Тітуба
 | Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (грудень 2018) |
| Тітуба | |
|---|---|
| Tituba | |
.jpg) Малюнок за авторством Джона В. Енінґера, 1902 | |
| Народилася | невідомо Барбадос |
| Померла | після 1693 невідомо |
| Поховання | невідомо |
| Підданство | Нова Англія |
| Національність | Калін'я |
| Місце проживання | Салем, Массачусетс, Нова Англія |
| Діяльність | рабиня |
| Відома завдяки | перша особа, затримана та обвинувачена у Салемському процесі над відьмами |
| Суспільний стан | Рабиня |
| Конфесія | Християнство або Вуду |
| Батько | невідомо |
| Мати | невідомо |
| У шлюбі з | Джон Індіан |
| Діти | Вайлет |
Тітуба (англ. Tituba) — рабиня пастора Семюела Перріса з Салему[1]. Її походження є досить суперечливим, згідно з деякими дослідженнями, вона була південноамериканською індіанкою. Перепливла морем із Барбадосу до Нової Англії разом із Семюелем Перрісом[2]. Тітуба була першою особою, яку було обвинувачено у відьомстві під час Салемського процесу над відьмами. Наразі немає жодної інформації щодо життя Тітуби до того часу, як її купив Перріс. Вона була центральною фігурою у процесі над відьмами та свідчила проти Сари Ґуд та Сари Осборн. Тітуба тривалий час була ув'язнена, та згодом її було звільнено Самуелом Конкліном, але немає жодної інформації щодо її життя після звільнення.
Чоловіком Тітуби був індіанець, на ім'я Джон Індіан, його походження невідоме, але вважають, що він був з Центральної Америки. Ймовірно, Тітуба була родом звідти ж, а згодом її продали до Барбадосу[3]. Деякі аргументи щодо Афроамериканського походження Тітуби відкидаються істориками, зокрема Елейном Бресловом.
[4] Можливо, вона народилася на Барбадосі, але була нащадком полонених на острові[5]. Її чоловік був одним з обвинувачів у процесі над відьмами[6]. Разом із ним вони записані у книзі Семюела Перріса[3].
Тітуба була першою особою, проти якої свідчили Елізабет Перріс та Ебігейл Вільямс. Можливо, Тітуба розповідала дівчатам деякі історії про вуду й відьомство до цих обвинувачень[7]. Тітуба першою зізналася у відьомстві в березні 1692 року. Спочатку вона заперечувала обвинувачення в чаклунстві, але згодом зізналася в приготуванні «відьомського пирога» (англ. witchcake), бо Семюел Перріс побив її, щоб отримати відповідь. Також вона розповіла, що займається окультними техніками, яких її навчили барбадоські чаклуни. Ті розповіли жінці секрети захисту від темних сил і секрети чаклунства. Оскільки ці знання не можуть нашкодити людині, Тітуба знову заявила, що не була відьмою, але зізналася в чаклунському ритуалі, метою якого була допомога Елізабет Перріс[8]. Тітубу, Сару Ґуд та Сару Озборн відправили до в'язниці в Бостоні, де вони очікували на суд та покарання до 7 березня 1692 року[8]. Попри зізнання жінки, немає жодних доказів, що вона насправді зробила те, у чому зізналася[9].
Багато інших жінок і чоловіків із сусідніх селищ було заарештовано під час Салемського полювання на відьом. Тітуба звинуватила всіх у своїх зізнаннях, але розповідала про чорних псів, свиней, жовтих птахів, червоних та чорних щурів, кішок, лисів і вовків. Тітуба розповідала про польоти на палицях у деяких місцях. Також жінка обвинуватила Сару Озборн в одержимості істотою, що мала голову жінки, дві ноги та крила. Оскільки ці зізнання містять різні погляди щодо чаклунства й мають схожість за деякими елементами демонології, багато мешканців Салема вирішили, що серед них є сатана[8].
 | Цей розділ потребує доповнення. (грудень 2018) |
У третьому сезоні телесеріалу каналу FX Американська історія жаху молода відьма, на ім'я Куїнні вважає себе нащадком Тітуби[10].
- ↑ Schiff, Stacy (November 2015). The Devil's Tongue. Smithsonian. Washington, D.C.: Smithsonian Institution. 46 (7): 34—39.
- ↑ Schiff, Stacy (2015). The Devil's Tongue. Smithsonian. 46 — через MasterFILE premier.
- ↑ а б Hill, Frances (2009). The Salem Witch Trials Reader (Cambridge, Massachusetts2009), 228. Da Capo Press. с. 228.
- ↑ Tituba, Reluctant Witch by Elaine Breslaw p. xxi
- ↑ Tituba, Reluctant Witch by Elaine Breslaw p. 3 - 20
- ↑ Rosenthal, Bernard (1993). Salem Story: Reading the Witch Trials of 1692. Cambridge, UK: Cambridge University Press. с. 60.
- ↑ Shapiro, Laura (31 серпня 2016). The Lesson of Salem (PDF). Newsweek. New York City, New York. с. 64—67. Архів оригіналу (PDF) за 27 жовтня 2016.
- ↑ а б в Breslaw, Elaine G. Tituba, Reluctant Witch of Salem: Devilish Indians and Puritan Fantasies. New York: New York University Press, 1996, pp. 107, 170, et al.
- ↑ Hill, Frances (2009). The Salem Witch Trials Reader. Cambridge, Massachusetts: Da Capo Press. с. 300.
- ↑ Davies, Madeleine (17 жовтня 2013). American Horror Story: Which Witch Was the Most Badass This Week?. Jezebel. Gawker Media. Процитовано 26 квітня 2016.
- Breslaw, E.G. (1996). Tituba, Reluctant Witch of Salem: Devilish Indians and Puritan Fantasies. New York: New York University Press. ISBN 0814713076.
 | |
|---|---|
| Генеалогія та некрополістика | |
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |