Вербицький Олександр Євгенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 15:34, 14 січня 2018, створена MikeZah (обговорення | внесок) (Створена сторінка: {{Особа | ім'я = Вербицький Олександр Євгенович | зображення = | розмір_зобра...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вербицький Олександр Євгенович
Народився14 липня 1937(1937-07-14) (87 років)
рудник Інгулець, тепер Широківського району Дніпропетровської області
Національністьукраїнець
Alma materХерсонський морський коледж (1958) і Одеський національний морський університет (1969)
ЗакладХерсонський машинобудівний завод і Херсонський морський торговельний порт
ПосадаХерсонська обласна державна адміністрація
ПартіяКПРС
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден Трудового Червоного Прапора

}}

Олександр Євгенович Вербицький (нар. 14 липня 1937(19370714), рудник Інгулець, тепер Широківського району Дніпропетровської області) — український діяч, голова Херсонського міськвиконкому (1980—1983 рр.), голова Херсонської обласної державної адміністрації (1999—2001 рр.). Академік Української академії наук національного прогресу (1993).

Життєпис

Народився у робітничій родині. У 1954—1958 роках — курсант Херсонського морехідного училища, здобув фах техніка-судномеханіка.

У лютому — травні 1959 року — копіювальник-кресляр Херсонського заводу карданних валів. У травні 1959 — серпні 1960 року — лаборант, технік-конструктор СКБ Херсонського комбайнового заводу імені Петровського.

У серпні 1960 — квітні 1962 року — секретар комітету комсомолу Херсонського морехідного училища. Член КПРС.

У квітні 1962 — червні 1967 року — інженер-конструктор, груповий механік, старший інженер групи наукової організації праці Херсонського морського порту.

У 1969 році закінчив Одеський інститут інженерів морського флоту за спеціальністю суднові машини та механізми, здобув фах інженера-механіка.

У вересні 1971 — листопаді 1972 року — завідувач промислово-транспортного відділу Суворовського районного комітету КПУ міста Херсона.

У листопаді 1972 — жовтні 1975 року — голова виконавчого комітету Суворовської районної ради депутатів трудящих міста Херсона.

У жовтні 1975 — жовтні 1978 року — 1-й секретар Суворовського районного комітету КПУ міста Херсона.

У жовтні 1978 — березні 1980 року — 2-й секретар Херсонського міського комітету КПУ Херсонської області.

У березні 1980 — березні 1983 року — голова виконавчого комітету Херсонської міської ради народних депутатів.

У березні 1983 — листопаді 1988 року — заступник голови виконавчого комітету Херсонської обласної ради народних депутатів.

У листопаді 1988 — липні 1991 року — 1-й заступник голови виконавчого комітету Херсонської обласної ради народних депутатів — начальник Головного планово-економічного управління. У липні 1991 — квітні 1992 року — 1-й заступник голови виконавчого комітету Херсонської обласної ради народних депутатів — начальник Головного управління економіки і ринкових відносин.

У квітні 1992 — червні 1995 року — 1-й заступник голови Херсонської обласної державної адміністрації — начальник головного управління економіки і ринку.

У серпні 1995 — червні 1997 року — генеральний директор підприємства «Дені» у місті Херсоні.

У червні — липні 1997 року — начальник відділу зовнішньоекономічних зв'язків і ліцензування управління економіки Херсонської обласної державної адміністрації.

У липні 1997 — квітні 1998 року — генеральний директор підприємства «Дені» у місті Херсоні. У травні 1998 — липні 1999 року — генеральний директор підприємства «ФПТТВ Лтд» у місті Херсоні.

17 липня 1999 — 1 грудня 2001 року — голова Херсонської обласної державної адміністрації.

У грудні 2001 — 2002 року — радник Президента України у Південному регіоні.

Співголова Херсонської обласної громадської організації «За процвітання Херсонщини».

Автор (співав.) підручника «Контракти» (1992), двох довідників з підприємницької діяльності.

Нагороди та відзнаки

  • орден Трудового Червоного Прапора (1976)
  • орден «За заслуги» ІІІ ступеня (.08.2001)
  • медаль «За трудову доблесть. На відзначення 100-річчя з дня народження Леніна» (1970)
  • медаль «За трудову відзнаку» (1971)
  • медаль «Ветеран праці» (1984)
  • медаль «Захиснику Вітчизни» (1999)
  • почесна грамота Президії Верховної Ради Української РСР (1987)
  • дипломант VII Міжнародного відкритого рейтингу популярності і якості «Золота фортуна» (2001)
  • державний службовець 1-го рангу (09.1999).

Джерела