Звонимир Бобан

Звонимир Бобан
Звонимир Бобан
Особисті дані
Народження	8 жовтня 1968(1968-10-08) (56 років)
	Імотський, Хорватія, СФРЮ
Зріст	183 см
Вага	79 кг
Прізвисько	Zorro, Zvone
Громадянство	Югославія  Хорватія
Позиція	півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб	завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Роки	Клуб	І (г)
1985—1991 1991—2001 1991—1992 2001—2002	«Динамо» Загреб «Мілан» →  «Барі» «Сельта» Усього:	109 (45) 178 (20) 17 (2) 4 (0) 308 (67)
Національна збірна**
Роки	Збірна	І (г)
1988—1991 1990—1999	Югославія  Хорватія	7 (1) 51 (12)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті. Інформацію оновлено 14 березня 2011 року.
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну оновлено 14 березня 2011 року.

Звонимир Бо́бан (нар. 8 жовтня 1968, Імотський) — югославський і хорватський футболіст, бронзовий призер чемпіонату світу 1998 року.

Клубна кар'єра

Розпочав кар'єру в 1985 році в клубі «Динамо» (Загреб). Увійшов до складу юнацької збірної Югославії, яка виграла чемпіонат світу серед юнаків у 1987 році, а після цього у 18 років став наймолодшим капітаном в історії загребського «Динамо» (у 2001 році цей рекорд побив Ніко Кранчар).

Бобан став національним героєм Хорватії після епізоду 13 травня 1990 року, коли матч у Загребі між місцевим «Динамо» і белградською «Црвеною Звездою» перетворився на бійку між уболівальниками через міжнаціональну ворожнечу. Після того, як у сутичку втрутилася поліція, Бобан ударив поліцейського, який перед тим вдарив одного з уболівальників «Динамо».

У 1991 році Звонимир підписав контракт з італійським «Міланом» та одразу ж вирушив в оренду до «Барі». За рік Звонимира повернули з оренди й він став одним з ключових гравців міланського гранда. За 9 сезонів Бобан виграв з «Міланом» чотири «скудетто» та Лігу Чемпіонів. У серпні 2001 року перейшов до іспанської «Сельти», проте став лише запасним гравцем і, зігравши лише чотири матчі, завершив кар'єру.

Національна збірна

Бобан відіграв велику роль у перемозі збірної Югославії на юнацькому чемпіонаті світу 1987 року. За дорослу збірну Югославії Звоні зіграв з 1988 по 1991 рік 7 матчів. Коли країна розпалася, Бобан вирішив грати за Хорватію.

Дебютував за збірну Хорватії в 1991 році в товариському матчі проти Румунії, а востаннє вийшов у формі збірної в 1999 році в товариському матчі проти збірної Франції. За всю кар'єру в національній збірній Хорватії Бобан зіграв 51 матч і забив 12 голів. Був капітаном збірної на Євро-96 та Чемпіонаті світу у Франції, де хорвати стали бронзовими призерами.

Досягнення

• Чемпіон Італії (4): 1992–93, 1993–94, 1995–96, 1998–99
• Володар Суперкубка Італії (3): 1992, 1993, 1994
• Переможець Ліги чемпіонів УЄФА: 1993–94
• Володар Суперкубка Європи: 1994
• Бронзовий призер чемпіонату світу: 1998
• Чемпіон світу (U-20): 1987

Захоплення

У вільний час грає в теніс. Товаришує зі знаменитим хорватським тенісистом Гораном Іванішевичем.

Посилання

• Звонимир Бобан на сайті ФІФА (англ.)

• Статистика на сайті Хорватської футбольної федерації [Архівовано 10 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
• Відео сутички Бобана з поліцейським на YouTube