Очікує на перевірку

Сапіги

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сапіги
Герб роду
Рід
Сапіги
Місце походженняБілорусь Білорусь
Держава
CMNS: House of Sapieha у Вікісховищі

Сапіги (Сопіги, Сапеги, іноді Сапєги, ст.укр. Сапѣги, лит. Sapiegos, пол. Sapiehowie) — білорусько-литовський магнатський рід (з 1700 року — князі Священної Римської імперії) гербу Лис, який у XVI-XVIII століттях посідав високі державно-військові посади у Великому Князівстві Литовському і Речі Посполитій та володів великими земельними маєтностями, найбагатший і найвпливовіший у Литві рід після Радзивілів. Вважали себе нащадками Пунігайла, сина литовського князя Наримунта, проте ця версія викликає сумніви. Перший відомий представник роду Семен Сопіга — православний боярин смоленського походження.

Історія

[ред. | ред. код]

Першою достеменно відомою людиною з цим прізвищем був Семен Сапіга, який згадується в актах і хроніках 40-х рр. XV ст. Від двох його синів, Богдана та Івана, рід Сапіг розділився на дві лінії: сіверську (черейську) та кодненську.

У XV ст. Сапіги володіли значними маєтностями в Смоленській землі. Внаслідок московсько-литовських воєн XV—XVI ст. втратили більшість смоленських володінь, проте завдяки шлюбним зв'язкам з багатими литовськими та польськими родами стали власниками великих маєтностей в Україні та Білорусі. Крім того багато представників роду, вступаючи на службу до великого князя, отримували від нього значні земельні наділи. Таким чином рід Сапіг згодом став одним з найбагатших у Великому князівстві Литовському, поступаючись хіба одним лише Радзивіллам.

У XV і на початку XVI ст. Сапіги сповідували православний обряд. Першим відмовився від нього Іван Семенович Сапіга (1430—1519), вітебський воєвода і канцлер литовський, який їздив до Риму, де прийняв унію; сини його, втім, залишилися вірні православ'ю, проте протягом XVI—XVII ст. всі представники роду Сапіг поступово перейшли в католицтво. У 1633 р. Ян Станіслав Сапіга, великий маршалок литовський, отримав від імператора Священної Римської Імперії, Фердинанда III, титул князя Римської імперії, проте відмовився від титулу; пізніше Миколай Сапіга, воєвода мінський і вітебський, отримав від імператора Рудольфоа II титул графа. На початку XVIII ст. німецький імператор Карл VI Габсбург надав титул князів Священноїримської імперії всім представникам родини Сапіг за клопотанням Михайла Сапіги, генерала литовського війська.

Указом імператора Олександра II Сенату від 26 липня 1874 р. дозволено було Іванові Павлові Олександру Сапізі користуватися князівським титулом без пред'явлення необхідних за законом документів, а 30 квітня 1880 йому надали грамоту про княжий титул Російської імперії.

Представники

[ред. | ред. код]
Великий герб родини Сапігів (18581859)

Інші відомі представники

[ред. | ред. код]

Палаци Сапіг та костели їх фундації

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Michalewiczowa M. Sapieha (Sapieha, Sopieżyc, Sopiha) Iwan (Iwaszko, Jan) h. Lis (zm. 1517), kanclerz królowej Heleny [Архівовано 26 грудня 2017 у Wayback Machine.]
  2. Sapiehowie (03) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]