Герліц: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
ZéroBot (обговорення | внесок)
м r2.7.1) (робот додав: eu:Görlitz
EmausBot (обговорення | внесок)
м Робот: вибрана стаття de:Görlitz; косметичні зміни
Рядок 48: Рядок 48:
}}
}}


'''Ге́рліц''' ({{lang-de | {{Audio | De-Görlitz.ogg | Görlitz }}}}, {{lang-hsb | Zhorjelc}}, {{lang-dsb | Zgórjelc}}) — найсхідніше [[місто]] [[Німеччина | Німеччини]], в землі [[Вільна держава Саксонія | Саксонія]].
'''Ге́рліц''' ({{lang-de | {{Audio | De-Görlitz.ogg | Görlitz }}}}, {{lang-hsb | Zhorjelc}}, {{lang-dsb | Zgórjelc}}) — найсхідніше [[місто]] [[Німеччина|Німеччини]], в землі [[Вільна держава Саксонія|Саксонія]].


Східна частина міста після Другої світової війни була відділена від Герліца й перебуває зараз в [[Польща | Польщі]] та називається [[Згожелець]]. Кордон утворює річка [[Нейсе]].
Східна частина міста після Другої світової війни була відділена від Герліца й перебуває зараз в [[Польща|Польщі]] та називається [[Згожелець]]. Кордон утворює річка [[Нейсе]].
Місто під час війни не було зруйноване, тож тут зберігся найбільший в Німеччині історичний центр міста<ref>Stadt Görlitz (Hrsg.): Große Kreisstadt Görlitz Integriertes Stadtentwicklungskonzept INSEK. Dez. 2009, S. 12ff </ref>. У місті більше 4 000 добре відреставрованих пам'яток архітектури<ref>[http://www.goerlitz.de/stadtportrait-von-goerlitz/stadtportrait.html Офіційна сторінка міста]</ref>.
Місто під час війни не було зруйноване, тож тут зберігся найбільший в Німеччині історичний центр міста<ref>Stadt Görlitz (Hrsg.): Große Kreisstadt Görlitz Integriertes Stadtentwicklungskonzept INSEK. Dez. 2009, S. 12ff </ref>. У місті більше 4 000 добре відреставрованих пам'яток архітектури<ref>[http://www.goerlitz.de/stadtportrait-von-goerlitz/stadtportrait.html Офіційна сторінка міста]</ref>.


Рядок 56: Рядок 56:


== Історія ==
== Історія ==
ПІд час археологічних розкопок у межах міста знайшли монети [[Римська імперія | Римської імперії]]. Після того, як німецькі племена в ході [[Велике переселення народів | Великого переселення народів]] в IV-му та V-му століттях покинули район східної Верхньої Лужиці, в VII-му і VIII-му столітті тут поселилися слов'янські племена.
ПІд час археологічних розкопок у межах міста знайшли монети [[Римська імперія|Римської імперії]]. Після того, як німецькі племена в ході [[Велике переселення народів|Великого переселення народів]] в IV-му та V-му століттях покинули район східної Верхньої Лужиці, в VII-му і VIII-му столітті тут поселилися слов'янські племена.


В кінці X-го століття майсенський маркграф Геро підкорив слов'ян [[Верхня Лужиця| Верхньої]] та [[Нижня Лужиця| Нижньої Лужиці]] і включив їхню територію в [[Священна Римська імперія | Священну Римську імперію]]. Проте територія довгий час залишалася вогнищем конфлікту між [[Чехія (історична область) | Богемією]], [[Польща | Польщею]] і Священною Римською імперією. Герліц вперше згадується в 1071 році в грамоті короля [[Генріх IV (імператор Священної Римської імперії) | Генріха IV]]. Кілька років пізніше територія Верхньої і Нижньої Лужиці в 1075 році як застава і в 1089 році як [[феод]] потрапила під владу богемських герцогів і королів, які цим стали володарями міста до 1635 року.
В кінці X-го століття майсенський маркграф Геро підкорив слов'ян [[Верхня Лужиця|Верхньої]] та [[Нижня Лужиця|Нижньої Лужиці]] і включив їхню територію в [[Священна Римська імперія|Священну Римську імперію]]. Проте територія довгий час залишалася вогнищем конфлікту між [[Чехія (історична область)|Богемією]], [[Польща|Польщею]] і Священною Римською імперією. Герліц вперше згадується в 1071 році в грамоті короля [[Генріх IV (імператор Священної Римської імперії)|Генріха IV]]. Кілька років пізніше територія Верхньої і Нижньої Лужиці в 1075 році як застава і в 1089 році як [[феод]] потрапила під владу богемських герцогів і королів, які цим стали володарями міста до 1635 року.
[[Файл:goerlitz stadtansicht.jpg | thumb | left | Церква святих Петра і Павла]]
[[Файл:goerlitz stadtansicht.jpg | thumb | left | Церква святих Петра і Павла]]


Під правлінням [[Асканії | Асканіїв]], які отримали східну частину Верхньої Лужиці разом з містом Герліц в 1253 році у вигляді застави від чеського короля, місто було укріплене і розширене в західному напрямку. В 1303 році Герліц отримав міське право. Після того, як місто було повернуто королю, [[Іоанн Люксембурзький]] дозволив поселення [[євреї]]в і дав місту кілька привілеїв, у тому числі право на карбування монет. Незабаром місто стало одним з найважливіших торгових міст між [[Ерфурт]]ом і [[Бреслау]].
Під правлінням [[Асканії|Асканіїв]], які отримали східну частину Верхньої Лужиці разом з містом Герліц в 1253 році у вигляді застави від чеського короля, місто було укріплене і розширене в західному напрямку. В 1303 році Герліц отримав міське право. Після того, як місто було повернуто королю, [[Іоанн Люксембурзький]] дозволив поселення [[євреї]]в і дав місту кілька привілеїв, у тому числі право на карбування монет. Незабаром місто стало одним з найважливіших торгових міст між [[Ерфурт]]ом і [[Бреслау]].


Спираючись на економічну силу і королівський привілей 21 серпня 1346 міста [[Баутцен]], Герліц, [[Циттау]], [[Каменц]], [[Леба]] та [[Лаубан]] заснували [[Союз шести міст]], щоб за дорученням короля богемського і майбутнього німецького імператора [[Карл IV (імператор Священної Римської імперії) | Карл IV]] забезпечити земський мир. Юридично Герліц мало відрізнявся від [[Імперський місто | імперських міст]].
Спираючись на економічну силу і королівський привілей 21 серпня 1346 міста [[Баутцен]], Герліц, [[Циттау]], [[Каменц]], [[Леба]] та [[Лаубан]] заснували [[Союз шести міст]], щоб за дорученням короля богемського і майбутнього німецького імператора [[Карл IV (імператор Священної Римської імперії)|Карл IV]] забезпечити земський мир. Юридично Герліц мало відрізнявся від [[Імперський місто|імперських міст]].


З 1377 по 1396 рік місто було столицею герцогства Герліц, яке заснував Карл IV для свого семирічного сина Йоганна фон Герліц. Після його смерті в 1396 році герцогство було скасовано.
З 1377 по 1396 рік місто було столицею герцогства Герліц, яке заснував Карл IV для свого семирічного сина Йоганна фон Герліц. Після його смерті в 1396 році герцогство було скасовано.
Рядок 69: Рядок 69:
[[Файл:Goerlitz-altstadtbruecke pl1.jpg | thumb | Міст в старій частині Герліца]]
[[Файл:Goerlitz-altstadtbruecke pl1.jpg | thumb | Міст в старій частині Герліца]]


Під час [[Гуситські війни | Гуситських воєн]] в 1429 році тільки були спалені південні та східні слободи, саме місто не постраждало. У XV столітті місто був залучений в суперечку за чеський престол між [[Їржі з Подебрад | Їржі з Подебрад]] і Матвієм I Корвіном. Згодом розбудову міста було розширено. Під правлінням угорського короля Матвія I Корвіна місто в пізньому XV столітті зазнало період розквіту, що тривав до XVI століття. У цей час були побудовані багато будинків і церкви в стилі пізньої [[готика | готики]] та [[Епоха Відродження | відродження]].
Під час [[Гуситські війни|Гуситських воєн]] в 1429 році тільки були спалені південні та східні слободи, саме місто не постраждало. У XV столітті місто був залучений в суперечку за чеський престол між [[Їржі з Подебрад]] і Матвієм I Корвіном. Згодом розбудову міста було розширено. Під правлінням угорського короля Матвія I Корвіна місто в пізньому XV столітті зазнало період розквіту, що тривав до XVI століття. У цей час були побудовані багато будинків і церкви в стилі пізньої [[готика|готики]] та [[Епоха Відродження|відродження]].


У 1635 році Герліц разом з Верхньої Лужицею взамін за борги був відданий імператором [[Саксонія|Саксонії]]. В ході [[Тридцятирічна війна | Тридцятилітньої війни]] місто було окуповане шведами і сильно зруйноване.
У 1635 році Герліц разом з Верхньої Лужицею взамін за борги був відданий імператором [[Саксонія|Саксонії]]. В ході [[Тридцятирічна війна|Тридцятилітньої війни]] місто було окуповане шведами і сильно зруйноване.


У 1816 місто внаслідок рішень [[Віденський конгрес | Віденського конгресу]] Герліц увійшов до [[Пруссія | прусської]] провінції [[Сілезія]]. Це мало вирішальний вплив на політичний та суспільний розвиток міста. У 1833 році було запроваджено прусське міське право і місто зазнало новий період процвітання. У 1848 році місто було сполучене залізницею з [[Дрезден]]ом, [[Берлін]]ом і [[Бреслау]]. Це сприяло швидкій індустріалізації. Численні споруди з того періоду досі визначають обличчя міста на південь від центру.
У 1816 місто внаслідок рішень [[Віденський конгрес|Віденського конгресу]] Герліц увійшов до [[Пруссія|прусської]] провінції [[Сілезія]]. Це мало вирішальний вплив на політичний та суспільний розвиток міста. У 1833 році було запроваджено прусське міське право і місто зазнало новий період процвітання. У 1848 році місто було сполучене залізницею з [[Дрезден]]ом, [[Берлін]]ом і [[Бреслау]]. Це сприяло швидкій індустріалізації. Численні споруди з того періоду досі визначають обличчя міста на південь від центру.


У 1945 році відступаючі війська [[вермахт]]у підірвали всі мости через [[Нейсе]], але місто в основному залишилося неушкодженим. За [[Потсдамської угода (1945) | Потсдамською угодою]] місто ділиться на німецьку та польську частину [[Згожелець]].
У 1945 році відступаючі війська [[вермахт]]у підірвали всі мости через [[Нейсе]], але місто в основному залишилося неушкодженим. За [[Потсдамської угода (1945)|Потсдамською угодою]] місто ділиться на німецьку та польську частину [[Згожелець]].


== Промисловість ==
== Промисловість ==
У Герлиці розташований великий [[Вагонобудування | вагонобудівний]] завод [[VEB Waggonbau Görlitz]], що зокрема поставляв пасажирські вагони до [[СРСР]], а згодом до [[Україна|України]]. З 1998 року завод належить [[Bombardier Transportation]].
У Герлиці розташований великий [[Вагонобудування|вагонобудівний]] завод [[VEB Waggonbau Görlitz]], що зокрема поставляв пасажирські вагони до [[СРСР]], а згодом до [[Україна|України]]. З 1998 року завод належить [[Bombardier Transportation]].


== Визначні місця ==
== Визначні місця ==
Рядок 87: Рядок 87:
! class=unsortable | Зображення !! Назва й короткий опис !! Розташування !! Митці !! Дата спорудження
! class=unsortable | Зображення !! Назва й короткий опис !! Розташування !! Митці !! Дата спорудження
|-
|-
| [[Зображення:Alte synagoge goerlitz.JPG|80px]]|| '''Стара синагога'''<br />Знаходиться на вулиці Langen Straße. || Langenstraße || || {{SortKey|1853MMDD}} 1853
| [[Файл:Alte synagoge goerlitz.JPG|80px]]|| '''Стара синагога'''<br />Знаходиться на вулиці Langen Straße. || Langenstraße || || {{SortKey|1853MMDD}} 1853
|-
|-
| [[Зображення:Annenkapelle goerlitz.JPG|80px]]|| '''Капелла Анни'''<br /> || Annengasse / Steinstraße || {{SortKey|Frenzel}} Ганс Френцель || {{SortKey|1512MMDD}} 1512
| [[Файл:Annenkapelle goerlitz.JPG|80px]]|| '''Капелла Анни'''<br /> || Annengasse / Steinstraße || {{SortKey|Frenzel}} Ганс Френцель || {{SortKey|1512MMDD}} 1512
|-
|-
| [[Зображення:Altstadtbruecke goerlitz gnu photo behrendt.jpg|80px]] || '''Міст зі старого міста'''<br /> || На березі [[Нейсе]] неподалік від млина Vierradenmühle. || фірма Schultz-Brauns & Reinhart || 20 жовтня 2004
| [[Файл:Altstadtbruecke goerlitz gnu photo behrendt.jpg|80px]] || '''Міст зі старого міста'''<br /> || На березі [[Нейсе]] неподалік від млина Vierradenmühle. || фірма Schultz-Brauns & Reinhart || 20 жовтня 2004
|-
|-
| [[Зображення:Bundesarchiv Bild 183-14602-0002, Görlitz, Neiße-Straße, Renaissancebau.jpg|80px]] || '''Біблійний дім'''<br />Назва походить від рельєфів на будинку, де зображені біблійні сцени. || Neißstraße 29<br />02826 Görlitz || Ганс Гайнце || 1570
| [[Файл:Bundesarchiv Bild 183-14602-0002, Görlitz, Neiße-Straße, Renaissancebau.jpg|80px]] || '''Біблійний дім'''<br />Назва походить від рельєфів на будинку, де зображені біблійні сцени. || Neißstraße 29<br />02826 Görlitz || Ганс Гайнце || 1570
|-
|-
| [[Зображення:RIMG0166.JPG|80px]]|| '''Брунатний олень'''<br />Про Брунатного оленя є згадка за 1403 рік, щоправда він був названий червоним оленем. || площа Untermarkt || || 1722
| [[Файл:RIMG0166.JPG|80px]]|| '''Брунатний олень'''<br />Про Брунатного оленя є згадка за 1403 рік, щоправда він був названий червоним оленем. || площа Untermarkt || || 1722
|-
|-
| [[Зображення:Görlitz Rathaustreppe 2008.jpg|80px]] || '''Герб Корвіна'''<br />Герб Матіаса Корвіна. || Стара Герліцька ратуша над сходами || t || {{SortKey|1488MMDD}} 1488
| [[Файл:Görlitz Rathaustreppe 2008.jpg|80px]] || '''Герб Корвіна'''<br />Герб Матіаса Корвіна. || Стара Герліцька ратуша над сходами || t || {{SortKey|1488MMDD}} 1488
|-
|-
| [[Зображення:Dicker Turm Goerlitz.jpg|80px]] || '''Товста вежа'''<br />ТОвста вежа (також Жіноча вежа) є частиною старих фортифікаційних споруд міста. || [[Маріенплац (Герліц)|Маріенплац]] || || {{SortKey|1250MMDD}} 1250
| [[Файл:Dicker Turm Goerlitz.jpg|80px]] || '''Товста вежа'''<br />ТОвста вежа (також Жіноча вежа) є частиною старих фортифікаційних споруд міста. || [[Маріенплац (Герліц)|Маріенплац]] || || {{SortKey|1250MMDD}} 1250
|-
|-
| [[Зображення:Dreifaltigkeitskirche Goerlitz.jpg|80px]] || '''Троїцька церква'''<br />Побудована в 1234-1245 роках як монастирська церква францисканців на площі Обермаркт. || Обермаркт || [[францисканці]] || {{SortKey|1200MMDD}} 1234-1245
| [[Файл:Dreifaltigkeitskirche Goerlitz.jpg|80px]] || '''Троїцька церква'''<br />Побудована в 1234-1245 роках як монастирська церква францисканців на площі Обермаркт. || Обермаркт || [[францисканці]] || {{SortKey|1200MMDD}} 1234-1245
|-
|-
| [[Зображення:Görlitz Untermarkt 22 Flüsterbogen.jpg|80px]] || '''Склепіння шепоту'''<br />Готичне склепіння будинку № 22 на площі Унтермаркт передає найтихший шепіт з одного входу до іншого. || Унтермаркт || || {{SortKey|1500MMDD}} um 1500
| [[Файл:Görlitz Untermarkt 22 Flüsterbogen.jpg|80px]] || '''Склепіння шепоту'''<br />Готичне склепіння будинку № 22 на площі Унтермаркт передає найтихший шепіт з одного входу до іншого. || Унтермаркт || || {{SortKey|1500MMDD}} um 1500
|-
|-
| [[Зображення:Frauenkirche Goerlitz.jpg|80px]] || '''Фрауенкірхе'''<br /> || вулиця An der Frauenkirche || || 1473
| [[Файл:Frauenkirche Goerlitz.jpg|80px]] || '''Фрауенкірхе'''<br /> || вулиця An der Frauenkirche || || 1473
|-
|-
| [[Зображення:Frenzelhof.JPG|80px]]|| '''Френцельгоф'''<br />У будинку поєднуються стилі ренесансу, готики й бароко.|| Унтермаркт 5 || {{SortKey|Frenzel}} Ганс Френцель || 1515
| [[Файл:Frenzelhof.JPG|80px]]|| '''Френцельгоф'''<br />У будинку поєднуються стилі ренесансу, готики й бароко.|| Унтермаркт 5 || {{SortKey|Frenzel}} Ганс Френцель || 1515
|-
|-
| [[Зображення:Anker goerlitz.JPG|80px]]|| '''Золотий якір'''<br />Ренесансний будинок. || вулиця Kränzelstraße 27 || || 1545
| [[Файл:Anker goerlitz.JPG|80px]]|| '''Золотий якір'''<br />Ренесансний будинок. || вулиця Kränzelstraße 27 || || 1545
|-
|-
| [[Зображення:Goldener baum goerlitz.JPG|80px]]|| '''Золоте дерево'''<br />Один з найцікавіших будинків на площі Унтермаркт. || Унтермаркт 4 || {{SortKey|Roskopf}} Вендель Роскопф|| 1538
| [[Файл:Goldener baum goerlitz.JPG|80px]]|| '''Золоте дерево'''<br />Один з найцікавіших будинків на площі Унтермаркт. || Унтермаркт 4 || {{SortKey|Roskopf}} Вендель Роскопф|| 1538
|-
|-
| [[Зображення:Klosterschule goerlitz.jpg|80px]] || '''Гімназія Августум'''<br /> || площа Klosterplatz || ||
| [[Файл:Klosterschule goerlitz.jpg|80px]] || '''Гімназія Августум'''<br /> || площа Klosterplatz || ||
|-
|-
| || '''Єврейська баня'''<br />Збереглася ванна величиною 2м². Розташована на глибині 5 м під Ніколайкірхе. || вулиця Nikolaistraße 5 || || 1348
| || '''Єврейська баня'''<br />Збереглася ванна величиною 2м². Розташована на глибині 5 м під Ніколайкірхе. || вулиця Nikolaistraße 5 || || 1348
|-
|-
| [[Зображення:Goerlitz-Neues Rathaus von Osten-20110626.jpg|80px]] || '''Нова ратуша'''<br />Споруджена в стилі неоренесансу в 1903 році.|| Унтермаркт || {{SortKey|Kröger}} Юрген Крегер || 1903
| [[Файл:Goerlitz-Neues Rathaus von Osten-20110626.jpg|80px]] || '''Нова ратуша'''<br />Споруджена в стилі неоренесансу в 1903 році.|| Унтермаркт || {{SortKey|Kröger}} Юрген Крегер || 1903
|-
|-
| [[Зображення:Nikolaikirchhof Görlitz 01.jpg|80px]] || '''Цвинтар Ніколайфрідгоф'''<br />Перша згадка про цвинтар в документах XII століття. || Bogstraße || ||
| [[Файл:Nikolaikirchhof Görlitz 01.jpg|80px]] || '''Цвинтар Ніколайфрідгоф'''<br />Перша згадка про цвинтар в документах XII століття. || Bogstraße || ||
|-
|-
| || '''Ніколайкірхе'''<br /> || вулиця Bogstraße || {{SortKey|Roskopf}} Вендель Роскопф || 1452
| || '''Ніколайкірхе'''<br /> || вулиця Bogstraße || {{SortKey|Roskopf}} Вендель Роскопф || 1452
|-
|-
| [[Зображення:Görlitz-Nikolaiturm.jpg|80px]] || '''Ніколайтурм'''<br />Вежа Ніколайтурм є частиною давніх фортифікаційних споруд міста || вулиця Nikolaistraße || || 1250
| [[Файл:Görlitz-Nikolaiturm.jpg|80px]] || '''Ніколайтурм'''<br />Вежа Ніколайтурм є частиною давніх фортифікаційних споруд міста || вулиця Nikolaistraße || || 1250
|-
|-
| [[Зображення:Reichenbacher Turm Goerlitz.jpg|80px]] || '''Райхенбахська вежа'''<br />Найвища з трьох вцілілих сторожових веж міста. || Обермаркт || unbekannt || {{SortKey|1251}} XIII століття
| [[Файл:Reichenbacher Turm Goerlitz.jpg|80px]] || '''Райхенбахська вежа'''<br />Найвища з трьох вцілілих сторожових веж міста. || Обермаркт || unbekannt || {{SortKey|1251}} XIII століття
|-
|-
| [[Зображення:Goerlitz stadtansicht.jpg|80px]] || '''Церква св. Петра і Павла'''<br />Часто сприймається як символ міста. || вулиця Bei der Peterskirche<br />02826 Görlitz‎ || || 1497
| [[Файл:Goerlitz stadtansicht.jpg|80px]] || '''Церква св. Петра і Павла'''<br />Часто сприймається як символ міста. || вулиця Bei der Peterskirche<br />02826 Görlitz‎ || || 1497
|-
|-
| [[Зображення:Görlitz Altes Rathaus 2008.jpg|80px]] || '''Стара ратуша'''<br /> || Унтермаркт 6 || || {{SortKey|1369MMDD}} 1369
| [[Файл:Görlitz Altes Rathaus 2008.jpg|80px]] || '''Стара ратуша'''<br /> || Унтермаркт 6 || || {{SortKey|1369MMDD}} 1369
|-
|-
| [[Зображення:Görlitz-Bruederstr-rathausturm.jpg|80px]] || '''Ратушна вежа'''<br />У 1511-1516 роках вежа була добудована до 60 м. 1742 року вежу зруйнувала блискавка. Відбудована Самуелем Зукертом. || Унтермаркт 6 || || {{SortKey|1378MMDD}} 1378
| [[Файл:Görlitz-Bruederstr-rathausturm.jpg|80px]] || '''Ратушна вежа'''<br />У 1511-1516 роках вежа була добудована до 60 м. 1742 року вежу зруйнувала блискавка. Відбудована Самуелем Зукертом. || Унтермаркт 6 || || {{SortKey|1378MMDD}} 1378
|-
|-
|[[Зображення:Goerlitz-Schoenhof von Westen-20110626.jpg|80px]] || '''Шенгоф'''<br />Найстаріший світський ренесансний будинок на північ від Альп.<ref>[http://www.mdr.de/kultur/1356340-hintergrund-1378499.html|titel=Mit Zgorzelec Europäische Kulturhauptstadt 2010? Görlitz baut Brücken|zugriff=2010-04-05]</ref> || вулиця Brüderstraße 8 || {{SortKey|Roskopf}} Вендель Роскопф || {{SortKey|1526MMDD}} 1526
|[[Файл:Goerlitz-Schoenhof von Westen-20110626.jpg|80px]] || '''Шенгоф'''<br />Найстаріший світський ренесансний будинок на північ від Альп.<ref>[http://www.mdr.de/kultur/1356340-hintergrund-1378499.html|titel=Mit Zgorzelec Europäische Kulturhauptstadt 2010? Görlitz baut Brücken|zugriff=2010-04-05]</ref> || вулиця Brüderstraße 8 || {{SortKey|Roskopf}} Вендель Роскопф || {{SortKey|1526MMDD}} 1526
|-
|-
| [[Зображення:Goerlitz synagoge.jpg|80px]] || '''Синагога'''<br />Єдина в Саксонії синагога, що не була сплюндрована під час Кришталевої ночі в листопаді 1938 року. || Struvestraße<br />02826 Görlitz ||{{SortKey|Lossow}} Вільям Лоссо, Йозеф Голлер || {{SortKey|1911MMDD}} 1911
| [[Файл:Goerlitz synagoge.jpg|80px]] || '''Синагога'''<br />Єдина в Саксонії синагога, що не була сплюндрована під час Кришталевої ночі в листопаді 1938 року. || Struvestraße<br />02826 Görlitz ||{{SortKey|Lossow}} Вільям Лоссо, Йозеф Голлер || {{SortKey|1911MMDD}} 1911
|-
|-
| || '''Театр'''<br /> || площа Demianiplatz || || 1851
| || '''Театр'''<br /> || площа Demianiplatz || || 1851
Рядок 179: Рядок 179:
* [http://www.stadtwiki-goerlitz.de/ Stadtwiki Görlitz]
* [http://www.stadtwiki-goerlitz.de/ Stadtwiki Görlitz]
* [http://www.unser-goerlitz.de/ unser-goerlitz – інформацийний портал про Герліц]
* [http://www.unser-goerlitz.de/ unser-goerlitz – інформацийний портал про Герліц]
{{Link FA | de}}
{{Link GA | de}}


[[Категорія:Міста Саксонії]]
[[Категорія:Міста Саксонії]]
Рядок 184: Рядок 186:
[[Категорія:Герліц]]
[[Категорія:Герліц]]


{{Link FA | de}}
{{Link FA|de}}
{{Link GA | de}}


[[af:Görlitz]]
[[af:Görlitz]]

Версія за 06:09, 10 грудня 2011

Герліц
Görlitz
Герб Прапор
герб прапор
Нова ратуша Герліца
Нова ратуша Герліца
Нова ратуша Герліца
Основні дані
51°09′10″ пн. ш. 14°59′14″ сх. д. / 51.15277777780577395° пн. ш. 14.987222222249779° сх. д. / 51.15277777780577395; 14.987222222249779Координати: 51°09′10″ пн. ш. 14°59′14″ сх. д. / 51.15277777780577395° пн. ш. 14.987222222249779° сх. д. / 51.15277777780577395; 14.987222222249779
Країна Німеччина
Регіон Саксонія
Столиця для Герліц і Goerlitz Districtd

Межує з

— сусідні нас. пункти
Найсеауе, Зґожелець, Шепсталь ?
Перша згадка 1071
Площа 67,22 км² км²
Населення 56 396 чоловік (2009)
Висота НРМ 201 ± 1 м
Водойма Ниса-Лужицька
Міста-побратими Ам'єн, Мольфетта, Новий Їчин, Зґожелець, Вісбаден (1990), Науса, Ліст, Зельфкант, Оберстдорф
Телефонний код 03581
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів GR
GeoNames 6548602
OSM r409676  ·R
Поштові індекси 02826
Міська влада
Мер міста Йоахим Паулік
Вебсайт goerlitz.de
Мапа
Мапа
Герліц. Карта розташування: Німеччина
Герліц
Герліц
Герліц (Німеччина)


CMNS: Герліц у Вікісховищі

Ге́рліц (нім. Görlitz, в.-луж. Zhorjelc, н.-луж. Zgórjelc) — найсхідніше місто Німеччини, в землі Саксонія.

Східна частина міста після Другої світової війни була відділена від Герліца й перебуває зараз в Польщі та називається Згожелець. Кордон утворює річка Нейсе. Місто під час війни не було зруйноване, тож тут зберігся найбільший в Німеччині історичний центр міста[1]. У місті більше 4 000 добре відреставрованих пам'яток архітектури[2].

Взимку в місті Герліц місцевий час збігається з офіційним, оскільки 15-й меридіан, за яким визначається Центрально-європейський час, проходить в межах міста.

Історія

ПІд час археологічних розкопок у межах міста знайшли монети Римської імперії. Після того, як німецькі племена в ході Великого переселення народів в IV-му та V-му століттях покинули район східної Верхньої Лужиці, в VII-му і VIII-му столітті тут поселилися слов'янські племена.

В кінці X-го століття майсенський маркграф Геро підкорив слов'ян Верхньої та Нижньої Лужиці і включив їхню територію в Священну Римську імперію. Проте територія довгий час залишалася вогнищем конфлікту між Богемією, Польщею і Священною Римською імперією. Герліц вперше згадується в 1071 році в грамоті короля Генріха IV. Кілька років пізніше територія Верхньої і Нижньої Лужиці в 1075 році як застава і в 1089 році як феод потрапила під владу богемських герцогів і королів, які цим стали володарями міста до 1635 року.

Церква святих Петра і Павла

Під правлінням Асканіїв, які отримали східну частину Верхньої Лужиці разом з містом Герліц в 1253 році у вигляді застави від чеського короля, місто було укріплене і розширене в західному напрямку. В 1303 році Герліц отримав міське право. Після того, як місто було повернуто королю, Іоанн Люксембурзький дозволив поселення євреїв і дав місту кілька привілеїв, у тому числі право на карбування монет. Незабаром місто стало одним з найважливіших торгових міст між Ерфуртом і Бреслау.

Спираючись на економічну силу і королівський привілей 21 серпня 1346 міста Баутцен, Герліц, Циттау, Каменц, Леба та Лаубан заснували Союз шести міст, щоб за дорученням короля богемського і майбутнього німецького імператора Карл IV забезпечити земський мир. Юридично Герліц мало відрізнявся від імперських міст.

З 1377 по 1396 рік місто було столицею герцогства Герліц, яке заснував Карл IV для свого семирічного сина Йоганна фон Герліц. Після його смерті в 1396 році герцогство було скасовано.

Міст в старій частині Герліца

Під час Гуситських воєн в 1429 році тільки були спалені південні та східні слободи, саме місто не постраждало. У XV столітті місто був залучений в суперечку за чеський престол між Їржі з Подебрад і Матвієм I Корвіном. Згодом розбудову міста було розширено. Під правлінням угорського короля Матвія I Корвіна місто в пізньому XV столітті зазнало період розквіту, що тривав до XVI століття. У цей час були побудовані багато будинків і церкви в стилі пізньої готики та відродження.

У 1635 році Герліц разом з Верхньої Лужицею взамін за борги був відданий імператором Саксонії. В ході Тридцятилітньої війни місто було окуповане шведами і сильно зруйноване.

У 1816 місто внаслідок рішень Віденського конгресу Герліц увійшов до прусської провінції Сілезія. Це мало вирішальний вплив на політичний та суспільний розвиток міста. У 1833 році було запроваджено прусське міське право і місто зазнало новий період процвітання. У 1848 році місто було сполучене залізницею з Дрезденом, Берліном і Бреслау. Це сприяло швидкій індустріалізації. Численні споруди з того періоду досі визначають обличчя міста на південь від центру.

У 1945 році відступаючі війська вермахту підірвали всі мости через Нейсе, але місто в основному залишилося неушкодженим. За Потсдамською угодою місто ділиться на німецьку та польську частину Згожелець.

Промисловість

У Герлиці розташований великий вагонобудівний завод VEB Waggonbau Görlitz, що зокрема поставляв пасажирські вагони до СРСР, а згодом до України. З 1998 року завод належить Bombardier Transportation.

Визначні місця

Герліц, що має 4000 пам'яток історії і культури, вважається найбільшим за площею історічним міським центром Німеччини.

Зображення Назва й короткий опис Розташування Митці Дата спорудження
Стара синагога
Знаходиться на вулиці Langen Straße.
Langenstraße 1853MMDD
1853 
Капелла Анни
Annengasse / Steinstraße Frenzel
Ганс Френцель || 1512MMDD
1512
Міст зі старого міста
На березі Нейсе неподалік від млина Vierradenmühle. фірма Schultz-Brauns & Reinhart 20 жовтня 2004
Біблійний дім
Назва походить від рельєфів на будинку, де зображені біблійні сцени.
Neißstraße 29
02826 Görlitz
Ганс Гайнце 1570
Брунатний олень
Про Брунатного оленя є згадка за 1403 рік, щоправда він був названий червоним оленем.
площа Untermarkt 1722
Герб Корвіна
Герб Матіаса Корвіна.
Стара Герліцька ратуша над сходами t 1488MMDD
1488
Товста вежа
ТОвста вежа (також Жіноча вежа) є частиною старих фортифікаційних споруд міста.
Маріенплац 1250MMDD
1250
Троїцька церква
Побудована в 1234-1245 роках як монастирська церква францисканців на площі Обермаркт.
Обермаркт францисканці 1200MMDD
1234-1245
Склепіння шепоту
Готичне склепіння будинку № 22 на площі Унтермаркт передає найтихший шепіт з одного входу до іншого.
Унтермаркт 1500MMDD
um 1500
Фрауенкірхе
вулиця An der Frauenkirche 1473
Френцельгоф
У будинку поєднуються стилі ренесансу, готики й бароко.
Унтермаркт 5 Frenzel
Ганс Френцель || 1515
Золотий якір
Ренесансний будинок.
вулиця Kränzelstraße 27 1545
Золоте дерево
Один з найцікавіших будинків на площі Унтермаркт.
Унтермаркт 4 Roskopf
Вендель Роскопф|| 1538
Гімназія Августум
площа Klosterplatz
Єврейська баня
Збереглася ванна величиною 2м². Розташована на глибині 5 м під Ніколайкірхе.
вулиця Nikolaistraße 5 1348
Нова ратуша
Споруджена в стилі неоренесансу в 1903 році.
Унтермаркт Kröger
Юрген Крегер || 1903
Цвинтар Ніколайфрідгоф
Перша згадка про цвинтар в документах XII століття.
Bogstraße
Ніколайкірхе
вулиця Bogstraße Roskopf
Вендель Роскопф || 1452
Ніколайтурм
Вежа Ніколайтурм є частиною давніх фортифікаційних споруд міста
вулиця Nikolaistraße 1250
Райхенбахська вежа
Найвища з трьох вцілілих сторожових веж міста.
Обермаркт unbekannt 1251
XIII століття
Церква св. Петра і Павла
Часто сприймається як символ міста.
вулиця Bei der Peterskirche
02826 Görlitz‎
1497
Стара ратуша
Унтермаркт 6 1369MMDD
1369
Ратушна вежа
У 1511-1516 роках вежа була добудована до 60 м. 1742 року вежу зруйнувала блискавка. Відбудована Самуелем Зукертом.
Унтермаркт 6 1378MMDD
1378 
Шенгоф
Найстаріший світський ренесансний будинок на північ від Альп.[3]
вулиця Brüderstraße 8 Roskopf
Вендель Роскопф || 1526MMDD
1526
Синагога
Єдина в Саксонії синагога, що не була сплюндрована під час Кришталевої ночі в листопаді 1938 року.
Struvestraße
02826 Görlitz
Lossow
Вільям Лоссо, Йозеф Голлер || 1911MMDD
1911
Театр
площа Demianiplatz 1851

Відомі жителі

Міста-побратими

Примітки

  1. Stadt Görlitz (Hrsg.): Große Kreisstadt Görlitz Integriertes Stadtentwicklungskonzept INSEK. Dez. 2009, S. 12ff
  2. Офіційна сторінка міста
  3. Zgorzelec Europäische Kulturhauptstadt 2010? Görlitz baut Brücken|zugriff=2010-04-05

Література

  • Tino Fröde: Privilegien und Statuten der Oberlausitzer Sechsstädte – Ein Streifzug durch die Organisation des städtischen Lebens in Zittau, Bautzen, Görlitz, Löbau, Kamenz und Lauban in der frühen Neuzeit. Oberlausitzer Verlag, Spitzkunnersdorf 2008, ISBN 978-3-933827-88-3.
  • Andreas Bednarek: Die städtebauliche Entwicklung von Görlitz im 19. Jahrhundert. Stadtverwaltung, Görlitz 1991. (Schriftenreihe des Ratsarchivs der Stadt Görlitz, Band 15)
  • Andreas Bednarek: Streifzüge durch Görlitz. 2. Auflage. Sutton-Verlag, Erfurt 2000, ISBN 3-89702-018-1.
  • Die östliche Oberlausitz im Spiegel der Literatur. In: Görlitzer Magazin. Geschichte und Gegenwart der Stadt Görlitz und ihrer Umgebung. Jg. 1 (1987) ff. Auflage. ISSN 1439-2690.
  • Michael Guggenheimer: Görlitz. Schicht um Schicht. Lusatia, Bautzen 2004, ISBN 3-936758-12-3.
  • Ernst Heinz Lemper: Görlitz. Eine historische Topographie. 2. Auflage. Oettel-Verlag, Görlitz 2009, ISBN 3-932693-63-9.
  • Theodor Neumann: Geschichte von Görlitz. Remer, Görlitz 1850 (online).
  • Doris und Jürgen Sieckmeyer: Görlitz. Das Tor zum Osten. Wienand, Köln 1995, ISBN 3-87909-474-8.
  • Erich Keyser (Hrsg.): Nordostdeutschland. (Deutsches Städtebuch. Handbuch städtischer Geschichte, Band 1). Kohlhammer, Stuttgart 1939.
  • Frank Vater: Architekturführer durch die historische Altstadt von Görlitz. 4. Auflage. Chichinebs, 2009, ISBN 978-3-939177-02-9.

Посилання

Шаблон:Link FA Шаблон:Link GA

Шаблон:Link FA