Ролан Петі

Ролан Петі (фр. Roland Petit; 13 січня 1924, Вільмомбль, Сена—Сен-Дені - 10 липня 2011) - французький танцівник і хореограф. Чоловік балерини Зізі Жанмер.

Біографія

Син власника закусочної, рано виявив інтерес до мистецтва. Батько віддав його до балетної школи Паризької опери, з 1940 Ролан виступав там у кордебалеті. У 1943 Серж Лифар доручив йому сольну партію у своєму балеті «Любов-чарівниця» на музику Мануеля де Фальї.

У 1945 очолив балетну трупу паризького Театру Сари Бернар, поставив балет «Комедіанти» на музику Анрі Соге. У тому ж році створив власну трупу "Балет Єлисейських полів» (проіснувала до 1947), у 1946 показав балет «Юнак і смерть» за сценарієм Жана Кокто на музику Й.С.Баха, який увійшов — як і пізніший балет «Вовк» — у класику світового балетного мистецтва.

У 1948 створив нову трупу «Балет Парижа», в неї, серед інших, входила Марго Фонтейн. У 1954 одружився на балетній зірці Зізі Жанмер.

У 1972 став засновником Марсельського балету, яким керував багато років.

Створював постановки для найбільших зірок світового балету (Майя Плісецька, Рудольф Нурієв, Михайло Баришников та інших). Працював в кіно, співпрацював з Івом Сен-Лораном, Крістіаном Діором, Сержем Генсбуром, Пікассо, Максом Ернстом, Жаном Карз, Жаном Тенглі, Нікі де Сен-Фалло та іншими. Ставив спектаклі на кращих сценах світу (на його рахунку більше 50 постановок). Лібрето для Петі писали Жорж Сіменон, Жак Превер, Жан Ануй, музику — Анрі Дютійо.

Обрані постановки

• Герніка / Guernica ( 1945 )
• Юнак і смерть / Le jeune homme et la mort ( 1946 )

Les forains ( 1948 )

• Кармен / Carmen ( 1949 )

Ballabile ( 1950 )

• Вовк / Le loup ( 1953 )
• Notre-Dame de Paris ( 1965 )
• Paradise Lost ( 1967 )
• Roland Petit Ballet ( 1973 )
• «Proust, ou Les intermittences du coeur» ( 1974 )
• Коппелія / Coppélia ( 1975 )
• Фантастична симфонія / Symphonie phantastique ( 1975 )
• Привид опери / Le phantôme de l'Opéra
• Les amours de Frantz ( 1981 )
• The Blue Angel ( 1985 )
• Clavigo ( 1999 )
• Les chemins de la création ( 2004 )
• 2010 - « Юнак і смерть» (Великий театр)

Мемуари

• J'ai dansé sur les flots (1993, рос. пер. 2008)

Визнання і нагороди

• Офіцер Національного ордена за заслуги в області літератури і мистецтва (1965),
• кавалер Ордена Почесного легіону (1974),
• лауреат головної Національної премії Франції в області літератури і мистецтва (1975),
• лауреат Державної премії Російської Федерації за постановку балету «Пікова дама» в Большому театрі (2001)
• та інші нагороди.

Література

• Mannoni G. Roland Petit. Paris: L'Avant-Scène ballet / danse, 1984
• Fiette A. Zizi Jeanmaire, Roland Petit: un patrimoine pour la danse. Paris: Somogy; Genève: Musée d'art et d'histoire; Ville de Genève: Département des affaires culturelles, 2007
• Чистякова В. Ролан Пети. Ленинград: Искусство, 1977