Очікує на перевірку

Роуз Бірн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Роуз Бірн
англ. Rose Byrne
Ім'я при народженніMary Rose Byrne
Народилася24 липня 1979(1979-07-24) (45 років)
Балмейн, Новий Південний Уельс, Австралія
Громадянство Австралія
Релігіяагностицизм
ДіяльністьАкторка
Alma materУніверситет Сіднея, Hunters Hill High Schoold, Australian Theatre for Young Peopled і Bradfield Colleged
Роки діяльності1994 — донині
ПартіяДемократична партія США
Діти2
IMDbID 0126284
Нагороди та премії
CMNS: Роуз Бірн у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бірн.

Мері Роуз Бірн[4][5] (англ. Mary Rose Byrne; нар. 24 липня 1979(19790724)) — австралійська акторка. Бірн дебютувала на екрані в 1994 році з невеликої ролі у фільмі «Лялька Далласу».[6] У 2000 році за головну роль в австралійському фільмі «Богиня 1967» отримала жіночий кубок Вольпі на Венеційському кінофестивалі.[7]

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилась 24 липня 1979 у Балмейні, передмістя Сіднея, Новий Південний Уельс, Австралія. ЇЇ сім'я має ірландське та шотландське походження. Мати, Джейн Бірн, працює адміністраторкою в початковій школі, батько, Робін Бірн — маркетолог[8].

Уже з восьми років почала брати уроки акторського мистецтва в Австралійському молодіжному театрі. До вступу в коледж Бредфілда в Кроуз Нест Роуз відвідувала середню школу в Балмейні. Потім було навчання в коледжі та Університеті Сіднея. У 1999 році вона почала навчатися в Атлантичному театрі Девіда Мамета та Вільяма Мейсі.

У Роуз є старший брат Джордж Бірн і дві старші сестри: Еліс Бірн та Люсі Бірн. Усі четверо безпосередньо долучені до сфери мистецтв: брат став фотографом, одна із сестер — художницею, а інша працює у видавничій фірмі Лондона.

Хоча обоє батьків Роуз атеїсти, сама себе вона вважає агностиком[9].

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Свою першу роль у фільмі «Лялька Далласу» (1994) акторка отримала у дванадцять років; надалі вона грала у великій кількості австралійських телесеріалів, таких як: «Школи розбитих сердець» (1994), «Точка Ехо» (1995) і картині «Пальці віялом» із Гітом Леджером. Далі були ролі у фільмах «Побачення» (1999), «Знову в коледж» (2000) та роль сліпої дівчини у «Богині 1967 року» (2000), за яку вона отримала жіночий кубок Вольпі на Венеціанському кінофестивалі у 2000 році. У той самий час Бірн отримала епізодичну роль у поліцейському серіалі «Зов вбивці» (1997); паралельно вона грала й на сцені — вона грала одну з головних ролей в класичній чеховській постановці «Три сестри».

Бірн брала участь в зніманні кліпу на сингл Даррена Хейза «I Miss You» та зіграла головну роль у кліпі австралійського музиканта Алекса Ллойда на його сингл «Black the Sun»; вона ж прикрасила собою обкладинку цього синглу. Одночасно з цим їй дістався контракт на знімання телереклами для Sony.

У 2002 році Бірн вперше зіграла в голлівудській картині. Її дебютом була роль Дормі, прислуги героїні Наталі Портман у фільмі Джорджа Лукаса «Зоряні війни. Епізод II. Атака клонів». Того ж року акторка зіграла в картині «Місто привидів» із Меттом Діллоном.

За рік до цього Роуз відвідала Велику Британію — там вона зіграла в проєкті Тіма Файвелла «Я захопила замок». У 2003 році Бірн знялась як Роза Мортмейн, старша сестра Кассандри, персонаж Ромоли Гері. Також у 2003 році акторка встигла взяти участь у фільмування трьох австралійських картин: «Ніч, яку ми назвали днем» з Мелані Гріффіт і Денісом Гоппером, «Невиправний оптиміст» з Беном Лі (ця робота принесла їй звання «Найкращої акторки» за версією Австралійського кіноінституту) і прохідній комедії «На виніс».

У 2004 році Бірн зіграла троянську жрицю Брісеїду, викрадену Ахіллесом під час Троянської війни в епічному фільмі «Троя». З колегою по фільму, Пітером О'Туллом, акторка знову зустрілась у телепроєкті «Казанова» (2005). Бірн також з'являється у фільмі Денні Гріна «Мешканці» (2005) за мотивами роману Бернарда Малмута, а також у фільмі «Одержимість» (2005), де вона зіграла Алекс, жінку, яка маніпулює героєм Джоша Хартнетта, щоби розлучити його з коханою.

У 2006 році Роуз запросили на роль Габріель де Поліньяк в картину Софії Копполи «Марія-Антуаннета». Цікаво, що Роуз та Коппола виконували одну роль у «Зоряних війнах»: Дорме, прислугу Падме — Софія в першому епізоді («Зоряні війни. Епізод I. Прихована загроза»), а Роуз у другому («Зоряні війни: Атака клонів»).

У 2007 році вона зіграла в науково-фантастичному трилері Денні Бойла «Пекло», комедійній драмі «Свіжозахоронені» і в постапокаліптичному фільмі жахів «28 тижнів потому».

У 2008 році Роуз виконала головну роль у кримінальній мелодрамі «М'який удар». Наступного року вона з'явилася в таких фільмах, як «Знамення», де її партнером по знімальному майданчику був Ніколас Кейдж, і мелодрамі «Адам».

Роуз Бірн у 2010 році

У 2010 році Роуз зіграла у фільмі «Зірковий ескорт».

У 2011 році вона виконала ролі Мойри МакТаггерт у фільмі «Люди Ікс: Перший Клас», Рене у фільмі «Астрал» та Гелен Гарріс у фільмі «Подружки нареченої».

У 2012 році Роуз знялась в короткометражці «Збитки» і фільмі «Місце під соснами», а у фільмі «Єдність» виступила як оповідачка.

Бірн протягом двох років була обличчям компанії «Max Factor» (2004—2006 рр.).

У своїх фільмах Роуз використовувала декілька різних акцентів: австралійський, британський[10], американський[11], та канадський[12].

У 2007—2012 роках Бірн знімалась у серіалі «Сутичка».

У 2015 році на екрани вийшов фільм «Шпигунка», де Роуз зіграла головну негативну роль Рейни Боянової.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Роуз зустрічалася у 1999—2002 з Грегором Джорданом,[13] австралійським письменником та режисером, який зняв її у своїй картині «Дві руки» 1999 року.[14] Потім був роман з австралійським письменником, режисером та актором Бренданом Ковеллом. Їхні стосунки протривали понад шість років (2003 — поч. 2010),[15] при цьому більшу частину часу, у зв'язку з вимогами професій, їм доводилось знаходитись вдалині один від одного, часто на різних континентах. Пара розійшлась у січні 2010 року.[16]

З серпня 2012 року Роуз зустрічається з актором Боббі Каннавале.[17] 23 жовтня 2015 року стало відомо, що пара очікує на появу свого первістка.[18] У лютому 2016 року в пари народився син Рокко, у листопаді 2017 року — другий син, Рафа.[19][20]

Фільмографія

[ред. | ред. код]
Фільм
Рік Фільм Роль Примітки
1994 Лялька Далласу (англ. Dallas Doll[en]) Растус Соммерс
1999 Дві руки (англ. Two Hands[en]) Алекс
Дата Софі
2000 Знову в коледж (англ. My Mother Frank[en]) Дженні
Богиня 1967 (англ. The Goddess of 1967[en]) БіДжи Кубок Вольпі за найкращу жіночу роль
2001 The Pitch дівчина
2002 Зоряні війни: Атака клонів Дорме
Місто примар Сабріна
2003 Я захоплюю замок (англ. I Capture the Castle[en]) Роуз Мортмейн
Ніч, яку ми назвали днем Одрі Епплбі
Монстр У титрах не вказана
Невиправний оптиміст Джемма Тейлор (номінація Австралійської кіноакадемії за найкраще виконання головної ролі)
На винос Сонья Стілано
2004 Троя Брісеїда
Одержимість Алекс
2005 Мешканці (англ. The Tenants[en]) Ірен Белл
2006 Марія-Антуанетта герцогиня де Поліньяк
Мертва дівчинка Леа
2007 Пекло Кессі
28 тижнів по тому майор Скарлетт Росс
2008 Свіжозахоронені (англ. Just_Buried[en]) Роберта Ніклі
М'який удар (англ. The Tender Hook[en]) Айріс
2009 Знамення Діана Вейленд
Адам[en] Бет Бакволд
2010 Я теж тебе кохаю п'яна пасажирка
Зірковий ескорт Джекі Кью
2011 Люди Ікс: Перший клас Мойра Мактаггерт
Астрал Рене
Подружки нареченої Гелен Гарріс
2013 Місце під соснами Дженніфер
Даю рік Нет
Стажери Дана
Перетворення Рей
Застарілий Ганна
Астрал. Частина 2 Рене Ламберт
2014 Сусіди Келлі Реднер
Дорослі новачки Жустін
Енні Ґрейс
Тут я тебе і залишу Пенні Мур
2015 Єдність оповідачка
Шпигунка Рейна Боянова
Настирлива Лорі Мінервіні
2016 Сусіди 2 Келлі Реднер
Люди Ікс: Апокаліпсис Мойра Мактаггерт
2017 Я люблю тебе, тату Грейс Каллен
2018 Астрал: Останній ключ Рене Ламберт
Кролик Петрик Беатрікс Поттер
Гола Джульєтта Енні Платт
Родина за хвилину Еллі
2019 Дитя робота Робот Мати (голос)
Джексі Джексі (голос)
2020 Гламурний бізнес Міа Картер
Чесний кандидат Фейт Брюстер
Місіс Америка (англ. Mrs. America) Ґлорія Стайнем
2021 Кролик Петрик 2: Втеча до міста Беатрікс Поттер
Дива коралового рифа оповідачка
2022 Серйозно червоний І Пі
Дух Різдва Карен
2023 Астрал: Червоні двері Рене
Підлітки-мутанти Черепашки-ніндзя: Погром мутантів Шкіряна голова
Езра Дженна

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ http://www.nytimes.com/2009/01/07/arts/television/07dama.html
  3. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  4. ↑ Rose Byrne talks Irish Roots – & movies Damages, Knowing & Get Him to the Greek. YouTube. Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 30 травня 2010.
  5. ↑ Annette Dasey (10 червня 2009). Ten Minutes with Rose Byrne. Yahoo! 7 Lifestyle. Yahoo! Lifestyle Network. Архів оригіналу за 5 січня 2013. Процитовано 4 січня 2014.
  6. ↑ Michael Bodey (27 лютого 2013). A funny thing happened to Rose Byrne. The Australian. Архів оригіналу за 27 лютого 2013. Процитовано 27 лютого 2013.
  7. ↑ Paul Fischer (22 квітня 2001). Interview: Rose Byrne for "The Goddess of 1967". Dark Horizons. Dark Futures Pty. Limited. Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 27 лютого 2013.
  8. ↑ Rose Byrne Biography (1979-). Filmreference.com. Архів оригіналу за 10 січня 2010. Процитовано 30 травня 2010.
  9. ↑ Actress Rose Byrne on ‘Knowing’ Religion & the End of the World. Blackbookmag.com. 18 березня 2009. Архів оригіналу за 21 лютого 2012. Процитовано 30 травня 2010.
  10. ↑ Sacha, Molitorisz (5 July 2007). Rose Byrne accidental star. [Архівовано 7 травня 2008 у Wayback Machine.] The Age
  11. ↑ Michael, Flaherty (19 July 2007). 60 Seconds With Rose Byrne[недоступне посилання] [недоступне посилання — історія] LA Times
  12. ↑ Collins, Catarina (10 September 2007). Just Buried a hilarious look at some dark truths. [Архівовано 23 травня 2008 у Wayback Machine.] Toronto Film Festival
  13. ↑ Friedlander, Noam (24 липня 2009). Rose Byrne interview for Adam (брит.). ISSN 0307-1235. Архів оригіналу за 27 листопада 2018. Процитовано 4 лютого 2019.
  14. ↑ Biography. TV Guide. Архів оригіналу за 21 лютого 2012. Процитовано 7 листопада 2015.
  15. ↑ Byrne and Cowell split. www.heraldsun.com.au (англ.). 6 лютого 2010. Процитовано 4 лютого 2019.
  16. ↑ Rose Byrne and Brenden Cowell Split. Pedestrian TV. Архів оригіналу за 21 лютого 2012. Процитовано 7 листопада 2015.
  17. ↑ Michael Rothman. (22 вересня 2013). Bobby Cannavale Calls Rose Byrne 'Love of My Life' During Emmy Speech (англ.). ABC News. Архів оригіналу за 5 листопада 2013. Процитовано 4 лютого 2014.
  18. ↑ Rose Byrne Is Pregnant — See Her Baby Bump!. Архів оригіналу за 26 жовтня 2015. Процитовано 7 листопада 2015.
  19. ↑ Bobby Cannavale Reveals His Newborn Son's Name & the Sweet Family Inspiration Behind It (Exclusive). Entertainment Tonight (амер.). Архів оригіналу за 26 травня 2019. Процитовано 4 лютого 2019.
  20. ↑ A New Little One to Love! Rose Byrne and Bobby Cannavale Welcome Second Child. PEOPLE.com (англ.). Архів оригіналу за 30 січня 2019. Процитовано 4 лютого 2019.


Актор Це незавершена стаття про акторку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Роуз_Бірн&oldid=43481818