Мартін Карплус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 10:15, 10 лютого 2024, створена Олег.Н (обговорення | внесок) (+Категорія:Хіміки-теоретики)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мартін Карплус
англ. Martin Karplus
Народився15 березня 1930(1930-03-15) (94 роки)
Відень
Місце проживанняСША США
Країна Австрія
 США
Діяльністьtheoretical chemist, викладач університету, біофізик, хімік, науковець
Alma materКінгс-коледж,
Гонвілл-енд-Кіз
ГалузьЯМР-спектроскопія, квантова хімія
ЗакладГарвардський університет
Каліфорнійський технологічний інститут
Науковий керівникЛайнус Полінг
Аспіранти, докторантиАрі Варшель
Пол Брумерd
Клаус Шультен
J. Andrew McCammond
Bernie Shizgald[1]
Bruce Tidord[1]
Collin Melveton Stultzd[1]
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Національна академія наук США
International Academy of Quantum Molecular Scienced
Американська академія мистецтв і наук
Австрійська академія наук
Нідерландська королівська академія наук
Брати, сестриRobert Karplusd
Нагороди

Мартін Карплус (англ. Martin Karplus; нар. 15 березня 1930, Відень) — американський хімік-теоретик, лауреат Нобелівської премії з хімії за 2013 спільно з Майклом Левіттом та Арі Варшелем з формулюванням за «комп'ютерне моделювання хімічних систем».

Біографія

[ред. | ред. код]

Мартін Карплус народився у віденському районі Грінзінг, в єврейської родині; після аншлюсу 1938 року з матір'ю та братом втік від нацистів через Швейцарію до США (батько в цей час був заарештований). Його родина впродовж десятиліть була пов'язана з медициною, дід — Йоганн Пауль Карплус[de] (1866—1936) — був відомим нейрофізіологом, професором неврології та психіатрії Міського неврологічного центру Відня[de]; інший дід — уродженець Одеси Самуїл Абрамович Гольдштейн (1865—1939) — був ревматологом та директором відомої віденської клініки та грязелікарні «Fango Heilanstalt» (Wien IX, Lazarethgasse 20).[2][3][4][5][6] По приїзді до США, сім'я оселилася в передмісті Бостона Брайтон[en], де вже мешкав старший брат батька — інженер та винахідник змінного трансформатора «Варіак» (1933) Едуард Карплус (1899—1979).[7][8]

Ступінь бакалавра мистецтв Карплус отримав у Гарвардському університеті 1950 року. Після цього він працював спільно з Лайнусом Полінгом в Каліфорнійському технологічному інституті, де 1953 року отримав ступінь доктора філософії. У 1953—1955 роках Карплус працював в Оксфордському університеті спільно з Чарльзом Кулсоном[en] від Національного наукового фонду. З 1995 року Карплус займає професорську посаду в Страсбурзькому університеті.[9][10]

Дослідження

[ред. | ред. код]

Дослідження Карплуса заторкують такі розділи науки, як фізична хімія, ЯМР-спектроскопія, хімічна кінетика, квантова хімія і, насамперед, метод класичної молекулярної динаміки щодо моделювання біологічних макромолекул. Крім цього Карплус проводив різні дослідження спін-спінової взаємодії та ЕПР. На честь Карплуса названо рівняння[en], що описує кореляцію між константою взаємодії та двогранним кутом в ЯМР-спектроскопії білків.

Нині Карплус займається дослідженнями властивостей молекул біологічних об'єктів. Його група займається розробкою програми CHARMM[en], пов'язаної з методом класичної молекулярної динаміки. Схожа за назвою мова програмування Charm++ була розроблена в Лабораторії Паралельних Обчислень Університету Іллінойсу, Вені Шу (Wennie Shu) та Кевіном Немурою (Kevin Nomura) в співробітництві з Лаксімікент Кейлом (Laxmikant Kale) з Теоретичної та обчислювальної групи біофізики біофізика Клауса Шультена.

Карплус є членом Міжнародної академії квантово-молекулярних наук. З 1955 року Карплус підготував понад 200 науковців в Іллінойському університеті в Урбані-Шампейн, Колумбійському та Гарвардському університетах.

Основні публікації

[ред. | ред. код]
  • M. Karplus (2006). Spinach on the Ceiling: A Theoretical Chemist's Return to Biology. Annual Review of Biophysics and Biomolecular Structure. 35 (1): 1—47. doi:10.1146/annurev.biophys.33.110502.133350. PMID 16689626.
  • Karplus M, Kuriyan J. Molecular Dynamics and Protein Function. Proc. Natl. Acad. Sci. USA . 2005;102:6679-6685.
  • Gao YQ, Yang W, Karplus M. A Structure-Based Model for the Synthesis and Hydrolysis of ATP by F1 ATPase. Cell . 2005;123:195-205 .
  • Cui Q, Karplus M. Triosephosphate Isomerase: A Theoretical Comparison of Alternative Pathways. J. Am. Chem. Soc. 2001;123:2284-2290.
  • Dinner AR, Blackburn GM, Karplus M. Uracil-DNA Glycosylase Acts by Substrate Autocatalysis. Nature. 2001;413:752-755.
  • Karplus M. Aspects of Protein Reaction Dynamics: Deviations from Simple Behavior. J. Phys. Chem. B . 2000;104:11-27 .
  • Ma J, Sigler PB, Xu Z, Karplus. M. A Dynamic Model for the Allosteric Mechanism of GroEL. J. Mol. Biol. 2000;302:303-313.
  • Dinner AR, Sali A, Smith LJ, Dobson CM, Karplus M. Understanding Protein Folding via Free-Energy Surfaces from Theory and Experiment. TiBS. 2000;25:331-339

Родина

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]

У 2013 році отримав Нобелівську премію з Хімії.

Почесні звання

[ред. | ред. код]

20 травня 2015 року йому було присвоєно звання «Почесний громадянин Відня».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  2. Martin Karplus «A Theoretical Chemist's Return to Biology». Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 10 жовтня 2013.
  3. Johann Paul Karplus (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 жовтня 2013. Процитовано 10 жовтня 2013.
  4. Fango Heilanstalt. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 10 жовтня 2013.
  5. Доктор медицини Самуїл Абрамович Гольдштейн і його сім'я [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]: Дружина Самуїла Гольдштейна — Маня Бернштейн (1877—1961) — походила з Вінниці.
  6. Самуїл-Герш Абрамович Гольдштейн [Архівовано 1 вересня 2014 у Wayback Machine.]: Випускник другої одеської гімназії (1883), був пов'язаний з народовольцями, за що був виключений з другого курсу Новоросійського університету (1885) і в тому ж році висланий з країни.
  7. The First Variac Autotransformer (Eduard Karplus). Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 10 жовтня 2013.
  8. Генеалогічне древо родини Карплус. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 10 жовтня 2013.
  9. Архівована копія. Архів оригіналу за 12 жовтня 2013. Процитовано 10 жовтня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  10. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 жовтня 2014. Процитовано 10 жовтня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  11. Генеалогічне древо сімей Гольдштейн та Карплус. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 10 жовтня 2013.
  12. Ернст Папанек та Хелен Гольдштейн. Архів оригіналу за 4 квітня 2015. Процитовано 10 жовтня 2013.
  13. Martin Karplus on NNDB. Архів оригіналу за 12 жовтня 2013. Процитовано 10 жовтня 2013.
  14. Mischa H. Karplus, Boston University Law School. Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 10 жовтня 2013.