrsg.): Große Kreisstadt Görlitz Integriertes Stadtentwicklungskonzept INSEK. Dez. 2009, S. 12ff
  2. ↑ Офіційна сторінка міста
  3. ↑ Zgorzelec Europäische Kulturhauptstadt 2010? Görlitz baut Brücken|zugriff=2010-04-05

Література

  • Tino Fröde: Privilegien und Statuten der Oberlausitzer Sechsstädte – Ein Streifzug durch die Organisation des städtischen Lebens in Zittau, Bautzen, Görlitz, Löbau, Kamenz und Lauban in der frühen Neuzeit. Oberlausitzer Verlag, Spitzkunnersdorf 2008, ISBN 978-3-933827-88-3.
  • Andreas Bednarek: Die städtebauliche Entwicklung von Görlitz im 19. Jahrhundert. Stadtverwaltung, Görlitz 1991. (Schriftenreihe des Ratsarchivs der Stadt Görlitz, Band 15)
  • Andreas Bednarek: Streifzüge durch Görlitz. 2. Auflage. Sutton-Verlag, Erfurt 2000, ISBN 3-89702-018-1.
  • Die östliche Oberlausitz im Spiegel der Literatur. In: Görlitzer Magazin. Geschichte und Gegenwart der Stadt Görlitz und ihrer Umgebung. Jg. 1 (1987) ff. Auflage. ISSN 1439-2690.
  • Michael Guggenheimer: Görlitz. Schicht um Schicht. Lusatia, Bautzen 2004, ISBN 3-936758-12-3.
  • Ernst Heinz Lemper: Görlitz. Eine historische Topographie. 2. Auflage. Oettel-Verlag, Görlitz 2009, ISBN 3-932693-63-9.
  • Theodor Neumann: Geschichte von Görlitz. Remer, Görlitz 1850 (online).
  • Doris und Jürgen Sieckmeyer: Görlitz. Das Tor zum Osten. Wienand, Köln 1995, ISBN 3-87909-474-8.
  • Erich Keyser (Hrsg.): Nordostdeutschland. (Deutsches Städtebuch. Handbuch städtischer Geschichte, Band 1). Kohlhammer, Stuttgart 1939.
  • Frank Vater: Architekturführer durch die historische Altstadt von Görlitz. 4. Auflage. Chichinebs, 2009, ISBN 978-3-939177-02-9.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Görlitz

Шаблон:Link FA Шаблон:Link GA

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Герліц&oldid=7919220