Міст Патона
Міст Патона | |
---|---|
50°25′27″ пн. ш. 30°34′19″ сх. д. / 50.4242756° пн. ш. 30.5719095° сх. д. | |
Офіційна назва | Міст імені Є. О. Патона |
Країна | Україна |
Розташування | Київ |
Галузь застосування | автомобільний |
Перетинає | Дніпро |
Матеріал | сталь |
Загальна довжина | 1543 м |
Ширина | 21 м |
Кількість смуг руху | 3+1+3 |
Початок будівництва | 1939 |
Відкрито | 5 листопада 1953 |
Міст Патона у Вікісховищі |
Міст імені Патона — один із мостів через Дніпро у Києві. Перший у світі суцільнозварний міст завдовжки 1543 метри. Безпосередню участь у проектуванні та будівництві моста брав академік Євген Оскарович Патон, на честь якого названо цю споруду[1].
Історія
Будівництво моста було розпочато 1939 року, припинене — у вересні 1941 року через відступ радянських військ з Києва. Втім, вже на початку 1942 року на побудованих опорах мосту нацистами було продовжено будівництво. Побудований тимчасовий міст отримав назву на честь німецького воєначальника часів Третього Рейху, генерал-фельдмаршала Вальтера фон Райхенау. Будівельні роботи проводилися угорськими саперними частинами[2]. Міст фон Райхенау добре видно на аерофотознімках люфтваффе 1943 року[3]. Восени 1943 року, при відступі нацистів, цей міст було знищено.
Сучасний міст введений в експлуатацію 5 листопада 1953 року[4].
Конструкція
Міст балочної конструкції, з суцільними головними балками двотаврового перерізу довжиною 58 і 57 м, висотою 3,6 м, 26-пролітний, з опорами на кесонній основі. Пролітні споруди складаються з 264 однотипних блоків довжиною 29 м, під час монтажу яких було зварено 10668 м швів. Ширина проїжджої частини 21 м, ширина тротуарів — по 3 м. Для покращення безпеки руху в 1968 році на мосту Патона була влаштована напівжорстка декоративно-художня огорожа (вперше в СРСР). Її виконало підприємство з м. Донецьк «Ремкоммунелектротранс». З 1 листопада 1954 року і до 9 червня 2004 року по мосту проходила трамвайна лінія.
В'їзд на міст зі сторони правого берега оформлений пропілеями доричного ордера, з лівого — двома колонами висотою 20 м.
Проектували і будували міст Патона:
- Інститут «Укрпроектстальконструкція», Київ.
- Трест Мостобуд № 1, Київ.
- Інститут електрозварювання імені Є. О. Патона АН УРСР.
- Дніпропетровський завод металоконструкцій ім. І. В. Бабушкіна.
Трамвай на мосту Патона
Ще на початку 2000-х мостом проходила одна з найважливіших трамвайних ліній Києва, що сполучала лівобережну частину системи київського трамвая з правобережною. Проте протягом реконструкції мосту Патона у 2004 з нього було знято трамвайні колії. Це спричинило розділення київського трамвая на дві мережі: лівобережну та правобережну. Це викликало непоодинокі акції протесту[5] і збори підписів[6] проти припинення трамвайного сполучення між берегами Дніпра.
Після реконструкції, мостом Патона пройшла тролейбусна лінія, проте вона нездатна перевезти трамвайні пасажиропотоки.
У 2006 також планувався демонтаж трамвайних колій на Набережному шосе, без яких неможливе відновлення трамвайного сполучення через міст Патона. З приходом до влади Леоніда Черновецького демонтаж відклали, а у 2008 мерія спростувала інформацію про демонтаж колій на цій вулиці[7].
Згодом з'явилася інформація про плани відновлення трамвая на мосту Патона[8], проте вже за рік було оголошено про демонтаж трамвайних колій з Контрактової площі, без яких лінія по Набережному шосе стане ізольованою, а її значення при можливому відновленні колій мостом Патона буде знівельованим.
У 2011 лінію по Набережному шосе закрили та протягом семи років демонтували (остання ділянка демонтована на початку жовтня 2018).
У 2014 з'явилася ідея трамвайного кільця, яка передбачала будівництво лінії Подільським мостовим переходом та відновлення лінії мостом Патона[9].
У жовтні 2015 транспортний інженер Департаменту архітектури та містобудування Віктор Петрук запропонував реалізувати ідею трамвайного кільця, відновивши спочатку лінію мостом Патона[10]. Схожі ідеї з'явилися в 2018, проте будівництво лінії Подільським мостом вже не передбачали[11].
Наприкінці листопада 2018 зареєстрована електронна петиція, яка пропонує об'єднати трамвайну мережу Києва, відновивши лінію мостом Патона[12].
Реконструкція
Вперше про необхідність реконструкції мосту заговорили у 1990-ті рр. Але на той час, на це не було коштів. У 2008 році про реконструкцію заговорили знову у зв'язку з підготовкою до Чемпіонату Європи з футболу 2012. Був навіть розроблений проект, за яким планувалося зняти залізобетонне покриття і замінити більш легким металевим. За рахунок зменшення навантаження, несучі балки зможуть витримати 8 смуг руху, замість 6-ти. Загальна ширина мосту збільшиться з 21 до 38 метрів[13]. Втім через фінансові проблеми, реконструкцію відклали на невизначений термін. В 2020 році міст визнано аварійним, проте на підготування всіх документів потрібно ще 2 роки. На мосту вже закрили 2 крайні смуги через небезпеку.[14]
Надзвичайні події
Падіння автобуса (1967)
25 квітня 1967 року з моста імені Патона в Дніпро впав пасажирський автобус маршруту № 41 «Місто Бровари — Палац спорту».
Автобус марки ЛАЗ-695Е, держномер 93-36 КИГ, рухався з лівого берега. Приблизно о 15.40 під час спроби обгону вантажівки-рефрижератора зачепився за бампер трамвая, що рухався в тому ж напрямку. Унаслідок цього автобус занесло в лівий бік, він перетнув міст і, пробивши чавунну огорожу, впав у річку[15]. За свідченнями очевидців та тогочасних співробітників ДАІ (зокрема, В'ячеслава Богаденка, колишнього заступника начальника ГУ ДАІ МВС України), причиною аварії стала неуважність водія, який занадто пізно помітив вантажівку попереду й спробував уникнути зіткнення, різко повернувши ліворуч[16].
Згідно з архівним записом автопідприємства № 7 (АП-7), унаслідок ДТП загинуло 27 осіб, включно з водієм та кондуктором, ще 5 осіб вижило[15]. Проте за спогадами П.Ю. Шелеста, в аварії насправді загинуло 45 осіб, вижило двоє, яким удалося вистрибнути з автобуса. Серед загиблих був і відомий баскетбольний тренер команди СКА, майстер спорту СРСР Н.К. Каракаш'ян[17]. Крім того, Петро Шелест наводить іншу дату трагедії — 24 квітня. У джерелах фігурують й інші цифри загиблих унаслідок аварії: 37 осіб, понад 40, 54 особи[18]. Син автоінспектора Миколи Прохоровича Онупка, учасника рятувальної операції, стверджує, що з води було врятовано 6 осіб — 5 жінок і одного чоловіка, але останній помер уже на березі.
Інформацію про трагічну подію було приховано від населення, уперше публікації на цю тему в радянській пресі з'явилися наприкінці 1980-х років[18].
На місці зруйнованої частини огорожі мосту деякий час були тимчасові дерев'яні перила[19].
Інші аварії
- У 1969 (1970?) році з мосту Патона в Дніпро впав службовий автобус заводу «Комуніст».
- У 1970-ті роки внаслідок ДТП туристичний автобус марки «Ікарус-люкс» пробив огорожу мосту Патона й зависнув передніми колесами над Дніпром[15].
Зображення
-
Міст, вид з лівого берега
-
Панорама мосту
-
Огорожа моста
-
Північні пропілеї
-
Міст Патона і район Березняки
-
Міст Патона на пам'ятній срібній монеті «Євген Патон»
Примітки
- ↑ Постанова Бюро ЦК КП України від 18 серпня 1953 року «Про присвоєння Київському суцільнозварному міському автодорожньому мосту через р. Дніпро ім'я Є. О. Патона» [Архівовано 18 серпня 2021 у Wayback Machine.] // ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 1920, арк. 93.
- ↑ Строительство моста фон Рейхенау зимой 1941/42 гг. [Архівовано 6 січня 2017 у Wayback Machine.] // reibert.livejournal.com. — 2015. — 5 мая. (рос.) [Архівовано з першоджерела 9 лютого 2016.]
- ↑ Аэрофотосъёмка Второй мировой войны [Архівовано 2 лютого 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Постанова Ради Міністрів Української РСР від 5 листопада 1953 року № 2348 «Про прийняття до постійної експлуатації новозбудованого автогужового моста через р. Дніпро в м. Києві»
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 20 липня 2011. Процитовано 23 вересня 2009.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 вересня 2011. Процитовано 23 вересня 2009.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ http://kmv.gov.ua/news.asp?IdType=1&Id=199019 [Архівовано 27 листопада 2009 у Wayback Machine.] %C2%A0
- ↑ http://www.sezamka.kiev.ua/articles/4210
- ↑ Леся, Кириченко (29 липня 2014). На мост Патона в Киеве могут вернуть трамвай. «Сьогодні». Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 4 червня 2021.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 9 грудня 2018.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 9 грудня 2018.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 9 грудня 2018.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Мосту Патона исполняется 55 лет [Архівовано 2 жовтня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Аварійний міст Патона, а документи для ремонту готуватимуться 2 роки. kyiv-future.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 11 вересня 2020.
- ↑ а б в Забута трагедія на мосту Патона. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021.
- ↑ Відеосюжет програми «ДжеДАІ» до 50-х роковин трагедії (відеореконструкція ДТП). Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 20 січня 2021.
- ↑ Відеосюжет програми «ДжеДАІ» до 50-х роковин трагедії. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 20 січня 2021.
- ↑ а б Станислав ЦАЛИК. Блог историка: 1967 год. Катастрофа, о которой приказали молчать. Архів оригіналу за 30 липня 2020. Процитовано 21 січня 2021.
- ↑ Забута трагедія на мосту Патона (ФОТО тимчасової огорожі на місці аварії). Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021.
Посилання
- Міст імені Є.О.Патона // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 126. — ISBN 978-966-7407-83-4.
- Вебкамера, Міст Патона [Архівовано 29 листопада 2010 у Wayback Machine.]
Джерела
- Веб-енциклопедія Києва.
- Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 422. (рос.)
- Дехтярь А. С., Жога И. В. Мост им. Патона в Киеве — к истории проектирования // Транспортное строительство Украины. — 2008. — № 6 (14). — С. 14–15.
- Лобанов Л. М. До 60-річчя мосту імені Є. О. Патона [Архівовано 24 січня 2022 у Wayback Machine.] // Будівельні конструкції. — 2014. — Вип. 81. — С. 119—128.
- Лобанов Л. М., Кирьян В. И. Шестьдесят лет цельносварному мосту им. Е. О. Патона [Архівовано 24 січня 2022 у Wayback Machine.] // Автоматическая сварка. — 2013. — № 12. — С. 35–40, іл.
- Шимановський О. В., Дудник Е. С., Шапошникова П. П. Міст ім. Патона: минуле, нинішнє, майбутнє // будівництво України. — 2004. — № 8. — С. 28–33, іл.
- Мости Києва
- Споруди, збудовані Євгеном Патоном
- З'явилися 1953
- Об'єкти, названі на честь Євгена Патона
- Мости, збудовані 1953
- Мости через Дніпро
- Пам'ятки архітектури України місцевого значення в Києві
- Пам'ятки містобудування України місцевого значення в Києві
- Пам'ятки науки і техніки України місцевого значення
- Автомобільні мости