Координати: 40°51′28.00000010079″ пн. ш. 29°7′12.000000100004″ сх. д. / 40.85778° пн. ш. 29.12000° сх. д. / 40.85778; 29.12000

Буйюкада (острів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Буйюкада
тур. Büyükada
Вигляд острова з повітря
Географія
40°51′28.00000010079″ пн. ш. 29°7′12.000000100004″ сх. д. / 40.85778° пн. ш. 29.12000° сх. д. / 40.85778; 29.12000
АкваторіяМармурове море
Група островівПринцівські острови
Площа5,4 км²
Довжина4,4 км
Ширина1,7 км
Країна
 Туреччина
Адм. одиницяСтамбул
Населення7335 осіб
Буйюкада. Карта розташування: Туреччина
Буйюкада
Буйюкада
Буйюкада (Туреччина)
Мапа
CMNS: Буйюкада у Вікісховищі

Бююкада[1] або Принців острів (тур. Büyükada, грец. Πρίγκηπος, болг. Принцов остров) — найбільший острів серед Принцевих островів в Мармуровому морі біля Стамбула. Площа острова 5,36 км², населення становить 7335 осіб (2000).

Географія

[ред. | ред. код]
Острів Бююкада серед Принцевих островів.

Розташований за 2,3 км на південь від узбережжя, від якого відділений протокою Бююкада. Офіційно острів Бююкада належить до Стамбульського округу Адалар. Ділиться на два округи — Нізам і Маден.

Основна частина житлової забудови зосереджена в північній і північно-східній частині острова, де знаходиться селище Бююкада. На західному березі знаходиться населений пункт Низам, на північно-східному — Тепекей[2]. Південна, більш гориста частина острова практично не заселена.

Острів складається з двох пагорбів. Пагорб на південній частині називається Йорги, його висота 211 м. Пагорб, розташований на північній частині острова, називається Христос. У долині між пагорбами знаходиться церква і монастир Св. Миколая (Айос-Ніколас) і колишня ярмаркова площа, звана Луна-Парк. У західній частині острова знаходиться мис Діль-Бурну (Dil Burnu), а на півдні острова розташований пляж.

Назва

[ред. | ред. код]

Турецька назва острова (тур. Büyükada) перекладається як «великий острів». Грецька назва острова (грец. Πρίγκηπος) означає «принц», болгарська назва (болг. Принцов остров) перекладається так само.

Історія

[ред. | ред. код]

У Візантійську епоху острів був місцем заслання знатних осіб. Також тут знаходилися монастирі. На початку XIV століття його накрила хвиля грецьких біженців з Малої Азії, які шукали тут порятунку від наступу турків[3].

На початку XX століття на Бююкада султаном і його наближеними були побудовані вілли.

Після революції на острові жив російський князь Дмитро Голіцин, який помер тут у 1920 році і похований на кладовищі місцевої православної церкви. Після висилки з СРСР в лютому 1929 року, на Бююкада чотири роки жив Лев Троцький[4].

До 1950-х років (стамбульського погрому) значну частину населення острова складали грецькі рибалки, а також заможні греки, євреї і вірмени[5].

Сучасність

[ред. | ред. код]

Населення становить близько 7 тисяч осіб[5]. Як і на інших островах архіпелагу, єдиний дозволений вид громадського транспорту тут — гужовий. Мешканці (крім працівників спеціальних служб) і мандрівники пересуваються по острову пішки, на велосипедах, кінних возах і на осликах; підйом на гору Йорги можливий тільки пішки або верхи на коні.

Пам'ятки

[ред. | ред. код]
Дзвіниця і вхід в монастир Святого Георгія Кудунського.

На острові розташовані такі православні церкви і монастирі:

  • Монастир Святого Георгія Кудунського, заснований, як заведено вважати, в 963 році[6] на вершині південного пагорба, найвищій точці острова
  • монастир «Христос» (Преображення Господнього) — на вершині північного пагорба
  • церква і монастир Св. Миколая (Айос-Ніколас, Aziz Nicola Rum manastir) — між двома пагорбами на східному березі
  • храм Димитрія Солунського (грец. Ναός τοῦ Ἅγίου Δημητρίου Μυροβλύτου) 1856 року побудови в основному населеному пункті острови (Alacam Sokak 17)
  • храм «Панагія» коло стоянки фаетонів

Мечеть Гамідіє (Hamidiye Camii) побудована султаном Абдул-Гамідом II 1892-1893 роки; є синагога, і вірменський католицький храми. Зберігся ряд особняків, побудованих грецькими багатіями у пізню оттоманську епоху. В запустінні продовжує знаходиться найбільша дерев'яна будівля Європи[7], відома як «Грецький притулок» (Prinkipo Palace) на пагорбі Христос (Isa Tepesi): будівлю було побудовано французькою компанією в 1898 році як готель і казино, але на її відкриття не було отримано дозволу від Абдул-Гаміда і вона служила притулком для дітей грецького походження з 1903 до 1964 року; у червні 2010 року Патріархат виграв в Європейському суді з прав людини позов проти уряду Туреччини про право власності на споруду і планує провести його реставрацію[8][9][10].

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Будинок, в якому проживав Лев Троцький у 1929-1933 роках
    Будинок, в якому проживав Лев Троцький у 1929-1933 роках
  • Кінний екіпаж
    Кінний екіпаж
  • Центральна площа зі статуєю Ататюрка
    Центральна площа зі статуєю Ататюрка
  • Пристань для поромів
    Пристань для поромів
  • Мечеть
    Мечеть
  • Готель Splendid Palace Hotel (1908)
    Готель Splendid Palace Hotel (1908)
  • Історичний Splendid Palace Hotel (1908) біля порту Бююкада
    Історичний Splendid Palace Hotel (1908) біля порту Бююкада
  • Типова вулиця
    Типова вулиця
  • Типовий особняк османської епохи в Бююкада
    Типовий особняк османської епохи в Бююкада
  • Типовий особняк османської епохи в Бююкада
    Типовий особняк османської епохи в Бююкада
  • Будинки османської епохи на вулицях Бююкада
    Будинки османської епохи на вулицях Бююкада

Відомі уродженці

[ред. | ред. код]
  • Фотій II — Константинопольський патріарх (1929-1935).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Українська назва згідно з Газетирем (покажчиком) географічних назв світу [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.]. — К.: Мінекоресурсів України, 2006. — С. 255.
  2. ↑ Топографические карты Генштаба. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 24 червня 2020.
  3. ↑ Byzantium 1220 to 1330 | Byzantine Empire | Constantinople. Архів оригіналу за 11 серпня 2016. Процитовано 24 червня 2020.
  4. ↑ Сейерс М., Кан А. Глава XVI. Возникновение «пятой колонны». 1. Троцкий на Принцевых островах // Тайная война против Советской России = Sayers M., Kahn A.E. The Great Conspiracy. The Secret War against Soviet Russia. — Boston: Brown & Co, 1946. 433 p. — М. : Государственное издательство иностранной литературы, 1947.
  5. ↑ а б Liesl Schillinger (8 липня 2011). A Turkish Idyll Lost in Time. New York Times. Архів оригіналу за 5 квітня 2012. Процитовано 24 червня 2020.
  6. ↑ The Holy Monastery of St. George Koudounas. Prinkipo. The Holy Monastery of the Paraclete, Oropos, Attica, Hellas, 2004, стр. 23.
  7. ↑ The Greek Orphanage in Prinkipo: A case against Turkey in Europe. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 24 червня 2020.
  8. ↑ Greek orphanage to serve as foundation for environment. Архів оригіналу за 23 квітня 2012.
  9. ↑ Strasbourg court rules Turkey must return orphanage to Ecumenical Patriarchate. Архів оригіналу за 13 лютого 2021. Процитовано 24 червня 2020.
  10. ↑ Panagiotisandriopoulos (19 червня 2020). ΦΩΣ ΦΑΝΑΡΙΟΥ: Ο Δήμαρχος Κωνσταντινουπόλεως επισκέφθηκε το Ορφανοτροφείο της Πριγκήπου (ΦΩΤΟ). ΦΩΣ ΦΑΝΑΡΙΟΥ. Архів оригіналу за 22 червня 2020. Процитовано 21 червня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Буйюкада (острів)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Буйюкада_(острів)&oldid=42317577