Граве Дмитро Олександрович

Граве Дмитро Олександрович
Д. О. Граве, 1936 р. Д. О. Граве, 1936 р.
Ім'я при народженні	рос. Дмитрий Александрович Граве
Народився	25 серпня (6 вересня) 1863(1863-09-06) Кириллов, Новгородська губернія, Російська імперія
Помер	19 грудня 1939(1939-12-19) (76 років) Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання	Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник
Місце проживання	Київ, Москва
Країна	СРСР
Діяльність	математик, викладач університету, науково-педагогічний працівник
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний університет
Галузь	аналітична геометрія, теорія груп, теорія чисел, алгебра, теорія диференціальних рівнянь і математика
Заклад	Київський університет, Інститут хімічної фізики АН СРСР, Інститут математики АН УРСР
Вчене звання	академік АН СРСР
Науковий керівник	Коркін Олександр Миколайовичd і Чебишов Пафнутій Львович
Аспіранти, докторанти	Соколов Юрій Дмитрович Делоне Борис Миколайович Шмідт Отто Юлійович Ахієзер Наум Ілліч Чеботарьов Микола Григорович Кравчук Михайло Пилипович Погребиський Йосип Бенедиктович Жилінський Євстахій Янушович Вельмін Володимир Петровичd Орлов Михайло Хрисанфович Тополянський Давид Борисовичd Petr Dmitrievich Belonovskyd Kazimir Abramovichd A. L. Naumovd
Членство	НАНУ Російська академія наук
Відомий завдяки:	асимптотичний метод Боголюбова-Митропольського, рівняння ББГКІ, перетворення Боголюбова
Нагороди
Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у Вікіцитатах  Граве Дмитро Олександрович у Вікісховищі

Дмитро́ Олекса́ндрович Гра́ве (*25 серпня (6 вересня) 1863(18630906), Кирилов — †19 грудня 1939, Київ) — український математик, творець першої великої математичної школи в Україні; академік АН України (1919), член-кореспондент РАН (1924) і почесний член АН СРСР (1929).

Біографічні відомості

Народився 25 серпня (6 вересня) 1863 року в місті Кирилов Новгородської губернії (нині Вологодської області). Отримав ступінь бакалавра в Петербурзькому університеті в 1885, а потім магістра в 1889, захистив його під керівництвом Пафнутія Чебишова. Під час навчання в університеті був активним членом гуртка студентів фізиків-математиків і публікував свої праці в «Записках фізико-математичного товариства студентів Санкт-Петербурзького університету». У 1890 почав викладати математику в інституті інженерів шляхів сполучення, а в 1892 у вищій жіночій школі. В 1896 захистив дисертацію на звання доктора математики. В 1897–1899 професор Харківського університету, а з 1899 і до самої смерті — Київського.

12 вересня 1921 року на вшанування Дмитра Граве РНК УСРР прийняла постанову «Про соціальне забезпечення заслужених працівників науки», серед інших достойників, Граве дозволено видання за державний кошт наукових праць; звільнено від сплати державних податків; заборонено реквізиції та ущільнення помешкання, яке він займав; матеріально забезпечено, а у випадку смерті — членів родини поза категоріальною довічною ставкою заробітку.

У 1925 році Д.Граве разом з інженером Олександром Яковичем Федоровим очолив Виставку з вивчення світових просторів, що проходила в Києві з червня по серпень 1925 року.

Надгробок Д. О. Граве

Помер 19 грудня 1939. Похований у Києві на Лук'янівському цвинтарі. 1934 став першим директором Інституту математики АН УРСР. Нагороджений орденом праці.

Основні праці з алгебри, прикладної математики, механіки, кібернетики, астрономії. У дитинстві мріяв стати токарем.

Праці

• О поверхностях minima («Записки физико-математического общества студентов Санкт-Петербургского университета» (т. I, 1884 — 85; т. II, 1885; т. III, 1886—1887)).
• О частных дифференциальных уравнениях первого порядка. — Санкт-Петербург, 1889.
• Об основных задачах математической теории построения географических карт. — Санкт-Петербург, 1896.
• Теория групп. — Киев, 1908.
• Элементарный курс теории чисел. — Киев, 1909.
• Арифметическая теорию алгебраических величин. — Киев, 1910.
• Элементы высшей алгебры. — К, 1914. — 698 с.
• Краткий курс математического анализа. — К, 1924. — 368 с.
• Аналітична геометрія. — Харків; Київ: Держ. науково-технічне вид-во України, 1933. — 308 с.
• Трактат з алгебраїчного аналізу: У 2 т. — К., 1938.
• Вибрані праці. — К.: Наук. думка, 1971. — 356 с.
• Робота в Київському університеті // З іменем Святого Володимира: Київський університет у документах, матеріалах та спогадах сучасників: У 2 кн. — К.: Заповіт, 1994. — Кн. 1. — C. 359—360.

Учні

• Делоне Борис Миколайович — російський математик і альпініст.
• Чеботарьов Микола Григорович — радянський математик, алгебраїст. Автор теореми щільності Чеботарьова.
• Шмідт Отто Юлійович — радянський математик, астроном, дослідник Півночі, академік Академії наук Радянського Союзу (член Української Академії наук), Герой Радянського Союзу.
• Кравчук Михайло Пилипович — український математик, дійсний член Академії наук України.

Джерела та література

• Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. — 1941 р.): матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л. В. Гарбар ; ред. кол.: Г. В. Боряк, Л. А. Дубровіна (голова), В. І. Попик та ін. ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. — Київ, 2017. — C. 120. http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0002146 [Архівовано 27 березня 2019 у Wayback Machine.]
• Бондарчук П. М. Граве Дмитро Олександрович [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 183. — ISBN 966-00-0405-2.
• В. О. Добровольський. Ґраве Дмитро Олександрович [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
• Русский библиографический словарь. Мережева версія [Архівовано 20 грудня 2010 у Wayback Machine.](рос.)
• Список публікацій на Google Academy Citations [Архівовано 8 березня 2014 у Wayback Machine.]
• Список публікацій в світових бібліотеках (за версією VIAF)

Посилання

• Ґраве Дмитро Олександрович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.