Катерининський собор (Херсон)
| Свято-Катерининський (Спаський) собор | |
|---|---|
.jpg) Свято-Катерининський (Спаський) собор у Херсоні | |
| 46°38′20″ пн. ш. 32°37′31″ сх. д. / 46.63889° пн. ш. 32.62528° сх. д. | |
| Тип споруди | собор |
| Розташування |  Україна, Херсон |
| Початок будівництва | серпень 1781 р. |
| Кінець будівництва | 17 травня 1786 р. |
| Стиль | російський класицизм |
| Належність | УПЦ МП |
| Єпархія | Херсонська єпархія УПЦ |
| Адреса | вул. Перекопська, 13, Херсон, 73000 |
  Катерининський собор (Херсон) (Україна) | |
 | |
 Катерининський собор у Вікісховищі | |
Свя́то-Катери́нинський[1] (Спа́ський)[2][неавторитетне джерело] собо́р — православний (УПЦ МП) храм у Херсоні, визначна пам'ятка архітектури міста. Перший херсонський кам'яний храм (освячений у 1786 році).
Херсонський Свято-Катерининський (Спаський) собор є визначною пам'яткою класицизму (т. зв. російського класицизму).
_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80_%D1%83_%D0%A5%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%BE%D0%BD%D1%96_%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%84%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%B4.jpg)
Храм — хрещатий у плані. Однобанний сферичний купол на низькому світловому барабані має сліди перебудови. Головний західний фасад прикрашений портиком тосканського ордера — тут розміщено центральний вхід до собору. Споруду виконано з місцевого матеріалу — пісковику, що підкреслює урочисту монументальність споруди. Північний і південний фасади собору мають виступи-крила, що оформлені так само, як і західний фасад, трикутними фронтонами. Зі сходу собор закінчується напівкруглою апсидою і приміщеннями ризниці та дияконника.
_01.jpg)
Оформлення фасадів собору витримано в найкращих традиціях класицизму: пілястровий ордер тут поєднується з горизонтальним рустом, що йде площиною стін основного об'єму й апсиди. Їм контрастують суворі, трохи подовжених пропорцій прямокутні вікна, напівовальні ніші зі скульптурними фігурами та круглими вікнами над ними. Інтер'єр собору завдяки зрізаним кутам підкупольних стовпів, м'яким лініям попружних арок і віконних отворів, що переходять в овальні форми, виглядає достатньо світлим.
Свято-Катерининський собор був побудований на місці колишньої дерев'яної Михайлівської церкви, і освячений 17 травня 1786 року.
Перший камінь в основу заклали у серпні 1781 р.
За рік, під час перебування в Херсоні, його відвідала російська імператриця Катерина II. Вона дала храму другу назву — Спаський, у зв'язку з чим на фронтоні головного фасаду був виконаний напис: «Рятівникові роду людського Катерина II присвячує».
Під час російсько-турецької війни 1787-91 років на території біля собору був створений меморіал з могилами полеглих учасників війни. У самому соборі, в склепі під долівкою, біля іконостасу, був похований засновник Херсона, новоросійський генерал-губернатор князь Потьомкин-Таврійський.
Перша дзвіниця собору була дерев'яною і відповідала стилю раннього класицизму, як і сам собор. До 1800 року за проектом І. Є. Старова була побудована монументальна кам'яна дзвіниця, яка за два роки потому постраждала під час землетрусу, і її довелося розібрати. Поряд з нею в 1806 році була зведена тимчасова дерев'яна, яка служила до закінчення будівництва нової кам'яної дзвіниці, що існує й понині.
У 1930-х роках храм був закритий, а інтер'єр — знищений. Реставрацією собору займалася Тамара Гусельникова.
У теперішній час Катерининський собор перебуває у віданні Української православної церкви Херсонської єпархії Московського патріархату.
Пантеон Херсонської фортеці в Свято-Катерининському соборі включає захоронення решток наступних осіб:
- Фельдмаршал, князь Потьомкин-Таврійський Григорій Олександрович (1739—1791)
- Інженер-полковник Корсаков Микола Іванович (1749—1788)
- Генерал-майор Максимович П. С. (?-1788)
- Генерал-майор Синельников Іван Максимович (1741—1788)
- Генерал-майор, князь Волконський Сергій Аврамович (?-1788)
- Полковник Мартинов Петро Дмитрович, (1767—1788)
- Бригадир Горич-Большой Іван Петрович (?-1788)
- Полковник Меллер-Закомельський Карл Іванович (?-1788)
- Генерал-аншеф, барон Меллер-Закомельський Іван Іванович (1725—1790)
- Генерал-поручник, принц Вюртемберг-Штуттгартський Олександр-Карл (?-1791)
- Невідомий генерал Кримської війни
- Генерал-майор Богачевич Кипріан Климентьєвич (1834—1908)
- Коник Василь Опанасович (1840—1911) та Коник Іван.
- Молдавський князь Россете Еммануїл (?-1794)
_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83,%D0%A5%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%BE%D0%BD,_%D0%B2%D1%83%D0%BB._%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0,_13.JPG) |
.jpg) |
_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83,%D0%A5%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%BE%D0%BD,%D0%B2%D1%83%D0%BB.%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0,_13.JPG) |
 |
Могила Коника
Василя Опанасовича |
Могила Синельникова
Івана Максимовича |
Могила Богачевича
Кипріана Климентьєвича |
Праворуч — могила Меллера-Закомельського
Івана Івановича |
- ↑ Православний Херсон: Свято-Катерининський храм [Архівовано 31 липня 2017 у Wayback Machine.] // Православіє в Україні / Інтернет-видання УПЦ. Олександр Карпенко, 09 лютого 2007
- ↑ Спаський (Катерининський) собор [Архівовано 31 липня 2017 у Wayback Machine.] — Наш Херсон — Історична мапа міста
- Сайт собору Святої Великомучениці Катерини [Архівовано 10 вересня 2016 у Wayback Machine.]