Алкогольні традиції
Алкогольні традиції | |
Алкогольні традиції у Вікісховищі |
Алкого́льні тради́ції — традиції, ритуали, що пов'язані зі вживанням алкогольних напоїв, як правило, у малих неформальних групах, компаніях; культура вживання алкоголю у даному соціокультурному середовищі, алкогольний фольклор: тости, застільні пісні та таке інше.
Такі традиції існують щодо багатьох аспектів даного питання — як безпосередньо самого процесу вживання, так і підготовки до нього, а також періоду, який слідує у часі за цим процесом.
У просторіччі часто зібрання, зустріч неформальної групи, пов'язану зі вживанням алкогольних напоїв, називають пиятикою. Досить загальне дослідження цього явища виконав у своїй праці «Антропологія щоденності» польський дослідник Рох Сулима[1]. Він поділив такі зустрічі на декілька різновидів:
Така пиятика, що зазвичай має формалізований характер, супроводжує зустріч з приводу свят, уродин, шлюбу тощо. Зазвичай у такого типу формальних пиятиках учасники творять ієрархізовану цільову групу.
Такі заходи трапляються випадково серед знайомих («горілчаних братів»), у яких існує певна єдність (пол. wspólnotowość), наприклад пиятика по роботі, по студіях, зустрічі на вечірках тощо.
Ці заходи супроводжують певні ритуали, обряди, звичаї, часто пов'язуються з ритуалами переходу як викупне, весілля, пиятики з нагоди виплати, обмивання екзамену, машини, народин дитини. Пиятики, пов'язані з ритуалами переходу, як окреслює Р. Сулима іменем пиятик відкриваючих.
Незаплановані пиятики, що найчастіше зустрічаються у тих самих громадських місцях, найчастіше поза інституціями, що служать цій меті, як бари чи ресторани. П'янки такого типу відзначає територіалізм — групи зустрічальників, зазвичай кількаособові, зустрічаються у спеціально відведених місцях, наприклад, під магазином, «у брамі», де може панувати відносна інтимність пиятики. Такого типу п'янки можуть мати місце також з нагоди футбольного матчу.
Пиятики, що трапляються у транспортних засобах, переважно у потягах, але також на відпочинку, у туристичній дорозі чи на наукових конференціях. Їх відзначає брак зв'язку із якимось сталим місцем, як це є у випадку із випиваннями на зустрічах.
Запій, це стан людини, який визначається тривалим (більше доби) вживанням алкогольних напоїв та супроводжується сильним алкогольним отруєнням.
Такий тип пиття — в тому числі, метафоричне охоплення таких, де особа п'є сама із собою, «до дзеркала».
- «За двома зайцями»
- Єрофєєв Венедикт Васильович, «Москва-Пєтушки» (рос. Москва - Петушки).
- Антон Чехов, «Женитьба»
- «Іронія долі, або З легкою парою!»
- «Одного разу під Полтавою»
- «Свати»
- Здоровий спосіб життя
- Алкогольні напої
- Спілкування
- Алкоголізм
- Алкоголізм в Україні
- Алкоголік
- Застільна пісня (Drinking song)
- Фестиваль пива (вина)
- Октоберфест
- Потир
- Братина
- Причащання
- Roch Sulima Antropologia codzienności Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego, Kraków 2000.
- ↑ Antropologia codzienności, Kraków 2000, Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego, seria Anthropos, ISBN 83-233-1339-3
- Алкогольные традиции мира (рос.) [Архівовано 26 січня 2012 у Wayback Machine.]
- Культура пития (рос.) [Архівовано 25 січня 2012 у Wayback Machine.]
- Алкогольные традиции в Голландии, во Франции, в Чехии… (рос.) [Архівовано 1 березня 2012 у Wayback Machine.]
- Что такое «штрафная рюмка»? (рос.)
- Як правильно П'ЯНКА чи ПИЯТИКА [Архівовано 18 вересня 2014 у Wayback Machine.]