Едуардо Пазуелло

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 10:37, 12 квітня 2024, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Виправлено джерел: 0; позначено як недійсні: 1.) #IABot (v2.0.9.5)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 12 квітня 2024, заснована на цій версії.
Едуардо Пазуелло
Народився1963
Ріо-де-Жанейро, Бразилія
Країна Бразилія
Діяльністьвійськовослужбовець
ПосадаМіністр охорони здоров'я Бразиліїd, Міністр охорони здоров'я Бразиліїd, Secretary of Strategic Affairs of the Presidencyd[1] і state secretary of Roraimad
Військове званнядивізійний генерал

Едуардо Пазуелло (порт. Eduardo Pazuello, 19 липня 1963, Ріо-де-Жанейро) — бразильський військовик, бригадний генерал, та політичний діяч[2], який працював міністром охорони здоров'я з 2020 року до 23 березня 2021 в уряді Жаїра Болсонару.[3]

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Едуардо Пазуелло народився в Ріо-де-Жанейро у відомій мароккансько-єврейській родині. Його дід, Авраам Жоакім Пасуелло, народився в Белені і був сином мароккансько-єврейських батьків. Він оселився в Манаусі в 1930-х роках. Його батько, Нісім Пазуелло, був підприємцем. Генерал Едуардо Пазуелло брав участь у координації армійських сил під час літніх Олімпійських ігор 2016 року в Ріо-де-Жанейро[4], а з лютого 2018 року координував операцію «Прийом», яка піклується про венесуельських біженців у Рораймі[5], також раніше він обіймав посаду секретаря фінансів в уряді штату Рорайма під час федерального втручання[6], та оголосив про свій відхід з цієї посади в лютому 2019 року.[7]

8 січня 2020 року він залишив координацію операції «Прийом», та став командувачем 12-м військовим округом у Манаусі[8], замінивши Карлоса Альберто Масіеля Тейшейру. У своїй присязі він заявив, що продовжить роботу по захисту Амазонки.[9]

Міністр охорони здоров'я Нелсон Тейш призначив Пазуелло виконавчим секретарем міністерства охорони здоров'я, зробивши його другим у команді, замінивши Жуана Габбардо. У своїй номінації Тейш зазначив, що обрав Пазуелло завдяки його знанням у логістиці.[10]

У травні 2020 року звіт «Agência Sportlight» показав, що Едуардо Пазуелло стверджував про «некомерційне використання» в 13-річному контракті, підписаному між «Infraero» та компанією, яка заробляла 5 тисяч бразильських реалів (760,55 доларів США) за кожного учня, який займається парашутним спортом, звинувативши державну компанію в адміністративній нечесності.[11]

Ще в травні 2020 року веб-сайт «Diário do Centro do Mundo» повідомив, що Пазуелло поставив солдатів тягнути вози замість коней.[12]

Міністерство охорони здоров'я

[ред. | ред. код]

Пазуелло обіймав посаду виконуючого обов'язки міністра охорони здоров'я після відставки Нелсона Тейша 15 травня 2020 року під час епідемії COVID-19 у Бразилії.[13]

19 травня 2020 року Пазуелло дозволив використання гідроксихлорохіну та хлорохіну для лікування COVID-19[14], а в червні 2020 року його було призначено виконуючим обов'язки міністра охорони здоров'я та звільнено з попередньої посади виконавчого секретаря міністерства.

6 серпня 2020 року Пазуелло підтвердив, що вакцину проти COVID-19, яка тестується в Бразилії, планується випустити в січні 2021 року.[15]

14 вересня 2020 року президент Жаїр Болсонару вирішив поставити Пазуелло на посаду міністра охорони здоров'я.[16] 14 березня 2021 року Пазуелло подав у відставку з поста міністра охорони здоров'я, стверджуючи, що має проблеми зі здоров'ям.[17] Пізніше він сказав, що не хворий і буде на роботі, доки президент Жаїр Болсонару не попросить його залишити цю посаду.[18]

Унаслідок його неефективних дій у спробі сповільнити поширення SARS-CoV-2, безпосереднім наслідком чого стала велика кількість смертей, його стали порівнювати з демоном Пазузу.[19]

23 березня 2021 року Пазуелло залишив міністерство охорони здоров'я.[20]

Секретар зі стратегічних питань президента

[ред. | ред. код]

Пазуелло був призначений секретарем зі стратегічних питань президента 1 червня 2021 року.[21]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://noticias.r7.com/prisma/r7-planalto/eduardo-pazuello-e-nomeado-como-secretario-da-presidencia-01062021/
  2. ↑ Teich anuncia general Eduardo Pazuello como novo número 2 do Ministério da Saúde. G1 (порт.). 22 квітня 2020. Процитовано 16 вересня 2020.
  3. ↑ Decreto de 2 de junho de 2020 (порт.). Diário Oficial da União. 2 червня 2020. Процитовано 16 вересня 2020. (порт.)
  4. ↑ Quem é Eduardo Pazuello, o general que assumirá por enquanto o Ministério da Saúde. Época Negócios (порт.). 16 травня 2020. Процитовано 16 вересня 2020.
  5. ↑ Quem é o general Pazuello, que assume Saúde após saída de Teich. Catraca Livre (порт.). 15 травня 2020. Процитовано 16 вересня 2020.
  6. ↑ Diário Oficial do Estado de Roraima (PDF) (порт.). № 3372. Imprensa Oficial. 10 грудня 2018. Процитовано 16 вересня 2020.
  7. ↑ Correia, Cyneida (16 лютого 2019). Coronel vai assumir lugar de general na Fazenda. Folha BV (порт.). Процитовано 16 вересня 2020.
  8. ↑ Eduardo Pazuello deixa o comando da Operação Acolhida. Folha BV (порт.). 24 жовтня 2019. Процитовано 16 вересня 2020.
  9. ↑ Prefeito acompanha troca de comando da 12ª Região Militar. Prefeitura de Manaus (порт.). 8 січня 2020. Архів оригіналу за 20 червня 2020. Процитовано 16 вересня 2020.
  10. ↑ Teich anuncia Eduardo Pazuello como novo secretário-executivo do Ministério da Saúde. A Tarde (порт.). 22 квітня 2020. Процитовано 16 вересня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  11. ↑ de Castro, Lúcio (25 травня 2020). General Pazuello alegou "uso não comercial" em vantajoso contrato com Infraero de empresa que faturava R$ 6 mil por aluno de paraquedismo. Agências Sportlight (порт.). Процитовано 16 вересня 2020.
  12. ↑ Segalla, Vinicius (16 травня 2020). Exclusivo: Ministro da Saúde interino obrigou soldado a puxar carroça no lugar de cavalo em quartel. Diário do Centro do Mundo (порт.). Процитовано 16 вересня 2020.
  13. ↑ Monteiro, Tânia; Ribeiro, Luci (15 травня 2020). Teich se demite e expõe governo em crise; general assume Saúde. Estadão (порт.). Процитовано 16 вересня 2020.
  14. ↑ Augusto, Otávio; Lorran, Tácio (20 травня 2020). Ministério da Saúde libera cloroquina para tratar Covid-19 na fase inicial. Metrópoles (порт.). Процитовано 16 вересня 2020.
  15. ↑ Ministro da Saúde diz que vacina para covid deve ser disponibilizada até o início de 2021. Paraíba (порт.). 6 серпня 2020. Процитовано 16 вересня 2020.
  16. ↑ Uribe, Gustavo; Cancian, Natália (14 вересня 2020). Bolsonaro decide efetivar Pazauello como ministro da Saúde. Folha de S. Paulo (порт.). Процитовано 16 вересня 2020.
  17. ↑ Cappelli, Paulo; Portinari, Natália (14 березня 2021). Pressionado, Pazuello alega problemas de saúde e pede para deixar ministério. O Globo (порт.). Архів оригіналу за 14 березня 2021. Процитовано 14 березня 2021.
  18. ↑ Pazuello: 'Continuo como ministro até que presidente peça o cargo'. 14 березня 2021. Процитовано 14 березня 2021. (порт.)
  19. ↑ dos Reis, André Luiz (20 липня 2021). Pazuzu, o demônio invocado por Bolsonaro. Nova Resistência (порт.). Процитовано 30 жовтня 2022.
  20. ↑ Quem é Marcelo Queiroga, médico que aceitou o convite de Bolsonaro para a Saúde. CNN Brazil. 15 березня 2021. (порт.)
  21. ↑ Eduardo Pazuello é nomeado como secretário da Presidência. R7 (порт.). 1 червня 2021.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Едуардо_Пазуелло&oldid=42307151