Денебола
  Денебола в сузір'ї Лева (обведена) | |
| Дані дослідження Епоха J2000 | |
|---|---|
| Сузір'я | Лев |
| Пряме піднесення | 11г 49х 03.5776с[1] |
| Схилення | +14° 34′ 19.417″[1] |
| Видима величина (V) | 2.14[1] |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | A3 V[1] |
| показник кольору U−B | +0.07[1] |
| яскравість B | 2.23[1] |
| показник кольору B−V | +0.09[1] |
| яскравість V | 2.14[1] |
| яскравість R | 2.0[1] |
| яскравість I | 2.0[1] |
| яскравість J | 1.85[1] |
| яскравість H | 1.92[1] |
| яскравість K | 1.88[1] |
| Тип змінності | типу δ Scuti[2] |
| Астрометрія | |
| Променева швидкість (Rv) | −0.2[1] км/сек |
| Власний рух (μ) | за пр. піднес.: −499.02[1] мас/рік |
| Паралакс (π) | 90.16 ± 0.89 мас |
| Відстань | 36.2 ± 0.4 світлових років 11.1 ± 0.1 парсек |
| Абсолютна величина (MV) | 1.91 |
| Подробиці | |
| Маса | 1.75[3] M☉ |
| Радіус | 1.728[3] R☉ |
| Світність | 15[3] L☉ |
| Ефективна температура | 8500[4] K |
| Гравітація | 4.0[4] м/сек2 |
| Металічність [Fe/H] | 0.00[3] |
| Обертання | Vsin(i)=128 км/сек.[1]км/сек |
| Вік | 1–3.8 × 108[3] років |
| Інші позначення | |
| Посилання | |
| SIMBAD | дані для HD102647 |
Денебола[6] (Бета Лева, β Leo) — друга за яскравістю зоря в сузір'ї Лева спектрального класу А. Розташована на відстані в 36 світлових років від Сонця. Її світність у 12 разів більша за сонячну. Видима зоряна величина становить 2m,14.
Назва зорі походить від Deneb Alased, від арабської фрази ذنب الاسد ðanab al-asad «хвіст лева», оскільки в своєму сузір'ї вона символізує хвіст. У зоряному атласі Річарда Проктора 1871 року зоря позначена як Deneb Aleet. Для стародавніх китайських астрономів вона була частиною п'ятизоряного Woo Ti Tsi: Трона Дванадцяти Імператорів. В астрології Денебола вважалася передвісником нещастя і ганьби[7].
В Уранометрії, виданої Йоганном Байєром 1603 року, зоря була позначена β Лева, як друга за яскравістю у сузір'ї Лева. 1725 року Джон Флемстід позначив цю зорю як 94 Лева. Додаткові позначення цієї зорі обубліковані в зоряних каталогах.
Вік зорі оцінюється приблизно у 400 мільйонів років. Радіус зорі, обрахований за результатами інтерферометрії, становить приблизно 1,73 сонячного. Маса зорі на 75% більша за сонячну, тому Денебола має більшу світність, але менший термін життя на головній послідовності[8].
Температура поверхні Денеболи становить близько 8500 °K. Зоря швидко обертається (не менше 128 км/с), в чому лише незначно поступається зорі Ахернар і набагато перевищує швидкісь осьового обертання Сонця (2 км/с). Зоря є змінною типу δ Щита, блиск зорі змінюється на 0,025 зоряної величини з періодом порядку 2—3 години.[9]
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф SIMBAD query result: V* bet Leo -- Variable Star of delta Sct type. Центр астрономічних даних у Стразбурзі. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 11 серпня 2010.
- ↑ Mkrtichian, D. E.; Yurkov, A. (5th-7th November 1997). β Leo - Back to Delta Scuti Stars?. Proceedings of the 20th Stellar Conference of the Czech and Slovak Astronomical Institutes. Brno, Czech Republic: Dordrecht, D. Reidel Publishing Co. с. 172. ISBN 80-85882-08-6. Архів оригіналу за 22 березня 2019. Процитовано 18 червня 2007.
- ↑ а б в г д Di Folco, E.; Thévenin, F.; Kervella, P.; Domiciano de Souza, A.; Coudé du Foresto, V.; Ségransan, D.; Morel, P. (2004). VLTI near-IR interferometric observations of Vega-like stars. Astronomy and Astrophysics. 426: 601—617. doi:10.1051/0004-6361:20047189. Архів оригіналу за 3 березня 2008. Процитовано 18 червня 2007.
- ↑ а б Acke, B.; Waelkens, C. (2004). Chemical analysis of 24 dusty (pre-)main sequence stars (PDF). Astronomy and Astrophysics. 427: 1009—1017. doi:10.1051/0004-6361:20041460. Процитовано 4 лютого 2007.
- ↑ Denebola. Alcyone. Архів оригіналу за 10 листопада 2005. Процитовано 10 серпня 2006.
- ↑ Лев // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 252. — ISBN 966-613-263-X.
- ↑ Richard Hinckley Allen. Leo // Star Names — Their Lore and Meaning. — 1899.
- ↑ Di Folco, E.; Thévenin, F.; Kervella, P.; Domiciano de Souza, A.; Coudé du Foresto, V.; Ségransan, D.; Morel, P. (2004). «VLTI near-IR interferometric observations of Vega-like stars». Astronomy and Astrophysics 426: 601—617. DOI:10.1051/0004-6361:20047189
- ↑ Mkrtichian, D. E.; Yurkov, A. (5th-7th November 1997). «β Leo — Back to Delta Scuti Stars?». Proceedings of the 20th Stellar Conference of the Czech and Slovak Astronomical Institutes: 172, Brno, Czech Republic: Dordrecht, D. Reidel Publishing Co.. ISBN 80-85882-08-6. Проверено 2007-06-18.