Начальник Генерального штабу (Німеччина)
Начальник Генерального штабу (Німеччина) — одна з вищих військових посад у Збройних силах Німеччини за часів існування Прусської, імперської армій, а також армій Рейхсверу й Вермахту (1808—1945).
Начальник німецького Генерального штабу, спочатку Прусського Генерального штабу і офіційно Великого Генерального штабу (нім. Großer Generalstab) перебував на чолі прусської армії, а пізніше, німецької армії, й ніс персональну відповідальність за безперервне вивчення всіх аспектів війни, у тому числі бойового досвіду армій світу, за розробку концептуальних і доктринальних положень військового будівництва з метою підготовки армії Пруссії до війни, а також для складання і розгляду планів мобілізації або кампанії. Неофіційно посада начальника Генштабу існувала з 1 березня 1808, коли цей орган військового управління очолив легендарний генерал Шарнгорст, а легітимізована посада була офіційно законом від 1814 році, зі створенням першого у світової історії генштабу.
Начальники Генерального штабу прусської армії (1808—1871)
[ред. | ред. код]Діяльність Генштабу Пруссії цього періоду (1808–1871) включала в себе вивчення досвіду бойових дій, розробку перспективних планів (у залежності від політичної ситуації), розвиток картографічної бази, вирішення питань управління та військової логістики, в тому числі здійснювався контроль за розвитком дорожньої мережі з військової точки зору.
.jpg)
.jpg)
.svg)
Начальники Генерального штабу Німецької імперії (1871—1919)
[ред. | ред. код]Після об'єднання Німеччини Прусський Генеральний штаб став Імперським Німецьким Генеральним штабом, з прикомандируванням до нього офіцерів Генеральних штабів Саксонії, Вюртемберга та Баварії, і відповідав за військове планування для всієї Німецької імперії. Генштаб поділявся між центральним Великим Генштабом в Берліні, де знаходився його голова, і генеральних штабів корпусів та штаб-квартир дивізій . Глава Великого Генштабу носив титул «начальник Генерального штабу», а також здійснював оперативне керівництво усіма штабними офіцерами імперської армії.
| # | Фото | Ім'я (роки життя) |
Військове звання | Термін в посаді |
|---|---|---|---|---|
| 1 | 
|
Гельмут фон Мольтке старший (26 жовтня 1800 — 24 квітня 1891) |
генерал від інфантерії[3] | 18 січня 1871 — 10 серпня 1888 |
| 2 | 
|
Альфред фон Вальдерзее (8 квітня 1832 — 5 березня 1904) |
генерал-квартирмейстер[4] | 10 серпня 1888 — 7 лютого 1891 |
| 3 | 
|
Альфред фон Шліффен (28 лютого 1833 — 4 січня 1913) |
генерал-лейтенант[5] | 7 лютого 1891 — 1 січня 1906 |
| 4 | 
|
Гельмут фон Мольтке молодший (25 травня 1848 — 18 червня 1916) |
генерал-квартирмейстер[6] | 1 січня 1906 — 14 вересня 1914 |
| 5 | 
|
Ерік фон Фалькенгайн (11 вересня 1861 — 8 квітня 1922) |
генерал-майор[7] | 14 вересня 1914 — 29 серпня 1916 |
| 6 | 
|
Пауль фон Гінденбург (2 жовтня 1847 — 2 серпня 1934) |
генерал-фельдмаршал | 29 серпня 1916 — 3 липня 1919 |
| 7 | 
|
Вільгельм Ґренер (22 листопада 1867 — 2 вересня 1939) |
генерал-лейтенант | 3 — 7 липня 1919 |
| 8 | 
|
Ганс фон Зект (22 квітня 1866 — 27 грудня 1936) |
генерал-полковник | 7 — 15 липня 1919 |
Начальники Генерального штабу Веймарської республіки (1919—1933)
[ред. | ред. код]Після катастрофічної поразки німецької армії і капітуляції Німецької імперії, за умовами Версальського мирного договору Імперський Генеральний штаб був розпущений й у відповідності до розділу 160 договору Німеччині було категорично заборонено відновлювати цю інституцію. Однак, німецький генералітет формально підкорився вимогам союзників, й водночас перетворив свій Генеральний штаб на, так званий Військовий офіс (Truppenamt), який поступово перебрав на себе усі повноваження військового управління Рейхсвером.
| # | Фото | Ім'я (роки життя) |
Військове звання | Термін в посаді |
|---|---|---|---|---|
| 1 |
|
Ганс фон Зект (22 квітня 1866 — 27 грудня 1936) |
генерал-полковник | 11 жовтня 1919 — 26 березня 1920 |
| 2 | 
|
Вільгельм Гайє (31 січня 1869 — 11 березня 1947) |
генерал-полковник | 26 березня 1920 — лютий 1923 |
| 3 | 
|
Отто Гассе (21 червня 1871 — 28 вересня 1942) |
генерал від інфантерії | лютий 1923 — жовтень 1925 |
| 4 | 
|
Георг Вітцель (5 березня 1869 — 3 січня 1947) |
генерал від інфантерії | жовтень 1925 — 27 січня 1927 |
| 5 | 
|
Вернер фон Бльомберг (2 вересня 1878 — 14 березня 1946) |
оберст[8] | 27 січня 1927 — 30 вересня 1929 |
| 6 | 
|
Курт фон Гаммерштайн-Екворд (26 вересня 1878 — 25 квітня 1943) |
генерал-майор | 30 вересня 1929 — 31 жовтня 1930 |
| 7 | 
|
Вільгельм Адам (15 вересня 1877 — 8 квітня 1949) |
генерал-майор | 31 жовтня 1930 — 30 вересня 1933 |
| 8 | 
|
Людвіг Бек (29 червня 1880 — 20 липня 1944) |
генерал-лейтенант | 1 жовтня 1933 — 1 липня 1935 |
Начальники Генерального штабу Сухопутних військ (1935—1945)
[ред. | ред. код]| # | Фото | Ім'я (роки життя) |
Військове звання | Термін в посаді |
|---|---|---|---|---|
| 1 |
|
Людвіг Бек (29 червня 1880 — 20 липня 1944) |
генерал-полковник | 1 липня 1935 — 31 серпня 1938 |
| 2 | 
|
Франц Гальдер (30 червня 1884 — 2 квітня 1972) |
генерал артилерії[9] | 31 серпня 1938 — 24 вересня 1942 |
| 3 | 
|
Курт Цайцлер (9 вересня 1895 — 25 вересня 1963) |
генерал від інфантерії[10] | 24 вересня 1942 — 10 червня 1944 |
| 4 | 
|
Адольф Гойзінгер (4 серпня 1897 — 30 листопада 1982) |
генерал-лейтенант | 10 червня — 21 липня 1944 |
| 5 | 
|
Гайнц Гудеріан (17 червня 1888 — 14 травня 1954) |
генерал-полковник | 21 липня 1944 — 28 березня 1945 |
| 6 | 
|
Ганс Кребс (4 березня 1898 — 1 травня 1945) |
генерал від інфантерії | 28 березня — 1 травня 1945 |
Начальники Генерального штабу Люфтваффе (1935—1945)
[ред. | ред. код]| # | Фото | Ім'я (роки життя) |
Військове звання | Термін в посаді |
|---|---|---|---|---|
| 1 | 
|
Вальтер Вефер (11 листопада 1887 — 3 червня 1936) |
генерал-лейтенант | 1 березня 1935 — 3 червня 1936 |
| 2 | 
|
Альберт Кессельрінг (30 листопада 1885 — 16 липня 1960) |
генерал-лейтенант[11] | 5 червня 1936 — 31 травня 1937 |
| 3 | 
|
Ганс-Юрген Штумпф (15 червня 1889 — 9 березня 1968) |
генерал-лейтенант | 1 червня 1937 — 31 січня 1939 |
| 4 | 
|
Ганс Єшоннек (9 квітня 1899 — 18 серпня 1943) |
оберст[12] | 1 лютого 1939 — 19 серпня 1943 |
| 5 | 
|
Гюнтер Кортен (26 липня 1898 — 22 липня 1944) |
генерал авіації | 25 серпня 1943 — 22 липня 1944 |
| 6 | 
|
Вернер Крайпе (12 січня 1904 — 7 вересня 1967) |
генерал авіації | 2 серпня — 28 жовтня 1944 |
| 7 | Карл Коллер (22 лютого 1898 — 22 січня 1951) |
генерал авіації | 12 листопада 1944 — 8 травня 1945 |
Начальники Генерального штабу Крігсмаріне (1937—1945)
[ред. | ред. код]| # | Фото | Ім'я (роки життя) |
Військове звання | Термін в посаді |
|---|---|---|---|---|
| 1 | 
|
Гюнтер Гузе (30 серпня 1896 — 6 травня 1953) |
контрадмірал | 1 жовтня 1937 — 31 жовтня 1938 |
| 2 | 
|
Отто Шнівінд (14 грудня 1887 — 26 березня 1964) |
контрадмірал[13] | 31 жовтня 1938 — 12 червня 1941 |
| 3 |
|
Курт Фріке (8 листопада 1889 — 2 травня 1945) |
віцеадмірал | 13 червня 1941 — 21 лютого 1943 |
| 4 | 
|
Вільгельм Майзель (4 листопада 1893 — 7 вересня 1974) |
адмірал | 21 лютого 1943 — 22 травня 1945 |
- Генеральний штаб Німеччини
- Начальник Генерального штабу (Франція)
- Начальник Генерального штабу (Австро-Угорщина)
- Начальник Генерального штабу (Велика Британія)
- Голова комітету начальників штабів (Велика Британія)
- Начальник Генерального штабу (Російська імперія)
- Начальник Генерального штабу (Російська Федерація)
- Addington, Larry H (1971). The blitzkrieg era and the German General Staff, 1865–1941. New Brunswick, N.J.: Rutgers University Press. ISBN 0-8135-0704-9.
- Dupuy, Trevor N. (1977). A Genius for War: The German Army and General Staff, 1897–1945. London: Prentice Hall. ISBN 0-13-351114-6. largely derivative in nature (Goerlitz and others) but easy reading
- Goerlitz, Walter (1985). History of the German General Staff, 1657–1945. Boulder, Colorado: Westview Press. ISBN 0-8133-0195-5.
- Гёрлиц В. Германский Генеральный штаб. История и структура. 1657—1945. — М.: Центрполиграф, 2005.
- Stone, David (2011). Twilight of the Gods: The Decline and Fall of the German General Staff in World War II. Conway. ISBN 1844861368.
- Zabecki, David (2008). Chief of Staff: Napoleonic wars to World War I. New York: Naval Institute Press. ISBN 1591149908.
- ↑ а б в Закінчив службу генерал-фельдмаршалом прусської армії
- ↑ На цій посаді дійшов до рангу генерал від інфантерії
- ↑ 16 червня 1871 отримав військове звання генерал-фельдмаршала імперської армії
- ↑ 6 травня 1900 отримав військове звання генерал-фельдмаршала імперської армії
- ↑ Закінчив військову службу у званні генерал-полковника; 1 січня 1911 отримав військове звання генерал-фельдмаршала імперської армії
- ↑ Закінчив військову службу у званні генерал-полковника
- ↑ Закінчив військову службу у званні генерала від інфантерії
- ↑ 20 квітня 1936 отримав військове звання генерал-фельдмаршала Вермахту
- ↑ 19 липня 1940 отримав військове звання генерал-полковника Вермахту
- ↑ 30 січня 1944 отримав військове звання генерал-полковника Вермахту
- ↑ 19 липня 1940 отримав військове звання генерал-фельдмаршала Вермахту
- ↑ 1 березня 1942 отримав військове звання генерал-полковника Вермахту
- ↑ 1 січня 1940 отримав військове звання віце-адмірала Крігсмаріне