Пітер Кук ван Альст

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кук.
Пітер Кук ван Альст
нід. Pieter Coecke van Aelst
Гравер Ієронімус Вьєрікс. Пітер Кук ван Альст, музей Бойманс ван Бенінген
При народженніPieter Coecke van Aelst
Народження14 серпня 1502(1502-08-14)
Альст
Смерть6 грудня 1550(1550-12-06) (48 років)
 Брюссель, Брабант, (нині Бельгія)
Національністьфламандець
КраїнаПівденні Нідерланди
Жанркартони для аррасів-килимів, релігійна і міфологічна картина, портрети
Діяльністьхудожник, архітектор, перекладач, скульптор, графік, митець
Напрямокманьєризм, реалізм
Роки творчості1522–1550
Покровительімператор Карл V
ВпливБернард ван Орлей, римські маньєристи
ВчительБернард ван Орлей
Відомі учніПітер Брейгель Старший[1] і Паувел Кук ван Альстd
ЧленАнтверпенська гільдія святого Луки[d]
Творикартони для аррасів-килимів, релігійна і міфологічна картина
БатькоPieter van Aelstd
У шлюбі зMayken Verhulstd[2]
ДітиПаувел Кук ван Альстd[2], Майкен ван Кукd і Pieter Coecke van Aelst (II)d[3]
РодичіПітер Брейгель Старший[2] і Jan van Dornicked
Роботи в колекціїМузей Бойманса - ван Бенінгена, Штедель, Музей Прадо, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Королівський музей витончених мистецтв[4], Музей витончених мистецтв, Autonoom Gemeentebedrijf Museum Leuvend, Музей The MAS, Museum Nicolaas Rockox - Het Rockoxhuisd, Museum Wd, Рейксмузей, Fries Museumd, Noordbrabants Museumd, Національний музей старовинного мистецтва, Museum Catharijneconventd, Olomouc Museum of Artd, Museo Municipal de Bellas Artes de Santa Cruz de Tenerifed, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Художній музей Волтерс, Витончено-мистецькі музеї Сан-Франциско, Ермітаж, Національний музей у Варшаві, Національна галерея, Музей Гронінгена, Музей історії мистецтв, Боннефантенмузеумd, Музей образотворчого мистецтва Більбаоd, Музей витончених мистецтв (Труа), Баварські державні колекції картин, Стара пінакотека, Словацька національна галерея, National Museum of the Renaissanced, Sacred Art Museum of Funchald, Національна галерея Ірландії, Музей Ґренобляd, Музей мистецтва Метрополітен, Баварський національний музей, Детройтський інститут мистецтв, Палаццо Бьянко, Музей красних мистецтв, Державна картинна галерея (Карлсруе), Королівські музеї витончених мистецтв[5], Музей Валкгоф-Кам[6], Музей красних мистецтв, Музей фюрера, Princeton University Art Museumd, Берлінська картинна галерея, Musée de Dourdand, Aartsbisschoppelijk Museumd, Художній музей Базеля, Музей Сюрмондта — Людвіга, Musée Masseyd, Museo de la Trinidadd, Музей Вальрафа-Ріхарца, Kunsthaus Zürichd, Legion of Honord, Рейнський крайовий музей Бонна, hôtel de Groesbeeck - de Croixd, Brighton Museum & Art Galleryd, Мисливський палац Ґруневальд, Musée des Beaux-Arts de Valenciennesd, Shipley Art Galleryd, Музей Ґетті, Німецький національний музей, Musée de Flandre Casseld, Courtauld Galleryd, Paisley Museumd і Національний музей історії та мистецтва[7]
CMNS: Пітер Кук ван Альст у Вікісховищі


Пітер Кук ван Альст (нід. Pieter Coecke van Aelst) — уславлений південнонідерландський художник першої половини XVI століття. Як художник робив картони до майбутніх аррасів-килимів та вітражів, іноді виступав як скульптор чи архітектор, як комерсант.

Життєпис

Народився в містечку Альст. Художне навчання опановував в майстерні Бернарда ван Орлея у 1517–1521 роках. Для удосконалення майстерності відвідав Італію, де всмоктав впливи італійського маньєризму. Це відбилося в створенні алегоричних композицій та в ескізах до майбутніх вітражів (серед збережених — « Тріумф Хроноса», «Тріумф Слави», «Тріумф Християнської віри», Державний музей (Амстердам)). Участь в створенні аррасів-килимів хвилювала настільки, що майстер, заклопотаний їх продажем та отриманням прибутку, відбув у турецький тоді Константинополь в надії знайти партнерів по бізнесу. Але сюжетні килими не мали попиту в середовищі мусульман з їх забороною на реалістичні зображення та незнайомством з митцем-гяуром.

Перекладав книги, була надрукована книга Себастьяно Серліо з архітектури (1639 рік.) Серед збережених творів митця — найпоширеніші триптихи на сюжет « Поклоніння волхвів», що зберігають музеї Генуї, Берліну, Амстердаму.

Зафіксована праця митця у 1544-му в місті Брюссель як гравера, художника і автора картонів до килимів. Серед найбільш значущих — була серія аррасів на теми картин Ієронімуса Босха. Серія створена в невідомих майстернях Брюсселя у 1530-1540-ві роки, бо арраси серії продали у Францію і п'ять з них позначені в опису майна короля Франціска І від 1542 р. Серія користувалась популярністю і після смерти художника. Вона була повторена до 1566 року для кардинала Гранвелли . Два роки потому серію виткали наново для герцога Альби.

Був одружений, мав дочку, з якою узяв шлюб художник Пітер Брейгель старший.

Як майстер мав право брати учнів, серед яких були -

В кінці життя зробив вдалу кар'єру, отримав посаду надвірного художника імператора Карла V (1500–1558).

Значна кількість творів художника була знищена в роки іконоборства у Нідерландах 16 століття. Тому повної уяви про кількість творів митця та його художню еволюцію відтворити неможливо.

Галерея

Аррас за картиною Босха «Життя-віз сіна»
  • « Таємна вечеря»
    « Таємна вечеря»
  • триптих « Христа знімають з креста», 1535, Амстердам
    триптих « Христа знімають з креста», 1535, Амстердам
  • триптих « Поклоніння волхвів», приватн. збірка
    триптих « Поклоніння волхвів», приватн. збірка
  • « Христос з учнями на шляху до Еммаусу», приватн. збірка
    « Христос з учнями на шляху до Еммаусу», приватн. збірка

Вибрані твори

Розп'яття. Національний музей (Варшава)
« Моління про чашу», бл. 1530, Ермітаж, Санкт-Петербург

Джерела

Пітер Кук ван Альст. Проект коштовного келиха з мушлею наутилуса, середина 16 ст.
  • Pieter Coecke van Aelst: Die inventie der colomnen, 1539 (MS in der Rijksuniversiteit te Gent), 32 Seiten.
  • Pierre d'Aelit: IIIme Livre de l'architecture Sebastiee Serlii, traduit et imprimé par… Anvers 1545. Referenz bei Fernando García Salinero: Léxico de alarifes de los siglos de oro. Madrid 1968.
  • Georges Marlier: Pierre Coeck d'Alost — la renaissance flamande, Brüssel 1966.
  • A. E. Santaniello: «Sebastiano Serlio and The Book of Architecture» in Sebastiano Serlio: The Book of Architecture by… Benjamin Blom, Inc. Publishers, New York 1970, S. 15.
  • Никулин Н. «Нидерландская живопись 15-16 веков в Эрмитаже», Л, «Аврора», 1972, с. 107–110

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пітер Кук ван Альст

Див. також

  1. ↑ https://www.pinakothek.de/kunst/meisterwerk/pieter-bruegel-d-ae/das-schlaraffenland
  2. ↑ а б в http://www.metmuseum.org/exhibitions/listings/2014/grand-design/blog/posts/getting-to-know-pieter-coecke-van-aelst
  3. ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2017.
  4. ↑ http://kmska.be/collection/work/data/mnkuvc
  5. ↑ https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/coecke-van-aelst-pieter-1
  6. ↑ Aanbidding door de drie Koningen
  7. ↑ https://collections.mnaha.lu/
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пітер_Кук_ван_Альст&oldid=16789783