Герліц: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
ZéroBot (обговорення | внесок) м r2.7.1) (робот додав: eu:Görlitz |
м Робот: вибрана стаття de:Görlitz; косметичні зміни |
||
Рядок 48: | Рядок 48: | ||
}} |
}} |
||
'''Ге́рліц''' ({{lang-de | {{Audio | De-Görlitz.ogg | Görlitz }}}}, {{lang-hsb | Zhorjelc}}, {{lang-dsb | Zgórjelc}}) — найсхідніше [[місто]] [[Німеччина |
'''Ге́рліц''' ({{lang-de | {{Audio | De-Görlitz.ogg | Görlitz }}}}, {{lang-hsb | Zhorjelc}}, {{lang-dsb | Zgórjelc}}) — найсхідніше [[місто]] [[Німеччина|Німеччини]], в землі [[Вільна держава Саксонія|Саксонія]]. |
||
Східна частина міста після Другої світової війни була відділена від Герліца й перебуває зараз в [[Польща |
Східна частина міста після Другої світової війни була відділена від Герліца й перебуває зараз в [[Польща|Польщі]] та називається [[Згожелець]]. Кордон утворює річка [[Нейсе]]. |
||
Місто під час війни не було зруйноване, тож тут зберігся найбільший в Німеччині історичний центр міста<ref>Stadt Görlitz (Hrsg.): Große Kreisstadt Görlitz Integriertes Stadtentwicklungskonzept INSEK. Dez. 2009, S. 12ff </ref>. У місті більше 4 000 добре відреставрованих пам'яток архітектури<ref>[http://www.goerlitz.de/stadtportrait-von-goerlitz/stadtportrait.html Офіційна сторінка міста]</ref>. |
Місто під час війни не було зруйноване, тож тут зберігся найбільший в Німеччині історичний центр міста<ref>Stadt Görlitz (Hrsg.): Große Kreisstadt Görlitz Integriertes Stadtentwicklungskonzept INSEK. Dez. 2009, S. 12ff </ref>. У місті більше 4 000 добре відреставрованих пам'яток архітектури<ref>[http://www.goerlitz.de/stadtportrait-von-goerlitz/stadtportrait.html Офіційна сторінка міста]</ref>. |
||
Рядок 56: | Рядок 56: | ||
== Історія == |
== Історія == |
||
ПІд час археологічних розкопок у межах міста знайшли монети [[Римська імперія |
ПІд час археологічних розкопок у межах міста знайшли монети [[Римська імперія|Римської імперії]]. Після того, як німецькі племена в ході [[Велике переселення народів|Великого переселення народів]] в IV-му та V-му століттях покинули район східної Верхньої Лужиці, в VII-му і VIII-му столітті тут поселилися слов'янські племена. |
||
В кінці X-го століття майсенський маркграф Геро підкорив слов'ян [[Верхня Лужиця| |
В кінці X-го століття майсенський маркграф Геро підкорив слов'ян [[Верхня Лужиця|Верхньої]] та [[Нижня Лужиця|Нижньої Лужиці]] і включив їхню територію в [[Священна Римська імперія|Священну Римську імперію]]. Проте територія довгий час залишалася вогнищем конфлікту між [[Чехія (історична область)|Богемією]], [[Польща|Польщею]] і Священною Римською імперією. Герліц вперше згадується в 1071 році в грамоті короля [[Генріх IV (імператор Священної Римської імперії)|Генріха IV]]. Кілька років пізніше територія Верхньої і Нижньої Лужиці в 1075 році як застава і в 1089 році як [[феод]] потрапила під владу богемських герцогів і королів, які цим стали володарями міста до 1635 року. |
||
[[Файл:goerlitz stadtansicht.jpg | thumb | left | Церква святих Петра і Павла]] |
[[Файл:goerlitz stadtansicht.jpg | thumb | left | Церква святих Петра і Павла]] |
||
Під правлінням [[Асканії |
Під правлінням [[Асканії|Асканіїв]], які отримали східну частину Верхньої Лужиці разом з містом Герліц в 1253 році у вигляді застави від чеського короля, місто було укріплене і розширене в західному напрямку. В 1303 році Герліц отримав міське право. Після того, як місто було повернуто королю, [[Іоанн Люксембурзький]] дозволив поселення [[євреї]]в і дав місту кілька привілеїв, у тому числі право на карбування монет. Незабаром місто стало одним з найважливіших торгових міст між [[Ерфурт]]ом і [[Бреслау]]. |
||
Спираючись на економічну силу і королівський привілей 21 серпня 1346 міста [[Баутцен]], Герліц, [[Циттау]], [[Каменц]], [[Леба]] та [[Лаубан]] заснували [[Союз шести міст]], щоб за дорученням короля богемського і майбутнього німецького імператора [[Карл IV (імператор Священної Римської імперії) |
Спираючись на економічну силу і королівський привілей 21 серпня 1346 міста [[Баутцен]], Герліц, [[Циттау]], [[Каменц]], [[Леба]] та [[Лаубан]] заснували [[Союз шести міст]], щоб за дорученням короля богемського і майбутнього німецького імператора [[Карл IV (імператор Священної Римської імперії)|Карл IV]] забезпечити земський мир. Юридично Герліц мало відрізнявся від [[Імперський місто|імперських міст]]. |
||
З 1377 по 1396 рік місто було столицею герцогства Герліц, яке заснував Карл IV для свого семирічного сина Йоганна фон Герліц. Після його смерті в 1396 році герцогство було скасовано. |
З 1377 по 1396 рік місто було столицею герцогства Герліц, яке заснував Карл IV для свого семирічного сина Йоганна фон Герліц. Після його смерті в 1396 році герцогство було скасовано. |
||
Рядок 69: | Рядок 69: | ||
[[Файл:Goerlitz-altstadtbruecke pl1.jpg | thumb | Міст в старій частині Герліца]] |
[[Файл:Goerlitz-altstadtbruecke pl1.jpg | thumb | Міст в старій частині Герліца]] |
||
Під час [[Гуситські війни |
Під час [[Гуситські війни|Гуситських воєн]] в 1429 році тільки були спалені південні та східні слободи, саме місто не постраждало. У XV столітті місто був залучений в суперечку за чеський престол між [[Їржі з Подебрад]] і Матвієм I Корвіном. Згодом розбудову міста було розширено. Під правлінням угорського короля Матвія I Корвіна місто в пізньому XV столітті зазнало період розквіту, що тривав до XVI століття. У цей час були побудовані багато будинків і церкви в стилі пізньої [[готика|готики]] та [[Епоха Відродження|відродження]]. |
||
У 1635 році Герліц разом з Верхньої Лужицею взамін за борги був відданий імператором [[Саксонія|Саксонії]]. В ході [[Тридцятирічна війна |
У 1635 році Герліц разом з Верхньої Лужицею взамін за борги був відданий імператором [[Саксонія|Саксонії]]. В ході [[Тридцятирічна війна|Тридцятилітньої війни]] місто було окуповане шведами і сильно зруйноване. |
||
У 1816 місто внаслідок рішень [[Віденський конгрес |
У 1816 місто внаслідок рішень [[Віденський конгрес|Віденського конгресу]] Герліц увійшов до [[Пруссія|прусської]] провінції [[Сілезія]]. Це мало вирішальний вплив на політичний та суспільний розвиток міста. У 1833 році було запроваджено прусське міське право і місто зазнало новий період процвітання. У 1848 році місто було сполучене залізницею з [[Дрезден]]ом, [[Берлін]]ом і [[Бреслау]]. Це сприяло швидкій індустріалізації. Численні споруди з того періоду досі визначають обличчя міста на південь від центру. |
||
У 1945 році відступаючі війська [[вермахт]]у підірвали всі мости через [[Нейсе]], але місто в основному залишилося неушкодженим. За [[Потсдамської угода (1945) |
У 1945 році відступаючі війська [[вермахт]]у підірвали всі мости через [[Нейсе]], але місто в основному залишилося неушкодженим. За [[Потсдамської угода (1945)|Потсдамською угодою]] місто ділиться на німецьку та польську частину [[Згожелець]]. |
||
== Промисловість == |
== Промисловість == |
||
У Герлиці розташований великий [[Вагонобудування |
У Герлиці розташований великий [[Вагонобудування|вагонобудівний]] завод [[VEB Waggonbau Görlitz]], що зокрема поставляв пасажирські вагони до [[СРСР]], а згодом до [[Україна|України]]. З 1998 року завод належить [[Bombardier Transportation]]. |
||
== Визначні місця == |
== Визначні місця == |
||
Рядок 87: | Рядок 87: | ||
! class=unsortable | Зображення !! Назва й короткий опис !! Розташування !! Митці !! Дата спорудження |
! class=unsortable | Зображення !! Назва й короткий опис !! Розташування !! Митці !! Дата спорудження |
||
|- |
|- |
||
| [[ |
| [[Файл:Alte synagoge goerlitz.JPG|80px]]|| '''Стара синагога'''<br />Знаходиться на вулиці Langen Straße. || Langenstraße || || {{SortKey|1853MMDD}} 1853 |
||
|- |
|- |
||
| [[ |
| [[Файл:Annenkapelle goerlitz.JPG|80px]]|| '''Капелла Анни'''<br /> || Annengasse / Steinstraße || {{SortKey|Frenzel}} Ганс Френцель || {{SortKey|1512MMDD}} 1512 |
||
|- |
|- |
||
| [[ |
| [[Файл:Altstadtbruecke goerlitz gnu photo behrendt.jpg|80px]] || '''Міст зі старого міста'''<br /> || На березі [[Нейсе]] неподалік від млина Vierradenmühle. || фірма Schultz-Brauns & Reinhart || 20 жовтня 2004 |
||
|- |
|- |
||
| [[ |
| [[Файл:Bundesarchiv Bild 183-14602-0002, Görlitz, Neiße-Straße, Renaissancebau.jpg|80px]] || '''Біблійний дім'''<br />Назва походить від рельєфів на будинку, де зображені біблійні сцени. || Neißstraße 29<br />02826 Görlitz || Ганс Гайнце || 1570 |
||
|- |
|- |
||
| [[ |
| [[Файл:RIMG0166.JPG|80px]]|| '''Брунатний олень'''<br />Про Брунатного оленя є згадка за 1403 рік, щоправда він був названий червоним оленем. || площа Untermarkt || || 1722 |
||
|- |
|- |
||
| [[ |
| [[Файл:Görlitz Rathaustreppe 2008.jpg|80px]] || '''Герб Корвіна'''<br />Герб Матіаса Корвіна. || Стара Герліцька ратуша над сходами || t || {{SortKey|1488MMDD}} 1488 |
||
|- |
|- |
||
| [[ |
| [[Файл:Dicker Turm Goerlitz.jpg|80px]] || '''Товста вежа'''<br />ТОвста вежа (також Жіноча вежа) є частиною старих фортифікаційних споруд міста. || [[Маріенплац (Герліц)|Маріенплац]] || || {{SortKey|1250MMDD}} 1250 |
||
|- |
|- |
||
| [[ |
| [[Файл:Dreifaltigkeitskirche Goerlitz.jpg|80px]] || '''Троїцька церква'''<br />Побудована в 1234-1245 роках як монастирська церква францисканців на площі Обермаркт. || Обермаркт || [[францисканці]] || {{SortKey|1200MMDD}} 1234-1245 |
||
|- |
|- |
||
| [[ |
| [[Файл:Görlitz Untermarkt 22 Flüsterbogen.jpg|80px]] || '''Склепіння шепоту'''<br />Готичне склепіння будинку № 22 на площі Унтермаркт передає найтихший шепіт з одного входу до іншого. || Унтермаркт || || {{SortKey|1500MMDD}} um 1500 |
||
|- |
|- |
||
| [[ |
| [[Файл:Frauenkirche Goerlitz.jpg|80px]] || '''Фрауенкірхе'''<br /> || вулиця An der Frauenkirche || || 1473 |
||
|- |
|- |
||
| [[ |
| [[Файл:Frenzelhof.JPG|80px]]|| '''Френцельгоф'''<br />У будинку поєднуються стилі ренесансу, готики й бароко.|| Унтермаркт 5 || {{SortKey|Frenzel}} Ганс Френцель || 1515 |
||
|- |
|- |
||
| [[ |
| [[Файл:Anker goerlitz.JPG|80px]]|| '''Золотий якір'''<br />Ренесансний будинок. || вулиця Kränzelstraße 27 || || 1545 |
||
|- |
|- |
||
| [[ |
| [[Файл:Goldener baum goerlitz.JPG|80px]]|| '''Золоте дерево'''<br />Один з найцікавіших будинків на площі Унтермаркт. || Унтермаркт 4 || {{SortKey|Roskopf}} Вендель Роскопф|| 1538 |
||
|- |
|- |
||
| [[ |
| [[Файл:Klosterschule goerlitz.jpg|80px]] || '''Гімназія Августум'''<br /> || площа Klosterplatz || || |
||
|- |
|- |
||
| || '''Єврейська баня'''<br />Збереглася ванна величиною 2м². Розташована на глибині 5 м під Ніколайкірхе. || вулиця Nikolaistraße 5 || || 1348 |
| || '''Єврейська баня'''<br />Збереглася ванна величиною 2м². Розташована на глибині 5 м під Ніколайкірхе. || вулиця Nikolaistraße 5 || || 1348 |
||
|- |
|- |
||
| [[ |
| [[Файл:Goerlitz-Neues Rathaus von Osten-20110626.jpg|80px]] || '''Нова ратуша'''<br />Споруджена в стилі неоренесансу в 1903 році.|| Унтермаркт || {{SortKey|Kröger}} Юрген Крегер || 1903 |
||
|- |
|- |
||
| [[ |
| [[Файл:Nikolaikirchhof Görlitz 01.jpg|80px]] || '''Цвинтар Ніколайфрідгоф'''<br />Перша згадка про цвинтар в документах XII століття. || Bogstraße || || |
||
|- |
|- |
||
| || '''Ніколайкірхе'''<br /> || вулиця Bogstraße || {{SortKey|Roskopf}} Вендель Роскопф || 1452 |
| || '''Ніколайкірхе'''<br /> || вулиця Bogstraße || {{SortKey|Roskopf}} Вендель Роскопф || 1452 |
||
|- |
|- |
||
| [[ |
| [[Файл:Görlitz-Nikolaiturm.jpg|80px]] || '''Ніколайтурм'''<br />Вежа Ніколайтурм є частиною давніх фортифікаційних споруд міста || вулиця Nikolaistraße || || 1250 |
||
|- |
|- |
||
| [[ |
| [[Файл:Reichenbacher Turm Goerlitz.jpg|80px]] || '''Райхенбахська вежа'''<br />Найвища з трьох вцілілих сторожових веж міста. || Обермаркт || unbekannt || {{SortKey|1251}} XIII століття |
||
|- |
|- |
||
| [[ |
| [[Файл:Goerlitz stadtansicht.jpg|80px]] || '''Церква св. Петра і Павла'''<br />Часто сприймається як символ міста. || вулиця Bei der Peterskirche<br />02826 Görlitz || || 1497 |
||
|- |
|- |
||
| [[ |
| [[Файл:Görlitz Altes Rathaus 2008.jpg|80px]] || '''Стара ратуша'''<br /> || Унтермаркт 6 || || {{SortKey|1369MMDD}} 1369 |
||
|- |
|- |
||
| [[ |
| [[Файл:Görlitz-Bruederstr-rathausturm.jpg|80px]] || '''Ратушна вежа'''<br />У 1511-1516 роках вежа була добудована до 60 м. 1742 року вежу зруйнувала блискавка. Відбудована Самуелем Зукертом. || Унтермаркт 6 || || {{SortKey|1378MMDD}} 1378 |
||
|- |
|- |
||
|[[ |
|[[Файл:Goerlitz-Schoenhof von Westen-20110626.jpg|80px]] || '''Шенгоф'''<br />Найстаріший світський ренесансний будинок на північ від Альп.<ref>[http://www.mdr.de/kultur/1356340-hintergrund-1378499.html|titel=Mit Zgorzelec Europäische Kulturhauptstadt 2010? Görlitz baut Brücken|zugriff=2010-04-05]</ref> || вулиця Brüderstraße 8 || {{SortKey|Roskopf}} Вендель Роскопф || {{SortKey|1526MMDD}} 1526 |
||
|- |
|- |
||
| [[ |
| [[Файл:Goerlitz synagoge.jpg|80px]] || '''Синагога'''<br />Єдина в Саксонії синагога, що не була сплюндрована під час Кришталевої ночі в листопаді 1938 року. || Struvestraße<br />02826 Görlitz ||{{SortKey|Lossow}} Вільям Лоссо, Йозеф Голлер || {{SortKey|1911MMDD}} 1911 |
||
|- |
|- |
||
| || '''Театр'''<br /> || площа Demianiplatz || || 1851 |
| || '''Театр'''<br /> || площа Demianiplatz || || 1851 |
||
Рядок 179: | Рядок 179: | ||
* [http://www.stadtwiki-goerlitz.de/ Stadtwiki Görlitz] |
* [http://www.stadtwiki-goerlitz.de/ Stadtwiki Görlitz] |
||
* [http://www.unser-goerlitz.de/ unser-goerlitz – інформацийний портал про Герліц] |
* [http://www.unser-goerlitz.de/ unser-goerlitz – інформацийний портал про Герліц] |
||
⚫ | |||
{{Link GA | de}} |
|||
[[Категорія:Міста Саксонії]] |
[[Категорія:Міста Саксонії]] |
||
Рядок 184: | Рядок 186: | ||
[[Категорія:Герліц]] |
[[Категорія:Герліц]] |
||
{{Link FA |
{{Link FA|de}} |
||
⚫ | |||
[[af:Görlitz]] |
[[af:Görlitz]] |
Версія за 06:09, 10 грудня 2011
Герліц Görlitz | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
Нова ратуша Герліца | ||||||||
Основні дані | ||||||||
51°09′10″ пн. ш. 14°59′14″ сх. д. / 51.15277777780577395° пн. ш. 14.987222222249779° сх. д.Координати: 51°09′10″ пн. ш. 14°59′14″ сх. д. / 51.15277777780577395° пн. ш. 14.987222222249779° сх. д. | ||||||||
Країна | Німеччина | |||||||
Регіон | Саксонія | |||||||
Столиця для | Герліц і Goerlitz Districtd | |||||||
Межує з
| ||||||||
Перша згадка | 1071 | |||||||
Площа | 67,22 км² км² | |||||||
Населення | 56 396 чоловік (2009) | |||||||
Висота НРМ | 201 ± 1 м | |||||||
Водойма | Ниса-Лужицька | |||||||
Міста-побратими | Ам'єн, Мольфетта, Новий Їчин, Зґожелець, Вісбаден (1990), Науса, Ліст, Зельфкант, Оберстдорф | |||||||
Телефонний код | 03581 | |||||||
Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 | |||||||
Номери автомобілів | GR | |||||||
GeoNames | 6548602 | |||||||
OSM | r409676 ·R | |||||||
Поштові індекси | 02826 | |||||||
Міська влада | ||||||||
Мер міста | Йоахим Паулік | |||||||
Вебсайт | goerlitz.de | |||||||
Мапа | ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
Герліц у Вікісховищі |
Ге́рліц (нім. ⓘ, в.-луж. Zhorjelc, н.-луж. Zgórjelc) — найсхідніше місто Німеччини, в землі Саксонія.
Східна частина міста після Другої світової війни була відділена від Герліца й перебуває зараз в Польщі та називається Згожелець. Кордон утворює річка Нейсе. Місто під час війни не було зруйноване, тож тут зберігся найбільший в Німеччині історичний центр міста[1]. У місті більше 4 000 добре відреставрованих пам'яток архітектури[2].
Взимку в місті Герліц місцевий час збігається з офіційним, оскільки 15-й меридіан, за яким визначається Центрально-європейський час, проходить в межах міста.
Історія
ПІд час археологічних розкопок у межах міста знайшли монети Римської імперії. Після того, як німецькі племена в ході Великого переселення народів в IV-му та V-му століттях покинули район східної Верхньої Лужиці, в VII-му і VIII-му столітті тут поселилися слов'янські племена.
В кінці X-го століття майсенський маркграф Геро підкорив слов'ян Верхньої та Нижньої Лужиці і включив їхню територію в Священну Римську імперію. Проте територія довгий час залишалася вогнищем конфлікту між Богемією, Польщею і Священною Римською імперією. Герліц вперше згадується в 1071 році в грамоті короля Генріха IV. Кілька років пізніше територія Верхньої і Нижньої Лужиці в 1075 році як застава і в 1089 році як феод потрапила під владу богемських герцогів і королів, які цим стали володарями міста до 1635 року.
Під правлінням Асканіїв, які отримали східну частину Верхньої Лужиці разом з містом Герліц в 1253 році у вигляді застави від чеського короля, місто було укріплене і розширене в західному напрямку. В 1303 році Герліц отримав міське право. Після того, як місто було повернуто королю, Іоанн Люксембурзький дозволив поселення євреїв і дав місту кілька привілеїв, у тому числі право на карбування монет. Незабаром місто стало одним з найважливіших торгових міст між Ерфуртом і Бреслау.
Спираючись на економічну силу і королівський привілей 21 серпня 1346 міста Баутцен, Герліц, Циттау, Каменц, Леба та Лаубан заснували Союз шести міст, щоб за дорученням короля богемського і майбутнього німецького імператора Карл IV забезпечити земський мир. Юридично Герліц мало відрізнявся від імперських міст.
З 1377 по 1396 рік місто було столицею герцогства Герліц, яке заснував Карл IV для свого семирічного сина Йоганна фон Герліц. Після його смерті в 1396 році герцогство було скасовано.
Під час Гуситських воєн в 1429 році тільки були спалені південні та східні слободи, саме місто не постраждало. У XV столітті місто був залучений в суперечку за чеський престол між Їржі з Подебрад і Матвієм I Корвіном. Згодом розбудову міста було розширено. Під правлінням угорського короля Матвія I Корвіна місто в пізньому XV столітті зазнало період розквіту, що тривав до XVI століття. У цей час були побудовані багато будинків і церкви в стилі пізньої готики та відродження.
У 1635 році Герліц разом з Верхньої Лужицею взамін за борги був відданий імператором Саксонії. В ході Тридцятилітньої війни місто було окуповане шведами і сильно зруйноване.
У 1816 місто внаслідок рішень Віденського конгресу Герліц увійшов до прусської провінції Сілезія. Це мало вирішальний вплив на політичний та суспільний розвиток міста. У 1833 році було запроваджено прусське міське право і місто зазнало новий період процвітання. У 1848 році місто було сполучене залізницею з Дрезденом, Берліном і Бреслау. Це сприяло швидкій індустріалізації. Численні споруди з того періоду досі визначають обличчя міста на південь від центру.
У 1945 році відступаючі війська вермахту підірвали всі мости через Нейсе, але місто в основному залишилося неушкодженим. За Потсдамською угодою місто ділиться на німецьку та польську частину Згожелець.
Промисловість
У Герлиці розташований великий вагонобудівний завод VEB Waggonbau Görlitz, що зокрема поставляв пасажирські вагони до СРСР, а згодом до України. З 1998 року завод належить Bombardier Transportation.
Визначні місця
Герліц, що має 4000 пам'яток історії і культури, вважається найбільшим за площею історічним міським центром Німеччини.
Зображення | Назва й короткий опис | Розташування | Митці | Дата спорудження |
---|---|---|---|---|
Стара синагога Знаходиться на вулиці Langen Straße. |
Langenstraße | 1853 |
||
Капелла Анни |
Annengasse / Steinstraße | Ганс Френцель ||
1512
|
||
Міст зі старого міста |
На березі Нейсе неподалік від млина Vierradenmühle. | фірма Schultz-Brauns & Reinhart | 20 жовтня 2004 | |
Біблійний дім Назва походить від рельєфів на будинку, де зображені біблійні сцени. |
Neißstraße 29 02826 Görlitz |
Ганс Гайнце | 1570 | |
Брунатний олень Про Брунатного оленя є згадка за 1403 рік, щоправда він був названий червоним оленем. |
площа Untermarkt | 1722 | ||
Герб Корвіна Герб Матіаса Корвіна. |
Стара Герліцька ратуша над сходами | t | 1488 |
|
Товста вежа ТОвста вежа (також Жіноча вежа) є частиною старих фортифікаційних споруд міста. |
Маріенплац | 1250 |
||
Троїцька церква Побудована в 1234-1245 роках як монастирська церква францисканців на площі Обермаркт. |
Обермаркт | францисканці | 1234-1245 |
|
Склепіння шепоту Готичне склепіння будинку № 22 на площі Унтермаркт передає найтихший шепіт з одного входу до іншого. |
Унтермаркт | um 1500 |
||
Фрауенкірхе |
вулиця An der Frauenkirche | 1473 | ||
Френцельгоф У будинку поєднуються стилі ренесансу, готики й бароко. |
Унтермаркт 5 | Ганс Френцель || 1515 |
||
Золотий якір Ренесансний будинок. |
вулиця Kränzelstraße 27 | 1545 | ||
Золоте дерево Один з найцікавіших будинків на площі Унтермаркт. |
Унтермаркт 4 | Вендель Роскопф|| 1538 |
||
Гімназія Августум |
площа Klosterplatz | |||
Єврейська баня Збереглася ванна величиною 2м². Розташована на глибині 5 м під Ніколайкірхе. |
вулиця Nikolaistraße 5 | 1348 | ||
Нова ратуша Споруджена в стилі неоренесансу в 1903 році. |
Унтермаркт | Юрген Крегер || 1903 |
||
Цвинтар Ніколайфрідгоф Перша згадка про цвинтар в документах XII століття. |
Bogstraße | |||
Ніколайкірхе |
вулиця Bogstraße | Вендель Роскопф || 1452 |
||
Ніколайтурм Вежа Ніколайтурм є частиною давніх фортифікаційних споруд міста |
вулиця Nikolaistraße | 1250 | ||
Райхенбахська вежа Найвища з трьох вцілілих сторожових веж міста. |
Обермаркт | unbekannt | XIII століття |
|
Церква св. Петра і Павла Часто сприймається як символ міста. |
вулиця Bei der Peterskirche 02826 Görlitz |
1497 | ||
Стара ратуша |
Унтермаркт 6 | 1369 |
||
Ратушна вежа У 1511-1516 роках вежа була добудована до 60 м. 1742 року вежу зруйнувала блискавка. Відбудована Самуелем Зукертом. |
Унтермаркт 6 | 1378 |
||
Шенгоф Найстаріший світський ренесансний будинок на північ від Альп.[3] |
вулиця Brüderstraße 8 | Вендель Роскопф ||
1526
|
||
Синагога Єдина в Саксонії синагога, що не була сплюндрована під час Кришталевої ночі в листопаді 1938 року. |
Struvestraße 02826 Görlitz |
Вільям Лоссо, Йозеф Голлер ||
1911
|
||
Театр |
площа Demianiplatz | 1851 |
Відомі жителі
- Якоб Беме — німецький філософ
- Оскар Морґенштерн — американський економіст німецького походження
- Йоганн Крістоф Бротце
- Райнгарт Козеллек — історик
- Єнс Єреміс — футболіст
- Карл Людвіг Кальбаум — психіатр
- Вільгельміна Герцліб — видавець, подруга Гете
- Міхаель Баллак — футболіст
- Карл Моріц Шуман — ботанік, куратор ботанічного саду та музею в Берліні, таксономіст
Міста-побратими
Примітки
- ↑ Stadt Görlitz (Hrsg.): Große Kreisstadt Görlitz Integriertes Stadtentwicklungskonzept INSEK. Dez. 2009, S. 12ff
- ↑ Офіційна сторінка міста
- ↑ Zgorzelec Europäische Kulturhauptstadt 2010? Görlitz baut Brücken|zugriff=2010-04-05
Література
- Tino Fröde: Privilegien und Statuten der Oberlausitzer Sechsstädte – Ein Streifzug durch die Organisation des städtischen Lebens in Zittau, Bautzen, Görlitz, Löbau, Kamenz und Lauban in der frühen Neuzeit. Oberlausitzer Verlag, Spitzkunnersdorf 2008, ISBN 978-3-933827-88-3.
- Andreas Bednarek: Die städtebauliche Entwicklung von Görlitz im 19. Jahrhundert. Stadtverwaltung, Görlitz 1991. (Schriftenreihe des Ratsarchivs der Stadt Görlitz, Band 15)
- Andreas Bednarek: Streifzüge durch Görlitz. 2. Auflage. Sutton-Verlag, Erfurt 2000, ISBN 3-89702-018-1.
- Die östliche Oberlausitz im Spiegel der Literatur. In: Görlitzer Magazin. Geschichte und Gegenwart der Stadt Görlitz und ihrer Umgebung. Jg. 1 (1987) ff. Auflage. ISSN 1439-2690.
- Michael Guggenheimer: Görlitz. Schicht um Schicht. Lusatia, Bautzen 2004, ISBN 3-936758-12-3.
- Ernst Heinz Lemper: Görlitz. Eine historische Topographie. 2. Auflage. Oettel-Verlag, Görlitz 2009, ISBN 3-932693-63-9.
- Theodor Neumann: Geschichte von Görlitz. Remer, Görlitz 1850 (online).
- Doris und Jürgen Sieckmeyer: Görlitz. Das Tor zum Osten. Wienand, Köln 1995, ISBN 3-87909-474-8.
- Erich Keyser (Hrsg.): Nordostdeutschland. (Deutsches Städtebuch. Handbuch städtischer Geschichte, Band 1). Kohlhammer, Stuttgart 1939.
- Frank Vater: Architekturführer durch die historische Altstadt von Görlitz. 4. Auflage. Chichinebs, 2009, ISBN 978-3-939177-02-9.