Неправильна галактика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Велика та Мала Магеланові Хмари є неправильними карликовими галактиками.
NGC 1427A, як приклад неправильної галактики розташованої на відстані біля 52 мільйонів світлових років від Землі.
Зображення неправильної галактики NGC 1569 отримане за допомогою космічного телескопа Хаббл.

Непра́вильна гала́ктика (відома ще як Іррегулярна галактика або Нерегулярна галактика) є галактикою котра не має якоїсь певної форми, як, на приклад, спіральна чи еліптична галактика.[1] Неправильні галактики мають хаотичну аморфну форму, в першу чергу обумовлену гравітаційною взаємодією її зоряного населення та матерії між собою, а також з іншими оточуючими галактиками. Ці форми не належать жодному класу в класифікації Хаббла. Інколи неправильні галактики мають балдж у своєму ядрі, або показують слабковиражену структуру спіральних рукавів.[2] Неправильні галактики складають десь чверть від кількості усіх відомих сьогодні галактик. Більшість неправильних галактик походить від спіральних та еліптичних галактик, що були деформовані під дією потужних гравітаційних сил. Неправильні галактики містять також велику кількість газу та пилу.

Класифікація

Розрізняють два великі класи неправильних галактик:[3]

  • До неправильних галактик класу Irr-I (Irr I) відносять галактики, що мають залишки якоїсь структури, але недостатньо виразні, щоб впевнено віднести їх до якогось класу галактик у послідовності Хаббла. Здебільшого Irr-I галактики є плоскими, але у них немає центрального ядра. Вакульор розподілив ці галактики на два підкласи: ті, що показують якусь спіральну структуру Sm, та ті, що її не показують, Im. Яскравим прикладом останнього підкласу є неправильна галактика M82, в центральній частині якої виявлено хмари газу, що рухаються зі швидкостями понад тисячі км/сек в усі боки.

До неправильних галактик належать також малі спіральні галактики, які зазнали руйнування з боку їхніх массивних сусідів в результаті приливних сил гравітаційної взаємодії. До цього типу галактик відносять також пекулярні галактики, кожна з яких має зовсім унікальну форму. Серед них в окрему групу виділяють так звані взаємодіючі галактики, що являють собою гравітаційно взаємодіюці пари галактик, між якими спостерігаються «містки» світлої та темної матерії, хвости й тому подібне. Яскравим прикладом такої системи є пара взаємодіючих радіогалактик NGC 4038 та NGC 4039.


Див.також

Література

  1. Butz, Stephen D. (2002). Science of Earth Systems. Cengage Learning. p. 107. ISBN 978-0766833913.
  2. Morgan, W. W. & Mayall, N. U. (1957). «A Spectral Classification of Galaxies.» Publications of the Astronomical Society of the Pacific. 69 (409): 291—303.
  3. Gallagher, J. S. & Hunter, D. A. (1984). «Структура та еволюція неправильних галактик.» Annual Review of Astronomy and Astrophysics. 22: 37-74. DOI:10.1146/annurev.aa.22.090184.000345
  4. Фізика космосу, маленька енциклопедія, Моссква 1986
  5. Grebal, Eva K. (2004). The evolutionary history of Local Group irregular galaxies. in McWilliam, Andrew; Rauch, Michael (eds) Origin and evolution of the elements. Cambridge University Press. p. 234—254. ISBN 978-0521755788.