Бал монстрів
Бал монстрів | |
---|---|
Monster's Ball | |
Жанр | Драма/романтика |
Режисер | Марк Форстер |
Продюсер | Лі Деніелс |
Сценарист | Milo Addicad і Will Rokosd[1] |
У головних ролях | Біллі Боб Торнтон Геллі Беррі Гіт Леджер Пітер Бойл Шон Комбс |
Оператор | Roberto Schaeferd |
Композитор | Asche and Spencer |
Кінокомпанія | Lee Daniels Entertainment |
Дистриб'ютор | Lionsgate |
Тривалість | 111 хв. |
Мова | англійська |
Країна | США |
Дата виходу | 11 листопада 2001 (AFI Fest) 8 лютого 2002 |
Кошторис | $4 млн |
Касові збори | $44 909 486 |
IMDb | ID 0285742 |
«Бал мо́нстрів» (англ. Monster's Ball) — американський драматично-романтичний фільм 2001 року німецько-швейцарського режисера Марка Форстера, сценаристів Міло Аддіка та Вілла Рокоса. У фільмі знімалися: Біллі Боб Торнтон, як овдовілий тюремний вартовий, Геллі Беррі у ролі жінки, чий чоловік у камері смертників, і Хіт Леджер, як син Торнтона. Беррі виграла премію Американської кіноакадемії за найкращу жіночу роль.
У фільмі присутні довготривалі еротичні сцени і повне оголення Геллі Беррі.
Хенк пишається своєю рідкісною професією і розраховує, що його син Сонні продовжить сімейну династію. Ось уже кілька поколінь чоловіки в їхній родині працюють катами, включаючи під час страти рубильник електричного стільця. «Бал монстрів» — професійним сленгом означає процедури, що передують моменту страти. Через те, що все в житті у нього нав'язано батьком, Хенк ненавидить його, оточуючих, включаючи власного сина. Як свого часу батько Хенка, так і сам Хенк змушує бути катом сина, не цікавлячись думкою останнього.
Сонні не витримує й одного разу, після того як один із засуджених, який подарував Сонні свій останній малюнок, страчений. Уражений стратою, Сонні кінчає життя самогубством на очах батька. Для Хенка це начебто не втрата — він ніколи не любив сина, — але все ж всередині нього щось змінилося.
Одного разу, проїжджаючи по темному провулку, він помічає чорношкіру жінку, у якої тільки що автомобіль збив сина. Хенк, якому огида до негрів прищеплювалася з дитинства його батьком, все ж таки допомагає Летиції. Таким чином він починає «вбивати монстрів» всередині себе. Він звільняється з роботи, робить бізнес, закохується в Летіцію, сина якої врятувати все ж не вдалося. Поліпшується ставлення Хенка до оточуючих, зокрема — до сусідів з іншим кольором шкіри. Останній «монстр» — батько Хенка, але Хенк відправляє його в будинок престарілих, а Летіцію переселяє до себе.
Наприкінці фільму Летиція знаходить серед речей Хенка передсмертний малюнок свого страченого чоловіка.
Фільм спродюсований Lionsgate і Lee Daniels Entertainment. Назва походить від процедури в середньовічній Англії з посиланням на ув'язнених, які очікують страти. У ніч перед виконанням їх тюремники влаштовували прощальне свято, знане як «Бал монстрів».
Сцени у в'язниці фільму зняті у в'язниці штату Луїзіана.
Анджелі Бассетт спочатку запропонували роль Летісії, але вона відмовилася через сексуальний зміст сценарію.
Фільм отримав позитивні відгуки. Огляди вебсайту Rotten Tomatoes повідомили, що 120 відгуків зі 141, були позитивними з результатом у 85% свіжості.[2]
Рік | Нагорода | Категорія | Номінант | Результат |
---|---|---|---|---|
2002 | Премія «Оскар» | Найкраща жіноча роль | Геллі Беррі | Перемога |
Найкращий оригінальний сценарій | Майло Аддіка, Вілл Рокос | Номінація |
- ↑ ČSFD — 2001.
- ↑ Rotten Tomatoes. Архів оригіналу за 28 червня 2013. Процитовано 18 липня 2013.
Це незавершена стаття про американський фільм. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |