Маїлян Антон Сергійович
Ця стаття в процесі редагування певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування. Останнє редагування зробив користувач Kamelot (внесок, журнали) о 07:49 UTC (4049 хвилин тому). |
Маїлян Антон Сергійович | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 16 (28) березня 1880[1] |
Місце народження | Тифліс, Російська імперія[1] |
Дата смерті | 20 квітня 1942[1] (62 роки) |
Місце смерті | Баку, Азербайджанська РСР, СРСР[1] |
Роки активності | 1905 — 1942 |
Громадянство | Російська імперія і СРСР |
Національність | вірмени[1] |
Професії | композитор, хормейстер, музичний педагог, громадський діяч |
Освіта | Нерсісянська школа[1] |
Вчителі | Кара-Мурза Христофор Макаровичd[1] і Єкмалян Макар Григоровичd[1] |
Жанри | класична музика, опера, балет[d] і comedy musicd |
Заклад | Нерсісянська школа і Театр та музикаd[1] |
Нагороди | |
Файли у Вікісховищі |
Антон Сергійович Маїля́н (справжнє по-батькові — Саркисович; 28 березня 1880, Тифліс — 20 квітня 1942, Баку) — вірменський радянський і азербайджанський радянський композитор, хормейстер та музичний педагог. Заслужений діяч мистецтва Азербайджанської РСР з 1930 року.
Біографія
Народився 16 [28] березня 1880 року в в місті Тифлісі (нині Тбілісі, Грузія) у сім'ї робітника-муляра. Музичні смаки формувалися у ранні роки у хорі Христофора Кара-Мурзи, в якому він постійно співав. Участь у хорі вплинула на напрямок його подальшої творчої і музично-громадської діяльності. Навчався у Тифлісіській нерсіянській семінарії, де співав у хорі Макара Екмаляна та набув ґрунтовних навичок диригування[2]. З 1900 по 1903 рік продовжив здобувати музичну освіту в Тифліському музичному училищі у класі композиції Миколи Ніколаєва. Під час навчання, як артист, брав участь у драматичних виставах Тифліського артистичного товариства[3].
Після завершення навчання у 1904 році був запрошений як хормейстер до Нерсісянської семінарії[3]. З 1906 року, жив та працював у Баку, де у 1908 році створив перший робітничий хор. Протягом 1910—1917 років видавав щомісячний вірмеський журнал «Татрон ев еражштутюн» («Театр та музика»).
У 1918—1919 роках викладав музику в Тифлісі. 1920 року повернувся до Баку. Був організатором перших робітничих хорів у районах нафтовидобування в Баку. Заснував та з 1925 року очолював музичну театральну секцію Будинку вірменського мистецтва в Баку. Збирав музичний фольклор народів Кавказу і Закавказзя.
Помер в Баку 20 квітня 1942 року.
Творчість
Серед творів:
- опери:
- «Чарівна весна» (1925);
- «Зизик» (1926);
- «Жабеня» (1926);
- «Чарівниця, троянда і черв'як» (1928);
- «Гюллі» (1930);
- «Сафа» (1939, про боротьбу азейбарджанських і вірменських селян проти феодалів у XVIII столітті; Азербайджанський театр опери і балету імені Мірзи Фаталі Ахундова)[4];
- «Казки бабусі Гюльназ» (1906, дитяча опера за Газаросом Агаяном)[4];
- «Пустотливий Микіч» (дитяча опера за Ованесом Туманяном)[4];
- музика до вистав «Хатабала» Ґабріеля Сундукяна, «Дядя Багдарас» Акопа Пароняна, «У 1905 році» Джафара Джабарли, «Отелло» Вільям Шекспір[4];
- балет «Індійська красуня» (1941);
- музичні драми «Гікор» (1923), «Міньйон» (1923);
- музичні комедії «Тмбалач Хаган» (1929), «Молла Насреддин» (1940);
- вокально-симфонічні і камерні твори, зокрема ескізи для симфонічного оркестру «Пам'яті Шевченка» (1939).
Примітки
- ↑ а б в г д е ж и к Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
- ↑ Армянские композиторы, 1956, с. 75.
- ↑ а б Армянские композиторы, 1956, с. 76.
- ↑ а б в г Театральная энциклопедия, 1964.
Література
- Атаян Р. A., Мурадян М. О., Татевосян А. Г. Армянские композиторы. — Єреван : Армянское государственное издательство, 1956. — С. 75—78. (рос.);
- Маилян, Антон Саркисович // Театральная энциклопедия / Главный редактор: П. А. Марков. — Москва : Государственное научное издательство «Советская энциклопедия», 1964. — Т. III Кетчер—Нежданова. — Ствп. 619. (рос.);
- Манукян М. Антон Маилян. Жизнь и деятельность. — Єреван : Айастан, 1965. — 83 с.;
- Маїлян Антон Сергійович // Шевченківський словник / відповідальний редактор Є. П. Кирилюк. — Інститут літератури імені Тараса Шевченка Академії наук Української РСР, Головна редакція Української радянської енциклопедії. — Київ : «Поліграфкнига», 1976. — Т. 1 А—Мол. — С. 373 .;
- Маилян Антон Сергеевич (Саркисович) / С. К. Саркисян // Корто — Октоль : [рос.]. — М. : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1976. — Ствп. 394—395. — (Энциклопедии. Словари. Справочники : Музыкальная энциклопедия : [в 6 т.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш ; 1973—1982, т. 3). (рос.);
- Ірина Сікорська. Маїлян Антон Сергійович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 22.;
- О. В. Пилипчук. Маїлян Антон Сергійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. — Т. 18 : Лт — Малицький. — 711 с. — ISBN 978-966-02-7999-5.;
- Народились 28 березня
- Народились 1880
- Уродженці Тбілісі
- Померли 20 квітня
- Померли 1942
- Померли в Баку
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Заслужені діячі мистецтв Азербайджанської РСР
- Радянські композитори
- Вірменські композитори
- Азербайджанські композитори
- Радянські оперні композитори
- Вірменські оперні композитори
- Азербайджанські оперні композитори
- Радянські композитори балету
- Азербайджанські композитори балету
- Грузинські музичні педагоги
- Педагоги Тбілісі