Погребиський Йосип Бенедиктович
Погребиський Йосип Бенедиктович | |
---|---|
Народився | 23 лютого 1906 Умань |
Помер | 20 травня 1971 (65 років) Ленінград |
Країна | СРСР |
Діяльність | шахіст |
Alma mater | КНУ імені Тараса Шевченка[1] |
Заклад | Інститут математики АН УРСР Інститут історії природознавства і техніки[ru] АН СРСР |
Вчене звання | член-кореспондент Міжнародної академії історії науки |
Науковий ступінь | Доктор фізико-математичних наук |
Науковий керівник | Граве Дмитро Олександрович |
Війна | німецько-радянська війна |
У шлюбі з | Артем'єва Зінаїда Андріївна |
Нагороди |
Йо́сип Бенеди́ктович Погреби́ський (рос. Иосиф Бенедиктович Погребысский; 23 лютого 1906, Умань — 20 травня 1971, Ленінград) — радянський математик, історик науки й шахіст. чемпіон Української РСР (1936), чемпіон Києва (1925) із шахів. Майстер спорту СРСР (1937). Доктор фізико-математичних наук (1965), член-кореспондент Міжнародної академії історії науки.
Йосип Бенедиктович Погребиський народився 23 лютого 1906 року в Умані в родині лікаря. 1915 року вступив до Уманської гімназії. Особливу увагу приділяв іноземним мовам: французькій, німецькій та латині. У навчальні роки познайомився з шахами і 1918 року переміг найкращого міського шахіста. 1920 року гімназію закрили, і Йосип Погребиський вступив до робочої школи підвищеного типу, яку закінчив 1923 року. 1924 року пішов на фізико-математичне відділення Київського інституту народної освіти. 1928 року закінчив інститут, і його прийняли до аспірантури при кафедрі математики, якою керував Д. О. Граве. 1931 року закінчив аспірантуру. Надалі працював асистентом, а потім доцентом у київських вищих навчальних закладах.
З 1935 року працював в Інституті математики АН УРСР.
1941 року вирушив на фронт. Брав участь у боях за Львів, Сталінград. З 1943 член партії. У грудні 1945 був демобілізований у званні майора. Повернувся працювати в Інститут математики АН УРСР, де працював на посаді старшого наукового співробітника до 1962 року. Того ж року переїхав до Москви, де почав працювати в Інституті історії природознавства і техніки[ru] АН СРСР. 1965 року захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора фізико-математичних наук.
Йосип Погребиський нагороджений 11 бойовими орденами й медалями, у тому числі двома орденами Вітчизняної війни, двома орденами Червоної Зірки, а також орденом Трудового Червоного прапора (1954).
Чемпіон Києва 1925 року, 11 разів брав участь у фінальних турнірах чемпіонатів УРСР, найкращі результати:
- 1936 — 1 місце (спільно з Петром Шумиліним);
- 1927 — 2 місце;
- 1937 — 2 місце;
- 1949 — 2 місце (спільно з Юхимом Геллером).
1937 року виграв кваліфікаційний матч за звання майстра спорту у Юдовича — 9:7 (+5, −3, =8).
Кілька разів грав у півфіналах чемпіонату СРСР, учасник одного фіналу чемпіонату СРСР:
- 1939, 11-й чемпіонат — поділив з Олександром Толушем 16-17-е місця з 18 учасників
Невдовзі після початку радянсько-німецької війни пішов на фронт. Учасник оборони Ленінграда. Служив у 3-ому кавалерійському корпусі, пройшов шлях від рядового до майора. Нагороджений двома орденами Вітчизняної війни і двома орденами Червоної Зірки.
До війни гру в шахи поєднував з науковою діяльністю в області фізико-математичних наук, після війни деякий час грав у шахи, але згодом повністю присвятив себе науковій діяльності.
Був поліглотом, володів 10 іноземними мовами. Переклав на російську праці видатних математиків, у тому числі Ейлера і Пуанкаре. Написав книги «Від Лагранжа до Ейнштейна», «Лейбніц» та інші.
Останні роки життя пов'язані з Москвою, де вчений працював в Інституті історії природознавства і техніки[ru] АН СРСР. Помер у Ленінграді 20 травня 1971 року.
Йосип Погребиський зіграв в 11-ти фінальних турнірах чемпіонатів України, набравши при цьому 102 очки зі 189 можливих (+65-50=74).
Рік | Місто | Турнір | + | − | = | Результат | Місце |
---|---|---|---|---|---|---|---|
1927 | Полтава | 4-й чемпіонат України | 7 | 1 | 7 | 10½ з 15 | |
1928 | Одеса | 5-й чемпіонат України | 5 | 3 | 7 | 8½ з 15 | 6 |
1933 | Харків | відбірковий турнір 7-го чемпіонату України | з 11 | 5[2] | |||
1936 | Київ | 8-й чемпіонат України | 9 | 2 | 6 | 12 з 17 | — 2 |
1937 | Київ | 9-й чемпіонат України | 9 | 3 | 5 | 11½ з 17 | |
1945 | Київ | 14-й чемпіонат України | 5 | 4 | 5 | 7½ з 14 | 7 — 8 |
1948 | Київ | 17-й чемпіонат України | 6 | 7 | 5 | 8½ з 18 | 11 |
1949 | Одеса | 18-й чемпіонат України | 11 | 3 | 5 | 13½ з 19 | — 3 |
1950 | Київ | 19-й чемпіонат України | 1 | 6 | 10 | 6 з 17 | 15 — 16 |
1956 | Київ | 25-й чемпіонат України | 6 | 5 | 8 | 10 з 19 | 10 |
1957 | Київ | 26-й чемпіонат України | 2 | 9 | 6 | 5 з 17 | 17 |
1959 | Київ | 28-й чемпіонат України | 4 | 7 | 10 | 9 з 21 | 14 — 15 |
- Некролог (у форматі PDF) (рос.)
- Шахматный словарь. Москва: Физкультура и спорт, 1964. — С. 309
- Шахматы сражаются. Сб./Авт.-сост. Б. С. Вайнштейн. — Москва: Физкультура и спорт, 1985. — С. 44
- Шахматы: Энциклопедический словарь/ Гл. ред. А. Е. Карпов. — Москва: Советская энциклопедия, 1990. — С. 306
Попередній Володимир Кирилов Всеволод Раузер |
Чемпіон України із шахів 1936 |
Наступний Федір Богатирчук |
Це незавершена стаття про українського науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 23 лютого
- Народились 1906
- Померли 20 травня
- Померли 1971
- Випускники Київського університету
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Радянські шахісти
- Радянські математики
- Поліглоти
- Уродженці Умані
- Науковці Інституту математики НАН України
- Майстри спорту СРСР
- Доктори фізико-математичних наук СРСР
- Чемпіони УРСР зі шахів
- Спортсмени Києва