Катішов Віталій Федорович

Катішов Віталій Федорович
Солдат
Загальна інформація
Народження	5 грудня 1974(1974-12-05) Кошниця, Молдавська РСР, СРСР
Смерть	9 лютого 2015(2015-02-09) (40 років) Логвинове
Поховання	Качурівка
Військова служба
Роки служби	2014-2015
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Механізовані війська
Формування	30 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Дебальцеве
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Віта́лій Фе́дорович Катішов (нар. 5 грудня 1974(19741205) — 9 лютого 2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях

Виховувався у багатодітній родині, змалечку привчився працювати, закінчив Качурівську ЗОШ.

У часі війни мобілізований, старший механік-водій танку 30-ї окремої механізованої бригади.

9 лютого 2015-го дві машини бригади потрапили під обстріл поблизу села Логвинове у верхній частині «дебальцівського виступу» — на трасі між Дебальцевим та Артемівськом. Командир взводу Олександр Савицький зумів разом із солдатом Д. В. Шнирковим вибратися із палаючого танка Т-64. Віталій намагався відвести танк в бік, але пострілом із системи «Град» танк розбило, у ньому Віталій згорів. Тоді ж загинули сержанти Євген Корота й Сергій Сухенко.

В липні 2015 року ідентифікований серед похованих під Дніпропетровськом невідомих Героїв.

Перепохований у Качурівці.

Без Віталія лишились мама, дружина Світлана Коваль–Катішова, троє синів, троє сестер, двоє братів. Найстарший син проходив службу кінологом в НГУ.

Нагороди та вшанування

• Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
• 1 вересня 2015-го в Качурівській ЗОШ відкрито меморіальну дошку випускнику Віталію Катішову.

Джерела

• Катішов Віталій Федорович [Архівовано 30 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті загиблих
• Світлої пам'яті