Доценко Надія Петрівна

Доценко Надія Петрівна
Народилася	27 грудня 1913 (9 січня 1914) Широке, Херсонський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія
Померла	10 березня 1994(1994-03-10) (80 років) Львів, Україна
Поховання	Личаківський цвинтар
Країна	Російська імперія  СРСР  Україна
Діяльність	акторка
Alma mater	Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (1936)
Партія	КПРС
Нагороди
IMDb	ID 0234546

Наді́я Петрі́вна Доце́нко (9 січня 1914, смт Широке Широківського району Дніпропетровської області — 10 березня 1994, Львів) — українська актриса театру й кіно. Народна артистка УРСР (1956). Народна артистка СРСР (1972). Лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1978).

З життєпису

Пам'ятник на могилі Н. Доценко на Личаківському цвинтарі (Львів)

Закінчила Київський театральний інститут (1936).

Працювала в Українському драматичному театрі ім. М. Заньковецької (ролі у виставах «Лісова пісня», «Украдене щастя», «За двома зайцями» тощо).

Дебютувала у кіно в 1957 році.

Нагороджена орденами Червоного прапора (1951), «Знак Почета», медалями.

Померла 10 березня 1994 року.

Похована на Личаківському цвинтарі (Львів).

Фільмографія

Зовнішні зображення
	Фото: «За двома зайцями» М. Старицького (1952 р.) — Театр ім. Заньковецької (Львів). Проця – Надія Доценко, Голохвотов – Доміан Козачковський

Знялась у фільмах:

• «Кінець Чирви-Козиря» (1957, Настя)
• «Партизанська іскра» (1957, мати Парфена)
• «Солдатка» (1959, епізод)
• «Дума про Британку» (1969, епізод)
• «Така пізня, така тепла осінь» (1981, Соломія Руснак) та ін.

Література

• Митці України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.219;
• Шевченківські лауреати: 1962—2001. К., 2001. — С.50;
• Жінки України. К., 2001. — С.131.

Посилання

• Доценко Надія на сайті IMDb (англ.)
• Фільмографія (kino-teatr.ru) (рос.)
• Доценко Надія Петрівна (narnecropol.narod.ru) (рос.)