Вулиця Ряшівська
Вулиця Ряшівська Львів | |
---|---|
Місцевість | Сигнівка |
Район | Залізничний |
Назва на честь | міста Ряшів |
Колишні назви | |
Магістральна, Прапорна, Жешувська | |
радянського періоду (українською) | Магістральна, Прапорна, Жешувська |
радянського періоду (російською) | Магистральная, Флаговая, Жешувская |
Загальні відомості | |
Протяжність | 1 360 м. |
Координати початку | 49°49′40.17″ пн. ш. 23°57′14.94″ сх. д. / 49.8278250° пн. ш. 23.9541500° сх. д. |
Координати кінця | 49°49′07.50″ пн. ш. 23°57′39.34″ сх. д. / 49.8187500° пн. ш. 23.9609278° сх. д. |
поштові індекси | 79040[1] |
Номери телефонів | (032) 240-ХХ-ХХ (032) 262-ХХ-ХХ (032) 295-ХХ-ХХ (032) 297-ХХ-ХХ |
Транспорт | |
Автобуси | № 92[2] |
Тролейбуси | № 23, 30[2] |
Маршрутні таксі | № 14, 21, 27; приміські — № 138, 287[2] |
Зупинки громадського транспорту | «ЛОРТА», «Вулиця Ряшівська»[2] |
Рух | двосторонній |
Покриття | асфальт |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Будівлі | № 1—27, 27а[3] |
Навчальні заклади | ДНЗ № 139 «Перлинка»[4] |
Медичні заклади | ветеринарна клініка «VetLife» |
Поштові відділення | ВПЗ № 40 (вул. Каховська, 27)[1] |
Забудова | багатоповерхова забудова 1970-1980-х років |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
Мапа | |
Вулиця Ряшівська — вулиця у Залізничному районі міста Львова[5][6], в місцевості Сигнівка. Пролягає від вулиці Городоцької до вулиці Любінської. Вулиця починається сквером, а закінчується за перехрестям з вулицею Патона[7].
Прилучаються вулиці Сигнівка, Каховська. В планах ЛМР є продовження вулиці Ряшівської від перехрестя з вулицею Патона через вул. Любінську до кільця на вул. Кульпарківській.
- до 1957 року — Магістральна.
- до 1974 року — Прапорна.
- до 1991 року — Жешувська, на честь міста Ряшева (так офіційно називали місто — на польський кшталт).
- від 1991 року — Ряшівська, на честь міста Ряшева (традиційна українська назва міста).
Ще за часів підготовки Львова до Євро-2012 міська рада запропонувала збудувати продовження вулиці Ряшівської до вулиці Наукової, що зробило б її однією з основних магістралей міста. Загальна довжина ділянки, яку планували добудувати — 3,5 кілометри. У разі реалізації цього проекту вона перетинатиме вулицю Любінську, перетне західну межу Скнилівського парку, також матиме перехрестя з вулицями Щирецькою та Скнилівською, а закінчиться перехрестям з Кульпарківською — Науковою. Передбачено, що проектована ділянка матиме чотири смуги для руху автомобілів. Також тут передбачено автобусне та тролейбусне сполучення[8]. Будівництво вулиці Ряшівської зупинили через борги держави перед фірмою «Онур». 20 грудня 2018 року, львівська мерія підтримала петицію про добудову вулиці Ряшівської. Коригування проєкту будівництва має відбутися у 2020 році, а саме будівництво — у 2021 році[9].
У рамках продовження вулиці Ряшівської передбачено було спорудити декілька важливих інфраструктурних об'єктів, передусім поблизу проєктованого перехрестя з вулицями Науковою — Кульпарківською у 2014 році було заплановано здати в експлуатацію криту баскетбольну арену, яка прийматиме ігри чемпіонату Європи з баскетболу у 2015 році. Поруч з нею передбачено будівництво ІТ-парку та декількох житлових комплексів[10].
Станом на червень 2018 року будівництво баскетбольної арени заморожене. Майбутнє «продовження» вул. Ряшівської (ділянка між вулицями Любінською та Кульпарківською) поросло вже бур'яном[11]
На вулиці Ряшівській переважає багатоповерхова житлова забудова 1970—1980-х років.
№ 2 — будівля колишнього палацу культури ВО «ЛОРТА» (за радянських часів — Будинок культури і техніки ВО імені В. І. Леніна), котрий з часу побудови був у власності ВО «ЛОРТА» та тривалий час відігравав одну з ключових ролей у сфері культурного життя міста Львова. До 2006 року в приміщенні палацу проводили репетиції численні гуртки та студії, проводилися вечори пам'яті, конкурси, концерти, виставки, в тому числі міжнародні. Нині будівля потребує капітального ремонту, а також планується передача будинку культури «ЛОРТА» у комунальну власність міста Львова[12].
№ 4 — комплекс будівель ремонтно-експлуатаційної бази служби каналізацій ЛМКП «Львівводоканал».
№ 5 — житловий п'ятиповерховий житловий будинок. У переобладнаному підвальному приміщенні будинку міститься ветеринарна клініка «VetLife»[13].
№ 9 — житловий дев'ятиповерховий будинок. В окремій прибудові до будинку, що має ту саму адресу до 1991 року містився ресторан «Вісла» на два зали, пізніше — кафе-гріль «Вісла». На XIV-й сесії Львівської міської Ради народних депутатів було прийнято ухвалу № 39 від 9 квітня 1993 року був затверджений перелік підприємств громадського харчування, які не підлягають приватизації 1993 року, куди увійшла й «Вісла»[14]. У другій половині 1990-х років працював лише один зал колишнього ресторану, а в другому — працював магазин «Продукти». На 4-й сесії Львівської міської Ради другого скликання було прийнято ухвалу № 116 від 27 квітня 1995 року був затверджений програму приватизації об'єктів комунальної власності м. Львова на 1995 рік, куди увійшло й приміщення «Вісли»[15]. Приміщення тривалий час стояло пусткою, доки його не придбало АТ «Кредит Банк (Україна)». Після реконструкції приміщення там відкрилося відділення цього банку. 1 березня 2006 року банк офіційно змінив назву на ПАТ «Кредобанк». Нині тут міститься відділення № 3 у м. Львові центральної філії ПАТ «Кредобанк»[16].
№ 13 — житловий дев'ятиповерховий будинок. У 2024 році в приміщенні колишнього кафе-бару відкрилося відділення № 25 ТОВ «Нова пошта».
№ 15 — житловий дев'ятиповерховий будинок. На початку 2010-х років підприємцями викуплено приміщення колишнього продуктового магазину, де після ремонту відкрився магазин шкіряного взуття, сумок, аксесуарів «Stefano collection»[17].
№ 25 — двоповерхова будівля, де за радянських часів містився державний комунальний дошкільний навчальний заклад освіти комбінованого типу № 139, що належав ВО «ЛОРТА». За рішенням виконкому Залізничної районної ради народних депутатів м. Львова № 323 від 15 грудня 1992 року «Про передачу ДНЗ № 161, 83, 139 ВО «ЛОРТА» на баланс Залізничного райвно» дошкільний навчальний заклад передано на баланс Залізничного райвно. Нині — львівський дошкільний навчальний заклад № 139 «Перлинка» Львівської міської ради Львівської області[4].
№ 27, 27а — житловий багатоквартирний будинок під № 27, збудований у 1970—1980-х роках як гуртожиток ВО «Львівхімсільгоспмаш». 2013 року демонтована стара прибудова до колишнього гуртожитку, натомість, на її місці 2014 року збудований житловий п'ятиповерховий будинок, що має № 27а[18]. На першому поверсі новобудови нині міститься салон краси «Grange Style»[19].
Поблизу перехрестя вул. Патона та вул. Ряшівської розташована СТО «Мобільний шиномонтаж», що має адресу вул. Патона-Ряшівська, 4[20]. Поряд з шиномонтажем розташована автозаправна станція № 69 мережі АЗС «ОККО», що має адресу: вул. Ряшівська, 6[21].
Вулиця Ряшівська має добре транспортне сполучення з іншими районами Львова. У 1971 році тролейбусний маршрут № 10 сполучив вулицю з центром міста. У 1972 році було змінено тролейбусний маршрут № 3, який сполучив вулицю Прапорну (сучасна Ряшівська) з тролейбусним депо. 1974 року тролейбусний маршрут № 3 продовжили до площі Кропивницького та на вулицю Стрийську, однак вже 1977 року на вулиці Ряшівській з'явилася кінцева зупинка тролейбусного маршруту № 3.
9 липня 2018 року призупинив свою роботу тролейбусний маршрут № 10[22].
Від 1 липня 2019 року змінилася нумерація тролейбусних маршрутів у Львові. Згідно цих змін, колишній тролейбусний маршрут № 3 став № 23[23]. З 10 червня 2020 року було відновлено тролейбусний маршрут № 30, який до липня 2019 року був № 10[24].
Також вулиця Ряшівська має чимало автобусних маршрутів, відповідно до нової транспортної схеми, яка була запроваджена у Львові у 2012 році тут проходять маршрутні таксі № 14, 21, 27 та приміські автобусні маршрути № 138, 287, які сполучають села Скнилів, Зимна Вода, Лапаївка та селище Рудне зі Львовом[25].
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 14 травня 2022.
- ↑ а б в г Маршрути громадського транспорту м. Львова. eway.in.ua. EasyWay. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 14 травня 2022.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 7 березня 2024.
- ↑ а б Історія ДНЗ «Перлинка». lviv139.lvivedu.com. Архів оригіналу за 18 серпня 2019. Процитовано 14 травня 2022.
- ↑ Список вулиць Залізничного району м. Львова. zl.lv.court.gov.ua. Залізничний районний суд м. Львова. Архів оригіналу за 23 травня 2024. Процитовано 8 вересня 2024.
- ↑ Павло Жежнич (30 травня 2007). Список вулиць Львова (Р). lviv.ridne.net. Архів оригіналу за 19 травня 2024. Процитовано 8 вересня 2024.
- ↑ Вулиця Ряшівська. google.com.ua. Google Maps. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 8 вересня 2024.
- ↑ Вікторія Ейсмунт (21 червня 2011). Нова дорога на вул. Ряшівській у Львові матиме чотири смуги. zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 14 травня 2022.
- ↑ Будівництво вулиці Ряшівської зупинили через борги. forpost.lviv.ua. Громадський портал Львова «Форпост». 24 січня 2019. Архів оригіналу за 14 травня 2022. Процитовано 14 травня 2022.
- ↑ Ділянку на вул. Ряшівській під «Євробескет» вибрав інвестор, — Павлів. zik.ua. ZIK. 14 лютого 2013. Архів оригіналу за 27 червня 2018. Процитовано 14 травня 2022.
- ↑ Тетяна Оліярчик, Вікторія Савіцька Недобудовані спортивні амбіції Львова // Львівська пошта. — № 126 (1737). — 2015. — 7 листопада.
- ↑ Депутатський запит щодо передачі Будинку культури «ЛОРТА» у комунальну власність міста Львова. lvivrada.gov.ua. Львівська міська рада. Архів оригіналу за 14 травня 2022. Процитовано 14 травня 2022.
- ↑ Ветклініка «VetLife» на Ряшівській. petadvisor.in.ua. Архів оригіналу за 18 червня 2021. Процитовано 14 травня 2022.
- ↑ Ухвала Львівської міської Ради народних депутатів за № 39 від 9 квітня 1993 року «Про затвердження переліку підприємств громадського харчування, які не підлягають приватизації 1993 року». city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Процитовано 8 вересня 2024.
- ↑ Ухвала Львівської міської Ради за № 116 від 27 квітня 1995 року «Про затвердження програму приватизації об'єктів комунальної власності м. Львова на 1995 рік». city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Архів оригіналу за 3 лютого 2019. Процитовано 23 червня 2019.
- ↑ Банки: ПАТ «Кредобанк». lviv-online.com. Архів оригіналу за 19 червня 2021. Процитовано 14 травня 2022.
- ↑ Мережа магазинів взуття від виробника «Stefano collection». stefano.com.ua. Архів оригіналу за 28 листопада 2020. Процитовано 14 травня 2022.
- ↑ Новобудова вул. Ряшевській. lviv.glo.ua. Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 14 травня 2022.
- ↑ Інформація про салон краси. Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 14 травня 2022.
- ↑ СТО: Мобільний шиномонтаж Львів. drivelife.org. Архів оригіналу за 20 червня 2019. Процитовано 14 травня 2022.
- ↑ АЗС № 69 мережі «ОККО». drivelife.org. Універсальний львівський довідник. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 14 травня 2022.
- ↑ Віднині у Львові не курсуватиме 10-тий тролейбус. galinfo.com.ua. Інформаційна агенція «ГалІнфо». 9 липня 2018. Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 14 травня 2022.
- ↑ Ганна Пищула (11 червня 2019). З 1 липня 2019 року змінюється нумерація маршрутів міських тролейбусів. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 14 травня 2022.
- ↑ Христина Осадчук (5 червня 2020). З 10 червня відновлюється курсування тролейбусів № 27 та № 30. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Архів оригіналу за 17 червня 2020. Процитовано 14 травня 2022.
- ↑ Марта Кривецька (8 грудня 2011). Транспортна схема у Львові. zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 14 травня 2022.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 361. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 54, 80, 85, 89. — ISBN 966-603-115-9.
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Ряшівська. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 4 листопада 2020. Процитовано 24 лютого 2022.