Очікує на перевірку

Позиція 69

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Поза 69
Поза 69 між чоловіками

По́за 69, також іноді використовуються терміни поза «валетом», поза «митусем», французьке кохання, перехресне кохання (фр. L'amour croisé)[1] — одна з найвідоміших поз для орального сексу, що дає партнерам можливість проводити взаємну оральну стимуляцію. Партнери при цьому розташовуються відносно одне одного в перевернутому положенні, як цифри в числі «69», звідси і назва. Незважаючи на достатню популярність, поза для багатьох не дуже зручна для досягнення оргазму: взаємні пестощі відволікають партнерів, не даючи зосередитися ні на принесенні задоволення, ні на його отриманні. З цієї причини дана поза частіше буває частиною прелюдії.[2]

Оптимальними вважаються положення «жінка зверху» або «обидва партнери на боці». Варіант «жінка знизу» здійсненний, але часто буває незручним для жінки: крім зазвичай істотної ваги партнера заважає ще й неможливість хоч якось обмежити чи проконтролювати рух його статевого члена.

Поза 69 може також доповнюватися пестощами анальної ділянки.

Історія

[ред. | ред. код]

Термін «шістдесят дев'ять» або «soixante-neuf» для взаємної одночасної орально-генітальної стимуляції є перекладом евфемістичного французького терміну «soixante-neuf»[3]. Термін «soixante-neuf» не простежується раніше, ніж у «Катехізисі повії», опублікованого у 1790-х роках у Франції, який зазвичай приписують ранньому лідеру Французької революції, пані Тероні де Мерикур.[4].

«Найбільш раннім однозначним зображенням шістдесяти дев'яти, здається, є зображення на масляній лампі, що зберігається в Мюнхенському музеї (Німецький музей), і вперше відтворене у … портфоліо доктора Гастона Ворберга, „Die Erotik der Antiken in Kleinkunst und Keramik“ (Мюнхен, 1921), пластина 58, де зображено жінку, що лежить на чоловікові. Доктор Ворберг вважає, що вона … належить до періоду римських цезарів … . Однак інша масляна лампа того ж типу, що показує шістдесят дев'ять майже ідентично … нещодавно була відтворена як повнокольорова пластина, в книзі професора Жана Маркаде „Eros Kalos“, на сторінці 58, в … лампах, що зберігаються в Археологічному музеї Геракліона в Греції[5].

«Індуїстський храм-скульптура зі священних печер острова Слона, поблизу Мумбаї в Індії, що показує цю позицію з чоловіком, який насправді стоїть і тримає жінку, що звисає з його плечей, була … привезена до Англії наприкінці вісімнадцятого століття … . … цей скульптурний фрагмент … обговорюється та ілюструється у праці Річарда Пейна Найт „Розмова про поклоніння Пріапа, виданій приватно для лондонського Товариства Дилеттантів у 1786 році … . Ілюстрація, про яку йде мова, є детальною гравюрою, наведеною на аркуші XI Пейна Найта; а повна форма цієї скульптурної групи … наведена на аркуші XXIV.»[6].

У Камасутрі згадується ця сексуальна позиція, хоча й під іншою назвою: «Коли чоловік і жінка лягають у перевернутому порядку, тобто головою одного до ніг іншого, і продовжують [ротове] стискання, це називається „стискання ворона“.»[7]

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Позиція 69

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Самухина Н.А. Искусство искушённых. Всё про оральные ласки. — СПб : Институт соитологии, 2004. — 96 с. — 5000 прим. — ISBN 5-9637-0007-8.
  2. Алекс Комфорт. Радости секса. — Екатеринбург : Литур, 2003. — 336 с. — (Мастерская человека) — 7000 прим. — ISBN 5-89648-138-1.
  3. Soixante-neuf definition and meaning | Collins English Dictionary. www.collinsdictionary.com (англ.). Collins English Dictionary. Процитовано 8 липня 2018.
  4. Legman 1969, p. 289
  5. Legman 1969, с. 290
  6. Legman 1969, p. 301
  7. History of India, Kamasutra Sexual Orientation Chapter 9. Indohistory. Архів оригіналу за 3 лютого 2020. Процитовано 6 січня 2015.

Джерела

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]