Ваніль (рід)
| Ваніль | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Vanilla planifolia
| ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
 Зелений: ареал видів роду ваніль | ||||||||||||||||||||
| Синоніми[2] | ||||||||||||||||||||
*Vanillophorum Neck.
| ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Ваніль (лат. Vanílla) — рід багаторічних ліан що налічує близько 110 видів у родині зозулинцевих. Плоди декількох видів також називаються «ваніль» і їх використовують як прянощі. Цей вічнозелений рід зустрічається по всьому світу в тропічних і субтропічних регіонах, від тропічної Америки до тропічної Азії, Нової Гвінеї та Західної Африки[3]. П'ять видів відомі з прилеглих територій США, всі вони обмежені південною Флоридою[2].
Рід був сформований у 1754 році Плюм'є та Ф. Міллером. Латинська родова назва походить від ісп. vainilla — «стручечок». Але з ботанічного погляду, плід ванілі, як і всіх орхідних, має назву коробочка (на відміну від справжнього стручка не має перегородки).
Найвідомішим представником є ваніль плосколиста (V. planifolia), що походить з Мексики та Белізу[4], з якої отримують комерційні ванільні ароматизатори[5].
Види роду поширені у тропічних та субтропічних регіонах всієї земної кулі. Культивується ця пряність у багатьох країнах екваторіального поясу[3], часто разом з культурою дерев какао, до яких ваніль прикріплюється додатковими коренями[6].
Більш ніж половина світового обсягу виробництва ванілі припадає на Мадагаскар (частка у 2006 році — 59 %). Також серед найбільших виробників — Індонезія (23 %) та Китай (близько 10 %).
Ваніль була відома вже мая (під назвою «цицбік»). Тотонаки вірили, що про ваніль («кашішанат», «шанат») є плодом кохання царівни Цакопонціси та царевича Скатаношґи. Для них вона була священною рослиною, її використовували як ліки, парфуми та косметичний інгредієнт. Ацтеки додавали ваніль («тлільхочітль») до напою з какао[7]. Ванільні стручки також використовували в ролі грошей. Під час правління імператора Монтесуми ацтеки збирали податки ванільними стручками.
Іспанський конкістадор Ернан Кортес привіз ваніль та шоколад до Європи у 1520-і роки. В Іспанії, Італії, Австрії ваніль відома з середини XVI століття. В інших країнах Європи — з початку XIX століття.
Протягом довгого часу ваніль в Європу привозили з Мексики, і її вартість була виключно високою. Спроби вирощувати ваніль за межами Мексики не приносили успіху: рослина приживалася, але стручки не зав'язувалися. Проблема полягала в тому, що на батьківщині ваніль запилювали ендемічні бджоли — меліпони, які не водилися в інших країнах. Лише в 1841 році дванадцятирічний чорношкірий раб з острова Реюньйон, Едмонд Альбіус, відкрив спосіб ручного запилення ванілі. Після цього рослина широко поширилася світом, а острів Реюньйон став одним з головних експортерів ванілі[8].
Систематика роду Vanilla є складною[9].
Відомо понад сто видів ванілі[10] (докладніше див. Список видів роду ваніль), з них лише три культивують для виробництва прянощів:
- Vanilla planifolia Andrews — дає декілька культурних сортів ванілі кращої якості, з довгими стручками у 20-25 сантиметрів;
- Vanilla pompona Schiede — короткі стручки нижчої якості;
- Vanilla tahitensis J.W.Moore — ваніль таїтянська.
Інші види ванілі вважаються декоративними.
- Vanilla lujae De Wild.
- Vanilla mexicana Mill.типовий
- Vanilla odorata C.Presl
- Vanilla parvifolia Barb.Rodr.
- Vanilla phaeantha Rchb.f.
- Vanilla rojasiana Hoehne
-
Vanilla pompona -
Vanilla chamissonis -
Vanilla humblotii -
Vanilla imperialis -
Vanilla planifolia
.jpg)
Ваніль, яка вважається найпопулярнішим у світі ароматом та смаком[11], містить фенольний альдегід, ванілін, а також анісальдегід, які разом формують її домінуючі сенсорні характеристики[12]. Ваніль — широко використовувана ароматична та смакова добавка для харчових продуктів, напоїв і косметики[5][11], про що свідчить її популярність як ароматизатора морозива[13].
- ↑ Gardeners Dictionary, Edition 6. London
- ↑ а б Vanilla in Flora of North America @ efloras.org. www.efloras.org. Процитовано 5 жовтня 2024.
- ↑ а б Vanilla Plum. ex Mill. | Plants of the World Online | Kew Science. Plants of the World Online (англ.). Процитовано 5 жовтня 2024.
- ↑ Vega, M.; Hernández, M.; Herrera-Cabrera, B.E.; Wegier, A. (2020). Vanilla planifolia. IUCN Red List of Threatened Species (англ.). doi:10.2305/iucn.uk.2020-2.rlts.t103090930a172970359.en. Процитовано 5 жовтня 2024.
- ↑ а б Sinha, Arun K.; Sharma, Upendra K.; Sharma, Nandini (2008). A comprehensive review on vanilla flavor: Extraction, isolation and quantification of vanillin and others constituents. International Journal of Food Sciences and Nutrition (англ.). 59 (4): 299—326. doi:10.1080/09687630701539350. ISSN 0963-7486. Процитовано 5 жовтня 2024.
- ↑ Ваніль // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1978. — Т. 2 : Боронування — Гергелі. — 542, [2] с., [30] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с.
- ↑ Олексій Мустафін. Одруження ванілі. Коли кмітливість має значення. Еспресо. 2020-07-08. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 28 грудня 2020.
- ↑ Н. Ручкина. Назва=Ваніль. Архівована копія // Хімія і життя. — 2011. — № 1. Архівовано з джерела 7 листопада 2016. Процитовано 2016-11-23.
- ↑ Bory, Séverine; Grisoni, Michel; Duval, Marie-France; Besse, Pascale (2008-06). Biodiversity and preservation of vanilla: present state of knowledge. Genetic Resources and Crop Evolution (англ.). 55 (4): 551—571. doi:10.1007/s10722-007-9260-3. ISSN 0925-9864.
- ↑ Види роду Vanilla [Архівовано 5 вересня 2017 у Wayback Machine.] у базі сайту The Plant List.
- ↑ а б Rain, Patricia (2004). Vanilla: The Cultural History of the World's Favorite Flavor and Fragrance (англ.) (вид. перше). New York: TarcherPerigee. с. 384. ISBN 978-1585423637.
- ↑ Takahashi, Makoto; Inai, Yoko; Miyazawa, Norio; Kurobayashi, Yoshiko; Fujita, Akira (23 березня 2013). Identification of the Key Odorants in Tahitian Cured Vanilla Beans ( Vanilla tahitensis ) by GC-MS and an Aroma Extract Dilution Analysis. Bioscience, Biotechnology, and Biochemistry (англ.). 77 (3): 601—605. doi:10.1271/bbb.120840. ISSN 0916-8451. Процитовано 5 жовтня 2024.
- ↑ Vanilla Remains Top Ice Cream Flavor with Americans. IDFA (англ.). 16 жовтня 2013.
- Overview of Vanilla, from King's American Dispensatory, 1898 [Архівовано 24 липня 2008 у Wayback Machine.](англ.)
- All you ever wanted to know about vanilla but were afraid to ask(англ.)
- World Checklist of Vanilla at Kew [Архівовано 29 серпня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
