Покровське (Бахмутський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 11:24, 31 липня 2024, створена 46.150.91.4 (обговорення) (Оновлення демографії з Вільного Радіо)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Покровське.
село Покровське
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Бахмутський район
Тер. громада Бахмутська міська громада
Код КАТОТТГ UA14020010150059879
Облікова картка Покровське 
Основні дані
Населення ▼ 1 (30.07.2024) [1]
Площа 9.494 км²
Густота населення 110 осіб/км²
Поштовий індекс 84561
Телефонний код +380 6274
Географічні дані
Географічні координати 48°38′05″ пн. ш. 38°07′50″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря 		99 м
Водойми р. Горілий Пень
Відстань до
обласного центру 		75,3 км
Місцева влада
Адреса ради 84500 Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 44
Карта
Покровське. Карта розташування: Україна
Покровське
Покровське
Покровське. Карта розташування: Донецька область
Покровське
Покровське
Мапа
Мапа

CMNS: Покровське у Вікісховищі

Покро́вське — село Бахмутської міської громади Бахмутського району Донецької області, Україна.

Неподалік від села розташована геологічна пам'ятка природи місцевого значення «Риф», оголення вапняку біля села Покровське.

Історія

[ред. | ред. код]

На місці нинішнього села під час Кальміуської паланки перебувала багата дача, відомого свого часу, Бахмутського протопопа Івана Лук'янова. У нього тут була рілля сінокіс також він займався скотарство і бджільництво, був сад млин о двох каменях.

Лук'янов був відомий у всій Бахмутській окрузі як справжній батько і благодійник. Навіть у Запоріжжі знали про його любов до людства, про його щедру благодійності людям, у мирний час багато січовики запорожці добровільно приходили на «Ступки», на хутір протопопа Лук'янова потрудитися заради душевного порятунку.

У 1731—1732 роках протопоп Лук'янов на доходи зі Ступок побудував в Бахмуті Покровську церкву, прикрасив і забезпечив її всім необхідним, а перед смертю своєю в 1767 році одну половини частини хутора заповідав у володіння Покровської церкви.[1]

Після анексії Криму Російською імперією, у зв'язку з скороченням солеваріння в Бахмуті, частина його населення в 1792 році була переведена на становище державних поселенців. Вони одержали ділянку на річці Мокра Плотва та її притоці Горілому Пні, де й виникла державна слобода Покровська, яка входила до складу Бахмутської волості того ж повіту. Свою назву слобода дістала від церкви Покрови, до парафії якої належала.

Поселенцями слободи були російські селяни і козаки слобідських полків. У 1830 році в Покровському [Архівовано 7 квітня 2013 у Wayback Machine.] налічувалося 843 ревізькі душі. Вони мали по 7 десятин державної землі, за що сплачували щорічно по 9 крб. оброку і по 3 крб. подушного податку.

За даними на 1859 рік у державному селі Покровське Бахмутського повіту Катеринославської губернії мешкало 2848 осіб (1561 чоловічої статі та 1287 — жіночої), налічувалось 517 дворових господарства, існувала православна церква[2].

Станом на 1886 рік у колишньому державному селі Бахмутської волості мешкало 3654 особи, налічувалось 609 дворових господарств, існували православна церква, школа й арештантський будинок[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 5307 осіб (2690 чоловічої статі та 2617 — жіночої), з яких 5296 — православної віри[4].

У 1908 році в селі мешкало 8908 осіб (4450 чоловічої статі та 4458 — жіночої), налічувалось 1020 дворових господарств[5].

4 березня 2015 року Війни на Сході України (АТО) біля Покровського загинув воїн 17 танкової бригади, український герой Юрій Зубов.

Після реформи, пов'язаною с децентралізацією село Покровське є частиною об'єднаної Бахмутської громади.

Діючим старостою села є Федоренко Павло Вікторович.

Населення

[ред. | ред. код]

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:

Мова Кількість Відсоток
українська 917 68.79%
російська 403 30.23%
румунська 1 0.08%
інші/не вказали 12 0.90%
Усього 1333 100%

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Феодосий Макаревский: Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской Епархии: Церкви и приходы прошедшего XVIII столетия. — Екатеринослав, типография Я. М. Чаусского, 1880.
  2. ↑ Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 727) (рос. дореф.)
  3. ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-62. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  5. ↑ рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Бахмутскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911, (код 5-4)
  6. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  7. ↑ (рос.) Герои страны. Архів оригіналу за 28 листопада 2016.

Джерела

[ред. | ред. код]


Донецька область Це незавершена стаття з географії Донецької області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Покровське_(Бахмутський_район)&oldid=43190954