Політика зміни імен
Політика зміни імен (яп. 創氏改名, Со: сі каймей, кор. 창씨개명, Чханссі кемьон) — політика, що проводилася японською колоніальною владою в Кореї в 1939-1945. В рамках цієї політики корейців спонукали міняти свої імена на японські.
Корейське ім'я складається з прізвища (кор. 성 , 姓 ), імені та пона. Прізвище передається по чоловічій лінії і, як правило, складається з одного ієрогліфа. Ім'я дається при народженні і, як правило, складається з двох ієрогліфів. Оскільки багато прізвища носять кілька кланів, для розрізнення родичів від однофамільців використовується пон - вказівка на місце походження легендарного предка-засновника роду (наприклад, Кіми з Кенджу). Прізвище записується перед ім'ям.
Японське ім'я складається з прізвища (яп. 氏, трансліт. сі:) і імені. Так само, як і в Кореї, прізвище записується попереду імені.
У 1939 генерал-губернатор Дзіро Мінамі видав указ, що дозволяв корейцям брати японські прізвища. 11 лютого 1940 він був доповнений указом, що дозволяв брати і японські імена; цей указ був приурочений до святкування 2600-річчя з заснування японської держави. Після цього в Кореї була розгорнута широка кампанія по зміні імен. Рішення про зміну імен приймав чоловік-глава сім'ї, в разі позитивного рішення імена (і прізвище) змінювала вся сім'я. Хоча де-юре корейці не були зобов'язані змінювати ім'я, на відмовників чинився великий суспільний тиск [1].
Кампанія виявилася успішною: протягом 6 місяців після опублікування другого указу прізвища змінили 80,5% корейців. Нижче наведена більш детальна статистика (на 8 серпня 1940) [2].
| Провінція | Загальна кількість сімей | Число сімей, які змінили прізвище | Відсоток змінили |
|---|---|---|---|
| Кейкідо | |||
| Тюсей-хокудо | |||
| Тюсей-нандо | |||
| Дзенра-хокудо | |||
| Дзенра-нандо | |||
| Кейсьо-хокудо | |||
| Кейсьо-нандо | |||
| Кокайдо | |||
| Хейан-нандо | |||
| Хейан-хокудо | |||
| Когендо | |||
| Канкьо-нандо | |||
| Канкьо-хокудо | |||
| Разом | 4 008 925 | 3 228 931 | 80,5 |
Політика викликала протести з боку різних громадських сил. Багато простих корейців відмовлялися змінювати прізвище і ім'я, посилаючись на те, що зміна прізвища рівносильна розриву з предками та родом. Корейські поліцейські також піддавали цю систему критиці, так як вона ускладнювала процес затримання злочинців. Нарешті, деякі радикально налаштовані японські націоналісти також критикували цю політику, вважаючи, що корейці не гідні носити японські імена [2].
Після капітуляції Японії в Другій світовій війні Американська окупаційна влада видала Наказ про відновлення імен, що дозволяв корейцям повернути свої початкові прізвище та ім'я.
Президенти Південної Кореї:
- Пак Чон Хі (박정희, 朴正熙) — Такакі Масао (高木正雄)
- Чхве Гю Ха (최규하, 崔 圭 夏) — Умехара Кеїті (梅原圭一)
- Кім Йон Сам (김영삼, 金泳三) — Канемура Косуке (金村康右)
- Кім Де Чжун (김대중, 金大中) — Тойода Тайтю (豊田大中)
- Лі Мен Бак (이명박, 李明博) — Цукіяма Акіхіро (月山明博)[3]
|
Це незавершена стаття про Корею. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ 창씨 개명 거부 운동 (創 氏 改名 拒 否 運動) (кор.). 영남 대학교. Архів оригіналу за 26 січня 2012. Процитовано 7 січня 2011.
- ↑ а б 미즈노나오키. 창씨 개명 = 創 氏 改名. — 서울 : 산 처럼, 2002. — 331 p. — ISBN 978-89-90062-26-0.
- ↑ Його сім'я змінила прізвище й імена, незважаючи на те, що жила не в Кореї, а в метрополії (Японії).