Вулиця Копистинського (Львів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 20:49, 6 червня 2022, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Виправлено джерел: 9; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.8)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Копистинського
Львів
МісцевістьБогданівка
РайонФранківський
Назва на честьТеофіла Копистинського
Колишні назви
Бічна Кульпарківської дороги, Мокловського, Осмомислґассе, Бестужева
польського періоду (польською)Mokłowskiego
радянського періоду (українською)Бестужева
радянського періоду (російською)Бестужева
Загальні відомості
Дата початку забудови1920-ті
Протяжність180 м
Координати початку49°49′44″ пн. ш. 23°59′24.1″ сх. д. / 49.82889° пн. ш. 23.990028° сх. д. / 49.82889; 23.990028
Координати кінця49°49′45.4″ пн. ш. 23°59′16″ сх. д. / 49.829278° пн. ш. 23.98778° сх. д. / 49.829278; 23.98778
поштові індекси79041
Транспорт
Автобуси№ 2А[1][2], 138[3]
Тролейбуси№ 9[4], 10[5][6]
Маршрутні таксі№ 33[7]
Руходносторонній
Покриттяасфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Навчальні закладиВечірня СЗШ № 17
Забудова1920-ті—1930-ті; малоповерхова
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapr2843872
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Копистинського у Вікісховищі

Вулиця Копистинського — вулиця у Франківському районі[8][9] міста Львів, місцевість Богданівка. Пролягає від вулиці Кульпарківської до вулиці Любінської.

Історія та забудова

Вулицю Копистинського проклали у 1920-х роках[10]. Первісно вона мала назву Бічна Кульпарківської дороги, у 1934 році отримала назву вулиця Мокловського, на честь львівського архітектора та історика мистецтв Казимира (Казімєжа) Мокловського. У період нацистської окупації Львова, з 1943 року по липень 1944 року мала назву Осмомислґассе, на честь галицького князя Ярослава Осмомисла. Після встановлення у Львові радянської влади, на деякий час вулиці повернули довоєнну назву, проте незабаром, 1950 року перейменували на вулицю Бестужева, на честь російського декабриста О. Бестужева[11][12].

Сучасна назва — з 1992 року, на честь львівського художника Теофіла Копистинського[11][13].

Забудова вулиці належить до періоду 1920-х—1930-х років і складається з одно- та двоповерхових будинків у стилі конструктивізм[14][10].

у 1966—1967 роках, до 49-х річниці Жовтневого перевороту, по вулиці проклали тролейбусний маршрут № 9, який сполучив центр міста з аеропортом[15].

Установи

  • буд. № 14 — вечірня середня загальноосвітня школа № 17[16][17]

Примітки

  1. Автобус № 2А. www.eway.in.ua. EasyWay. Архів оригіналу за 19 листопада 2016. Процитовано 7 січня 2017.
  2. У Львові внесено зміни в автобусні маршрути. dailylviv.com. Щоденний Львів. 16 травня 2016 р. Архів оригіналу за 17 травня 2016. Процитовано 7 січня 2017.
  3. Автобус № 138 (приміський). www.eway.in.ua. EasyWay. Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 3 січня 2017.
  4. Тролейбус № 9. www.eway.in.ua. EasyWay. Архів оригіналу за 10 серпня 2019. Процитовано 7 січня 2017.
  5. Тролейбус № 10. www.eway.in.ua. EasyWay. Архів оригіналу за 20 листопада 2016. Процитовано 3 січня 2017.
  6. Схема руху тролейбусів. map.lviv.ua. Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 7 січня 2017.
  7. Маршрутне таксі № 33. www.eway.in.ua. EasyWay. Архів оригіналу за 4 січня 2017. Процитовано 3 січня 2017.
  8. Франківський районний суд м. Львова. Перелік вулиць Франківського району. fk.lv.court.gov.ua. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 7 січня 2017.
  9. Список вулиць Львова (К). lviv.ridne.net. Архів оригіналу за 5 вересня 2021. Процитовано 7 січня 2017.
  10. а б Краківське передмістя, 2011, с. 174.
  11. а б Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 30.
  12. 1243 вулиці Львова, 2009, с. 357.
  13. Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001, с. 62.
  14. 1243 вулиці Львова, 2009, с. 356.
  15. Краківське передмістя, 2011, с. 173.
  16. Вечірня середня загальноосвітня школа № 17. www.dlab.com.ua. Універсальний львівський довідник. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 7 січня 2017.
  17. Вечірня середня школа №17. www.education.ua. Освіта в Україні. Архів оригіналу за 13 червня 2016. Процитовано 7 січня 2017.

Джерела

Посилання