Софія Джекс-Блейк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Версія для друку більше не підтримується і може мати помилки обробки. Будь ласка, оновіть свої закладки браузера, а також використовуйте натомість базову функцію друку у браузері.
Софія Джекс-Блейк
Народилася21 січня 1840(1840-01-21)[2][3][…]
Гастінгс, Сассекс[5]
Померла7 січня 1912(1912-01-07)[1][2][…] (71 рік)
Mark Crossd, Rotherfieldd, Велден, Східний Сассекс[d], Східний Сассекс, Велика Британія[5]
·хвороба
ПохованняRotherfieldd
Країна Сполучене Королівство
Діяльністьлікарка, вчителька, письменниця, журналістка, суфражистка
Alma materЕдинбурзький університет і School of Medicine, Trinity College Dublind
ЗакладThe Scotsman[6]
ЧленствоEdinburgh Sevend
БатькоThomas Jex-Blaked[3]
МатиMaria Emily Cubittd[3]
РодичіKatharine Jex-Blaked і Henrietta Jex-Blaked
Брати, сестриThomas Jex-Blaked

Софія Джекс-Блейк ( 21 січня 1840 року в Гастінгсі, Східний Сассекс - 7 січня 1912 року в Ротерфілді) — перша шотландська лікарка, суфражистка, активістка, що відкривала для британських жінок шлях до медичної освіти, професійної кар'єри та фінансової незалежності, заснувала перші медичні школи для жінок у Лондоні (1874) та Едінбурзі (1886) та лікарні для жінок і дітей в цих обох містах.

Життєпис

Дитинство і коледж

Вона народилася в 1840 році в Гастінгсі, була дочкою Мері Кубітт і Томаса Джекс-Блака, адвоката (незабаром звільненого). Вона була розумною і зухвалою дитиною [7] . Коли їй було 11 років, сім'я переїхала до Брайтона . Софія навчалася в кількох приватних школах-пансіонах. Вона хотіла вчитися, але її батьки — євангелісти — англіканці з традиційними поглядами на освіту дівчат — спочатку відмовилися від своєї згоди на навчання дочки. У 1858 році Софія отримала згоду батька і почала відвідувати Королівський коледж, Лондон[en] на вулиці Харлі в Лондоні [8]. Вчитель Фредерік Денісон Морайс мав значний вплив на неї [9], оскільки був одним із засновників християнського соціалістичного руху, а її подругами були Доротея Біл [10] і Френсіс Мері Бас [11]. Вона досягла таких хороших результатів у математичній науці, що їй запропонували зайняти посаду вчителя. Батьки погодилися на цю запропоновану дочці роботу за умови, що вона не буде отримувати винагороду [8][12].

Контакти із засновниками Кенсінгтонського товариства

На початку її викладацької роботи Софія жила з Октавією Хілл [13] та її родиною; подружилася з групою феміністок, які в 1865 році організували проведення конференції Кенсінгтонське товариство[en] [14], і в 1866 р. звернулися до парламенту з проханням надати жінкам право голосу. Також Софія познайомилася з Елізабет Гарретт — майбутнім першим англійським лікарем, яка в 1862 році допомогла підготувати заявку на вступ до медичного факультету в Единбурзькому університеті і від якої Софія дізналася більше про бар'єри для жінок, які мали намір отримати вищу освіту [8][12].

Перебування в Німеччині та США

У 1862 році Софія Джекс-Блейк, за підтримки своєї матері та згоди батька, почала спостерігати за станом освіти жінок у Європі та США. Спочатку працювала викладачем англійської мови в Мангаймі — у приватному будинку, а потім (на півроку) в Великій герцогській установі. Вона мала можливість відвідати Європу. Її спостереження щодо організації освіти в Німеччині та враження від подорожей Софія регулярно описувала у своїх листах до матері та друзів [15].

Переламним моментом у її житті стало перебування в Сполучених Штатах (1865), де вона відвідувала численні школи, серед яких — жіноча та спільна освітні установи в Оберліні (штат Огайо), Хіллсдейл (Мічиган), Сент-Луїс, Єллоу Спрінгс (штат Огайо) (Коледж Антіох). Софія зібрала багато інформації про історію відвідуваних шкіл та коледжів, організацію їхньої роботи та навчальні програми. У Сполучених Штатах вона познайомилася з двома провідними жіночими лікарями: Люсі Сеуолл і Елізабет Блеквелл (PhD в Бостоні М. А.), завдяки чому отримала можливість працювати в Новій англійській лікарні для жінок і дітей — лікарні, заснованій в 1862 році за ініціативою Марії Закржевської, де працювали виключно жінки, а також там функціонувала школа для медсестер [16]. Все це спонукало Софію ухвалити рішення — й вона обрала фах лікаря [8][17][18].

Період після повернення з США

Перші шотландські випускниці Единбурзького університету
Колишня лікарня Брантсфілд, Едінбург

Повернувшись до Едінбурга в 1869 році, Софія Джекс-Блейк почала енергійно добиватися права — для себе і ще чотирьох жінок — вчитися в університетській медичній школі. У цій тривалій кампанії, в тому числі й у публічних висловлюваннях, виявився її «палкий темперамент», що не сприяло вдалому вирішенню справи. Включенню жінок до академічної спільноти протистояло університетське керівництво — також чоловічої статі [7][19], але все ж парламент ухвалив закон, який давав жінкам можливість вивчати медицину, включаючи створення у 1874 році Лондонської школи медицини для жінок. Його засновниці — Елізабет Гаррет Андерсон [20] і Софія Джекс-Блейк, отримали звання MD (Medical Doctor) за кордоном — спочатку в 1870 р. в Паризькому університеті і другий в 1877 р. в Берні (Швейцарія) [7]. Керівництвом лікарні займалася Елізабет Ґарретт Андерсон — менш суперечлива людина, ніж співзасновниця [17].

С. Джекс-Блейк переїхала до Едінбурга, де у вересні 1878 р. відкрила Диспансер для жінок і дітей, який незабаром перетворився на Единбурзьку лікарню і диспансер для жінок і дітей (аптека, 6 ліжок для жінок, які потребують стаціонарного лікування) [8][21]. У 1887 році вона також відкрила Едінбурзьку школу медицини для жінок, а потім школу у складі Шотландської асоціації медичної освіти для жінок. Софія була активним учасником Товариства жіночого виборчого права. У 1899 році вона пішла на пенсію і переїхала з Едінбурга на невелику ферму Windydene в селі Марк-Крос, приблизно за  5  миль від Royal Tunbridge Wells, де продовжувала свою кампанію з виборчих прав жінок. Померла С. Джекс-Блейк 7 січня 1912 р. [22][8].

Публікації

Серед численних праць, написаних Софією Джекс-Блейк, варто відзначити такі (вибір від books.google) [23]:

  • 1867 — Візит до деяких американських шкіл і коледжів [18],
  • 1871 — Лист «Шановний сер»: Едінбург,
  • 1872 — Медицина як професія для жінок,
  • 1872 — Офіційні документи, що стосуються справи Софії Луїзи Джекс-Блейк та ін.
  • 1872 — Жінки в медицині. Два есе. I. Медицина як професія для жінок. II. Медична освіта жінок,
  • 1872 — Closed Record in Causa Sophia Louisa Jex-Blake and Others Against the Senatus Academicus of the University of Edinburgh, and Chancellor Thereof,
  • 1874 — Медична освіта жінок,
  • 1875 — Практика медицини у жінок: есе,
  • 1877 — Пуерпарна лихоманка: розслідування її природи та трактування, з історичною ретроспективою теорій принципів. З примітками особистих спостережень,
  • 1884 — Догляд за дітьми: Посібник для матерів і медсестер, передрук BiblioBazaar, 2010 [24],
  • 1886 — Жінки у медицині (V. 2); Дисертація та історія, передрук Nabu Press, 2012
  • 1893 — Жінки-медики в художній літературі.

Посмертне визнання

На додаток до збережених видань Софії Джекс-Блейк, Маргарет Джорджина Тодд (1859—1918) — друг, лікар і письменниця, в 1918 р. опублікувала велику книгу «Життя Софії Джекс-Блейк», тим самим сприяючи вшашуванню її особистості. Книга доступна в цифровій версії Цифровою бібліотекою Каліфорнії [15] . Софія Джекс-Блейк — один з головних героїв книги « Штурм цитаделі». Підйом жінки-лікаря [25] (EHCh.M. Bell, E. Blackwell, 1953), її ім'я також згадується в біографічному словнику Notable women in life sciences (BF Shearer, BS Shearer, 1996) [26].

На стіні будинку, де вона народилася, та в соборі Св.   Джайлс у   Едінбурзі розміщені пам'ятні іменні таблички. Ім'я Софії Джекс-Блейк також знаходиться на одному з вітражів костелу Всіх святих у High Wycombe. У т. зв. вікні голубів, яке символічно вшановує Френсіс Дав (з англ. dove — голуб) — засновницю в 1896 р. школи при жіночому абатстві у High Wycombe, містяться зображення й інших жінок, які протидіяли чоловічому панування; поруч із зображеннями Святої Мавгожати Шкоцької, Мавгожати Бофорт та інших історичних діячів, серед інших прізвища: Октавія Хілл, Софія Джекс-Блейк, Елізабет Гаррет-Андерсон [27] .

Ім'я Софії Джекс-Блейк було дано одному з кратерів на Венері[28].

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б SNAC — 2010.
  2. ↑ а б в Encyclopædia Britannica
  3. ↑ а б в г д Lundy D. R. The Peerage
  4. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. ↑ а б Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
  6. ↑ Ghasedi S. J. The Authority of Anonymity: Sophia Jex-Blake’s Scotsman Leaders and the Politics of Self-Citation // Vic. Period. Rev. — JHU Press, 2021. — Vol. 54, Iss. 4. — P. 583–603. — ISSN 0709-4698; 1712-526X; 0049-6189 — doi:10.1353/VPR.2021.0045
  7. ↑ а б в г Dr. SOPHIA JEX-BLAKE 1840 - 1912. The WOMEN of BRIGHTON & HOVE (англ.). womenofbrighton.co.uk. Процитовано 28 листопада 2013.
  8. ↑ а б в г д е ж John Simkin. Sophia Jex-Blake. Spartacus Educational > British History > Women's Suffrage (англ.). www.spartacus.schoolnet.co.uk. Процитовано 10 грудня 2015. {{cite web}}: |archive-date= вимагає |archive-url= (довідка)
  9. ↑ а б John Simkin. Frederick Denison Maurice. Spartacus Educational > British History > History of Socialism (англ.). spartacus.schoolnet.co.uk. Процитовано 11 грудня 2015. {{cite web}}: |archive-date= вимагає |archive-url= (довідка)
  10. ↑ а б Dorothea Beale. Spartacus Educational > British History > British Education. www.spartacus.schoolnet.co.uk. Процитовано 17 грудня 2015. {{cite web}}: |archive-date= вимагає |archive-url= (довідка)
  11. ↑ а б John Simkin. Frances Buss. Spartacus Educational > British History > British Education (англ.). spartacus.schoolnet.co.uk. Процитовано 9 лютого 2016.
  12. ↑ а б в Shirley Roberts (2004). Blake, Sophia Louisa Jex-Blake (1840–1912), physician and campaigner for women's rights. Oxford Dictionary of National Biography (англ.). Oxford University Press. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 6 квітня 2018.
  13. ↑ а б John Simkin. Octavia Hill. Spartacus Educational > British History > Religion and Society (англ.). spartacus.schoolnet.co.uk. Процитовано 11 грудня 2015. {{cite web}}: |archive-date= вимагає |archive-url= (довідка)
  14. ↑ а б John Simkin. Kensington Society. Spartacus Educational > British History > Parliamentary Reform (англ.). spartacus.schoolnet.co.uk. Процитовано 9 лютого 2016.
  15. ↑ а б в Todd, Margaret Georgina, 1859–1918 (1918). The life of Sophia Jex-Blake. California Digital Library, Digital Archive (англ.). Macmillan (London). Процитовано 25 листопада 2013.
  16. ↑ а б New England Hospital for Women and Children Records, 1792-1994 > Historical Note. Sophia Smith Collection Smith College Northampton, MA (англ.). asteria.fivecolleges.edu. Процитовано 28 листопада 2013.
  17. ↑ а б в Shirley Roberts (1993). Sophia Jex-Blake: A Woman Pioneer in Nineteenth Century Medical Reform, ISBN 978-0-415-08753-7 (англ.). Routledge. Процитовано 26 листопада 2013.
  18. ↑ а б в Sophia Jex-Blake (1867). A Visit to Some American Schools and Colleges (англ.). Macmillan and Company. Процитовано 26 листопада 2013.
  19. ↑ а б SOPHIA JEX BLAKE. Speech for admission to the Royal Infirmary of Edinburgh, 1871 From The Englishwoman's Review, April 1871. Notable Sussex Women (англ.). www.hastingspress.co.uk. Процитовано 11 грудня 2015. {{cite web}}: |archive-date= вимагає |archive-url= (довідка)
  20. ↑ а б John Simkin. Elizabeth Garrett Anderson. Spartacus Educational > British History > Women's Suffrage (англ.). spartacus.schoolnet.co.uk. Процитовано 20 січня 2016. {{cite web}}: |archive-date= вимагає |archive-url= (довідка)
  21. ↑ а б Lothian Hospital Histories > Bruntsfield Hospital (англ.). www.lhsa.lib.ed.ac.uk. Процитовано 28 листопада 2013.
  22. ↑ а б Helena Wojtczak. SOPHIA JEX-BLAKE Determined to be a Physician. Notable Sussex Women (англ.). www.hastingspress.co.uk. Процитовано 11 грудня 2015. {{cite web}}: |archive-date= вимагає |archive-url= (довідка)
  23. ↑ а б Books › "Sophia Jex-Blake". Lista książek na www.google.pl; inauthor:"Sophia Jex-Blake" (англ.). Процитовано 26 листопада 2013.
  24. ↑ Jex-Blake, Sophia (1884). The Care of Infants: A Manual for Mothers and Nurses. London: Macmillan and Company
  25. ↑ а б Enid Hester Chataway Moberley Bell, Elizabeth Blackwell, Sophia Jex Blake, Elizabeth Garrett Anderson: Storming the Citadel. The Rise of the Woman Doctor. [With Special Reference to Elizabeth Blackwell, Elizabeth Garrett Anderson and Sophia Jex-Blake. London: 1953. 
  26. ↑ а б Benjamin F. Shearer, Barbara Smith Shearer: Notable women in the life sciences: a biographical dictionary. Greenwood Press, 1996. 
  27. ↑ а б http://www.bookdepository.com/Women-Stained-Glass-Artists-Arts-Crafts-Movement-Peter-Cormack/9780901974228:+Women Stained Glass Artists of the Arts and Crafts Movement: Exhibition Catalogue (Paperback). 7 grudnia 1985. ISBN 9780901974228.  (cyt. według en: wiki, zob. All Saints')
  28. ↑ а б Edited by Raymond M. Batson and Joel F. Russell (1995). Gazetteer of Planetary Nomenclature 1994 (PDF). U.S. Survey Bulletin 2129 (англ.). States Government Printing Offive, Wshington. с. 207. Процитовано 29 листопада 2013.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Софія_Джекс-Блейк&oldid=41510359