Вирозуб: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 19: Рядок 19:
'''Плітка-вирозу́б, вирозуб'''<ref>Маркевич О. П., Татарко К.&nbsp;І.&nbsp;Російсько-українсько-латинський зоологічний словник.&nbsp;— Київ: Наук. думка, 1983.&nbsp;— 411 с.</ref>, також '''вирезуб'''<ref>Макодай О. І., Алексієнко В. Р. «До фауни риб Вінницької області». — Вінницький державний педагогічний університет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка. УДК 597.2/5 (477.44)</ref> (''Rutilus frisii'')&nbsp;— [[вид (біологія)|вид]] [[риби|риб]] роду [[плітка (рід) |плітка]] (''Rutilus'') [[родина (біологія)|родини]] [[коропові|коропових]]. У нього струнке, валькувате, видовжене тіло, вкрите дрібною [[луска|лускою]].
'''Плітка-вирозу́б, вирозуб'''<ref>Маркевич О. П., Татарко К.&nbsp;І.&nbsp;Російсько-українсько-латинський зоологічний словник.&nbsp;— Київ: Наук. думка, 1983.&nbsp;— 411 с.</ref>, також '''вирезуб'''<ref>Макодай О. І., Алексієнко В. Р. «До фауни риб Вінницької області». — Вінницький державний педагогічний університет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка. УДК 597.2/5 (477.44)</ref> (''Rutilus frisii'')&nbsp;— [[вид (біологія)|вид]] [[риби|риб]] роду [[плітка (рід) |плітка]] (''Rutilus'') [[родина (біологія)|родини]] [[коропові|коропових]]. У нього струнке, валькувате, видовжене тіло, вкрите дрібною [[луска|лускою]].


== Характеристика ==
== Вирезуб ==


'''Голова''' невелика, її довжина менша від висоти тіла.
'''Голова''' невелика, її довжина менша від висоти тіла.

Версія за 09:26, 21 лютого 2012

Плітка-вирозуб
Rutilus frisii
Rutilus frisii
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Ряд: Коропоподібні (Cypriniformes)
Родина: Коропові (Cyprinidae)
Рід: Плітка (Rutilus)
Вид: Rutilus frisii (Nordmann 1840)
Rutilus frisii
Посилання
Вікісховище: Rutilus frisii
ITIS: 639648
МСОП: 19782
NCBI: 484165

Плітка-вирозу́б, вирозуб[1], також вирезуб[2] (Rutilus frisii) — вид риб роду плітка (Rutilus) родини коропових. У нього струнке, валькувате, видовжене тіло, вкрите дрібною лускою.

Характеристика

Голова невелика, її довжина менша від висоти тіла.

Висота спинного і анального плавців більша від їх довжини.

Грудні плавці містяться попереду уявної вертикалі від спинного плавця. Хвостовий плавець великий, з глибокою виїмкою. Верхня частина тіла темно-сіра із зеленуватим відтінком, боки сріблясті, черево біле. Спинний і хвостовий плавці бурувато-сірі, інші — біля основи червонуваті з сірими кінцями. У період нересту луска стає блискучою, на її поверхні та на голові з'являються конічні бородавки молочного кольору, а боки тіла стають червонуватими.

Віддає перевагу порожистим ділянкам річок, з коловоротами, швидкою течією s чистою, навіть джерельною водою, багатою на кисень. Тут він живе переважно весною і на початку літа до закінчення розмноження. Після цього плідники залишають ці місця і швидко переміщуються в лимани річок, глибоководні плеса, водосховища, де нагулюються, а потім і зимують, хоч частина риб починає йти до нерестовищ ще восени. Основна маса риб нерестову міграцію розпочинає і закінчує навесні.

Починає нереститись на четвертому-п'ятому році життя. На нерестовищах риби перебувають доти, поки не зменшиться паводок. Внаслідок цього вода очищається від мулу, а її температура досягає +12… + 15 °C. Найчастіше це спостерігається в кінці квітня — на початку травня. На кам'янистих перекатах завглибшки 0,5—1,5 м самиці відкладають 90—270 тисяч ікринок, їх діаметр досягає 2 мм. Нерест проходить протягом усієї доби. Самку супроводять три—п'ять самців. Самка треться черевцем об твердий субстрат і випускає ікру, яку тут же запліднюють самці, і вона заноситься течією води під камені. Там ікра інкубується. Личинки викльовуються з ікри через тиждень.

Молодь живиться тваринними організмами, які містяться в товщі води. Дорослі особини споживають переважно молюсків, стулки яких вони роздавлюють добре розвиненими зубами.

Найінтенсивніше вирезуб живиться в теплу пору року, а протягом доби — вночі.

Риби, які постійно живуть у прісних водах, тобто не можуть виходити в пригирлові лимани річок, де кормова база значно багатша, ростуть повільніше. Так, у верхній течії Дністра довжина риб у семирічному віці більш як 40 см, у пониззі Південного Бугу — 57 см, іноді і понад 70 см (близько 8 кг). Проте частіше зустрічаються риби завдовжки близько 50 см і масою до 2 кг.

У недалекому минулому був поширений у багатьох річках України, а в пониззі Південного Бугу вважався навіть промисловою рибою. Внаслідок зарегулювання стоку річок і забруднення їх вод чисельність цього виду значно зменшилась, він став рідкісною і одночасно зникаючою рибою.

Отже, виникає потреба в охороні і навіть штучному розведенні вирезуба. Без цього він може зникнути. Одним із заходів, спрямованих на збереження вирезуба, є заборона його вилову.

Джерела

  1. Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ: Наук. думка, 1983. — 411 с.
  2. Макодай О. І., Алексієнко В. Р. «До фауни риб Вінницької області». — Вінницький державний педагогічний університет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка. УДК 597.2/5 (477.44)