Вирозуб: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Ykvach (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 8: | Рядок 8: | ||
| domain = [[Домен Ядерні|Ядерні]] (Eukaryota) |
| domain = [[Домен Ядерні|Ядерні]] (Eukaryota) |
||
| regnum = [[Тварини]] (Metazoa) |
| regnum = [[Тварини]] (Metazoa) |
||
| subregnum = [[Справжні багатоклітинні (підцарство)|Справжні багатоклітинні]] (Eumetazoa) |
|||
| phylum = [[Хордові]] (Chordata) |
| phylum = [[Хордові]] (Chordata) |
||
| subphylum = [[Черепні]] (Craniata) |
| subphylum = [[Черепні]] (Craniata) |
||
Рядок 15: | Рядок 16: | ||
| subclassis = [[Новопері]] (Neopterygii) |
| subclassis = [[Новопері]] (Neopterygii) |
||
| infraclassis = [[Костисті риби]] (Teleostei) |
| infraclassis = [[Костисті риби]] (Teleostei) |
||
| superordo = [[Остаріофізи]] (Ostariophysi) |
|||
| ordo = [[Коропоподібні]] (Cypriniformes) |
| ordo = [[Коропоподібні]] (Cypriniformes) |
||
| familia = [[Коропові]] (Cyprinidae) |
| familia = [[Коропові]] (Cyprinidae) |
||
Рядок 35: | Рядок 37: | ||
== Характеристика == |
== Характеристика == |
||
⚫ | [[Голова]] невелика, її довжина менша від висоти тіла. Висота [[спинний плавець|спинного]] і [[анальний плавець|анального]] [[плавці]]в більша від їх довжини. [[Грудні плавці]] розташовані попереду уявної вертикалі від спинного плавця. [[Хвостовий плавець]] великий, з глибокою виїмкою. Верхня частина тіла темно-сіра із зеленуватим відтінком, боки сріблясті, [[черево]] біле. Спинний і хвостовий плавці бурувато-сірі, інші — біля основи червонуваті з сірими кінцями. У період [[нерест]]у [[луска]] стає блискучою, на її поверхні та на голові з'являються конічні бородавки молочного кольору, а боки тіла стають червонуватими. |
||
==Поширення== |
|||
'''Голова''' невелика, її довжина менша від висоти тіла. |
|||
⚫ | У недалекому минулому був поширений у багатьох річках України, а в пониззі [[Південний Буг|Південного Бугу]] вважався навіть [[промислова риба|промисловою рибою]]. Внаслідок зарегулювання стоку річок і забруднення їх вод чисельність цього виду значно зменшилась, він став рідкісною і одночасно рибою що зникає. |
||
⚫ | |||
Висота [[спинний плавець|спинного]] і [[анальний плавець|анального]] [[плавці]]в більша від їх довжини. |
|||
==Спосіб життя== |
|||
⚫ | |||
⚫ | Риби, які постійно живуть у [[прісна вода|прісних водах]], тобто не можуть виходити в пригирлові [[лиман]]и річок, де кормова база значно багатша, ростуть повільніше. Так, у верхній течії [[Дністер|Дністра]] довжина риб у семирічному віці більш як 40 см, у пониззі Південного Бугу — 57 см, іноді і понад 70 см (близько 8 кг). Проте частіше зустрічаються риби завдовжки близько 50 см і масою до 2 кг. |
||
Віддає перевагу порожистим ділянкам [[річка|річок]], з коловоротами, швидкою [[течія|течією]] s чистою, навіть [[джерело|джерельною]] водою, багатою на [[кисень]]. Тут він живе переважно [[весна|весною]] і на початку [[літо|літа]] до закінчення розмноження. Після цього плідники залишають ці місця і швидко переміщуються в лимани річок, глибоководні плеса, водосховища, де нагулюються, а потім і зимують, хоч частина риб починає йти до нерестовищ ще восени. Основна маса риб нерестову міграцію розпочинає і закінчує навесні. |
Віддає перевагу порожистим ділянкам [[річка|річок]], з коловоротами, швидкою [[течія|течією]] s чистою, навіть [[джерело|джерельною]] водою, багатою на [[кисень]]. Тут він живе переважно [[весна|весною]] і на початку [[літо|літа]] до закінчення розмноження. Після цього плідники залишають ці місця і швидко переміщуються в лимани річок, глибоководні плеса, водосховища, де нагулюються, а потім і зимують, хоч частина риб починає йти до нерестовищ ще восени. Основна маса риб нерестову міграцію розпочинає і закінчує навесні. |
||
==Нерест== |
|||
Починає |
Починає [[нерест]]итись на четвертому-п'ятому році життя. На нерестовищах риби перебувають доти, поки не зменшиться [[паводок]]. Внаслідок цього вода очищається від [[мул]]у, а її температура досягає +12… + 15 °C. Найчастіше це спостерігається в кінці [[квітень|квітня]] — на початку [[травень|травня]]. На кам'янистих перекатах завглибшки 0,5—1,5 м самиці відкладають 90—270 тисяч ікринок, їх діаметр досягає 2 мм. Нерест проходить протягом усієї доби. Самицю супроводять три—п'ять самців. Самиця треться черевцем об твердий [[субстрат]] і випускає [[ікра|ікру]], яку тут же запліднюють самці, і вона заноситься течією води під камені. Там [[ікра]] інкубується. [[Личинка|Личинки]] викльовуються з ікри через [[тиждень]]. |
||
==Живлення== |
|||
Молодь живиться тваринними організмами, які містяться в товщі води. Дорослі особини споживають переважно молюсків, стулки яких вони роздавлюють добре розвиненими зубами. |
Молодь живиться тваринними організмами, які містяться в товщі води. Дорослі особини споживають переважно молюсків, стулки яких вони роздавлюють добре розвиненими зубами. |
||
Найінтенсивніше вирезуб живиться в теплу пору року, а протягом доби — вночі. |
Найінтенсивніше вирезуб живиться в теплу пору року, а протягом доби — вночі. |
||
⚫ | Риби, які постійно живуть у [[прісна вода|прісних водах]], тобто не можуть виходити в пригирлові [[лиман]]и річок, де кормова база значно багатша, ростуть повільніше. Так, у верхній течії [[Дністер|Дністра]] довжина риб у семирічному віці більш як 40 см, у пониззі Південного Бугу — 57 см, іноді і понад 70 см (близько 8 кг). Проте частіше зустрічаються риби завдовжки близько 50 см і масою до 2 кг. |
||
⚫ | У недалекому минулому був поширений у багатьох річках України, а в пониззі [[Південний Буг|Південного Бугу]] вважався навіть [[промислова риба|промисловою рибою]]. Внаслідок зарегулювання стоку річок і забруднення їх вод чисельність цього виду значно зменшилась, він став рідкісною і одночасно |
||
⚫ | |||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
{{reflist}} |
{{reflist}} |
||
==Посилання== |
|||
* [http://redbook-ua.org/item/rutilus-frisii-nordmann/ Вирезуб в Червоній книзі України] |
* [http://redbook-ua.org/item/rutilus-frisii-nordmann/ Вирезуб в Червоній книзі України] |
||
⚫ | |||
[[Категорія:Плітка]] |
[[Категорія:Плітка]] |
||
Рядок 66: | Рядок 67: | ||
[[Категорія:Прісноводні риби]] |
[[Категорія:Прісноводні риби]] |
||
[[Категорія:променепері ЧКУ]] |
[[Категорія:променепері ЧКУ]] |
||
⚫ | |||
[[be:Выразуб]] |
[[be:Выразуб]] |
Версія за 16:45, 16 квітня 2012
Плітка-вирозуб | ||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Rutilus frisii
| ||||||||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
Rutilus frisii (Nordmann 1840) | ||||||||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||||
|
Плітка-вирозу́б, вирозуб[1], також вирезуб[2] (Rutilus frisii) — вид риб роду плітка (Rutilus) родини коропових. У нього струнке, валькувате, видовжене тіло, вкрите дрібною лускою.
Характеристика
Голова невелика, її довжина менша від висоти тіла. Висота спинного і анального плавців більша від їх довжини. Грудні плавці розташовані попереду уявної вертикалі від спинного плавця. Хвостовий плавець великий, з глибокою виїмкою. Верхня частина тіла темно-сіра із зеленуватим відтінком, боки сріблясті, черево біле. Спинний і хвостовий плавці бурувато-сірі, інші — біля основи червонуваті з сірими кінцями. У період нересту луска стає блискучою, на її поверхні та на голові з'являються конічні бородавки молочного кольору, а боки тіла стають червонуватими.
Поширення
У недалекому минулому був поширений у багатьох річках України, а в пониззі Південного Бугу вважався навіть промисловою рибою. Внаслідок зарегулювання стоку річок і забруднення їх вод чисельність цього виду значно зменшилась, він став рідкісною і одночасно рибою що зникає.
Існує потреба в охороні і навіть штучному розведенні вирезуба. Без цього він може зникнути. Одним із заходів, спрямованих на збереження вирезуба, є заборона його вилову.
Спосіб життя
Риби, які постійно живуть у прісних водах, тобто не можуть виходити в пригирлові лимани річок, де кормова база значно багатша, ростуть повільніше. Так, у верхній течії Дністра довжина риб у семирічному віці більш як 40 см, у пониззі Південного Бугу — 57 см, іноді і понад 70 см (близько 8 кг). Проте частіше зустрічаються риби завдовжки близько 50 см і масою до 2 кг.
Віддає перевагу порожистим ділянкам річок, з коловоротами, швидкою течією s чистою, навіть джерельною водою, багатою на кисень. Тут він живе переважно весною і на початку літа до закінчення розмноження. Після цього плідники залишають ці місця і швидко переміщуються в лимани річок, глибоководні плеса, водосховища, де нагулюються, а потім і зимують, хоч частина риб починає йти до нерестовищ ще восени. Основна маса риб нерестову міграцію розпочинає і закінчує навесні.
Нерест
Починає нереститись на четвертому-п'ятому році життя. На нерестовищах риби перебувають доти, поки не зменшиться паводок. Внаслідок цього вода очищається від мулу, а її температура досягає +12… + 15 °C. Найчастіше це спостерігається в кінці квітня — на початку травня. На кам'янистих перекатах завглибшки 0,5—1,5 м самиці відкладають 90—270 тисяч ікринок, їх діаметр досягає 2 мм. Нерест проходить протягом усієї доби. Самицю супроводять три—п'ять самців. Самиця треться черевцем об твердий субстрат і випускає ікру, яку тут же запліднюють самці, і вона заноситься течією води під камені. Там ікра інкубується. Личинки викльовуються з ікри через тиждень.
Живлення
Молодь живиться тваринними організмами, які містяться в товщі води. Дорослі особини споживають переважно молюсків, стулки яких вони роздавлюють добре розвиненими зубами.
Найінтенсивніше вирезуб живиться в теплу пору року, а протягом доби — вночі.
Джерела
- ↑ Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ: Наук. думка, 1983. — 411 с.
- ↑ Макодай О. І., Алексієнко В. Р. «До фауни риб Вінницької області». — Вінницький державний педагогічний університет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка. УДК 597.2/5 (477.44)
Посилання
Це незавершена стаття про Коропоподібних. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |