Очікує на перевірку

Пантелеймон (Бащук)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пантелеймон
Пантелеймон (Бащук)
Архієпископ Бучанський вікарій Київської єпархії
з 29 січня 2016
Церква: УПЦ МП
Архієпископ Уманський і Звенигородський
до 9 липня 2011 року — єпископ
11 листопада 2008 — 29 січня 2016
Церква: Українська православна церква (Московський патріархат)
Попередник: Антоній (Боровик)
Наступник: Пантелеймон (Луговий)
1-й Єпископ Олександрійський і Світловодський
27 липня 2007 — 11 листопада 2008
Церква: Українська православна церква (Московський патріархат)
Наступник: Антоній (Боровик)
Єпископ Сєвєвродонецький і Старобільський
10 червня — 27 липня 2007
Церква: Українська православна церква (Московський патріархат)
Попередник: Серафим (Залізницький)
Наступник: Іларій (Шишківський)
Єпископ Шаргородський,
вікарій Вінницької єпархії
10 листопада 2005 — 10 червня 2007
Церква: Українська православна церква (Московський патріархат)
Єпископ Васильківский,
вікарій Київської митрополії
24 грудня 2000 року — 10 листопада 2005 року
Церква: Українська православна церква (Московський патріархат)
Наступник: Лука (Коваленко)
 
Альма-матер: Московська духовна академія
Діяльність: диякон, пресвітер, Ієродиякон, ієромонах
Громадянство: Росія Росія[1][2][3][4]
Ім'я при народженні: Віктор Романович Бащук
Народження: 14 січня 1961(1961-01-14) (63 роки)
смт. Білогір'я, Хмельницька область, Україна
Священство: 9 березня 1986 року
Чернецтво: 5 січня 1986 року
Єп. хіротонія: 24 грудня 2000 року

Нагороди:

Орден Святого рівноапостольного князя Володимира ІІ ступеня
Орден Святого рівноапостольного князя Володимира ІІ ступеня
Орден святого преподобного Серафіма Саровського II степеня
Орден святого преподобного Серафіма Саровського II степеня

CMNS: Пантелеймон у Вікісховищі

Архієпископ Пантелеймон (в миру Віктор Романович Бащук; нар. 14 січня 1961 року, смт. Білогір'я, Хмельницька область, УРСР) — архієрей УПЦ МП, архієпископ Бучанський, вікарій Київської єпархії. Іменини — 27 липня (9 серпня).

Громадянин Росії[1][2][3][4].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 14 січня 1961 року в селищі міського типу Білогір'я Хмельницької області в родині робітників.

1980 року закінчив Хмельницький кооперативний технікум.

У 19801982 роках служив у лавах Радянської Армії у місті Москві.

1984 року вступив до Московської духовної семінарії.

1985 року був прийнятий у братство Троїце-Сергієвої Лаври.

5 січня 1986 року намісником Троїце-Сергієвої Лаври архімандритом Олексієм (Кутєповим) був пострижений у чернецтво з ім'ям Пантелеймон на честь великомученика Пантелеймона Цілителя.

9 березня 1986 року в Успенському соборі міста Володимира, архієпископом Володимирським Серапіоном висвячений у сан ієродиякона.

1988 року був направлений до Російську духовну місію в Єрусалимі.

28 липня 1988 року в Троїцькому соборі Місії митрополитом Мінським Філаретом був висвячений у сан ієромонаха.

З 1988 по 1992 навчався у Московській духовній академії.

1990 року був звільнений від послуху в Єрусалимської місії та направлений до братство Троїце-Сергієвої Лаври.

У тому ж 1990 році був з благословення патріарха Пимена переведений у братство Свято-Данилова монастиря міста Москви.

29 березня 1990 року з благословення патріарха Пімена у Троїцькому соборі Свято-Данилова монастиря зведений в сан ігумена.

З 1 квітня 1990 року по травень 1991 року ніс послух наглядача Патріаршої резиденції у Свято-Даниловому монастирі.

З 1 червня 1991 року по 5 березня 1996 року ніс послух ризничого Свято-Данилова монастиря.

З 5 березня 1996 року згідно з резолюцією патріарха Московського та всієї Русі Алексія II відрахований з числа братії Свято-Данилова монастиря у зв'язку з направленням до Києво-Печерської Лаври із зарахуванням у братію Лаври.

13 квітня 1996 року в Трапезному храмі на честь преподобних Антонія та Феодосія Печерських Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври митрополитом Київським та всієї України Володимиром отець Пантелеймон був зведений в сан архімандрита.

14 травня 1996 року призначений виконуючим обов'язки скарбника Лаври.

12 вересня 1996 року рішенням Священного синоду Української Православної Церкви московського патріархату призначений намісником Глинської чоловічої пустені.

13 вересня 1996 року в Трапезному храмі Києво-Печерської лаври за Божественною Літургією митрополит Київський Володимир вручив йому настоятельскій жезл.

24 грудня 2000 року в Трапезному храмі Києво-Печерської Лаври за Божественною Літургією була здійснена архієрейська хіротонія архімандрита Пантелеймона в єпископа Васильківського, вікарія Київської митрополії, із залишенням на посаді намісника ставропігійному Глинської Різдва Пресвятої Богородиці пустені.

10 листопада 2005 року рішенням Священного синоду Української Православної Церкви московського патріархату звільнений від колишніх посад та призначений єпископом Шаргородським, вікарієм Вінницької єпархії[5].

31 травня 2007 року до одужання митрополита Вінницького Макарія призначений тимчасово керуючим Вінницькою єпархією[6].

10 червня 2007 року призначений керуючим новоствореною самостійною Сєвєродонецькою єпархією[7].

27 липня 2007 року був переведений на новостворену Олександрійську кафедру[8].

11 листопада 2008 року переведений на Уманську кафедру[9].

9 липня 2011 року зведений в сан архієпископа[10].

У 2013 році Пантелеймон став власником автомобіля Volkswagen Touareg (2013 р.в.), а 2014 року — автомобіля Volkswagen Caravelle (2009 р.в.).[11]

У лютому 2019 появилась інформація що він купив квартиру на у прибережному районі Березняки у Києві за понад 4 млн грн.[11]

31 жовтня 2024 в числі 16 (із 52) правлячих і 15 (із 58) вікарних архієреїв УПЦ МП підписав заяву, в якій засудив анексію Російською Православною церквою Донецької єпархії, зняття її керівника митрополита Іларіона і заміни на росіянина, уродженця Рязанської області Росії, архієрея з Далекого Сходу.[12]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Ордена РПЦ

[ред. | ред. код]

Ордена УПЦ МП

[ред. | ред. код]
  • Орден преподобного Нестора Літописця
  • Ювілейний орден «Різдво Христове — 2000» I ступеня

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Собенко, Надія (7 квітня 2023). Митрополит УПЦ МП Онуфрій і понад 20 священників мають громадянство РФ — УП. Суспільне. Архів оригіналу за 19 лютого 2024. Процитовано 12 вересня 2024. {{cite web}}: Недійсний |мертвий-url=dead (довідка)
  2. а б В Онуфрія та ще понад 20 попів УПЦ МП знайшли російські паспорти - розслідування ЗМІ. www.unian.ua (укр.). Процитовано 12 лютого 2024.
  3. а б Журналісти знайшли паспорт РФ в предстоятеля УПЦ МП Онуфрія – DW – 07.04.2023. dw.com (укр.). Процитовано 12 лютого 2024.
  4. а б https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20230407-zhurnalisty-znajshly-rosijski-pasporty-u-predstoyatelya-upcz-mp-onufriya-ta-shhe-ponad-20-svyashhenykiv/
  5. Журнали засідань Священного Синоду УПЦ МП від 10 листопада 2005 року. Офіційний сайт УПЦ МП
  6. Журнали Засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 31 травня 2007 року. Офіційний сайт УПЦ МП
  7. Журнали Засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 10 червня 2007 року. Офіційний сайт УПЦ МП
  8. Журнали Засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 27 липня 2007 року. Офіційний сайт УПЦ МП
  9. Журнали Засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 11 листопада 2008 року. Офіційний сайт УПЦ МП
  10. Українська Православна Церква молитовно відзначила 45-ту річницю архієрейської хіротонії свого Предстоятеля. Офіційний сайт Уманської єпархії УПЦ МП(рос.)
  11. а б Архієпископ УПЦ МП купив квартиру в Києві за 150 тисяч доларів. Новинарня (укр.). 26 лютого 2019. Процитовано 26 лютого 2019.
  12. Заява архієреїв Української православної церкви щодо дій Синоду Руської Православної Церкви стосовно єпархій УПЦ, що розташовані на тимчасово окупованих територіях України. Вінницька Єпархія УПЦ. 31 жовтня 2024.
  13. Патриаршее поздравление епископу Уманскому Пантелеимону с 50-летием со дня рождения. Офіційний сайт Російської православної церкви(рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]